Вирок № 101403352, 26.11.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/161/21

Провадження № 1-кп/638/687/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2021 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Аркатової К.В.

секретаря Рижикової В.Г.

за участю прокурора Масловського Є.А.

захисника Борбонюк О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості відносно якого внесені до ЄРДР № 12020220480003109 від 22.09.2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, військовозобов?язаного, розлученого, має сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого за трудовою угодою монтажником, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст. 321 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

19.09.2020 року ОСОБА_1 , маючи умисел на вчинення тяжкого злочину у обігу наркотичних засобів, діючи з корисливих мотивів, користуючись власним мобільним телефоном через програму системи миттєвих повідомлень «Telegram» узгодив умови здійснення вказаної протиправної діяльності з невстановленою під час досудового слідства особою, яка діяла від імені інтернет магазину «Zaklad». За попередньою змовою із невстановленою під час досудового слідства особою, ОСОБА_1 , у зазначених невстановленою особою місцях схову повинен був отримувати розфасовані у визначених дозах й кількості наркотичний засіб та сильнодіючий лікарський засіб, після чого в подальшому залишати в різних місцях на території міста Харкова. Після чого, ОСОБА_1 , повинен був повідомляти невстановленій досудовим розслідуванням особі про зазначені місця розташування наркотичного засобу та сильнодіючого лікарського засобу у вигляді фотознімків із зазначенням адрес, для подальшої передачі інформації покупцям, за що отримував прибуток від збуту наркотичного засобу та сильнодіючого лікарського засобу у вигляді попередньо обумовленої оплати. Реалізуючи свій спільний із невстановленою особою злочинний намір, 20.09.2020 року близько 21 год. ОСОБА_1 , користуючись власним мобільним телефоном через програму системи миттєвих повідомлень «Telegram» зв`язався з невстановленою під час досудового слідства особою, яка діяла від імені інтернет магазину «Zaklad», від якої отримав координати та фото розташування пакунку з наркотичним засобом та сильнодіючим лікарським засобом, а саме за адресою: м.Харків, вул. Бойова, 23. На наступний день, а саме 21.09.2020 близько 23 год. ОСОБА_1 прослідував за вказаною адресою, де знайшов пакунок, всередині знаходилось 11 згортків, обмотаних полімерною стрічкою червоного кольору, в яких містився наркотичний засіб - метадон та сильнодіючий лікарський засіб - димедрол. Після чого, 22.09.2020 у нічний час ОСОБА_1 вирішив прослідувати до Шевченківського району в м. Харкові, зберігаючи при собі 11 згортків, обмотаних полімерною стрічкою червоного кольору, в яких містився наркотичний засіб - метадон та сильнодіючий лікарський засіб - димедрол, з метою їх подальшого збуту. Реалізуючи свій спільний із невстановленою особою злочинний намір, 22.09.2020 року близько 03 год. 17 хв., ОСОБА_1 , маючи корисливий мотив, діючи з метою особистого збагачення, з прямим умислом на збут наркотичного засобу, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Бойова, 48-А, зберігав при собі 11 розфасованих полімерних пакетики з фіксаторами, обмотаних ізолюючою стрічкою червоного кольору, всередині кожного з яких знаходилась кристалоподібна речовина білого кольору та таблетка білого кольору. У цей час ОСОБА_1 був помічений співробітниками поліції, яким під час бесіди повідомив, що при ньому знаходяться наркотичний засіб, який він зберігає з метою подальшого збуту. У подальшому, під час проведення огляду місця події у період часу з 04 год.. 20 хв. до 05 год. 40 хв., за адресою: м. Харків, вул. Бойова, 47, ОСОБА_1 дістав зі своєї сумки та видав співробітникам поліції 9 розфасованих полімерних пакети з фіксаторами, обмотаних ізолюючою стрічкою, всередині кожного з яких знаходилась кристалічна речовина, яка згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» №13/1/2890СЕ-20 від 24.09.2020, містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон, масою 0,3322 г, 0,3386 г, 0,3554 г., 0,3556 г, 0,3286 г, 0,3570 г, 0,3352 г, 0,3444 г, 0,3354 г, та відрізок блістера в якому знаходилась таблетка білого кольору круглої форми, яка, згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України за експертною спеціальністю 8.6. «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» №13/1/2890СЕ-20 від 24.09.2020, містить в своєму складі сильнодіючий лікарський засіб - димедрол, маса якого складає 0,0397 г, 0,0412 г, 0,0426 г, 0,0418 г, 0,0423 г, 0,0412 г, 0,0420 г, 0,0422 г, 0,0424 г, які ОСОБА_1 зберігав з метою подальшого збуту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю, показав, що погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування та викладеними в обвинувальному акті. Разом з тим вказав, що приблизно 17.09.2020 року приїхав в гості до друга у м. Харків, де в колі друзів йому запропонували заробити грошей шляхом розкладки згортків на вулиці Бойовій м. Харкова, за що запропонували 5000 грн., на що він погодився. Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, просив врахувати, що має хронічні захворювання, на його утриманні перебуває мати, яка хворіє та потребує піклування. Запевнив, що висновки зробив та усвідомив неправомірність своїх дій.

Показання ОСОБА_1 щодо інкримінованих кримінальних правопорушень є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, а тому, вислухавши думку учасників судового розгляду та роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів у справі.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.321 КК України та кваліфікує його дії за ч.2 ст.307 КК України - незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу з метою збуту, вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч.3 ст.321 КК України - незаконне придбання, зберігання сильнодіючого лікарського засобу з метою збуту, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України: ч.2 ст.307 КК України - є тяжким злочином, ч.3 ст.321 КК України - є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, його вік, те, що він розлучений, має сина 2017 року народження, мати, яка у зв`язку із наявними захворюваннями потребує стороннього піклування, наявність у обвинуваченого захворювання хребта, працевлаштування останнього за трудовою угодою, раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, не перебування на обліках у лікарів нарколога та психіатра, наявність позитивних планів на майбутнє, що у своїй сукупності на переконання суду істотно знижують ступінь тяжкості вчинюваного злочину, суд керуючись ч.1 ст.69 КК України вважає за можливе призначити основне покарання, за ч.2 ст.307 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією та не призначати додаткове покарання у виді конфіскації майна. За ч.3 ст.321 КК України призначити покарання у виді позбавлення волі, в межах санкцій частини вказаної статті, та визначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи відсутність судимостей та лише суспільно корисні плани на майбутнє, наявність малолітнього сина та матері, що потребує сторонньої допомоги, постійне місце проживання та реєстрації, суд вбачає можливість виправлення обвинуваченого, без відбуття покарання, а тому звільняє його від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком, застосувавши ст. 75 КК України. На думку суду, даний захід контролю за засудженим буде достатнім для досягнення мети його виправлення, з потенційною можливістю застосування покарання у разі проявів антисоціальної поведінки. Покласти на засудженого обов`язок відповідно до положень ст.76 КК України. Таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Приймаючи до уваги те, що суд прийшов до висновку про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з метою забезпечення виконання процесуальних рішень, запобіжний захід обвинуваченому у вигляді застави слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

У провадженні наявні процесуальні витрати у зв`язку з проведенням судових експертиз, у сумі 1634,50 грн., питання про які необхідно вирішити відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 69,75 ,76 КК України, ст.ст. 349, 368, 373-376 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.321 КК України, та призначити покарання:

за ч.2 ст.307 КК України - призначити покарання, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, без конфіскації належного йому на праві власності майна;

за ч.3 ст. 321 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.

Відповідно до пунктів 1,2 ч.1 та пункту 2 ч.3 ст.76 цього ж кодексу, зобов`язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді застави - залишити без змін до набрання вироком суду законної сили.

Після набрання вироком законної сили, заставу в сумі 42040 грн., яка внесена ОСОБА_3 , повернути заставодавцю на її вимогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1634 грн. 50 коп. витрат на залучення експертів.

Речові докази: наркотичний засіб та сильнодіючий лікарський засіб - знищити; мобільний Redmi,чорного кольору, imei-1 НОМЕР_1 , imei-2 НОМЕР_2 - повернути законному володільцю, скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді від 25.09.2020 року (справа № 638/13140/20).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Головуючий: