Вирок № 101403628, 26.11.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4164/20

Номер провадження 1-кп/623/119/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурорів Михайленко О.О., Кравчука В.В,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Заіки А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №1201922032000117 від 12 грудня 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, росіянина, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, не є особою з інвалідністю, в силу статті 89 КК України не судимий, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2020 року близько о 21 години 45 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись у під`їзді № 2, на п`ятому поверсі будинку АДРЕСА_2 , діючи з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки людини, умисно вилив з пляшки на підлогу біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 суміш горючого матеріалу, яку заздалегідь взяв з собою з дому, після чого підпалив її та зник з місце скоєння кримінального правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за частиною 1 статті 296 КК України у виді 1300 (однієї тисячі триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не обирати.

Обвинувачений ОСОБА_1 , в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 296 КК України, вину свою не визнав, давати показання в судовому засіданні відмовився.

Захисник Заіка А.М., просив виправдати ОСОБА_1 , в зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 296 КК України .

Під час судового розгляду судом було допитано свідків, досліджено письмові докази.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_2 , пояснила, що вона мешкає в АДРЕСА_4 п`ятиповерхового будинку на п`ятому поверсі. 02 березня 2020 року близько 22 години 00 хвилин вона почула, що по сходам хтось піднявся на їх поверх, після чого вона почула якийсь хлопок в під`їзді, пішла до дверей та в дверний глазок побачила вогонь біля дверей їхньої квартири. Після чого одразу набрала в чашку воду та почала гасити вогонь. В цей час її чоловік виглянув з вікна щоб подивитися хто буде виходити з їхнього під`їзду та побачив як з під`їзду виходив ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_4 , пояснив, що він мешкає в АДРЕСА_4 п`ятиповерхового будинку на п`ятому поверсі. 02 березня 2020 року близько 22 години 00 хвилин вони з дружиною почули якийсь шум в під`їзді, коли дружина підійшла до дверей побачила у дверний глазок, вогонь біля дверей їхньої квартири. Після чого дружина одразу набрала в чашку води та почала гасити вогонь. Він в цей час виглянув з вікна щоб подивитися хто буде виходити з їхнього під`їзду та побачив як з під`їзду виходив ОСОБА_1 , і одразу зрозумів, що це зробив ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 , та їхній сусід ОСОБА_6 , конфліктують між собою. Після чого він викликав поліцію.

Свідок ОСОБА_7 , пояснила, що в 2019 році її чоловік ОСОБА_6 , на своєму автомобілі збив доньку ОСОБА_1 , і після цього ОСОБА_1 , не залишає їх в спокої. Постійно погрожує їм по телефону. Так 02 березня 2019 року близько 22 години 00 хвилин вони були вдома, та почили в під`їзді якийсь шум, вийшовши в під`їзд вони побачили, що під`їзд весь в диму, їхній сусід ОСОБА_4 , повідомив їм, що цей підпал зробив ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_4 , одразу його впізнав.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що між ним та ОСОБА_1 в 2019 році виник конфлікт на ґрунті вчинення ДТП, внаслідок чого ОСОБА_1 , наніс йому тілесні ушкодження. Після цього ОСОБА_1 , не залишає його та його сім`ю в спокої. Постійно погрожує їм по телефону. 02 березня 2019 року близько 22 години 00 хвилин вони були вдома разом з дружиною, та почили в під`їзді якийсь шум, вийшовши в під`їзд вони побачили, що під`їзд весь в диму, їхній сусід ОСОБА_4 , повідомив їм, що цей підпал зробив ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_4 , одразу його впізнав.

Крім показів свідків, вина ОСОБА_1 підтверджується письмовими доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 02 березня 2020 року з фото таблицею, згідно якого було оглянуту приміщення під`їзду будинку АДРЕСА_2 . Безпосереднім місцем огляду є приміщення під`їзду поблизу квартири АДРЕСА_3 ;

- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 02 березня 2020 року, згідно якої поліцейським СРПП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Стужко В.М., було прийнято та зареєстровано заяву ОСОБА_4 , про факт підпалу невідомої йому суміші біля дверей його квартири;

-постановою про визнання речовими доказами від 12 березня 2020 року, згідно з якої, полімерну пляшку об`ємом 1 (один) літр, з наліпкою синього кольору - визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, та передано на зберігання до камери збереження речових доказів Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області;

- квитанцією №80 про прийняття речових доказів, згідно з якої уповноважена особа Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_12 , прийняв полімерну пляшку об`ємом 1 літр на зберігання до камери речових доказів;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26 листопада 2021 року з фото-таблицею (за участю підозрюваного ОСОБА_1 ) в ході якого ОСОБА_1 , вказує до якого саме під`їзду він заходив 02 березня 2020 року, перед підпалом, на якому саме поверсі це відбулося він не пам`ятає, однак зазначає, що це відбулося на сходовому майданчику 4-го або 5-го поверху.

Захисник Заіка А.М., просив визнати докази обвинувачення недопустимими через порушення вимог КПК України при їх збиранні органом досудового розслідування, а саме:

- протокол проведення слідчого експерименту від 26 листопада 2020 року, у зв`язку з тим, що в протоколі відсутні відомості про присутність під час слідчої дії осіб з числа представників балансоутримувачів або інших осіб, та працівниками поліції було порушено право особи на захист, та слідча дія проводилася після 22 години.

- протокол огляду місця події від 02 березня 2020 року, у зв`язку з тим, що огляд місця події та складання документу, як частина процесуальної дії проводилася без участі понятих, без згоди володільця майна та без дозволу слідчого судді на проведення огляду приміщення.

Щодо визнання недопустими доказами суд зазначає наступне.

Згідно частини 7 статті 223 КПК України слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дій. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважає це за необхідне.

Огляд місця події проведений дізнавачем не відноситься до тих випадків огляду, при яких участь понятих є обов`язковою, та згідно КПК поняті можуть бути запрошені, якщо дізнавач вважає це за доцільне.

Огляд було проведено лише в під`їзді будинку, що є загальнодоступним місцем, доступ до нього був вільний, проникнення до приміщень, доступ до яких будь-яким чином обмежений, не здійснювалось (Постанова Верховного суду від 26.05.2021 справа №761/12614/20).

Даний огляд місця події був проведений без присутності інших осіб, так як згідно частини 3 статті 223 КПК України слідчий, прокурор вживає належних заходів на забезпечення присутності під час проведення слідчої дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Оскільки при проведені вказаної слідчої дії права та інтереси інших не могли бути обмежені чи порушувались, огляду місця події проводився без участі інших осіб.

До протоколу огляду місця події від 26 листопада 2020 року, додано додаток, а саме фото-таблицю. Додатки до протоколу огляду місця події не є обов`язковими, а долучаються лише якщо вони виготовлялись.

Частина 4 статті 223 КПК України дозволяє проводили слідчі дії у нічний час, якщо затримка в їх проведені може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення, що відноситься до даного випадку. А також проведенням дізнавачем слідчої дії не порушувало ні чиїх прав, так як проводилось в загальнодоступному місці та без участі інших осіб.

Оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, в тому числі враховуючи надані показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , досліджені докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у інкримінованому кримінальному правопорушенні доведена повністю та його дії вірно кваліфіковані за частиною 1 статті 296 КК України - грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Показання свідків мають логічний, послідовний характер, не суперечать один одному.

Суд вважає позицію обвинуваченого та його захисника, які наполягали на тому, що він не вчиняв цей злочин, такою, що направлена на уникнення від кримінальної відповідальності, та в сукупності досліджені судом докази свідчать про вчинення саме ОСОБА_13 , кримінального правопорушення-проступку, передбаченого частиною 1статті 296 КК України.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 , не є особою з інвалідністю, не одружений, офіційно не працює, не судимий, на обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра, в Ізюмському ОМВК не перебуває, за місцем проживання характеризується добре, про що свідчать: довідка лікарів, довідка Ізюмського ОМВК, характеристики з місця проживання, інформація на особу, вимога щодо судимості та його свідчення.

У відповідності до висновку судово-психіатричної експертизи № 580 від 26 листопада 2020 року, « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішній час страждає на психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_1 , виявляв ознаки вищезазначеного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_1 , відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

При призначенні покарання ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , відповідно до статті 12 КК України віднесений до кримінального проступку.

Обставини, які згідно статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , - судом не встановлено.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений, не судимий, відсутні обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання в межах санкції статті.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні - відсутній.

Судові витрати - відсутні.

Керуючись статтями 50, 65-67, частиною 1 статті 296 КК України, статтями 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення- проступку, передбаченого частиною 1 статі 296 КК України, і призначити покарання у виді штрафу у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 гривень 00 копійок.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , до набранням вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов - відсутній.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, прокурору.

Головуючий суддя О.М. Герцов