Ухвала суду № 101396947, 25.11.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7388/21

Провадження № 1-кс/202/6364/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

25 листопада 2021 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,

за участю секретаря – Пеки Д.В.,

прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Ніколайчука В.А.

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Пасічного І.О.

захисника - адвоката Груші С.М.

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Калиничева О.С., погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Ніколайчуком В.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, є громадянином України, офіційно працевлаштований водієм на АМКР, має вищу освіту, офіційно не одружений, має на утриманні малолітніх та осіб похилого віку, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваний у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000853 від 23 листопада 2021року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

25 листопада 2021 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Калиничева О.С., погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Ніколайчуком В.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Дане клопотання, згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 25 листопада 2021 року.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 23 листопада 2021 року приблизно о 17 годині 28 хвилин ОСОБА_1 , маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами серія: НОМЕР_1 від 10.07.2020 року, та керуючи технічно справним легковим автомобілем марки: «Hyundai» модель: «Sonata», державний номерний знак: НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія: НОМЕР_3 від 15.09.2015 року належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , у темний час доби здійснював рух по сухому асфальтобетонному покриттю проїзної частини прилеглої території в районі магазину «АТБ-Маркет», що знаходиться за адресою: вул. Володимира Великого, буд. 51-А у Саксаганському районі, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, яка освітлена міським електроосвітленням. При цьому, ОСОБА_1 , наближався на легковому автомобілі марки: «Hyundai» модель: «Sonata», державний номерний знак: НОМЕР_2 до головної дороги з вул. Володимира Великого з боку вул. К. Качалова у напрямку вул. Г. Радієвського, де перед нерегульованим перехрестям із проїзною частиною вул. Володимира Великого, яка є головною по відношенню до проїзної частини прилеглої території.

В цей час водій ОСОБА_3 , 1999 року народження, керуючи технічно справним мотоциклом марки «Suzuki», державний номерний знак: НОМЕР_4 , перевозячи на задньому пасажирському сидінні неповнолітнього пасажира - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснював рух у лівій смузі для руху по сухому асфальтобетонному покритті проїзної частини вул. Володимира Великого у Саксаганському районі, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, яка освітлена міським електроосвітленням, з боку площі 30-ти Річчя Перемоги у напрямку площі Олександра Поля, тобто зліва на право відносно легкового автомобіля марки: «Hyundai» модель: «Sonata» д.н.з.: НОМЕР_2 .

При зближенні транспортних засобів, водій легкового автомобіля марки: «Hyundai» модель: «Sonata» державний номерний знак: НОМЕР_2 ОСОБА_1 , перебуваючи на проїзній частині прилеглої території вул. Володимира Великого у Саксаганському районі, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, перед проїзною частиною головної дороги вул. Володимира Великого, допустивши крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не виконавши покладені на нього обов`язки, як на водія, грубо порушуючи Правила дорожнього руху, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, але легковажно розраховуючи на відвернення наслідків, маючи об`єктивну можливість виявити ліворуч мотоцикл марки: «Suzuki», д.н.з.: НОМЕР_4 , який рухався по головній дорозі вул. Володимира Великого у Саксаганському районі, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, в порушення вимог дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», 4.2 «Рух праворуч», дорожньої розмітки 1.3 «Подвійна суцільна лінія» та п. п. 16.11 Правил дорожнього руху, виїхав на головну дорогу, при цьому виконуючи маневр повороту ліворуч в порушення дорожньої розмітки 1.3 «Подвійна суцільна лінія» Правил дорожнього руху, не надавши дорогу мотоциклу марки: «Suzuki», продовжував рух по вул. Володимира Великого, де 23 листопада 2021 року приблизно о 17 годині 28 хвилин відбулося зіткнення, передньою частиною мотоциклу марки: «Suzuki», д.н.з.: НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 , із лівою передньою боковою частиною легкового автомобіля марки: «Hyundai» модель «Sonata» д.н.з.: НОМЕР_2 .

Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), дорожнього знаку 2.1 додатка № 1, 4.2, та п. 16.11. Правил дорожнього руху України, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої водій мотоциклу марки: «Suzuki», державний номерний знак: НОМЕР_4 , ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці пригоди, та пасажир мотоциклу марки: «Suzuki», державний номерний знак: НОМЕР_4 , неповнолітня ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження з якими госпіталізована до КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради в Дніпропетровській області в стані глибокої коми та ІНФОРМАЦІЯ_3 від отриманих травм померла.

25.11.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель ОСОБА_3 , 1999 року народження та неповнолітньої ОСОБА_4 , 2003 року народження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Слідчий в обґрунтування клопотання зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

В обґрунтування наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий зазначив, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин та розуміє невідворотність покарання. Останній усвідомлює, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, у результаті якого наступили виключно тяжкі наслідки у вигляді загибелі двох осіб серед яких неповнолітня, за вчинення якого йому загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років, у зв`язку із чим може переховуватись від органу досудового розслідування або суду.

Крім того, слідчий у поданому клопотанні звертає увагу на те, що завдані злочином збитки підозрюваний не відшкодував, про стан неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 не цікавився, жодної спроби допомогти у лікуванні, або іншого виду допомоги не проявив та протягом доби – 24.11.2021 року займався виключно особистими справами та збиранням характеризуючих даних відносно себе для подальшого розгляду клопотання сторони обвинувачення.

Про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - незаконний вплив на свідків, потерпілих та експертів, зокрема з метою відмови ними від дачі показів, або надання ними неправдивих показань та зміни показань у суді, свідчить те, що ОСОБА_1 проживає в одному місті з потерпілими, свідками події кримінального правопорушення та розуміючи тяжкість злочину, може здійснювати реальний незаконний вплив на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, у тому числі шляхом надання прохань, умовляння надати неправдиві покази відносно його провини.

Про наявність ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - вчинення іншого аналогічного кримінального правопорушення свідчить те, що ОСОБА_1 допустив грубе порушення ПДР України, у минулому неодноразово допускав порушення правил дорожнього руху, не позбавлений права керування транспортними засобами, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що він може знову вчинити правопорушення у тому числі кримінальні проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Слідчий у своєму клопотанні також звертає увагу слідчого судді на те, що запобіжні заходи не пов`язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, у зв`язку із чим просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із можливістю внесення застави у розмірі двісті п`ятдесят розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, тобто – 567 500 (п`ятсот шістдесят сім тисяч п`ятсот) гривень 00 коп.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, наголошуючи на наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Наголосив на обґрунтованості підозри та просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі двісті п`ятдесят розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, тобто – 567 500 (п`ятсот шістдесят сім тисяч п`ятсот) гривень 00 коп.

Вказані обставини на думку прокурора виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Захисники підозрюваного – адвокат Гриша С.М. та адвокат Пасічний І.О., в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, посилаючись не недоведеність слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, оскільки підозрюваний не має наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду та має міцні соціальні зв`язки, зокрема офіційно працевлаштований водієм на АМКР, має вищу освіту, має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, має постійні місце реєстрації та проживання, раніше не судимий. Також звернули увагу на відсутність ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав доводи своїх захисників та просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, підозрюваного, захисників підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021040000000853 від 23 листопада 2021року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23 листопада 2021 року за участю автомобіля марки: «Hyundai» модель: «Sonata», державний номерний знак: НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та мотоциклу марки: «Suzuki», державний номерний знак: НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 , за наслідками якої настала смерть водія мотоциклу марки: «Suzuki» ОСОБА_3 , 1999 року народження та неповнолітньої ОСОБА_4 , 2003 року народження.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель ОСОБА_3 , 1999 року народження та неповнолітньої ОСОБА_4 , 2003 року народження.

25 листопада 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Таким чином, відповідно до ст.12 КК України, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_1 кримінально протиправного діяння.

Крім того, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, який офіційно працевлаштований водієм на АМКР, має вищу освіту, офіційно не одружений, має на утриманні малолітніх та осіб похилого віку, має постійні місце проживання та реєстрацію, у минулому неодноразово допускав порушення правил дорожнього руху та притягався до адміністративної відповідальності.

Також слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного.

За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.

В ході судового розгляду встановлено, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , розуміючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Також слідчий суддя погоджується із існуванням ризиків, передбачених п.п. 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний може впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, оскільки як було встановлено в ході судового розгляду, підозрюваний ОСОБА_1 проживає в одному місті з потерпілими, свідками події кримінального правопорушення, які на даний час не допитані, та розуміючи тяжкість злочину, може здійснювати вплив на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, у тому числі шляхом надання прохань, умовляння надати неправдиві покази відносно обставин кримінального правопорушення та враховуючи, що ОСОБА_1 допустив грубе порушення ПДР України, у минулому так само неодноразово допускав порушення правил дорожнього руху, є обґрунтовані підстави вважати, що він може знову вчинити правопорушення у тому числі кримінальні проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

З приводу клопотання сторони захисту про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

При вирішенні питання щодо можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, на думку слідчого судді домашній арешт є не достатнім запобіжним заходом, який би зміг забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, у зв`язку із чим клопотання захисників підозрюваного – адвокат Гриші С.М. та адвокат Пасічного І.О. та підозрюваного ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню.

Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням даних про підозрюваного, беручи до уваги те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків та не вбачає підстав для задоволення клопотання підозрюваного та його захисників про застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму (567 500,00 грн.)

Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.

Враховуючи викладене, ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 , слідчий суддя доходить висновку, що даний випадок є виключним і для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та запобігання встановленим ризикам вважає необхідним визначити заставу у розмірі, який перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 250 розмірів прожиткового мінімуму, що буде достатнім для забезпечення досягнення мети запобіжних заходів.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Калиничева О.С., погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Ніколайчуком В.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, помістивши його до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» до 15:00 год. 22 січня 2022 року.

Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, заставу у кримінальному провадженні у розмірі 567 500 (п`ятсот шістдесят сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановленої застави у розмірі 567 500 (п`ятсот шістдесят сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп., вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконувати наступні обов`язки на строк 22 січня 2022 року:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 та адвокатів Гриші Сергія Миколайовича, адвоката Пасічного Ігоря Олександровича про застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю – відмовити.

Визначити строк дії ухвали до 15:00 год. 22 січня 2022 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар