Ухвала суду № 101395260, 25.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

25 листопада 2021 року м. Київ № 640/34038/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Державного підприємства «Групова котельня Міністерства внутрішніх справ

України»

про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Група котельна Міністерства внутрішніх справ України» в якій просить суд:

- стягнути з ДП «Групова котельня МВС України», код ЄДРПОУ 24521985, на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі 46 150,66 грн. (сорок шість тисяч сто п`ятдесят) грн. 66 коп. та сплатити єдиний соціальний внесок згідно чинного законодавства;

- стягнути з ДП «Групова котельня МВС України», код ЄДРПОУ 24521985 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення та сплатити єдиний соціальний внесок згідно чинного законодавства.

Підставою для звернення до адміністративного суду з даним позовом стало те, що позивач у період з березня по 19 серпня 2021 року знаходилася у трудових відносинах з відповідачем, за вказаний період їй була нарахована, але невиплачена заробітна плата. У зв`язку із ліквідацією підприємства її було звільнено із займаної посади, проте не було виплачено нараховану заробітну плату та вихідну допомогу при звільнені, що стало і підставою для звернення до суду із даним позовом.

Відповідно статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про неможливість відкриття провадження у даній справі та розгляду її в порядку адміністративного судочинства, оскільки наявні підстави для відмови у відкритті провадження та розгляду її в порядку іншого судочинства, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

У рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 2 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У частині першій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Необхідно зауважити, що спірні правовідносини стосуються трудових відносин між позивачем та відповідачем, а саме не виплати нарахованої заробітної плати та вихідної допомоги при звільненні.

Отже, предмет спірних правовідносин стосується трудових правовідносин. Таким чином, суд вважає, що спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами цивільного процесуального законодавства. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що даний спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач у позовній заяві посилається на норми Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд роз`яснює позивачеві, що зазначений спір відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 170, ст. 2, 4, 19, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та позовні матеріали надіслати особі, яка її подала.

3. Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Васильченко