Вирок № 101403174, 25.11.2021, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/104/21

провадження: 1-кп/614/6/21

категорія: 21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2021 Борівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Гуляєвої Г.М.

за участю: секретаря Євтіхієвої С.В.

прокурора Білоусової А.А., Колеснікова Д.І.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Кузнєцова О.О.

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої Заїка А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Борова Харківської обл. кримінальне провадження №1-кп/614/6/21 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Борова Борівського району Харківської області, українки, громадянки України, не одруженої, з середньою освітою, не працюючої, особи з інвалідністю третьої групи загальної захворюваності, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше не судимої в силу ст.89 КК України,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 20.01.2021 о 08.30 год. перебуваючи разом з ОСОБА_2 в кабінеті амбулаторного прийому Борівської районної державної лікарні ветеринарної медицини за адресою: вул. Підлиманська,б.13, смт Борова Борівського р-ну Харківської обл., на грунті особистих неприязних відносин, через ревнощі, відразу вступила у словесний конфлікт з ОСОБА_2 , в ході якого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень останній.

Так, ОСОБА_1 , знаходячись в кабінеті амбулаторного прийому Борівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, діючи умисно, здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх караність і настання суспільно-небезпечних наслідків, поліетиленовим пакетом з не встановленим під час досудового розслідування тупим твердим предметом в середині, який тримала в правій руці, нанесла на відмашку удар по правій стороні обличчя, потім лівою рукою зігнувши руку в кулак нанесла удар по правій стороні шиї, як наслідок умисно спричинила ОСОБА_2 , згідно з висновком судово-медичної експертизи №15-ІЗ/21 від 21.01.2021 тілесне ушкодження у вигляді: садна на нижній повіці правого ока, гіперемія та шорсткість шкіри на правій бічній поверхні шиї, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину не визнала та пояснила, що в 2019 році вона розлучилася з ОСОБА_4 19.01.2021 просила у колишнього чоловіка гроші у сумі 2000 грн. на лікування, він відмовив сказавши, що віддав ОСОБА_2 , тому вранці 20.01.2021 ОСОБА_1 прийшла на робоче місце до ОСОБА_2 з метою з`ясування особистих стосунків, а саме: встановити причини надання грошових коштів колишнім чоловіком ОСОБА_4 ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 та повернути їх. Зайшовши до службового кабінету десь після 8:00 год. ОСОБА_2 сиділа в кріслі і одразу між ними виник конфлікт: ОСОБА_2 почала кричати на ОСОБА_1 та виганяти з кабінету. ОСОБА_2 почала махати папкою, ОСОБА_1 схопила своєю рукою її за руку, вони почали взаємно штовхатись і в цей момент можливо ОСОБА_2 сама собі нанесла пошкодження папкою біля ока. Обвинувачена пояснила, що у них з ОСОБА_2 з 2020 року склалися неприязні відносини, крім того остання стверджує, що ОСОБА_5 робила образливі дописи в мережі інтернету.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 20.01.2021 приблизно о 08.30 год. вона знаходилася в кабінеті амбулаторного прийому Борівської районної державної лікарні ветеринарної медицини , коли в цей час туди зайшла ОСОБА_1 і зачинила за собою двері, при цьому почала наближатися до неї і висловлюватися нецензурною лайкою, звинувачуючи ОСОБА_2 , що та хоче забрати у неї чоловіка та дитину, наблизившись до потерпілої нанесла їй удар пакетом в якому знадились невідомі предмети по обличчі, пакет у неї був у правій руці. Потім відразу лівою рукою ОСОБА_1 замахнулась та вдарила її по шиї, коли потерпіла встала зі стільця та почала відходити в бік холодильників, ОСОБА_1 схопила її за волосся обома руками та при цьому вирвала пасмо волосся та із задоволеним виглядом кинула його на стіл, вся ця сварка супроводжувалась лайкою, потім ОСОБА_1 відчинила двері та пішла в коридор. У кабінеті ОСОБА_1 перебувала хвилин 10; чи був хтось у коридорі потерпіла не знає, бо з кабінету не виходила. Після отриманих травм, які їй нанесла обвинувачена, у неї дуже погіршилося самопочуття, тому 20.01.2021 вона була змушена звернутися до лікарів: окуліста, невропатолога, терапевта; крім того, декілька разів викликала швидку допомогу. За рекомендаціями лікаря невролога вона змушена була придбати лікарські засоби на суму 1 200 грн. Також у неї погіршився зір і вона змушена була звернутися до лікаря-офтальмолога, за його висновком від 15.02.2021 погіршення зору пов`язане з нанесенням їй обвинуваченою травм 20.01.2021. Протягом місяця за рекомендацією лікаря їй потрібно вживати лікарські препарати для поновлення зору, а також вона має потребу в придбанні окулярів для читання, що також пов`язано з травмою. Середня ринкова вартість окулярів складає 1000 грн. Крім того, через спричинений їй розлад здоров?я та душевні хвилювання, вона змушена була відмовитися від своїх планів як на роботі, так і у побуті, що так само призвело до душевних страждань. Разом із тим їй необхідно було залучити до участі у справі фахівця у галузі права (адвоката). Таким чином, сума матеріальної шкоди з урахуванням витрачених нею коштів, а також запланованих витрат на правову допомогу складає 10 200 грн. Крім того, зазначила, що обвинувачена принижувала її перед колегами, знайомими. Разом з тим обвинувачена з приводу згадуваних подій розміщувала дописи у соціальних мережах та месенджері мережі Інтернет, вихвалялася даною ситуацією, принижувала гідність потерпілої, таким чином, знущаючись з неї. Вказані дії є психотравмуючими для потерпілої та такими, що завдають душевних страждань. Наслідки перенесеної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: порушення сну, пасивності, зниженого настрою, пригніченості, фіксованості на негативних переживаннях, емоційної напруги, настороги, невпевненості у собі, тривоги з приводу майбутнього. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла досі відчуває почуття приниженої гідності, образи, досади, обурення поведінкою винуватця, переживання щодо своєї репутації. На робочому місці вона відчуває певну відірваність від колективу, з яким раніше вона мала теплі стосунки.

Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судовому засіданні надали однотипні пояснення, що 20.01.2021 після 8.00 год. до їх службового кабінету зайшла санітарка, повідомила, що чути, як у приміщенні операційної відбувається бійка, треба йти втрутитись. Коли вони вийшли у коридор, то побачили як з кабінету вийшла ОСОБА_1 та покинула приміщення. При додатковому допиті вказані свідки повідомили, що в кабінеті амбулаторного прийому на робочому столі керівника ОСОБА_2 часто знаходились документи, журнал амбулаторного прийому. Вранці 20.01.2021 вони до кабінету амбулаторного прийому не заходили і чи знаходились будь-які документи, папки чи журнал на столі - не бачили.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засідання пояснила, що 20.01.2021 приблизно о 8.40 до кабінету зайшла ОСОБА_10 і сказала, що у операційному кабінеті бійка між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Коли вони вийшли з кабінету, то почули крики у амбулаторному кабінеті, приблизно через 2 хвилини звідти вийшла ОСОБА_1 і вони розійшлись. Свідок зазначила, що вона сиділа у одному кабінеті з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , при цьому знаходячись у кабінеті вони не чули нічого, а почули крики тільки коли вийшли у коридор. У операційний кабінет вони не заходили, а стояли на початку коридору та чули крики, які лунали з кабінету. Потім звідти вибігла ОСОБА_1 , яка була знервована та розлючена. Після цього свідок у вказаний кабінет не заходила, а побачила ОСОБА_2 через пару хвилин, у неї під правим оком було почервоніння. Вказаного почервоніння напередодні ввечері у неї не було. ОСОБА_1 вона знає, але не особисто, остання декілька разів приходила до них за якимись довідками, які у неї стосунки з ОСОБА_2 , свідку невідомо. При додатковому допиті вказаний свідок повідомила, що в кабінеті амбулаторного прийому на робочому столі керівника ОСОБА_2 часто знаходились документи, журнал амбулаторного прийому. Вранці 20.01.2021 вона до кабінету амбулаторного прийому не заходила і чи знаходились будь-які документи, папки чи журнал на столі - не бачила.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що працює в даній установі завідуючою аптеки. 20.01.2021 зранку приблизно о 08:20 вони були разом ОСОБА_2 в операційному кабінеті обговорювали робочі питання, остання перебувала в нормальному вигляді, весела, без тілесних ушкоджень. Далі свідок пішла до себе в кабінеті, ніяких характерних для бійки звуків вона не чула, бо має проблеми зі слухом, самої бійки не бачила. Хвилин через 10 до неї в кабінет зайшла ОСОБА_2 , у якої було скуйовджене волосся, на шиї почервоніння, під оком подряпина та почервоніння, при цьому вона сказала, що приходила ОСОБА_1 та її побила. Свідок про обставини не розпитувала, а була просто в шоці, оскільки раніше ОСОБА_1 неодноразово також прибігала скандалила, погрожувала потерпілій, що її звільнять з роботи та фізично знищить, проклинала, нецензурно лаялася, але до бійок раніше не доходило. Причиною цих подій є ревнощі. Згодом ОСОБА_2 розповіла, що ОСОБА_1 зайшла до кабінету та з розгону ударила по обличчю рукою, в якій був пакет. Після цих подій потерпіла постійно перебувала в психічному напруженні, пила заспокійливі, просила не залишати її одну в кабінеті, бо боялася, що ОСОБА_1 буде продовжувати свої дії. В колективі атмосфера напружена, оскільки жіночий колектив розділився в думках щодо особистих відносин, які склалися між потерпілою та обвинуваченою - колишньою дружиною ОСОБА_4 , який раніше також працював у цій установі.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що вона працює в даній установі санітаркою. 20.01.2021 прийшла на роботу о 7.30 год. Зайшла до керівника ОСОБА_2 у кабінет, але остання сиділа у операційному кабінеті на кріслі, ніяких пошкоджень у неї на обличчі не було. О 8.00 год. свідок почала мити підлогу, у цей час повз неї хтось швидко пройшов, після цього вона почула якийсь гуркіт, таке як совають меблі в сусідньому кабінеті та якісь підвищені голоси. Свідок одразу подумала, що прийшла ОСОБА_1 , оскільки раніше неодноразово приходила та сварилася з ОСОБА_2 . Тому свідок повідомила працівникам бухгалтерії, що в операційному кабінеті йде бійка. Вона з працівниками бухгалтерії вийшли у коридор та підійшли до дверей операційного кабінету, коли хотіла відкрити двері до операційної, звідти вискочила ОСОБА_1 без будь-яких пошкоджень, при цьому була емоційно напружена, нецензурно висловлюючись на адресу ОСОБА_2 , серед іншого говорила «уб?ю». В руках у ОСОБА_1 був світлий пакет. ОСОБА_10 сама зайшла до кабінету, бо решта не бажаючи втручатися у відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розійшлися бо кабінетах. Свідок підійшла до ОСОБА_2 , вона була розтріпана, волосся скуйовджене, червона, біля неї на столі лежав жмуток волосся ОСОБА_2 , на голові було видно слід вирваного волосся, під правим оком було почервоніння. В кабінеті холодильник був зсунутий зі звичного місця. Їй стало зрозуміло, що ОСОБА_1 побила ОСОБА_2 . Зранку інші працівники також ОСОБА_2 бачили в нормальному стані, бо всі заходять до неї вітатися. А після вказаних подій ОСОБА_2 була в жахливому емоційному стані та насилу провела заплановану операцію. Після вказаних подій у неї змінилася поведінка, постійно переживає, а ОСОБА_11 вже також кабінет не закриває, щоб бачити, якщо знову прийде ОСОБА_1 .

При додатковому допиті вказаний свідок повідомила, що в кабінеті амбулаторного прийому на робочому столі керівника ОСОБА_2 20.01.2021 нічого не було, бо вона вранці бачила це особисто.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що він працює в даній установі, 20.01.2021 вранці він привітався з ОСОБА_2 , поговорив з нею, вона була в операційній, знаходилась в доброму гуморі та в нормальному стані, без тілесних ушкоджень. Потім пішов до котельного приміщення підкидати в котел. Стояв біля вікна пив каву та побачив, як вискочила з приміщення ОСОБА_1 , в руках якої було щось схоже на пакет. Згодом ОСОБА_10 повідомила йому, що їхню начальницю побили. Коли він зайшов до ОСОБА_2 побачив, що остання плаче та у неї під оком був синець та вирваний жмут волосся. Почав її заспокоювати, а ОСОБА_2 пояснила, що її побила ОСОБА_1 . Свідок сказав, що ОСОБА_1 не вперше прибігала скандалити до ОСОБА_2 , про це всім відомо, як і те що причиною цих дій є ревнощі ОСОБА_1 . Після подій у ОСОБА_2 змінилася поведінка, вона постійно сумна, плакала, боїться залишатися одна.

При додатковому допиті вказаний свідок повідомив, що в кабінеті амбулаторного прийому(операційній) на робочому столі керівника ОСОБА_2 20.01.2021 нічого не було, бо він вранці близько 7-30 год. бачив це особисто.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 - це його колишня дружина, з якою він розлучився ще у 2019 року. Станом на 20.01.2021 він у ветеринарному закладі уже не працював. У цей день приблизно об 11.00-12.00 він бачив ОСОБА_2 у центрі смт Борова, у неї була червона шия, біля ока подряпина, вона скаржилась на головний біль, показала, де у неї був вирваний жмуток волосся та там було почервоніння. Казала, що ОСОБА_1 її побила на робочому місці у ветлікарні із-за ревнощів до неї. З ОСОБА_1 після розлучення проживали в одному будинку, однак сімейних відносин не підтримують. Знає, що коли він ще працював, бачив як ОСОБА_1 сварилася з ОСОБА_2 та погрожувала спалити хату потерпілої, намагалася побити останню та свідок завадив цьому, ставши між ними. ОСОБА_1 говорила, що я краще «відсиджу», але її вб`ю. ОСОБА_1 постійно вступає з конфлікти з людьми, постійно з усіма свариться. 13.01.2021 вона зверталася до поліції нібито він її побив та вигнав з хати, однак цього не було, та з того часу вони взагалі не спілкуються. ОСОБА_2 до цих подій була весела, а після замкнулася, настрій був подавлений, на роботу не хотіла ходити, оскільки склалися напружені відносини, а працівники бухгалтерії ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ) погано ставляться до ОСОБА_2 . Крім того, після того, як донька ОСОБА_13 19.01.2021 разом зі свідком зайшла до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зателефонувала доньці та обзивала її ніби за зраду.

Також винуватість ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення, а саме:

-висновком експерта №15-ІЗ/21 від 21.01.2021, згідно якого у ОСОБА_2 були встановлені садно на нижній повіці правого ока, гіперемія та шорохуватість шкіри правій бічній поверхні шкіри; дані тілесні ушкодження утворилися від не менш 2-кратної дії тупих твердих предметів (предмета) з обмеженою діючою поверхнею за механізмом тертя-зсуву; дані тілесні ушкодження могли бути отримані в строк, вказаний в постанові; цей висновок підтверджується характером пошкоджень, ступенем загоєнності саден; встановити послідовність нанесення ушкоджень не має можливості; у зв`язку з тим, що дані ушкодження викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів та за цією ознакою дані тілесні ушкодження по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень; тілесних ушкоджень, вказуючих на боротьбу з можливим нападником або самооборону від можливого нападника, не встановлено; утворення тілесних ушкоджень виявлених у потерпілої, при нанесенні власною рукою виключити, в категоричній формі, не має можливості у зв`язку з доступністю місць розташування тілесних ушкоджень; взаєморозташування потерпілої і нападника в момент нанесення тілесного ушкодження потерпілому було віч-на-віч.

При цьому, при огляді у ОСОБА_2 були встановлені на волосяній частині голови ділянки хворобливості при дотику до шкіри, травматичні зміни шкіряних покровів (а.с.83);

-протоколом одночасного допиту осіб від 10.02.2021 (а.с.60-63);

-протоколами проведення слідчого експерименту від 06.02.2021 з ілюстративним матеріалом, відповідно до якого встановлено, що свідок ОСОБА_10 дала показання про те, що 20.01.2021 вона бачила як ОСОБА_1 з погрозами та криками виходила з амбулаторного кабінету Борівської районної державної лікарні ветеринарної медицини; після того як ОСОБА_1 покинула приміщення лікарні ОСОБА_10 зайшла до амбулаторного кабінету та побачила, що там стояла ОСОБА_2 приблизно на відстані 1 м від дверей, при цьому на обличчі ОСОБА_2 було почервоніння, синець під оком з правої сторони та розкудлане волосся (а.с.64-77);

-протоколом огляду місця події від 05.02.2021 з ілюстративним матеріалом відповідно до якого ОСОБА_2 показала, що в момент коли ОСОБА_1 приблизно о 08.30 год. зайшла до амбулаторного кабінету, ОСОБА_2 сиділа на стільці біля вікна, розташованого з правого боку від входу; також ОСОБА_2 показала як ОСОБА_1 почала їй наносити тілесні ушкодження та штовхала до холодильника, біля якого вирвала їй волосся (а.с.78-82);

-висновком експерта №44-ІЗ/21 (додаткового, по матеріалам справи) від 08.02.2021, згідно якого тілесні ушкодження, які були виявлені у потерпілої, могли утворитися внаслідок механізму нанесення їй тілесних ушкоджень, на які вказує потерпіла ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту та відповідають об`єктивним судово-медичним даним (а.с.59);

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.01.2021, відповідно до якого 20.01.2021 до Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській обл. надійшла заява від ОСОБА_2 з приводу нанесення їй 20.01.2021 о 08.40 тілесних ушкоджень (а.с.90);

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.01.2021 (а.с.91);

-рапортом Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській обл. (а.с.92);

-копією матеріалів перевірки №862 та копією довідки ДОП Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській обл. від 23.11.2020, згідно яких 20.11.2020 до Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській обл. надійшло звернення від ОСОБА_1 про те, що вона підозрює свого чоловіка в інтимних стосунках з іншою жінкою; в ході перевірки даної заяви 23.11.2020 до Борівського ВП надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій вона просить подальший розгляд її звернення припинити у зв`язку з врегулюванням конфлікту, та за вказаним фактом претензій ні до кого не має та в подальшому мати не буде (а.с.107-115);

-копією матеріалів перевірки №836, згідно яких 20.10.2020 близько 06.30 год. ОСОБА_1 знаходилася вдома за адресою: АДРЕСА_2 , разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 , котрий безпричинно, зі слів заявниці, почав сваритися з нею, висловлюватися грубою нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою, на зауваження та прохання припинити свої дії не реагував; однак, ОСОБА_1 подала письмову заяву з проханням подальший розгляд її звернення від 20.10.2020 з приводу сварки та відсутність будь-яких претензій за даним фактом, а також відсутність достатніх ознак правопорушення, в даній події не вбачаються ознаки кримінального та адміністративного правопорушення (а.с.116-126);

Ці докази не викликали сумніву у сторін кримінального провадження, тому, оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, - суд їх визнає як належні письмові докази, що містять інформацію про обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Доказів на спростування обвинувачення стороною захисту не надано.

Версія обвинуваченої та сторони захисту щодо незавдання тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Ухвалою Борівського районного суду від 01 квітня 2021 р. задоволено клопотання захисника обвинуваченої - доручено сектору дізнання Ізюмського РУП ГУНП в Харківській обл. провести певну слідчу дію (слідчий експеримент) з обвинуваченою ОСОБА_1 за участю судово-медичного експерта по обставинам події 20.01.2021 між нею та потерпілою ОСОБА_2 , для з?ясування - хто та яким чином наносив удари, штовхав та чи могла при цьому потерпіла отримати ушкодження.

23.04.2021 до Борівського районного суду від СД Ізюмського РУП ГУНП в Харківській обл. надійшов протокол слідчого експерименту за участі обвинуваченої ОСОБА_1 від 16 квітня 2021 р. з фото-таблицею відповідно якого ОСОБА_1 показала на статисті яким чином вона перехопила руки ОСОБА_2 в яких знаходилась картонна папка, якою остання намагалась завдати їй удару під час подій 20.01.2021 та самостійно завдала собі удару в області правого ока (а.с.142-144).

Ухвалою Борівського районного суду Харківської обл. від 06.05.2021, клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_1 про призначення судово-медичної експертизи задоволено, у вказаному кримінальному провадження призначено судово-медичну експертизу на вирішення якої поставлене питання про можливість утворення у потерпілої ОСОБА_2 на обличчі тілесних ушкоджень у вигляді садна на нижній повіці правого ока, що підтверджувались висновком №15-ІЗ/21 від 21.01.2021 судово - медичної експертизи, при обставинах, котрі були вказані обвинуваченою ОСОБА_1 при слідчому експерименті з нею 16.04.2021.

Згідно з висновком експерта (додатковим, по матеріалам справи) №227-ІЗ/21 від 13.05.2021, тілесні ушкодження, які були виявлені на обличчі у потерпілої могли утворитися внаслідок механізму нанесення їй удару, на який вказує обвинувачена ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту та відповідають об`єктивним судово-медичним даним (а.с.157).

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 , показання якої викладені вище, категорично вказувала на умисність дій ОСОБА_1 , детально та послідовно розповіла про механізм нанесення їй тілесних ушкоджень останньою. Показання потерпілої підтверджуються даними висновків судово-медичних експертиз №15-ІЗ/21 від 21.01.2021. та №44-ІЗ/21 (додаткового, по матеріалам справи) від 08.02.2021, досліджених судом, щодо способу та механізму завдання тілесних ушкоджень.

Крім того, показання потерпілої узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_11 які вказали, що в день конфлікту - 20.01.2021 до кабінету амбулаторного прийому (операційної) в якому відбулися події вранці не заходили і наявність на столі папок чи журналів, якими (за версією захисту) під час сварки потерпіла сама собі заподіяла легкі тілесні ушкодження - не підтвердили. Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_12 в категоричній формі пояснювали, що вранці 20.01.2021 заходили до кабінету амбулаторного прийому (операційної) в якому знаходилась ОСОБА_2 , розмовляли з нею, особисто бачили, що на столі були відсутні будь-які папки та інші папери, а також у неї не було жодних тілесних ушкоджень.

Тому суд критично ставиться до протоколу слідчого експерименту за участі обвинуваченої ОСОБА_1 від 16 квітня 2021 р. та висновку експерта (додатковим, по матеріалам справи) №227-ІЗ/21 від 13.05.2021, оскільки вони не узгоджуються з іншими доказами належність, допустимість та достовірність яких не спростована.

Крім того у потерпілої ОСОБА_2 згідно даними висновків судово-медичних експертиз №15-ІЗ/21 від 21.01.2021. та №44-ІЗ/21 (додаткового, по матеріалам справи) від 08.02.2021 були виявлені і інші тілесні ушкодження, які як кожне окремо так і у сукупності являються легкими тілесними ушкодженнями.

Таким чином суд дійшов висновку про заподіяння обвинуваченою потерпілій легких тілесних ушкоджень, що мало місце 20 січня 2021року, та про наявність причинного зв`язку між її діями та наслідками, що настали

Крім того, доводи обвинуваченої щодо агресивної поведінки потерпілої та намаганням нанести їй тілесних ушкоджень папкою не підтверджуються будь-якими доказами, оскільки до органів поліції з відповідною заявою вона не зверталася, жодних медичних даних, які б свідчили про факт наявності у неї тілесних ушкоджень, отриманих 20.01.2021, суду не надано. При цьому потерпіла ОСОБА_2 під час конфлікту знаходилась на робочому місці, ініціативи до зустрічі з обвинуваченою не виявляла.

Судове слідство відбувалося з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, диспозитивності, забезпечення права на захист та інших загальних засад кримінального провадження, зокрема й розумності строків. Судом вжито усіх можливих процесуальних механізмів для забезпечення справедливого судового розгляду й такий триваючий розгляд викликаний об`єктивними причинами, а саме - дослідженням всіх доказів сторін, які вони вважають за необхідне надати на підтвердження як обвинувачення так і захисту від такого обвинувачення.

Своїми умисними діями, які виразилися в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень, потерпілій ОСОБА_2 , обвинувачена ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення - проступок, передбачений ч.1 ст. 125 КК України.

Невизнання обвинуваченою своєї вини суд розцінює як спробу уникнути передбаченої законом кримінальної відповідальності, оскільки її вина доведена сукупністю наведених вище доказів.

Таким чином, оцінюючи всі зібрані у судовому засіданні по справі докази в умовах повної змагальності в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення - кримінального проступку, знайшла своє підтвердження і кваліфікує її дії за ч.1 ст.125 КК України за кваліфікуючими ознаками - умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує особу ОСОБА_1 , яка раніше не судима в силу ст.89 КК України, за місцем проживання характеризується задовільно, позитивно характеризується за місцем навчання дітей, є особою з інвалідністю 3-ої групи загальної захворюваності, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, що суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України відсутні.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 10.200 грн. та моральну шкоду в розмірі 50.000 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_2 зазначила, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 вона пережила значний фізичний біль, пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності та страху за своє життя.

Останньою до матеріалів позовної заяви надано копію фіскальних чеків; копії рецептів для придбання лікарських засобів; а також дублікат чека та звіт надання послуг до завдання №1 договору №01-1/16/КАУ від 15.02.2021 про надання професійної правничої допомоги.

Згідно ч. 5. ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку із цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Потерпіла стверджує, що понесла витрати на придбання лікарських засобів в сумі 1 200 грн. На підтвердження своїх вимог надала виписку лікаря невролога від 15.02.2021,з призначенням рекомендованих ліків, лікаря офтальмолога від 15.02.2021 та копію чеку на загальну суму 1200,00 грн.

Крім того, потерпіла надала до суду Звіт наданих послуг до завдання №1 договору №01-1/16КАУ від 15.02.2021 про надання професійної правничої допомоги від 15 березня 2021 р., відповідно до якого, виконавець - адвокат Заіка А.М. свої зобов`язання виконав належним чином повністю, а замовник - ОСОБА_2 оплатила послуги в повному обсязі згідно чеку від 26.02.2021 в сумі 8000 грн.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд критично оцінює вимоги потерпілої стосовно стягнення з обвинуваченої 1000 грн. на придбання окулярів, оскільки неможливо вірно визначити та документально підтвердити вартість призначених потерпілій окулярів, які вона ще не придбала.

Тому вищевказана сума - 1000 грн. не підлягає стягненню.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що потерпілою доведені позовні вимоги в частині матеріальної шкоди в розмірі 1 200,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн. і ці суми підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 .

Вищезазначене узгоджується з п.6 та п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31.03.1989 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», згідно яких, при розгляді кримінальної справи суд зобов`язаний на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи з?ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв`язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з підсудних в її заподіянні, а також, чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам. В силу ст.334 КПК України суд має навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову або покладення на засудженого обов`язку відшкодувати шкоду, зазначивши, якою дією чи бездіяльністю її заподіяно, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, вказати матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

За нормами ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною 1 ст. 1177 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

За нормами п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно з ч. 2 п. 5 вищевказаної вказаної Постанови , доведенню підлягають:

1) наявність моральної шкоди;

2) протиправність діяння її заподіювача;

3) наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача;

4) наявність вини останнього в заподіянні шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд вважає, що внаслідок протиправних дій обвинуваченої потерпілій була завдана моральна шкода у зв`язку із ушкодженням її здоров`я, яке полягає у фізичному болі та душевних стражданнях. Під час вчинення кримінального правопорушення та після потерпіла переживала фізичний біль, психологічний стрес, потрясіння. Вона змушена була лікуватися. Це призвело до порушення її звичайних життєвих зв`язків та звичок, потребувало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Виходячи з обставин саме даного кримінального провадження, судом встановлено, що потерпіла дійсно отримала тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості, у зв`язку з чим перенесла значний дискомфорт, вона пережила сильний душевний стрес та фізичну біль після отримання тілесних ушкоджень, дещо порушився її спосіб життя та сон, що потягнуло за собою погіршення її психологічного та фізичного здоров`я та інші негативні наслідки.

Тому, суд враховуючи роз`яснення, що викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», вважає суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень завищеною, у зв`язку з чим враховуючи конкретні обставини справи, характер і обсяг фізичних та душевних страждань, викликаних спричиненням тілесних ушкоджень (легких тілесних ушкоджень), яких зазнала потерпіла ОСОБА_2 , зокрема приниженням обвинуваченою її гідності та нервових страждань потерпілої, завдання фізичного болю, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості суд вважає можливим стягнути на користь потерпілої з ОСОБА_1 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - кримінальним проступком.

Враховуючи викладені обставини, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді громадських робіт в межах санкції ч.1 ст.125 КК України.

Оскільки саме це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Крім того, саме визначене покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребує захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст.10 Загальної декларації прав людини 1948 р., ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р., ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої на стадії досудового розслідування не обирався і підстав для його обрання на даний час суд не вбачає.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.370, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити їй покарання у вигляді 150 (сто п`ятдесят) годин громадських робіт.

Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду у розмірі 1 200,00 грн., грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 грн., та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Борівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору та потерпілій.

Головуючий-суддя ГУЛЯЄВА Г. М.