Вирок № 101398051, 26.11.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4743/19

Провадження № 1-кп/344/574/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретарів Караїм Ю.В., Горайської Ю.В.,

Мельницької Л.Т.,

прокурорів Поповича Н.М., Данищука Д.М.,

Харуна Ю.В.,

Васильчука А.Б., Гриніва М.М., Шутки Л.І.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представників потерпілого Кінаш М.А., Драпака О.І., Маринчака О.С.,

захисників Бортника Л.І., Борсука Д.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Манява Богородчанського району Івано-Франківської області, місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, пенсіонера, інваліда 3 групи, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ст.128 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство); спричинення необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

31.12.2018 близько 16 год 50 хв потерпілий ОСОБА_1 на автомобілі марки «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , прибув на територію АЗС «Сапсан ІФ», що по вул. 22 Січня в с. Крихівці Івано-Франківської міської ради. В цей час на територію АЗС на автомобілі марки «Volkswagen T4», реєстраційний номер НОМЕР_3 , приїхав ОСОБА_2 .

Дочекавшись звільнення місця для заправки, ОСОБА_1 під`їхав до колонки з метою обслуговування автомобіля. В цей час ОСОБА_2 також розпочав рух з протилежної сторони у напрямку колонки та зупинився спереду автомобіля марки «Audi A6». Вийшовши із автомобілів, ОСОБА_2 , виражаючись словами нецензурної лексики до ОСОБА_1 , почав його звинувачувати у порушенні порядку черги, на що ОСОБА_1 зробив ОСОБА_2 зауваження. У свою чергу ОСОБА_2 , перебуваючи в громадському місці, з хуліганських спонукань та з метою провокації конфлікту, в присутності сторонніх осіб, ігноруючи зауваження ОСОБА_1 та будучи обуреним на нього, розпочав образливо чіплятись до потерпілого, що виразилось в образах, погрозах та штовханині.

Після чого ОСОБА_1 , будучи ображеним на ОСОБА_2 , підійшов до його автомобіля та наніс удар ногою в передні двері зі сторони водія.

У цей час ОСОБА_2 раптово вийшов із автомобіля та у присутності інших осіб, що знаходились на заправці, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, виявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих в суспільстві загальноприйнятих правил поведінки і моральності, проявляючи при цьому елементи вседозволеності та зверхності, діючи умисно, наніс потерпілому ОСОБА_1 один удар кулаком правої руки в ділянку голови, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці нижньої губи справа, які згідно висновку експерта № 19 від 11.02.2019 відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я. Відразу після цього ОСОБА_2 , утримуючи двома руками ОСОБА_1 за верхній одяг, умисно відштовхнув його в сторону бетонної огорожі та наніс ще кілька ударів кулаком правої руки по тулубу, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці грудної клітки, які згідно зазначеного висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Надалі ОСОБА_2 , продовжуючи свої протиправні дії, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді протиправного заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому, хоча повинен був і міг їх передбачити, тобто діючи необережно, зі злочинною недбалістю відштовхнув потерпілого в сторону металевого паркана та продовжив наносити удари руками в ділянку голови та тулуба ОСОБА_1 .

У свою чергу ОСОБА_1 , намагаючись втриматись на ногах та уникнути ударів, які наносив ОСОБА_2 , схопився лівою рукою за металевий паркан, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці III та IV пальців із ушкодженням сухожилків-згиначів лівої кисті, які згідно висновку експерта № 19 від 11.02.2019 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення. Отримані в той же час потерпілим тілесні ушкодження у вигляді ран в ділянках II та V пальців та долонної поверхні відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я.

Крім того, 31.12.2018 близько 16 год 50 хв потерпілий ОСОБА_1 на автомобілі марки «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебував на території АЗС «Сапсан ІФ», що по вул. 22 Січня в с.Крихівці Івано-Франківської міської ради, де також на автомобілі марки «Volkswagen T4», реєстраційний номер НОМЕР_3 , знаходився ОСОБА_2 .

Між даними особами виникла словесна суперечка через порушення (на думку ОСОБА_2 ) порядку черги ОСОБА_1 . У подальшому, ОСОБА_2 розпочав образливо чіплятись до потерпілого, що виразилось в образах, погрозах та штовханині. Надалі ОСОБА_2 , продовжуючи свої протиправні дії, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді протиправного заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому, хоча повинен був і міг їх передбачити, тобто діючи необережно, зі злочинною недбалістю, відштовхнув потерпілого в сторону металевого паркана та продовжив наносити удари руками в ділянку голови та тулуба ОСОБА_1 .

У свою чергу, ОСОБА_1 , намагаючись втриматись на ногах та уникнути ударів, які наносив ОСОБА_2 , схопився лівою рукою за металевий паркан, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці III та IV пальців із ушкодженням сухожилків-згиначів, які згідно висновку експерта № 19 від 11.02.2019 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.

Після цього, ОСОБА_2 руками схопив потерпілого за верхній одяг та повалив на землю. Після припинення протиправних дій ОСОБА_2 , сівши за кермо автомобіля, місце події покинув.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих правопорушень та цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 не визнав, суду пояснив, що у день та час, про який йде мова, приїхав на автомобілі «Volkswagen T4». На той час на заправці заправлявся автомобіль «Daewoo Lanos» світлого кольору. Став з протилежного боку від колонки, бо так розміщено бак у його автомобілі. Приблизно за 3 хвилини після того під`їхав «Audi» потерпілого, за ним «Daewoo Lanos» свідка ОСОБА_3 .. Мусів від`їхати трохи, щоб випустити з-під колонки «Daewoo Lanos» світлого кольору. Доки випускав той автомобіль, до бензобака заїхав автомобіль «Audi» під керуванням потерпілого. Під`їхавши, крикнув водію «Audi», що зараз його черга і щоб той забрав своє авто з-під колонки. Але водій «Audi» - потерпілий ОСОБА_1 відреагував агресивно, почав комусь телефонувати і погрожувати, що «зараз пацани підтягнуться на розбірки». Не виключає, що була словесна перепалка з використанням ненормативної лексики, але точно спровокована потерпілим. Подивився, що водій «Audi» неадекватний, тому сів в свій автомобіль і хотів їхати звідти. Тоді ОСОБА_1 підійшов до його мікроавтобуса і ногою сильно вдарив, загнувши водійську дверку, погрожував йому і дітям, що сиділи в машині. Не втримався, вийшов з автомобіля і відштовхував ОСОБА_1 до паркану. Потерпілий ще вдарив його у обличчя, підняв камінь і поставив його у кишеню. Під час штовханини потерпілий послизнувся і впав, а він повернувся в автомобіль, щоб поїхати звідти, бо кричали налякані діти (дочка навіть відкривала двері в авто і кричала, щоб зупинилися, але з авто не виходила). Не бачив порізу на руці потерпілого, тому не надавав допомогу, а повернувся до свого автомобіля. Потерпілий в той час кидав бруд з землі в лобове скло його автомобіля. Розуміє, що АЗС є громадським місцем, однак не вважає, що вчинено будь-який злочин, тим більше з його боку, оскільки це був звичайний двосторонній конфлікт двох чоловіків.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується показаннями потерпілого, свідків, висновками експертиз, протоколами слідчих та процесуальних дій, в іншими документами та речовими доказами, які оглянуто безпосередньо у судовому засідання та які суд вважає належними та допустимими доказами.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 31.12.2018 приблизно о 16 год проїжджав по вул.Крихівецькій, заїхав на АЗС, став у чергу за автомобілем «Daewoo». Оплатив вартість заправки, почув звук каміння з-під коліс, побачив, що на АЗС швидко заїхав автомобіль «Volkswagen T4» у зустрічному напрямку поза чергою. Водій цього автомобіля, що зараз є обвинуваченим, відкривши двері авто і висловлюючись ненормативною лексикою, почав вимагати у нього забрати свій автомобіль і пропустити його заправлятися. Пояснив обвинуваченому, що зараз його черга заправлятися. Водій автомобіля «Volkswagen T4» вискочив з авто, вдарив його в обличчя, здається, що розбив губу, потім біля паркана (десь 3 метри відстань між парканом і автомобілем обвинуваченого) бив його руками по корпусу, впав і тоді обвинувачений ще копав його, лежачого, ногами. Обвинувачений кидав його до паркану, так розуміє, що під час падіння внаслідок ударів обвинуваченого схопився за паркан, в результаті чого 4 сухожилля лівої кисті було перерізано повністю, сильно текла кров, бачив кістку. Обвинувачений це побачив, сів в авто і почав тікати. Намагався затримати обвинуваченого, ставши перед автомобілем. Але обвинувачений продовжував їхати, протягнувши його кілька метрів на капоті авто. У той час в автомобілі обвинуваченого була старша дочка збоку на передньому пасажирському сидінні і ще 2 дітей на задньому сидінні. Осіб чоловічої статі (крім обвинуваченого за кермом) не було. Весь конфлікт тривав приблизно 20 хв. Оперували того дня приблизно 4 години, закінчили о 23 год 31.12.2018. Заявлений цивільний позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 15.08.2021 на загальну суму 1 039 659 грн підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити. Просив врахувати, що займається будівництвом, внаслідок події втратив працездатність, лівою рукою практично не працює, проживає вдвох з 15-річною дочкою. Щодо покарання обвинуваченого - підтримав позицію прокурора.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що працює оператором на заправці «Сапсан ІФ», що знаходиться у с.Крихівці, вул.22 Січня, 2Б. 31.12.2018 був на роботі, події, про які йде мова, відбувалися приблизно о 16-17 годині. До колонки під`їхав автомобіль «Audi A6». З другого боку на великій швидкості заїхав автомобіль «Volkswagen T4»; такий заїзд схемою руху не дозволено, але іноді водії порушують схему руху. Потреби заїжджати з іншого боку з мотивів розміщення паливного бака зліва нема, оскільки на колонці для заправки встановлено довгий шланг. З «Volkswagen T4» вискочив старший дядько, почав кричати, висловлювався ненормативною лексикою, почавши конфлікт. Потерпілий спершу намагався пояснити обвинуваченому, що він неправий, поводився спокійно, зрештою сказав, що зараз його черга заправляти авто і пішов до каси оплачувати заправку. На передньому сидінні біля обвинуваченого сиділа особа жіночої статі (можливо дочка, вона потім ще виходила заспокоювати конфлікт). Обвинувачений вийшов, почав бити потерпілого руками у грудну клітку, потерпілий навіть не встиг оборонятися. Молодший від ударів впав і схопився, падаючи, за бляшаний паркан, порізав руку, було дуже багато крові. Побиття тривало хвилину, можливо півтори хвилини. Доки викликали охорону, то водій автомобіля «Volkswagen T4» втік, протягнувши десь 2 метри на капоті потерпілого, який намагався його затримати. Потім викликали швидку, охорону, поліцію. Автозаправка не працювала орієнтовно дві години. На момент конфлікту були на заправці ще 4 автомобілі, але водії не виходили. 2 камери відеоспостереження з автозаправки спрямовані на заправну колонку, записи з відеокамер видав працівникам поліції.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 31.12.2018 приблизно о 16.30 з чоловіком поверталися з лікарні, заїхали у с.Крихівці на АЗС біля «Калинової слободи», де стали свідками конфлікту між обвинуваченим і потерпілим. Зупинилися автомобілем за машиною потерпілого на АЗС, чекали своєї черги заправити авто. Перед їх автомобілем був «Audi A6», перед ним - «Daewoo». Коли «Daewoo» від`їхав і надійшла черга на заправку автомобіля «Audi A6», з зустрічної сторони на АЗС заїхав синій «Volkswagen T4», який поза чергою розвернувся і намагався заїхати до колонки. Потерпілий його не пропустив поза чергою і зробив зауваження, на що обвинувачений зреагував грубо і агресивно: обзивав потерпілого ненормативною лексикою, плював потерпілому у скло. На поведінку обвинуваченого потерпілий реагував спокійно, сказав, що черга на заправку з його боку. Таким чином обвинувачений спровокував конфлікт, у процесі якого обвинувачений біля огорожі бив потерпілого руками по корпусу, від ударів потерпілий падав. В автомобілі обвинуваченого на передньому пасажирському сидінні в рожевій куртці була дочка обвинуваченого, яка кричала: «Тату, зупинися!», але обвинувачений не реагував. Інших чоловіків в тому автомобілі не було. Конфлікт від нецензурної лайки до моменту, коли обвинувачений втік, тривав десь до 15 хв. В черзі на АЗС були ще й інші автомобілі, однак жодного іншого авто з зустрічного напрямку поза чергою не було.

Свідок ОСОБА_3 надав покази, що 30-31.12.2018 їхав з дружиною автомобілем «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_4 , заїхали на АЗС у с.Крихівці, стали в чергу. Черга до бензоколонки була з двох сторін - залежно від того, з якого боку бак в автомобілі. Початок конфлікту між потерпілим і обвинуваченим не бачив. Потерпілий був на автомобілі з іноземною реєстрацією, вроді «Audi», а обвинувачений - на «Volkswagen T4». Коли підїхав, то став за «Audi», а мікроавтобус вроді вже стояв з зустрічного боку, тому водій мікроавтобуса мав заправлятися перший. Але до колонки спершу під`їхав «Audi», тому водій мікроавтобуса вийшов і вони щось спілкувалися. Оскільки у їх з дружиною автомобілі грала музика, то не чув конфлікту. Потім обвинувачений і потерпілий зайшли за мікроавтобус, не бачив їх шарпанини. Коли потерпілий вийшов з-за мікроавтобуса, у нього з руки текла кров, а водій мікроавтобуса намагався поїхати з АЗС. Потерпілий ще потім ставав перед мікроавтобусом обвинуваченого і не давав йому виїхати. Деталей події не пам`ятає, може помилятися, бо пройшло багато часу, а його дружину допитували у судовому засіданні на півтора роки швидше, ніж його.

Свідок захисту ОСОБА_6 суду пояснив, що 31.12.2018 приблизно о 16-17 год сів в автомобіль «Volkswagen T4» під керуванням ОСОБА_2 . Того дня була гарна погода, опадів не було. В автомобілі на передньому пасажирському сидінні сиділа дочка ОСОБА_2 (приблизно 18-річного віку), за нею на задньому пасажирському - син ОСОБА_2 (11 років), а він сів за водієм на заднє пасажирське сидіння зліва. Заїхали на заправку з зустрічної сторони, бо в авто ОСОБА_2 паливний бак знаходиться зліва. На заправці в той час заправлявся автомобіль «Daewoo». Десь за хвилину після них на заправку заїхав автомобіль «Audi». Коли автомобіль «Daewoo» заправився, на його місце одразу заправлятися підїхав «Audi», проігнорувавши чергу. ОСОБА_2 опустив скло і крикнув тому водієві: «Мужчина, моя черга заправлятися». На це водій «Audi» (чорнявий чоловік приблизно 1,8 м зросту) зреагував агресивно, підбіг до авто ОСОБА_2 , обзивав їх і дітей ОСОБА_2 ненормативною лексикою. Пробували його словесно заспокоювати, однак чоловік не реагував, більше того, вдарив по машині ОСОБА_2 так, що зробив вм`ятину. Аж тоді ОСОБА_2 не витримав, вийшов з авто, але водій «Audi» вдарив обвинуваченого, який, хоч і ухилився від удару, однак змушений був оборонятися, вдаривши його. Шарпанина тривала 15-20 секунд, діти кричали, що їм страшно і з авто ніхто не виходив. Подію бачив добре через лобове скло, бо це якраз відбувалося перед їх автомобілем зліва. Водій «Audi» впав, бо зашпортався на камінцях. Десь на відстані 1-2 метри від місця шарпанини знаходиться висока огорожа, десь 2 метри, не знає, з якого матеріалу виготовлено ту огорожу. На огорожу ніхто нікого не кидав. Крові у потерпілого не було. Обвинувачений сів в автомобіль, але потерпілий ще кидав в авто обвинуваченого якийсь бруд з землі, а потім кидався на їх автомобіль, перешкоджаючи виїзду. Водій «Audi» - чорнявий чоловік, був одягнений у сіру, срібну чи синю куртку, без головного убора. Дочка обвинуваченого була одягнута у куртку, колір якого не пам`ятає. Чи були ще автомобілі на заправці в той час - не пам`ятає. Вважає, що подія виникла внаслідок неадекватної поведінки потерпілого.

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) вбачається, що ОСОБА_1 повідомив поліції про те, що 31.12.2018 близько 15 гол 50 хв невідома особа, перебуваючи на території автозаправної станції ТзОВ «Сапсан ІФ» в ході конфлікту нанесла тілесні ушкодження (т.1 а.с.161).

З протоколу огляду місця події від 31.12.2018 з відповідною фототаблицею вбачається, що місцем події є промислова територія, що орендується ТзОВ «Сапсан ІФ» за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.22 січня, 2Б (с.Крихівці). Ліворуч від адміністративного приміщення розташовані 2 автозаправні колони, позаду них на відстані приблизно 1,5 метри розташована металева огорожа сірого кольору, покриття землі - піщано-гравійне. З тильної сторони металевої огорожі за допомогою марлевого тампону вилучено один змив речовини бурого кольору із нашаруванням (т.1 а.с. 162-166).

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.01.2019 вбачається, що потерпілий ОСОБА_9 серед 4 пред`явлених осіб на фото №4 впізнав ОСОБА_2 як особу, що 31.12.2018 близько 16 год 55 хв на території АЗС «Сапсан ІФ» заподіяла йому тілесні ушкодження (т.1 а.с.167-169).

Аналогічно згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.01.2019 вбачається, що свідок ОСОБА_4 серед 4 пред`явлених осіб на фото №2 впізнав ОСОБА_2 як особу, що 31.12.2018 близько 16 год 50 хв на території АЗС «Сапсан ІФ» заподіяла іншому невідомому чоловіку тілесні ушкодження (т.1 а.с.170-172).

Також 09.02.2019 свідок ОСОБА_3 і свідок ОСОБА_5 серед 4 пред`явлених осіб на фото №4 впізнали ОСОБА_2 як особу, що 31.12.2018 на території АЗС «Сапсан ІФ» заподіяла іншому невідомому чоловіку тілесні ушкодження (протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, т.1 а.с.173-178).

Ватний тампон із нашаруванням речовини бурого кольору та зразок крові потерпілого ОСОБА_1 визнано речовими доказами, долучено до матеріалів кримінального провадження згідно постанови від 11.02.2019 (т.1 а.с.179-181), наданий диск з відеозаписом за 31.12.2018 у період часу з 15 год 40 хв до 16 год 10 хв з камери відеоспостереження, розміщеної на фасаді приміщення «Сапсан ІФ» визнано речовим доказом згідно постанови від 04.01.2019 (т.1 а.с.182-184). Речові докази досліджено безпосередньо у судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, свідок ОСОБА_4 добровільно надав слідчому зазначений диск з відеозаписом з камер відеоспостереження. Зазначений факт свідок підтвердив під час його допиту безпосередньо у судовому засіданні, а тому надання цього диска з відеозаписом безпосередньо свідком не можна вважати порушенням вимог ст. 93 КПК, оскільки сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом, у тому числі, отримання від фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Так, згідно постанови від 19.05.2021 (справа №204/4521/18) Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду зазначив, що збирання та подання доказів у кримінальному провадженні є різними способами одержання доказової інформації з огляду на їх відмінну правову природу, а саме: збирання доказів відбувається через інститут слідчих дій, а подання доказів здійснюється особою добровільно шляхом передачі слідчому, прокурору предметів або документів, які, на її думку, мають значення для кримінального провадження. Під час отримання предметів та документів, представлених особою для залучення їх до справи як доказів, орган дізнання, слідчий або суд повинні допитати цю особу з метою з`ясування джерела та обставин їх отримання, потім здійснити огляд цих предметів або документів і процесуально зафіксувати їх отримання.

Таким чином, наданий свідком ОСОБА_4 доказ - відеозапис з камер відеоспостереження, розміщеної на фасаді приміщення «Сапсан ІФ», є допустимим доказом.

Під час перегляду відеозапису безпосередньо у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_1 підтвердили, що відеозапис відображає подію, про яку йде мова, на відеозаписі зображені саме вони. Як вбачається з відеозапису з камери спостереження 2, направленої на територію АЗС, у верхньому лівому куті вказано дату та час початку запису «12-31-2018 Пн 16:45:42». На 06 хв 55 с вказаного відеозапису зафіксовано автомобіль «Audi A6», н.з. НОМЕР_2 , що зупинився позаду автомобіля «Daewoo», також на заправку з зустрічного боку заїхав автомобіль «Volkswagen T4» синього кольору. Після від`їзду автомобіля «Daewoo» на його місце біля заправної колонки під`їхав автомобіль «Audi A6», з якого вийшов потерпілий ОСОБА_1 . Водій автомобіля «Volkswagen T4» у цей час теж почав рух у напрямку заправної колонки, однак змушений був зупинитися, оскільки на місці біля колонки вже знаходився автомобіль ОСОБА_1 . На 08 хв 06 с відеозапису відображено, що водій автомобіля «Volkswagen T4» відкрив водійську дверку та виглянув з автомобіля, а у подальшому водій - обвинувачений ОСОБА_2 вийшов з автомобіля і направився до потерпілого ОСОБА_1 , обоє агресивно спілкувалися, розмахуючи руками. На 8 хв 45 с відеозапису ОСОБА_2 спершу пішов до свого автомобіля, потім розвернувся і пішов назад до потерпілого ОСОБА_1 , схопив потерпілого двома руками за його руки, відштовхнув і пішов до свого автомобіля, відкрив передні пасажирські двері. При цьому на відеозаписі чітко видно пасажира у рожевому верхньому одязі на передньому пасажирському сидінні. На 9 хв 45 с відеозапису зафіксовано, що потерпілий ОСОБА_1 підійшов до автомобіля ОСОБА_2 , звертаючись до обвинуваченого. На 10 хв 49 с відеозапису відображено, що ОСОБА_2 сів в авто на місце водія, однак двері автомобіля привідчинені. Після цього на 10 хв 59 с відеозапису ОСОБА_1 здійснив різкий рух руками в напрямку автомобіля обвинуваченого, після цього ОСОБА_2 , відчинивши двері та вийшовши з автомобіля, наніс 1 удар кулаком правої руки в голову потерпілого ОСОБА_1 та відтіснив останнього до металічного паркану. Після цього ОСОБА_2 підійшов до потерпілого ОСОБА_1 та штовхнув останнього, між ними виникла шарпанина, під час якої ОСОБА_2 неодноразово штовхнув ОСОБА_1 до паркану. На 11 хв 5 с відеозапису ОСОБА_2 , перебуваючи позаду потерпілого, наніс йому 3 удари рукою в ділянку ребер справа.

Надалі ОСОБА_2 , утримуючи потерпілого за верхній одяг, відштовхнув його руками дещо вбік, в результаті чого потерпілий ОСОБА_1 , падаючи, схопився лівою рукою за металевий паркан. В цей час ОСОБА_2 , знаходячись позаду потерпілого, наніс йому ще 2 удари в ділянку ребер справа та 1 удар в голову потерпілого. На 11 хв 16 с відеозапису ОСОБА_2 охопив ОСОБА_1 двома руками за тулуб та повалив його на землю та продовжував утримувати. Через кілька секунд ОСОБА_2 відпустив потерпілого та направився до свого автомобіля, а потерпілий ОСОБА_1 піднявся і також підійшов до передньої частини автомобіля обвинуваченого. Надалі на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Volkswagen T4», покинув місце події. При цьому упродовж всієї події у лівому нижньому куті відеозапису відображено інший автомобіль, який знаходився у черзі за автомобілем ОСОБА_1 .

Невідповідностей протоколу огляду компакт-диска від 09.01.2019 (т.1 а.с.185-192) переглянутому у судовому засіданні відеозапису на оптичному диску (т.1 а.с.184) не виявлено.

Відповідно до висновку експерта №19 від 11.02.2019, у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження: рани в ділянках ІІІ, ІV пальців з ушкодженням глибоких сухожилків-згиначів лівої кисті, що викликало необхідність проведення операції (первинна хірургічна обробка, тенорафія сухожилків-згиначів), рани в ділянках ІІ, V пальців лівої кисті та долонної поверхні, нижньої губи справа (про що свідчить наявність рубців в цих ділянках), синців в ділянці грудної клітки, що можуть відповідати терміну, вказаному в ухвалі. Синці утворилися від дії тупих твердих предметів, могли утворитися як при нанесенні тупими твердими предметами у вище вказані ділянки, так і при ударах цими ділянками до тупих твердих предметів, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Рани в ділянці ІІІ та ІV пальців із ушкодженням сухожилків-згиначів відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечними для життя в момент спричинення, рани в ділянках ділянках ІІ, V пальців лівої кисті та долонної поверхні, нижньої губи справа відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я (т.1 а.с.193-194).

Згідно висновку експерта №10 від 14.01.2019, кров потерпілого ОСОБА_1 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО (т.1 а.с.195).

Як вбачається з висновку експерта №11 від 23.01.2019, в плямі на ватному тампоні , вилученому 31.12.2018 під час огляду місця події, виявлена кров людини. При серологічному дослідженні виявлені антиген А та ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВ0. Отже, кров на вищевказаному речовому доказі може належати особі (особам) групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_1 (т.1 а.с.196-197).

Дослідивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.1 ст.296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, за ст.128 КК України як спричинення необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про те, конфлікт було ініційовано ОСОБА_1 , який поводився неадекватно і агресивно, вдарив його в обличчя, а також про те, що він тільки відштовхував потерпілого до паркану, під час чого потерпілий послизнувся і впав, жодних тілесних ушкоджень потерпілому не спричиняв, спростовано дослідженими у судовому засіданні доказами. Так, з відеозапису з камери спостереження АЗС вбачається, що ОСОБА_2 , відчинивши двері та вийшовши з свого автомобіля, наніс 1 удар кулаком правої руки в голову потерпілого ОСОБА_1 та відтіснив останнього до металічного паркану, після цього підійшов до потерпілого ОСОБА_1 та штовхнув останнього, між ними виникла шарпанина, під час якої ОСОБА_2 неодноразово штовхнув ОСОБА_1 до паркану. На 11 хв 5 с відеозапису ОСОБА_2 , перебуваючи позаду потерпілого, наніс йому 3 удари рукою в ділянку ребер справа. Надалі ОСОБА_2 , утримуючи потерпілого за верхній одяг, відштовхнув його руками дещо вбік, в результаті чого потерпілий ОСОБА_1 , падаючи, схопився лівою рукою за металевий паркан. В цей час ОСОБА_2 , знаходячись позаду потерпілого, наніс йому ще 2 удари в ділянку ребер справа та 1 удар в голову потерпілого. На 11 хв 16 с відеозапису ОСОБА_2 охопив ОСОБА_1 двома руками за тулуб та повалив його на землю та продовжував утримувати.

Відповідно вказаним відеозаписом також спростовано покази свідка захисту ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_2 потерпілого до паркану не штовхав і що ОСОБА_1 впав, зашпортавшись на камінні.

В той же час покази потерпілого ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 узгоджуються між собою та підтверджуються відеозаписом камер спостереження АЗС. Кожен з них зазначив, що саме обвинувачений ОСОБА_2 , намагаючись заправити автомобіль поза чергою, поводився неадекватно, агресивно, зневажливо, провокуючи конфлікт з потерпілим ОСОБА_1 , образливо чіпляючись до останнього ненормативною лексикою та, зрештою, побивши останнього.

Що стосується неузгоджень показів свідка ОСОБА_3 , то під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 вказував, що деталей події не пам`ятає, може помилятися, бо пройшло багато часу, а його дружину ОСОБА_5 допитували у судовому засіданні на півтора роки швидше, ніж його.

При цьому свідок ОСОБА_4 вказував, що потерпілий від ударів обвинуваченого впав і схопився, падаючи, за бляшаний паркан, порізав руку, було дуже багато крові; свідок ОСОБА_5 - що обвинувачений біля огорожі бив потерпілого руками по корпусу, від ударів потерпілий падав; свідок ОСОБА_3 - що коли потерпілий вийшов з-за мікроавтобуса, у нього з руки текла кров, а водій мікроавтобуса намагався поїхати з АЗС.

Отримання потерпілим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, у тому числі рани в ділянці ІІІ та ІV пальців із ушкодженням сухожилків-згиначів, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, підтверджено висновком експерта №19 від 11.02.2019, а вилучений під час огляду місця події з тильної сторони металевої огорожі на АЗС змив речовини бурого кольору містить кров людини, що не виключає можливості її належності потерпілому ОСОБА_1 (висновок експерта №11 від 23.01.2019).

За таких обставин суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень встановлено поза розумним сумнівом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, що відповідно до ст.12 КК України є нетяжкими злочинами, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий; не працює, пенсіонер за інвалідністю, є інвалідом 3 групи; одружений, має на утриманні 1 неповнолітню дитину - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку ОПНЛ №3 та диспансерному обліку ОНД не перебуває (т.1 а.с.198-207), відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

З досудової доповіді про обвинувачено ОСОБА_2 вбачається, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення та аналогічну ймовірність небезпеки для суспільства (у тому числі для окремих осіб), Івано-Франківський МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (т.1 а.с.64-66).

З огляду на викладене, враховуючи наведені обставини щодо тяжкості кримінальних правопорушень, особу винного, його поведінку після вчинення цих кримінальних правопорушень, інші обставини кримінального провадження, позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому покарання відповідно до санкцій ч.1 ст.296 КК України та ст.128 КК України, у редакції, чинній на час вчинення кримінальних правопорушень, - за ч.1 ст.296 КК України - штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та за ст.128 КК України - громадські роботи на строк 240 годин, остаточно визначивши покарання за сукупністю злочинів - громадські роботи на строк 240 годин та задовольнити цивільний позов потерпілого; позицію потерпілого та представника потерпілого, які погодилися з покаранням, запропонованим прокурором, та просили задовольнити заявлений цивільний позов у повному обсязі, а також стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на правову допомогу та залучення експерта; позицію обвинуваченого та його захисника, що просили виправдати обвинуваченого, а цивільний позов залишити без розгляду, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу за ч.1 ст.296 КК України та у виді громадських робіт за ст.128 КК України у межах санкцій вказаних статтей, чинних на час вчинення ОСОБА_2 даних кримінальних кримінальних правопорушень, визначивши остаточне покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого у даному кримінальному провадженні суд керується наступним.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Потерпілим з урахуванням уточнених позовних вимог заявлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди на суму

1 014 039 грн, процесуальних витрат на правову допомогу в розмірі 13 500 грн, витрат на проведення психологічного дослідження в розмірі 12 120 грн (а.с.90-112).

Обвинувачений цивільний позов не визнав.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, у тому числі, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я, а також душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що потерпілому ОСОБА_1 вчиненим злочином спричинено моральну шкоду, яка полягала в суттєвих життєвих ускладненнях, довготривалому погіршенні самопочуття, порушення природних функцій з невизначеними прогнозами та тривалими термінами повного відновлення; різко та надовго змінила звичний стиль життя потерпілого, знизила його якість, адаптаційні ресурси, створила стресові умови, викликала сильні переживання, що впливало на його психоемоційні стан, посилюючи ймовірність нервового виснаження та невротичних змін особистості. Як вбачається з доданого до заяви про збільшення позовних вимог висновку №ED-1734-4-1331.19 за результатами психологічного дослідження від 06.06.2019, наявний психотравмуючий характер зазначеної ситуації є психологічною складовою завданої потерпілому ОСОБА_1 моральної шкоди; рекомендований орієнтовний розмір дійсної моральної шкоди, що було спричинено потерпілому ОСОБА_1 , з урахуванням його індивідуально-психологічних властивостей та суб`єктивних наслідків зазначеної ситуації, становить 243 мінімальні заробітні плати. Враховуючи результати психологічного дослідження, конкретні обставини кримінального провадження, глибину та характер моральних страждань потерпілого, їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок вчинення даного злочину, матеріальний стан обвинуваченого та потерпілого, позов потерпілого у цій частині слід задовольнити частково, та стягнути з ОСОБА_2 у користь потерпілого ОСОБА_1 40000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Витрати на правову допомогу не є матеріальної шкодою, заподіяною злочином, а належать до процесуальних витрат згідно ст.120 КПК України.

Відповідно до ст.ст.118, 120, ч.1 ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого також документально підтверджені процесуальні витрати на правову допомогу, що відповідно до квитанції від 18.03.2019 становлять 13500 грн (т.1 а.с.43-44) та процесуальні витрати на проведення психологічного дослідження, що згідно рахунку №ED-1734-4-1331.19 від 22.04.2019 становлять 12000 грн (т.1 а.с.111-112).

Запобіжний захід не обирався.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 129, 370, 373, 374 КПК України, суд-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ст.128 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.296 КК України - штраф у розмірі одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень;

за ст.128 КК України - громадські роботи на строк сто вісімдесят годин.

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - громадські роботи на строк сто вісімдесят годин.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , 40000 грн (сорок тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди. В решті вимог позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , 13500 грн (тринадцять тисяч п`ятсот гривень) процесуальних витрат на правову допомогу та 12000 грн (дванадцять тисяч гривень) процесуальних витрат на проведення психологічного дослідження.

Речові докази: ватний тампон із нашаруванням речовини бурого кольору та зразок крові потерпілого ОСОБА_1 (постанова від 11.09.2019, т.1 а.с.181), оптичний диск згідно постанови від 04.01.2019 (т.1 а.с.183) - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя Олеся ЗЕЛЕНКО