Постанова № 101405704, 21.09.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7523/21

Провадження № 2-а/727/85/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

Головуючого судді: Слободян Г.М.

за участю секретаря судових засідань Дячук І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646, м. Чернівці, проспект Незалежності, 115/15), третя особа, що не заявляє самостійних вимог відносно предмету спору на стороні відповідача – інспектор – лейтенант поліції Чолан Володимир Володимирович, про скасування постанови, - ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до відповідача - Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа – інспектор – лейтенант поліції Чолан Володимир Володимирович, про скасування постанови ЕАО №4548609 від 27 липня 2021 року та закриття справи про притягнення його до адміністративної відповідальності. Мотивує заявлені вимоги тим, що інспектором - лейтенантом поліції Чоланом В.В. 27 липня 2021 року винесено постанову ЕАО №4548609 про накладення на нього адміністративного стягнення. Розгляд справи здійснювався на місці, де ним було отримано зазначену постанову.

Згідно оскаржуваної постанови, його притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, через порушення пп. є) п. 8.7.3 ПДР України, а саме за проїзд на заборонений сигнал світлофора (поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу).

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

В його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, оскільки враховуючи п. 16.8 ПДР, він, виїхавши на перехрестя згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, виконав обов`язок та завершив проїзд цього перехрестя незалежно від сигналів світлофора на виїзді. У постанові відсутні зазначення про наявність відеозапису, що є порушенням п. 3 ч. 3 ст. 283 КУпАП, а саме відсутні будь-які докази, що підтверджують наявність правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП. Постанова не відповідає вимогам змісту постанови, передбаченої п. 1 ч. 3 ст. 283 КУпАП, а саме: місцем вчинення адміністративною правопорушення працівниками поліції зазначено м. Чернівці, вул. Головна, 246В, хоча перехрестя, на якому знаходиться світлофор - розміщений біля будинку за адресою АДРЕСА_2 . Під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності він заявив інспектору про необхідність юридичної допомоги та просив перенести розгляд справи на інший час, однак працівником відповідача порушено вимоги ст. 268 КУпАП та не надано можливості скористатись юридичною допомогою.

Також вказав, що він рухався на автомобілі марки Фольксваген Пассат, номерний знак НОМЕР_2 по вул.. Незалежності, с. Чагор зі швидкістю до 50 км./год. Оскільки на відстані менше 50 метрів, крони дерев перекривали візуальну видимість світлофора, він заздалегідь не мав можливості бачити його сигнали. В подальшому, коли він під`їхав до перехрестя (до стоп-лінії), на світлофорі світився зелений миготливий сигнал.

З огляду на те, що цей сигнал дозволяє проїзд транспортного засобу, а також щоб не здійснювати різкого гальмування та не створювати аварійної ситуації, він здійснив проїзд даного перехрестя. В подальшому, працівники патрульної поліції, які знаходились в автомобілі на зустрічній стороні дороги (з іншого боку світлофора), ніби то зафіксували порушення Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим була винесена постанова.

Вважає, що постанова ЕАО №4548609 від 27 липня 2021 року є незаконною та необґрунтованою, а тому просить її скасувати та закрити провадження у справі.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якої позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши що інспектор діяв у відповідності до чинного законодавства та в межах своїх повноважень.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13.08.2021 року позов залишено без руху.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 27.08. 2021року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Судом встановлено, що 06.09.2021 року відповідачем Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, в особі Пухової отримано копію позову з додатками доданими до нього. Станом на день розгляду справи – 21.09.2021 року відзив на позов з боку відповідача в суд скеровано не було.

Позивачем ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримано. В наданих суду поясненнях останній поислався нга обставини викладені в позові.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Бойчук М.Л. та інспектор лейтенант поліції Чолан В.В. в судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши справу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності у межах заявлених вимог, суд приходить до наступного.

Судом належними доказами встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4548609 від 27 липня 2021 року, винесену інспектором роти №2 лейтенантом поліції Чоланом В.В. позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. за те, що 27.07.2021 року, 21 год. 01 хв., за адресою м. Чернівці вул. Головна, 246 в, проїхав на заборонений сигнал світлофора, поєднаний червоний і жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «є» ПДР України (а.с.4).

Відповідно до ст.55 ч.2 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ст. 129 Конституції України, ст.ст. 9, 77 КАС України адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Встановлено ст.77 ч.2 КАС України, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування , проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

За змістом ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Розглядаючи аргументи позивача та даючи їм оцінку, суд зазначає таке:

Відповідно до ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Справи, які віднесено до компетенції Національної поліції відповідають вимогам ч.4 ст.258 КпАП України - постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці вчинення правопорушення. Працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанову у справах про адміністративні правопорушення з порушенням ПДР на місці вчинення правопорушення.

Згідно зі ст.280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Згідно п. 16.8 ПДР України водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62 (стоп) він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

Відповідно до п. 8.7.3 «в», «є» ПДР України, сигнали світлофора мають такі значення, зокрема зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух, поєднання червоного і жовтого сигналів забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається відповідача.

Докази надають суду учасники справи. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Проте, всупереч наведеним вище положенням законодавства, суб`єктом владних повноважень не було надано суду належних доказів на підтвердження правомірності свого рішення, зокрема будь-яких належних доказів порушення ОСОБА_1 правил щодо проїзду на заборонений сигнал світлофора надано не було. На відео з відеореєстратора службового автомобіля також не вбачається даних доказів.

Відповідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Виносячи оскаржувану постанову, відповідач повинен був дотримуватись вимог статей 251, 254, 283 КУпАП і прийняти повне, законне і обґрунтоване рішення (постанову), зміст якого не викликав би сумніву у його достовірності, неупередженості, добросовісності та розсудливості.

Однак, процес розгляду справи не відповідав вимогам ст. 279 КУпАП, обставини передбачені ст.280 КУпАП не з`ясовувалися, не враховано те, що позивач вину не визнав та просив надати можливість скористатися юридичною допомогою.

Таким чином, у даному випадку єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Будь-яких інших доказів на підтвердження того, що позивач порушив п. 8.7.3. «є» Правил дорожнього руху, відповідачем всупереч ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України надано не було. Суд приймає доводи позивача як такі, що підтверджені матеріалами справи і вважає, що факт порушення позивачем ст.122 ч.2 КпАП України не доведений.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративне правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1222 КпАП України є недоведеним. Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

З огляду на встановлені обставини та правові положення, суд, дослідивши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні в судовому засіданні обставин справи, досліджених доказів, в їх сукупності, керуючись принципом верховенства права, вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу є не обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 6-11, 14, 77, 139, 217, 241-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції, третя особа – інспектор – лейтенант поліції Чолан Володимир Володимирович, про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАО №4548609 від 27 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.

Повний текст судового рішення складено 21.09.2021року.

Суддя Слободян Г.М.