Рішення № 101397958, 25.11.2021, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/800/21

Провадження № 2-а/342/7/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Гайдича Р.М.

секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городенка в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Білогір`я) Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, інспектора сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Білогір`я) Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області Житар Івана Ярославовича, співвідповідача - Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Позивач просить визнати протиправними дії працівника поліції і скасувати постанову ЕАН №3745534 від 03.02.2021. Стверджує, що оскаржувана ним постанова винесена на його ім`я з порушенням чинного законодавства. В постанові немає жодних посилань на докази на підставі яких поліцейським було зроблено висновок про вчинення ним правопорушення 03.02.2021 в смт.Ямпіль по вул.Шевченка Хмельницької області о 13-32 год. А автомобілем Чері Амулет р.н. НОМЕР_1 він ніколи не користувався. Посвідчення водія, яке зазначено в постанові НОМЕР_2 ним було втрачено в 2018 року і 30.10.2018 року він отримав інше посвідчення водія НОМЕР_3 . Інспектор поліції при винесенні постанови не з`ясував належним чином особу правопорушника при винесенні постанови. Тому він вважає дану постанову незаконною та просить її скасувати.

Про існування цієї постанови він дізнався 02.07.2021 від працівників ДВС, після того як його рахунки було заблоковано.

Даний позов поступив до суду 07.07.2021 року. Ухвалою суду від 10.09.2021 позивачу було поновлено строк звернення до суду.

Ухвалою від 06.10.2021 по даній справі залучено до участі в справі як співвідповідача - Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, (29017 м. Хмельницький вул. Зарічанська, 7).

В судове засідання позивач не з`явилися, через канцелярію суду, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позов просить задовольнити.

Відповідачі чи їх представники в призначені судові засідання 06.10.2021 та 25.11.2021 не прибули.

Від відповідача - ГУНП в Хмельницькій області поступив до суду відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача покликається на те, що інспектором поліції було правомірно винесену оскаржувану позивачем постанову та просить відмовити в задоволенні позову. Також у відзиві зазначено, що інспектором поліції здійснювався відеозапис під час оформлення матеріалів справи при винесенні оскаржуваної постанови. Однак цей відеозапис не зберігся на даний час. Так як відповідно до вимог норм законодавства відеозапис зберігається один місяць з часу винесення постанови, а у випадку її оскарження то до завершення часу розгляду справи по ній. Але постанову було оскаржено не протягом місяця з часу її винесення.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на вебпорталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В постанові ЕАН №3745534 від 03.02.2021 інспектор поліції Житар І.Я. зазначив про скоєння адмінправопорушення ОСОБА_1 жителем АДРЕСА_1 03.02.2021 о 13-32 год., який керував ТЗ Чері Амулет, правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.121 КУпАП. В постанові зазначено дані про особу правопорушника, з яких вбачається, що документом за яким встановили особу правопорушника є посвідчення водія НОМЕР_2 .

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вовідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ч.1 статті 8 Закону України "Про Національну поліцію" регламентовано, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

За приписами п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Так, нормами вказаної статті передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У статті 222 КУпАП зазначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачені частиною першою статті 122 КУпАП.

Пунктом 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція) встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених зокрема ч. 5 ст.121 КУпАП.

Також відповідно до п.1 розділу ІІІ Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У свою чергу, статтею 283 КУпАП унормовано, що у постанові мають міститися: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. У постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, вказуються відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

За приписами п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Аналіз вищезазначеного дає підстави для висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення.

Частиною 1 ст.77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач стверджує і, що ніким не спростовано під час розгляду справи, про те, що з 30.10.2018 року він використовує посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_3 , а не НОМЕР_2 , яке він втратив ще в 2018 році. Також зазначає, що ніколи не користувався ТЗ Чері Амулет р.н. НОМЕР_1 , зокрема і 03.02.2021 в смт.Ямпіль Білогірського району Хмельницької області по вул.Центральній. У зв`язку із чим судом критично оцінюються твердження представника відповідача з приводу того, що інспектором поліції було винесено постанову ЕАН №3745534 03.02.2021 правомірно відносно позивача. Оскільки відповідачі не надали будь-яких доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути мотивованим.

Так, Суд звертає увагу на те, що, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суб`єкт владних повноважень Відповідач, повинен системно застосовувати положення законодавства та конкретних обставин кожної справи.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, в даній адміністративній справі не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано до суду належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, та, зокрема, доказів вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення 03.02.2021, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.121 КУпАП.

Оскільки позивачем надано до суду копію посвідчення водія НОМЕР_3 виданого на його ім`я 30.10.2018року. А в оскаржуваній постанові від 03.02.2021 інспектор поліції зазначив ПІБ та дату народження позивача, та зазначив про встановлення особи правопорушника з ініціалами позивача, однак документ - посвідчення водія зазначено поліцейським серії НОМЕР_2 , а не НОМЕР_3 .

Будь-яких належних та допустимих доказів, що особа яка пред`являла інспектору поліції посвідчення водія 03.02.2021 в смт. Ямпіль Білогірського району Хмельницької області на ім`я ОСОБА_1 серії та номеру НОМЕР_2 , була в той час саме ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_2 до суду не надано. Як і не надано доказів, що саме позивач ОСОБА_1 на час винесення оскаржуваної постанови використовував посвідчення водія НОМЕР_2 .

А покликання представника відповідача на здійснення відеозапису події працівником поліції, який виносив оскаржувану постанову, за участі позивача, яка мала місце 03.02.2021 в смт.Білогірський Хмельницької області, та про її відсутність на даний час у відповідачів, оскільки відеозапис зберігається тільки один місяць, не є належним та допустимим доказом того, що саме позивача було притягнуто до адмінвідповідальності 03.02.2021.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3745534 від 03.02.2021 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями ст. 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, позивачем при подачі адміністративного позову було понесено судові витрати по сплаті судового збору які відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області .

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 122 ч. 1, 251, 252, 254, 256, 258 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 77, 134, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАН №3745534 від 03.02.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят п`ять гривень 00 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 .

Місцезнаходження відповідачів: сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Білогір`я) Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, інспектора сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Білогір`я) Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області Житар Івана Ярославовича - вул. Котика,3 м. Шепетівка Хмельницької області .

Місцезнаходження співвідповідача Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області - вул. Зарічанська, 7 м. Хмельницький, 29017.

Суддя: Гайдич Р. М.