Ухвала суду № 101398468, 26.11.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14067/21

2-з/357/241/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2021 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із цивільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», Товариства з обмеженою відповідальністю «2х2 ФІНАНС», треті особи ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, повернення сторін в первинний стан.

У позовній заяві просив суд скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 60059263 від 28.08.2021 року, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьової Дар`ї Володимирівни про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «2х2 ФІНАНС»; визнати недійсним договір купівлі-продажу, серія та номер 1986, виданий 28.08.2021 року, видавник ОСОБА_3 , ПН Київського МНО, укладений відносно квартири АДРЕСА_1 між відповідачами та застосувати наслідки недійсності правочину – двосторонню реституцію з поверненням реєстрації квартири в попередній стан; стягнути солідарно з відповідачів судові витрати по справі.

Одночасно ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , та заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», Товариству з обмеженою відповідальністю «2х2 ФІНАНС» вчиняти будь-які дії щодо її відчуження (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2442589332103).

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі, якщо позов буде задоволено.

З приводу зустрічного забезпечення позову, заявник просить суд не застосовувати зустрічне забезпечення, так як застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно не спричинить будь-яких збитків відповідачу, який на момент подачі заяви є фактичним власником майна.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд виходить з наступного.

Згідно правил ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно із ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Судом встановлено, що відповідно до копії договору іпотеки № б/н від 04.04.2007 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (іпотекодавці) надали в іпотеку ВАТ КБ «Надра» (іпотекодержатель) нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №286/П/33/2008/840 від 04 квітня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра».

Із зазначеного Договору іпотеки вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане комунальною службою приватизації державного житлового фонду м. Біла Церква 31.10.2007 року за №41483, зареєстроване в Білоцерківському МБТІ та в реєстрі права власності на нерухоме майно згідно витягу №16718701 від 20.11.2007 року, реєстраційний номер 21084936, номер запису про право власності 13197 в книзі:118.

24 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фастлайн Капітал» укладено договір GL3N217255 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ПАТ «КБ «Надра» відступило, а ТОВ «Фастлайн Капітал» набуло право вимоги до позичальників та/або заставодавців , зазначених у Додатку №1 до цього Договору.

21 жовтня 2020 року між ТОВ «Фастлайн Капітал» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір GL3N217255-1/2 про відступлення прав вимоги, за умовами якого ТОВ «Фастлайн Капітал» відступило, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги до позичальників та/або заставодавців , зазначених у Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до Інформаціії з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, №283942628 від 10.11.2021 року, сформованої адвокатом Нищенко Світланою Іванівною, з 25 серпня 2021 року квартира АДРЕСА_1 перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «2х2 ФІНАНС» на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2021 року №1986, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його.

Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9"Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.

З матеріалів справи вбачається, що квартира, як пояснює позивач вибула з володіння без його згоди та саме відчуження квартири не заперечується відповідачем.

Квартира, щодо якої заявлено права позивача зареєстрована на відповідача, який відповідно до закону може в будь-який момент розпорядитися майном на власний розсуд на користь третіх осіб.

Отже, враховуючи, що позивач у позовній заяві оспорює законність набуття ТОВ «2х2 ФІНАНС» права власності на спірну квартиру, суд дійшов висновку, що між сторонами дійсно існує спір щодо майна, право власності на яке має відповідач, і невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача в разі задоволення позову.

Таким чином, вимоги заявника є співмірними із предметом позову, а вид такого забезпечення відповідає позовним вимогам повністю, тому вимоги про забезпечення позову є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», Товариству з обмеженою відповідальністю «2х2 ФІНАНС» вчиняти будь-які дії щодо її відчуження (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2442589332103).

Дані стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Дані боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112, ЄДРПОУ 42649746)

Дані боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «2х2 ФІНАНС» (адреса: вул. Мельникова, буд. 12, м. Київ, 04050, ЄДРПОУ 38618785)

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Про виконання ухвали проінформувати Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СуддяБ. І. Кошель