Рішення № 101394138, 25.11.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/6947/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Маланчук Л.С.,

за участю представників

позивача - Лодиги М.Т.,

відповідача - Потапової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Одеса) про зобов`язання скасувати арешт з майна,

встановив:

I. Зміст позовних вимог

08 листопада 2021 року через систему " Електронний суд" ОСОБА_1 ( надалі - позивач, ОСОБА_1 ) від імені якого діє адвокат Лодига Марина Тарасівна ( надалі - представниця позивача) звернувся до суду з позовом до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ( місто Одеса) ( надалі - відповідач, Корабельний РВ ДВС у місті Херсоні Південного МРУ Міністерства юстиції України (місто Одеса)), у якому просить зобов`язати Корабельний РВ ДВС у місті Херсоні Південного МРУ Міністерства юстиції України (місто Одеса) скасувати арешти, накладені на майно ОСОБА_1 постановами про накладення арешту від 23 червня 2015 року та від 12 квітня 2016 року в рамках виконавчих проваджень № 47913217 та № 49424273

II. Позиція позивача, заперечення відповідача

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Господарського суду Херсонської області від 19 грудня 2016 року у справі № 923/1198/16 його, як фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 було визнано банкрутом, при цьому скасовано накладені на його майно усі арешти. У вересні 2021 року йому стало відомо про те, що його майно залишається обтяжене арештом, накладеним в рамках виконавчих проваджень № 47913217 та 49424273 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Херсонським окружним адміністративним судом від 15.05.2015 року № 821/818/15-а, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою. Листом від 21.10.2021 р. відповідач повідомив про те, що перевіркою відомостей АСВП встановлено, що на виконанні відділу перебували виконавчі провадження № 47913217, № 49424273, проте на сьогоднішній день не існує жодного діючого виконавчого провадження де позивач є боржником та з метою врегулювання питання запропоновано звернутися до суду.

В судовому засіданні представниця позивача підтримала вказані вимоги та просила позов задовольнити.

25.11.2021 р. за вх. № 25478/21 судом зареєстровано пояснення відповідача, згідно яким просить враховувати те, що на виконанні відділу перебували виконавчі провадження № 47913217 та № 49424273, які були відкриті на підставі виконавчого листа, виданого Херсонським окружним адміністративним судом від 15.05.2015 про стягнення з боржника - ОСОБА_1 на користь держави боргу в сумі 1 307 989,51 грн., при цьому в ході проведення виконавчих дій були винесені постанови про арешт майна боржника. Разом з тим, вказані виконавчі провадження є завершеними і тому виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом України "Про виконавче провадження".

В судовому засіданні представниця відповідача підтримала вказані пояснення та просила їх врахувати при вирішенні питання щодо звільнення майна з-під арешту.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 10.11.2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 15.11.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених статтею 287 КАС України, призначено судове засідання на 25.11.2021 р.

Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі ( частина 4 ст. 287 КАС України).

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно Інформаційної довідки № 284409441 від 12.11.2021 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за параметрами запиту: права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження стосовно ОСОБА_1 (далі - "Інформаційна довідка"), встановлено

- обтяження ( спеціальний розділ 10233000) арешт нерухомого майна, підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 47913217 від 23.06.2015, видана ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона.

- обтяження ( спеціальний розділ 14125791) арешт нерухомого майна, підстава обтяження - постанова ВП № 49424273 від 12.04.2016, видана ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона. ( а.с. 20)

За позицією представниці позивача, ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про надання йому документів пов`язаних із накладенням арешту, а також з вимогою зняти арешт. ( копія заяви в матеріалах справи відсутня).

21 жовтня 2021 року Корабельний РВ ДВС у місті Херсоні Південного МРУ Міністерства юстиції України (місто Одеса) листом за № 67094 повідомив позивача, що перевіркою відомостей АСВП (ВП - спецрозділ) встановлено, що на виконанні відділу перебувало виконавче провадження № 47913217, відкрите 23.06.2015 р. на підставі виконавчого листа №821/818/15-а, виданого 15.05.2015 Херсонським окружним адміністративним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави (податок) боргу в сумі 1 307 989,51 грн. В ході проведення виконавчих дій, 23.06.2015, державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника. Вказане виконавче провадження завершено 28.10.2015 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, внаслідок повторного надходження вказаного виконавчого листа 23.11.2015 відкрито виконавче провадження № 49424273, в ході якого 12.04.2016 державним виконавцем винесена постанова про арешт нерухомого майна боржника. Вказане виконавче провадження завершено 29.06.2017 р. на підставі п.8 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржника визнано банкрутом. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом України "Про виконавче провадження". ( а.с. 6)

Вважаючи, що державним виконавцем безпідставно не було знято арешти з майна боржника, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Приписами ч. 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" за № 606-ХІV від 21.04.1999 р. ( надалі - Закон № 606-ХІV ) та Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII ( надалі Закон № 1404-VIII), який набрав чинності 05.10.2016 р.

Пунктом 7 розділу XIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 1404-VІІІ виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

За положеннями статі 1 Закону № 606-ХІV та Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 6 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. ( ч. 1 ст. 11 Закону № 606-XIV).

Аналогічні вимоги до діяльності державного виконавця регламентовані ст. 18 Закону № 1404-VIII.

За приписами частини 1 ст. 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами. ( пункт 1 ч. 2 ст. 17 Закону № 606-XIV).

Частиною 2 статті 25 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону № 606-XIV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку,у тому числі, повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Наслідки завершення виконавчого провадження визначені у статі 50 Закону № 606-XIV, зокрема, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. ( частина перша статті 50 цього Закону).

Частиною 2 статті 50 Закону № 606-XIV передбачено, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Вказані положення кореспондуються із приписами Закону № 1404-VIII, зокрема, виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом ( пункт 8 частини 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII).

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої цієї статті, разом з виконавчим документом надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. ( частина 5 ст. 39 Закону №1404-VIII).

У разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. ( частина перша ст. 40 Закону №1404-VIII)

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна. ( частина 2 ст. 40 Закону №1404-VIII).

Частиною першою статті 74 Закону №1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

VI. Оцінка суду

За змістом наведених положень обох Законів України «Про виконавче провадження» передбачені випадки обов`язкового зняття арешту з майна боржника та виключення, коли арешт на майно боржника держаним виконавцем не знімається. При цьому, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Суд також вказує, що частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII, яка є імперативною нормою, закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця щодо виконання судового рішення за виконавчими документами, виданими судом вказаної юрисдикції.

Відповідно до наявних у справі Інформаційних довідок з АСВП протягом 2015-2017 років у провадженні ВДВС Комсомольського РУ м. Херсоні та Корабельного РВ ДВС міста Херсон ГТУЮ у Херсонській області перебували виконавчі провадження № 47913217 та № 49424273 з примусового виконання виконавчого листа № 821/818/15-а, виданого 15.05.2015 Херсонським окружним адміністративним судом про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача - держава борг ( податок) в сумі 1 307 989,51 грн., про що свідчать ( а.с. 29-35).

Відтак, спір у цій справі належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Як встановлено судом, предметом розгляду у даній справі є скасування арешту з майна позивача, який накладений в межах виконавчих проваджень № 47913217 та № 49424273, які на теперішній час є завершеними.

Відповідно до наданих відповідачем документів, 23.06.2015 старшим державним виконавцем ВДВС Комсомольського РУ м. Херсоні відкрито виконавче провадження ВП № 47913217 з примусового виконання вказаного виконавчого листа. ( а.с. 44).

23.06.2015 головним державним виконавцем ВДВС Комсомольського РУ м. Херсоні Темнюк Т.А. винесена постанова ВП № 47913217 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 ( а.с. 45)

28.10.2015 головним державним виконавцем ВДВС Комсомольського РУ м. Херсоні винесено постанову ВП № 47913217 про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. ( а.с. 48)

Вирішуючи питання щодо наявності у державного виконавця права на зняття арешту з майна одночасно з прийняттям вказаної постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, то відповідно до вищеописаної ст. 50 Закону № 606-XIV зняття арешту, накладеного на майно боржника передбачено виключено у випадку повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, а відтак в межах вказаного виконавчого провадження № 47913217 у головного державного виконавця ВДВС Комсомольського РУ м. Херсоні були відсутні підстави для зняття арешту з майна позивача.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 47 Закону № 606-XIV повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

У зв`язку з повторним пред`явленням до примусового виконання вищевказаного виконавчого листа, 23.11.2015 старшим державним виконавцем ВДВС Комсомольського РУ м. Херсоні відкрито виконавче провадження ВП № 49424273. ( а.с. 49)

12.04.2016 старшим державним виконавцем ВДВС Комсомольського РУ м. Херсоні винесена постанова ВП № 49424273 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 ( а.с. 54)

29.06.2017 державним виконавцем Корабельного РВ ДВС міста Херсон ГТУЮ у Херсонській області на підставі постанови Господарського суду Херсонської області № 923/1198/16 від 19.12.2016 про визнання боржника банкрутом та керуючись вимогами п.8 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову ВП № 49424273 про закінчення виконавчого провадження. ( а.с 56)

Як зазначалось вище, частина 1 ст. 40 Закону № 1404-VIII містить виключення, коли арешт на майно боржника держаним виконавцем не знімається, а саме офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, а відтак суд вважає, що в межах виконавчого провадження № 49424273 державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону № 1404-VIII.

Щодо доводу представниці позивача про безпідставне не зняття державним виконавцем арешту з майна позивача згідно постанови Господарського суду Херсонської області у справі № 923/1198/16 від 19.12.2016 р., то суд вказує про таке.

Як вбачається з вказаного судового рішення, то фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Скасувати арешт, накладений на майно боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. ( пункти 1, 7 резолютивної частини вказаної постанови). ( а.с. 7-9).

При цьому, частиною 4 ст. 59 Закону № 1404-VIII, в редакції чинній на момент прийняття даної постанови Господарського суду Херсонської області, перелічені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

Проте, скасування арешту на підставі рішення суду, прийнятого в межах Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” нормами цього закону не передбачено, а тому вказаний довід представниці позивача є необґрунтованим.

Разом з тим, на теперішній час виконавчі провадження № 47913217 та № 49424273 з примусового виконання виконавчого листа № 821/818/15-а, виданого 15.05.2015 Херсонським окружним адміністративним судом про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача - держава борг ( податок) в сумі 1 307 989,51 грн. є завершеним.

Тобто, із завершення примусового виконання виконавчого документа виключаються обставини, за якими державним виконавцем проводяться виконавчі дії.

Частиною 4 статті 59 чинного Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII визначено перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст.59 Закону №1404-VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, судове рішення про зняття арешту з майна боржника, що набрало законної сили, є самостійною підставою зняття арешту з такого майна постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Положеннями ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як зазначалось вище, на час судового розгляду цієї справи арешт, накладений на майно позивача, не знятий, продовжує існувати й заборона відчуження нерухомого майна. При цьому, як вже встановлено судом, на виконанні у відповідача відсутні відкриті виконавчі провадження, в межах яких можливе звернення стягнення на майно позивача.

Крім того, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду Херсонської області від 24.10.2017 р. у справі № 923/1198/16 припинено підприємницьку діяльність банкрута - ФОП ОСОБА_1 та виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, не задоволені за відсутністю майна, вважати погашеними. Провадження у справі припинено.

Відтак, наведені обставини свідчать, по-перше, про відсутність правових підстав зберігати накладений арешт на майно позивача, по-друге, існування арешту майна позивача при визнанні відповідачем факту завершення всіх виконавчих проваджень відносно позивача порушує саму мету застосування відповідної процедури. Так, наразі механізм забезпечення виконання рішення існує, проте провадження, в рамках якого його було застосовано, завершено.

VII. Висновок суду

Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За правилами ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на встановлені під час розгляду даної справи обставини та з метою належного способу захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача скасувати арешт з нерухомого майна позивача, накладеного відділом державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні в межах виконавчого провадження № 47913217 на підставі постанови ВП № 47913217 від 23.06.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також скасувати арешт з нерухомого майна позивача, накладеного відділом державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні в межах виконавчого провадження № 49424273 на підставі постанови ВП № 49424273 від 12.04.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та зобов`язати відповідача внести відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо зняття вказаного арешту з нерухомого майна ОСОБА_1

VIIІ. Розподіл судових витрат

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи при звернені до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн., що підвереджується платіжним документом від 08.11.2021 № 79016.

Враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ( місто Одеса) ( місце знаходження 73027, м. Херсон, вул. Стрітенська, буд.7, код ЄДРПОУ 34906677 ) про зобов`язання скасувати арешт з майна - задовольнити.

Зобов`язати Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ( місто Одеса) скасувати арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні ВП № 47913217 від 23.06.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Зобов`язати Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ( місто Одеса) скасувати арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні ВП № 49424273 від 12.04.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Зобов`язати Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ( місто Одеса) внести відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного відділом державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні на підставі постанови ВП № 47913217 від 23.06.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Зобов`язати Корабельний районний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ( місто Одеса) внести відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного відділом державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні на підставі постанови ВП № 49424273 від 12.04.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Стягнуто з Корабельного районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ( місто Одеса) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн. ( дев`ятсот дев`ять грн. 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25 листопада 2021 р.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 105000000