Вирок № 101405017, 26.11.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3431/19

Провадження № 1-кп/645/402/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 р. місто Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Федорової О.В.

за участю секретаря судового засідання - Жорняк А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Балаклія, Харківської області, громадянки України, не одруженої, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженої:

- 14.10.2009 року Балаклійським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до арешту на 1 місяць, звільнена 12.11.2009 року із відбуттям строку покарання;

- 10.12.2009 року Балаклійським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 240 годин громадських робіт;

- 22.03.2010 року Балаклійським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 30 днів, звільнена 18.11.2011 року умовно- достроково на 4 місяці 10 днів за постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10.11.2011 року згідно зі ст. 81 КК України;

- 22.04.2013 року Балаклійським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнена 19.06.2014 за постановою Жовтневого районного суду м. Харкова згідно зі ст. 2 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року;

- 17.01.2019 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнену від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Осадчої Л.О., Іщенко А.В., Мартиша М.М., Бабанян Г.Л., Ляхова А.С.

захисника обвинуваченої - адвоката Ткаченка В.М.

обвинуваченої - ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 22.12.2018 року близько 03:00 год. знаходилась в гостях у свого знайомого ОСОБА_2 в його кімнаті за адресою: АДРЕСА_3 , де побачила на столі в кімнаті ноутбук LenovoIdeaPadG580, та мобільний телефон SamsungSM-J120H. В цей час у неї раптово виник злочинний намір на таємне викрадення цього майна. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадання чужого майна - крадіжку, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді порушення суспільних відносин у сфері власності та бажаючи їх настання, будучи упевненою, що її дії залишаться не поміченими, скориставшись тим, що ОСОБА_2 ліг спати, побачивши на столі в кімнаті ноутбук LenovoIdeaPadG580, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №300/19 від 25.01.2019 - 3000,00 гривень та мобільний телефон SamsungSM-J120H, вартістю згідно висновку вищевказаної судово-товарознавчої експертизи - 2373,10 гривень, які належать ОСОБА_2 на праві приватної власності, вчинила їх крадіжку, після чого з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд та спричинивши своїми діями матеріальну шкоду ОСОБА_2 на загальну суму 5373,10 гривень.

Крім цього, 11.01.2019 року близько 17:00 год. ОСОБА_1 , знаходячись в гостях у потерпілого ОСОБА_3 , у його квартирі, за адресою: АДРЕСА_4 , скориставшись відсутністю останнього, відкрила двері шафи, де знаходились його речі, та без дозволу ОСОБА_3 почала обшукувати його речі на предмет знаходження цінностей чи грошей. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадання чужого майна - крадіжку, з корисливих мотивів, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді порушення суспільних відносин у сфері власності та бажаючи їх настання, будучи упевненою, що її дії залишаться не поміченими, скориставшись відсутністю ОСОБА_3 за місцем свого мешкання, відчинила двері шафи, де знаходились речі потерпілого, без його дозволу, почала їх обшукувати на предмет знаходження цінностей чи грошей, під час чого в кишені сорочки виявила пластикову банківську картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) № НОМЕР_1 , яка, відповідно до п. 1.4. 1.14. 1.27. 1.31 ст.1 ЗУ «Про інформацію» від 02.10.1992; п. 15.2 ст.15 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в України» від 05.04.2000 року, ч. 4 ст. 51 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000, є належним чином оформленим офіційним документом та матеріальним носієм, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором, держателем якого є ОСОБА_3 та на картонній коробці якої було написано її ПІН-код, після чого викрала її з метою в подальшому, за допомогою вищевказаної банківської карти таємно заволодіти грошовими коштами ОСОБА_3 , після чого розпорядилась нею на власний розсуд.

Також, 12.01.2019 близько 12:00 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадання грошових коштів з рахунку банківської картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) № НОМЕР_1 , держателем якої є потерпілий ОСОБА_3 , діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у вигляді порушення суспільних відносин у сфері власності та бажаючи їх настання, отримавши можливість розпоряджатись вищевказаною банківською карткою на власний розсуд, прибувши до банкомату АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), який розташований в будівлі за адресою: м. Харків, вул. Пожарського, 2/10, достовірно знаючи ПІН-код від вказаної банківської картки, здійснила банківську операцію за допомогою банківської картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) № НОМЕР_1 , знявши з банківського рахунку, який належить потерпілому ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1500 гривень, вчинивши таким чином їх крадіжку та розпорядившись викраденими грошима на власний розсуд, спричинивши своїми діями матеріальну шкоду ОСОБА_3 на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_1 16.05.2019 року близько 16:00 години знаходилася у свого знайомого ОСОБА_4 за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_5 , де побачила на тумбочці його мобільний телефон Samsung Galaxy J2 Prime, в корпусі чорного кольору. В цей час у неї виник злочинний намір на таємне викрадення цього мобільного телефону. ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, переконавшись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, забрала з тумбочки мобільний телефон Samsung Galaxy J2 Prime, в корпусі чорного кольору, вартістю згідно висновку судової товарознавчої експертизи №6/1311 СЕ-19 від 24.05.2019 року, 1710 гривень 00 копійок, тим самим таємно викрала його, чим спричинила потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 1710 гривень 00 копійок.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю, щиро розкаялася та пояснила суду, що вона у грудні 2018 року знаходилась в гостях у мало знайомого чоловіка ОСОБА_2 за адресою: м. Харків. вул. Біблика (точної адреси не пам`ятає). Після того, як останній заснув, в його кімнаті вона побачила на столі ноутбук та мобільний телефон, якими вона таємно заволоділа. Після цього вона здала вказане майно в різні ломбарди, за що отримала грошові кошти. В подальшому вона добровільно повідомила про обставини цієї крадіжки правоохоронні органи.

Також, повідомила, що в січні 2019 року вона перебувала в гостях у малознайомого їй чоловіка ОСОБА_3 , у його квартирі, за адресою: АДРЕСА_6 (повної адреси не пам`ятає). В той час, як він залишив її одну вдома, в його речах вона знайшла банківську картку а також аркуш паперу з ПІН-кодом, які вона вирішила таємно викрасти. Після чого, наступного дня вона пішла до банкомату та зняла з цієї картки грошові кошти в сумі 1500 грн., якими розпорядилася на власний розсуд. В подальшому вона добровільно повідомила про обставини цієї крадіжки правоохоронні органи та видала цю банківську картку співробітникам поліції.

Крім того, обвинувачена повідомила, що в травні 2019 року вона перебувала у свого знайомого ОСОБА_4 за місцем його мешкання за адресою: м. Харків, проїзд 1-й Петренківський, (номер будинку не пам`ятає). В кімнаті на тумбочці вона побачила його мобільний телефон, яким вона таємно заволоділа. Після цього вона здала цей мобільний телефон в ломбард. Приблизно через тиждень вона повідомила про обставини цієї крадіжки правоохоронні органи, передала документи, видані їй в ломбарді, після чого співробітники поліції вилучили в ломбарді належний ОСОБА_4 телефон та повернули його потерпілому.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності її позиції.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, подали заяви з проханням розглядати справу за їхньої відсутності, в яких проти розгляду кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України не заперечували.

Суд, за згодою учасників судового розгляду, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої. Судом з`ясовано, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 за епізодом від 22.18.2018 року суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 за епізодом від 11.01.2019 року суд кваліфікує за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 за епізодом від 12.01.2019 року суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 за епізодом від 16.05.2019 року суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вину обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, суд вважає доведеною.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , згідно з ч. 1 п. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона раніше неодноразово засуджена, востаннє 17.01.2019 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, вчинила злочин 16.05.2019 року в період іспитового строку, на обліку в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» та в КНП «Міський психоневрологічний диспансер № 3» ХМР не перебуває, не одружена, офіційно не працевлаштована, має тяжке захворювання ВІЛ-інфекція, ІІІ клінічна стадія.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" зі змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій, суд керується вимогами ст. 65 КК України, а саме: враховується ступінь тяжкості вчинених злочинів, особа обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобіганню вчиненню нею нових кримінальних правопорушень, призначити їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, та у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 357 КК України, які передбачають відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення.

В зв`язку з тим, що обвинувачена скоїла декілька кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити покарання за правилами ч. 1 ст. 70 КК України.

Крім того, згідно з п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та вимог ст. 70 КК України, коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК України: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку, після цього за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, а потім за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку, і остаточно за сукупністю вироків.

Кримінальні правопорушення за епізодами від 22.12.2018 року, 11.01.2019 року та 12.01.2019 року ОСОБА_1 вчинила до постановлення вироку Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.01.2019 року, яким вона була засуджена за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Кримінальне правопорушення за епізодом від 16.05.2019 року ОСОБА_1 вчинила після постановлення вироку Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.01.2019 року, яким вона була засуджена за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, тобто в період іспитового строку.

Враховуючи викладене, покарання ОСОБА_1 слід призначити спочатку на підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань за цим вироком та за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.01.2019 року, після чого, до покарання, призначеного за сукупністю злочинів, на підставі ст. ст. 71, 72 КК України, частково приєднати не відбуту частину покарання за ч. 3 ст. 185 КК України за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.01.2019 року і остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, суд вважає необхідним зарахувати в строк відбування покарання за даним вироком період тримання ОСОБА_1 під вартою у даному кримінальному провадженні, а міру запобіжного заходу, з врахуванням даних про особу обвинуваченої і з метою забезпечення виконання вироку суду, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Підстав для застосування до обвинуваченої ст.ст. 69, 69-1,75 КК України, суд не вбачає.

Цивільні позови в кримінальному провадженні не заявлені.

Згідно зі ст. 124 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_1 підлягають стягненню в дохід держави судові витрати по кримінальному провадженню.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373, 374, 394, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України та призначити їй покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 357 КК України - у вигляді 1 року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на З (три) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком за сукупністю кримінальних правопорушень та покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.01.2019 року, яким ОСОБА_1 засуджено до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнену від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.01.2019 року, і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 2 (два) місяці.

Зарахувати в строк відбування покарання за даним вироком період тримання ОСОБА_1 під вартою у даному кримінальному провадженні з 13 травня 2020 року.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а саме:

-мобільний телефон Samsung G532F Galaxy J2 Prime в корпусі чорного кольору - повернути потерпілому ОСОБА_4 після набрання вироком законної сили;

-банківську картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання ;

-DVD-R диск з інформацією за картковим рахунком № НОМЕР_1 , вилучений в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи № 6/1311СЕ-19 від 24.05.2019 у розмірі 471 грн. 03 коп., та судово-товарознавчої експертизи № 300/19 від 25.01.2019 у розмірі 300 грн. загалом на суму 771 грн. 03 коп.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається (направляється) обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О.В. Федорова