
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2021 року справа № 542/1740/21
провадження № 2/542/632/21
Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Кашуба М.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, –
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якій просив:
- стягнути з ОСОБА_2 на його користь відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної ДТП 43 297,87 грн та 5 000.00 грн моральної шкоди;
- судові витрати (судовий збір, витрати на проведення експертизи та витрати на професійну правничу допомогу) покласти на відповідача.
Дослідивши подану позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону та підлягає залишенню без руху, з огляду нанаступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Перевіряючи вимоги щодо підсудності справи, суд зазначає, що за загальними правилами підсудності позови пред`являються до суду за місцем проживання (реєстрації) відповідача, що в даному випадку є Полтавський районний суд Полтавської області, оскільки ОСОБА_2 проживає в с. Гожули Полтавського району Полтавської області.
Разом із тим, частиною 6 статті 28 ЦПК України встановлена альтернативна підсудність (за вибором позивача), відповідно до якої позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Разом з тим, за змістом положень частини 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Водночас, позивачем обрано за правилами альтернативної підсудності Новосанжарський районний суд Полтавської області, з посиланням на місце спричинення шкоди його майну.
Проте, позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує обрану підсудність - Новосанжарський районний суд Полтавської області, а так само не містить зазначення доказів заподіяння шкоди майну позивача саме на території, на яку поширюється юрисдикція Новосанжарського районного суду Полтавської області, що дозволяє застосувати правила альтернативної підсудності.
При цьому, позивачем, всупереч п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою та не вказано поважних причин неможливості надати такі докази.
Між тим, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Таким чином, позивачу слід усунути наведений недолік – належним чином обгрунтувати обрану підсудність - Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставка судового збору за вимогу майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №64572 від 19.11.2021.
Водночас, позивачем заявлено дві позовні вимоги: відшкодування матеріальної шкоди (майнова вимога) та відшкодування моральної шкоди (вимога немайнового характеру).
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб (ч.3 ст. 23 ЦК України). Однак спосіб відшкодування моральної шкоди грішми не підміняє собою розуміння моральної шкоди як немайнової шкоди. Отже, моральна шкода відноситься до вимог немайнового характеру.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
З огляду на зазначені положення Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі складається з суми 908,00 грн за одну вимогу майнового характеру та 908,00 грн за одну вимогу немайнового характеру.
У зв`язку з цим, враховуючи, що позивачем сплачено 908,00 грн, йому слід доплатити 908,00 грн за наступними реквізитами:
Отримувач коштівГУК у Полт. обл/тг смт Н.Санж/22030101Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37959255Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.)Рахунок отримувачаUA788999980313141206000016620 Код банку отримувача (МФО)899998Код класифікації доходів бюджету22030101Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву неможливо прийняти до розгляду без усунення недоліків, а тому її необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Судом при постановленні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Керуючись статтями95, 175, 185 ЦПК України, –
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз`яснити, що в разі невиконання ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважаться неподаною і повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М. І.
Судове рішення № 101402748, Новосанжарський районний суд Полтавської області було прийнято 25.11.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 542/1740/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: