Ухвала суду № 101405257, 23.11.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-11/11

номер провадження 2-зз/695/9/21

УХВАЛА

23 листопада 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Середи Л.В.

за участю:

секретаря Біліченко С.В.,

розглянувши в судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича про скасування заходу забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, нажитого в шлюбі, –

В С Т А Н О В И В:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 із заявою про скасування заходів забезпечення позову у якій просила скасувати арешт на відчуження будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заява про скасування заходу забезпечення позову мотивована тим, що арешт на вказаний будинок був накладений ухвалою суду 23.07.2008 року у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, нажитого в шлюбі.

У подальшому, на підставі рішень апеляційного суду Черкаської області від 28.11.2011 р. та ухвали Вищого спеціалізованого суду України даний спір між сторонами був вирішений, а у власність ОСОБА_3 було виділено вказаний будинок в АДРЕСА_1 .

30.07.2012 р. ОСОБА_1 , яка є дружиною ОСОБА_3 зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим №7121589401:02:006:0167 та будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак після реєстрації права власності на вказаний будинок заявником було встановлено, що арешт вказаного будинку, який був накладений в рамках зазначеної вище справи, залишився не скасованим, що перешкоджає реалізації ОСОБА_1 права власності на вказаний житловий будинок, зокрема його відчуження чи передачу в оренду.

За таких обставин ОСОБА_1 звернулася до суду із даною заявою про скасування забезпечення позову, у якій вказувала про відсутність будь-яких правових підстав для продовження чинності арешту вказаного житлового будинку.

Не погодившись із викладеним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі №2-1235/2008, ОСОБА_2 подала до суду письмові заперечення, в яких виклала свої доводи з приводу наявності непогашеного боргу у спадкодавця ОСОБА_3 за рішенням Апеляційного суду Черкаської області у справі №2-11/2011/2306 (виконавчий лист Золотоніського міськрайонного суду від 06.07.2012 р.) в сумі 357142,00 грн., які спадкоємець ОСОБА_1 не погасила до цього часу. Також ОСОБА_2 звернула увагу суду на відсутність у ОСОБА_1 правових підстав для подачі клопотання про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі, оскільки остання не була учасником даного цивільного спору про поділ майна подружжя.

До початку розгляду вказаного клопотання по суті зі сторони ОСОБА_1 було подано письмові доповнення до клопотання, в яких заявниця виклала обставини спадкування майна після смерті її чоловіка – ОСОБА_3 та вказала на наявність у неї повноважень правонаступника у майнових питаннях, що стосуються арешту будинку, який розташований в АДРЕСА_1 . Оскільки судові рішення у даній справі набули законної сили, а питання скасування арешту на будинок не розглядалося, то вона як спадкоємець звернулася до місцевого суду з вищезазначеною заявою.

Представник ОСОБА_1 , адвокат Брус С.М. звернувся до суду із заявою, в якій просив суд розгляд справи здійснювати за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 , на задоволенні клопотання наполягав у повному обсязі.

Представник ОСОБА_2 , адвокат Татаринов О.С. скерував до суду клопотання про розгляд справи без його участі, у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову просив відмовити з підстав, що вказані у його запереченні.

Суд, враховуючи належне повідомлення усіх учасників справи про час та місце розгляду справи, а також відсутність будь-яких інших клопотань останніх, керуючись нормами ст. 158 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову

Згідно із ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Як вбачається з рішення апеляційного суду Черкаської області від 28.11.2011 року справа № 22ц-1708/2011 у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, нажитого в шлюбі, право власності на будинок в АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_3 . З останнього на користь ОСОБА_2 в якості грошової компенсації вартості частини спадкового майна стягнуто 357142,00 грн.

Цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, нажитого в шлюбі, в рамках якої і були застосовані вказані вище заходи забезпечення позову, вирішена по суті, рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до актового запису у свідоцтві про смерть №19 від 23.05.2017 р. боржник ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим 19.10.2017 р. приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченоком С.В. було заведено спадкову справу №80/2017, копію якої було витребувано судом під час вирішення заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Після смерті свого чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_2 до нотаріальної контори звернулася дружина померлого боржника ОСОБА_1 із заявою про вступ у спадщину, де вказала адресу реєстрації спадкодавця: АДРЕСА_1 . До вказаної заяви про вступ у спадщину нею було надано свідоцтво про шлюб від 14.11.2014 р. № НОМЕР_1 , який був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також заповіт складений від імені ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_4 від 15.11.2010 р.

Після смерті ОСОБА_3 позивачка ОСОБА_2 звернулася 14.11.2017 р. до приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу Кравченока С.В. із письмовою заявою про стягнення із спадкоємця боржника залишку непогашеної заборгованості в сумі 350942,00 грн. До вказаної заяви була долучена копія рішення Апеляційного суду Черкаської області від 28.11.2011 року та постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2012 р. №33380163 щодо стягнення із ОСОБА_3 боргу в сумі 357142,00 грн. на користь ОСОБА_2 .

Разом з цим, в наданій нотаріусом до матеріалів цивільної справи копії спадкової справи наявна також постанова приватного нотаріуса Кравченока С.В. від 13.10.2021 р. №269/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину, яка аргументується, зокрема, наявністю арештів на все майно боржника ОСОБА_3 та відсутністю правовстановлюючих документів на його спадкове майно.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.

В пункті 5 частини першої статті 34 Закону України № 1404-VII від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження», який набув чинності 05 жовтня 2016 року, вказано, що виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню за зверненням виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі №2-2697/11 (провадження № 61-28147сво18), зокрема, зазначено наступне: «Установивши, що ОСОБА_7 прийняв спадщину, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження - боржника ОСОБА_9 його правонаступником ОСОБА_7 Посилання заявника на порушення судами вимог статей 1281 та 1282 ЦК, якими визначено спеціальний порядок та строки пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора, на висновки суду не впливають. Приписи зазначених норм закону на стадії примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для відмови у заміні боржника його спадкоємцем у виконавчому провадженні, а є підставою для визначення державним виконавцем меж відповідальності спадкоємця, який залучений як правонаступник по боргам спадкодавця…».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 по справі №916/617/17 також зазначено: «задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до частини першої статті 1282 Цивільного кодексу України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину…».

Однак, в ході вирішення даної заяви жодних доказів звернення до суду із вимогами щодо стягнення із спадкоємця боржника ( ОСОБА_1 ) заборгованості в сумі 350942,00 грн. позивачка ОСОБА_2 не надала, як не надала й доказів залучення ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №33380163 правонаступником боржника. Відтак, на час розгляду даної заяви не визначені майнові претензії ОСОБА_2 як кредитора до частки спадкоємця у спадщині боржника - будинку, який розташований в АДРЕСА_1 , що свідчить про недоцільність продовження заходів забезпечення позову.

Розглядаючи матеріали справи та задовольняючи вимоги вказаної заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд виходить із того, що заявник ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , виступає у спірних правовідносинах його правонаступником, відтак, остання вправі подавати заяви й клопотання, що стосується майнових прав та обов`язків боржника (спадкодавця).

Згідно з ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Отже, ОСОБА_2 не позбавлена права протягом шести місяців з моменту отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину звернутись із вимогою про стягнення заборгованості після смерті спадкодавця ОСОБА_3 та в судовому порядку захистити свої права в рамках існуючої спадкової справи, а не в межах даної цивільної справи, яка стосувалася розподілу спільного сумісного майна подружжя.

Крім того, на даний час відсутні будь-які судові спори про стягнення із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 грошових коштів за виконавчим листом №2-11/2011/2306 у розмірі 357142,00 грн., що свідчить про недоцільність продовження арешту на будинок, що розташований в АДРЕСА_1 .

Також суд враховує і те, що в межах вказаної справи ухвалою суду від 30.12.2020р. за заявою представника ОСОБА_2 , адвоката Гричаненка О.М. були скасовані заходи забезпечення позову а саме: арешт та заборону відчудження автомобільного гаража № НОМЕР_2 в автокооперативі «Хімік-2», що розташований у м. Черкаси по вул. Вербовецького, 33-а, які вжиті на підставі ухвали Золотоніського міського суду Черкаської області від 23 липня 2008 року по справі № 2-1235/2008.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд зазначає, що згідно витягу про державну реєстрацію прав Золотоніського виробничого відділку КП «Черкаське Обласне Об`єднане БТІ» від 30.07.2012 р. №34996729 за заявником ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок, окрім того вона є власником земельної ділянки кадастровий №7121589401:02:006:0167 по АДРЕСА_1 . Вказана реєстрація згідно відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наразі чинна та ніким на скасована.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Власникволодіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно пункту 4 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», чинної на час прийняття оскаржуваної ухвали було визначено, що: «Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам…при розгляді заяв про забезпечення позову, суд має брати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів…».

Таким чином суд дійшов висновку, що на сьогодні відпали всі підстави для існування такого обтяження як арешт будинку, оскільки цивільна справа розглянута десять років тому, а рішення по ній набрало законної сили, судові спори про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості ОСОБА_3 наразі відсутні, а арешт майна, що застосовувався у рамках справи про розподіл майна подружжя не може діяти до розгляду інших спорів. Відтак, багаторічне існування обтяження на нерухоме майно у вигляді арешту обмежує права заявника ОСОБА_1 на розпорядження й володіння вказаним будинком.

Отже, з метою захисту прав та інтересів спадкоємця ОСОБА_1 , відсутністю потреби у подальшому застосуванні заходів забезпечення позову, а також у відповідності до норм процесуального права, у суду є законні підстави для скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставин заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову підлягає до задоволення

На підставі зазначеного та керуючись ст. 158 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заходу забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, нажитого в шлюбі, – задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, а саме: арешт та заборону відчуження будинку й земельної ділянки, які розташовані в АДРЕСА_1 , які вжиті на підставі ухвали Золотоніського міського суду Черкаської області від 23 липня 2008 року по справі № 2-1235/2008 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, нажитого в шлюбі.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя: Л.В. Середа