Ухвала суду № 101405902, 09.11.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8599/21

провадження № 2/753/6281/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гусак О.С.,

з секретарем Бак О.Л.

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Олійника Я.А,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за час затримки виконання судового рішення та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

23 квітня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (далі - відповідач, КП «Київкомунсервіс») про зобов`язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за час затримки виконання судового рішення та відшкодування моральної шкоди. Позивач мотивував свої вимоги тим, що 8 вересня 2014 року позивач був прийнятий на посаду заступника начальника сектору юридичного забезпечення КП «Київкомунсервіс». 8 вересня 2017 року позивач подав заяву про звільнення за власним бажанням з 20 вересня 2017 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП. Наказом від 19 вересня 2017 року позивача звільнено із займаної посади заступника начальника відділу юридичного та кадрового забезпечення КП «Київкомунсервіс» за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП. Вважаючи звільнення на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП незаконним позивач оскаржив таке рішення до суду. Постановою Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 753/20159/17 його позов задоволено частково, скасовано наказ про звільнення позивача з роботи, в задоволенні решти вимог відмовлено. Позивач вважає, що оскільки внаслідок скасування наказу про звільнення трудові відносини між ним та відповідачем не припинились, як це зазначено у постанові Верховного Суду у справі № 753/20159/17, він має право на поновлення на роботі та оплату вимушеного прогулу. На думку позивача неприпинені трудові відносини мають бути поновлені. Позивач звертався до відповідача із заявою про поновлення на роботі, а також отримав виконавчий лист, проте так і поновлений на роботі не був. З огляду на визначене позивач просить:

зобов`язати КП «Київкомунсервіс» видати наказ про скасування наказу про звільнення позивача;

зобов`язати КП «Київкомунсервіс» видати наказ про поновлення позивача на роботі;

зобов`язати КП «Київкомунсервіс» поновити позивача на роботі та фактично допустити до роботи;

стягнути з КП «Київкомунсервіс» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 вересня 2017 року по 24 березня 2021 року в сумі 752 205,57 грн;

стягнути з КП «Київкомунсервіс» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за час затримки виконання постанови Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 753/20159/17 з 25 березня 2021 року по дату фактичного поновлення на роботі та допуску до роботи з розрахунку 967,85 грн / робочий день (станом на дату подання позовної заяви сума становить 21 292,7 грн);

стягнути з КП «Київкомунсервіс» на користь позивача відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти у сумі 115 500 грн.

28 квітня 2021 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу вказану позовну заяву передано судді Гусак О.С.

17 червня 2021 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу на правилами загального позовного провадження.

21 вересня 2021 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 9 листопада 2021 року.

Оцінивши наявні у справі матеріали, суд виходить з такого.

8 вересня 2014 року на підставі наказу КП «Київкомунсервіс» № 81-к позивач прийнятий на посаду заступника начальника сектора юридичного забезпечення КП «Київкомунсервіс».

20 січня 2015 року на підставі наказу КП «Київкомунсервіс» № 141-к назву посади змінено на заступника начальника відділу юридичного та кадрового забезпечення.

8 вересня 2017 року позивач подав заяву про звільнення за власним бажанням з вимогою дострокового розірвання трудового договору у визначений працівником строк на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України внаслідок невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного та трудового договору, а також положень Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про колективні договори та угоди», тощо, а також здійснення на нього психологічного тиску.

19 вересня 2017 року на підставі наказу КП «Київкомунсервіс» № 113-к позивач звільнений із займаної посади заступника начальника відділу юридичного та кадрового забезпечення КП «Київкомунсервіс» з 20 вересня 2017 року за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України: підстава - заява.

Позивач у листопада 2017 року, не погоджуючись із підставою його звільнення КП «Київкомунсервіс» звернувся до суду із такими позовними вимогами (справа № 753/20159/17):

визнати дії КП «Київкомунсервіс» щодо його звільнення та наказ КП «Київкомунсервіс» від 19 вересня 2017 року про звільнення незаконними;

змінити формулювання причин звільнення;

визнати дату звільнення датою ухвалення рішення у справі;

стягнути з КП «Київкомунсервіс» середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, вихідну допомогу;

відшкодувати моральну шкоду.

Постановою Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 753/20159/17, яка є остаточним судовим рішенням у цій справі, судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано та прийнято нову постанову, згідно з якою вирішено:

«Позовні вимоги ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» … задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати наказ комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» від 19 вересня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 за статтею 38 КЗпП України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити».

Вирішуючи питання щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, суд дійшов до наступних висновків.

У мотивувальній частині рішення Верховний Суд у справі № 753/20159/17 дійшов до висновку, що «у зв?язку зі скасуванням наказу КП «Київкомунсервіс» від 19 вересня 2017 року про припинення трудового договору з ОСОБА_1 за статтею 38 КЗпП України, останній не вважається таким, що припинив трудові відносини з відповідачем, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для покладення на відповідача обов`язку по сплаті позивачу середнього заробітку, шкоди на підставі пункту 7.19 колективного договору, вихідної допомоги та моральної шкоди».

Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 вересня 2017 року по 24 березня 2021 року було однією з позовних вимог ОСОБА_1 у справі № 753/20159. Верховний Суд у цій справі надав цим вимогам оцінку і в резолютивній частині рішення, крім визнання незаконним і скасування наказу про звільнення позивача з посади, вирішив відмовити у задоволені позовних вимог.

На обґрунтування відшкодування моральної шкоди позивач зазначає про порушення відповідачем його прав у зв`язку з незаконним звільнення, тобто стосується періоду дії наказу про звільнення позивача (9 вересня 2017 року - 23 березня 2021 року). Вказані позовні вимоги також були предметом розгляду Верховного Суду у справі № 753/20159/17.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З огляду на викладене в частині позовних вимог:

- стягнути з КП «Київкомунсервіс» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 вересня 2017 року по 24 березня 2021 року в сумі 752 205,57 грн;

- стягнути з КП «Київкомунсервіс» на користь позивача відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти у сумі 115 500 грн

провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 253, 254, 255, 353-355 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21 вересня 2017 року по 24 березня 2021 року; стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування завданої моральної шкоди закрити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Гусак О.С.

Повний текст ухвали складено 23 листопада 2021 року.