Рішення № 101393751, 25.11.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/5496/21

25 листопада 2021 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить:

- визнати неправомірними дії щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи позивача згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 20 лютого 1982 року та проходження військової служби згідно військового квитка НОМЕР_2 ,

- зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.02.1982 по 22.03.1982, з 01.02.1983 по 01.04.1983, з 01.04.1983 по 19.08.1983, з 01.09.1983 по 02.04.1984, з 04.04.1984 по 12.02.1992, з 01.07.1992 по 01.09.1994, з 01.11.1994 по 01.04.1999, з 12.12.2002 по 09.06.2003 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 20 лютого 1982 року,

- зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби з 31.10.1978 по 28.11.1980 згідно військового квитку НОМЕР_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з досягненням пенсійного віку звернувся із заявою 28.12.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Однак листами відповідача за №1900-0303-8/2127 від 26.01.2021, №1900-0303-8/10656 від 05.04.2021, №4148-4329/Б-02/8-1900/21 від 25.07.2021 повідомлено про те, що періоди роботи, які внесені у трудову книжку НОМЕР_1 від 20 лютого 1982 року зарахувати до страхового стажу немає підстав, оскільки титульна сторінка даної трудової книжки засвідчена не чітким відбитком печатки підприємства, на якому вперше заповнювалася трудова книжка, зазначене прізвище " ОСОБА_2 " містить виправлення та не відповідає паспортним даним " ОСОБА_3 ", тому дана трудова книжка не може братися до уваги при обчисленні страхового стажу. Зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.11.1994 по 01.04.1999 немає підстав, оскільки записи про прийняття та звільнення з роботи заповнені іноземною мовою. До страхового стажу не зарахований також період проходження військової служби, оскільки прізвище, яке зазначене у військовому квитку НОМЕР_2 "ОСОБА_5" та дата народження "ІНФОРМАЦІЯ_2", не відповідає паспортним даним, тому визначити тривалість страхового стажу немає можливості оскільки подані документи про стаж не відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити повністю.

Вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом №1900-0303-8/2127 від 26.01.2021 повідомляло позивача про необхідність надати уточнюючі довідки за весь період трудової діяльності, оскільки в трудовій книжці на титульній сторінці прізвище містить виправлення, відбиток печатки підприємства на якому вперше заповнювалася трудова книжка не чіткий, тому дана трудова книжка не може братися до уваги при обчисленні страхового стажу - будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання та за умови наявності необхідного страхового стажу, то рішення про призначення пенсії буде прийнято виходячи зі строків, визначених статтею 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у відповідності до заяви від 28 грудня 2020 року. Однак таких документів ОСОБА_4 надано не було.

Звертає увагу на те, що на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 дата заповнення 20 лютого 1982 року, зазначене прізвище " ОСОБА_2 " містить виправлення та не відповідає паспортним даним позивача " ОСОБА_3 ". Також, титульна сторінка даної трудової книжки засвідчена не чітким відбитком печатки підприємства, на якому вперше заповнювалася трудова книжка, тому дана трудова книжка не може братися до уваги при обчисленні страхового стажу.

Окрім того, зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.11.1994 по 01.04.1999 немає підстав, оскільки записи про прийняття та звільнення з роботи заповнені іноземною мовою.

До страхового стажу не зарахований період проходження військової служби, оскільки прізвище, яке зазначене у військовому квитку НОМЕР_2 "ОСОБА_5" та дата народження "ІНФОРМАЦІЯ_2", не відповідає паспортним даним позивача.

Виходячи з поданих документів долучених до заяви на призначення пенсії за віком та з урахуванням інформації, яка відображена в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, страховий стаж відсутній, тому позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Ухвалою суду від 02.11.2021 визначено розгляд справи №500/5496/21 проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії судове засідання на 23.11.2021.

Продовжено процесуальний строк розгляду адміністративної справи №500/5496/21.

05.11.2021 представником позивача подано до суду відповідь на відзив.

23.11.2021 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду від відповідача поступила заява про розгляд справи в письмовому провадженні.

23.11.2021 представником позивача подано до суду заяву про розгляд даної справи за відсутності позивача в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримують повністю та просять задовольнити.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 клопотання задоволено. Вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №500/5496/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою 28.12.2020 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

26.01.2021 отримав лист №1900-0303-8/2127 про відмову у призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки відсутні документи для визначення права на призначення пенсії.

Одночасно повідомлено, якщо додаткові документи, а саме уточнюючі довідки за весь період трудової діяльності, оскільки в трудовій книжці на титульній сторінці прізвище містить виправлення, відбиток печатки підприємства, на якому вперше заповнювалася трудова книжка, не чіткий, тому дана трудова книжка не може братися до уваги при обчисленні страхового стажу - будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання та за умови наявності необхідного страхового стажу, то рішення про призначення пенсії буде прийнято виходячи зі строків, визначених статтею 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у відповідності до заяви від 28 грудня 2020 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 05.04.2021 за №1900-0303-8/10656 повідомлено, про те, що на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 дата заповнення 20 лютого 1982 року, зазначене прізвище " ОСОБА_2 " містить виправлення та не відповідає паспортним даним " ОСОБА_3 ". Також титульна сторінка даної трудової книжки засвідчена не чітким відбитком печатки підприємства, на якому вперше заповнювалася трудова книжка, тому дана трудова книжка не може братися до уваги при обчисленні страхового стажу.

Окрім того, зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.11.1994 по 01.04.1999 немає підстав, оскільки записи про прийняття та звільнення з роботи заповнені іноземною мовою.

До страхового стажу не зарахований також період проходження військової служби, оскільки прізвище, яке зазначене у військовому квитку НОМЕР_2 "ОСОБА_5" та дата народження "ІНФОРМАЦІЯ_2", не відповідає паспортним даним.

Листом №4148-4329/Б-02/8-1900/21 від 25.07.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомило, що визначити тривалість страхового стажу ОСОБА_1 немає можливості, оскільки подані документи про стаж не відповідають вимогам чинного законодавства.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та стверджує, що не зарахування до страхового стажу вказаного періоду роботи порушує його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативі незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру тривалості роботи і тривалості перерв.

За змістом положень статті 62 Закону України № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.

У позивача є наявна трудова книжка, копія якої долучена до матеріалів справи. Так, судом досліджено записи трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 щодо спірного періоду роботи, а саме: з 01.02.1982 по 22.03.1982, з 01.02.1983 по 01.04.1983, з 01.04.1983 по 19.08.1983, з 01.09.1983 по 02.04.1984, з 04.04.1984 по 12.02.1992, з 01.07.1992 по 01.09.1994, з 01.11.1994 по 01.04.1999, з 12.12.2002 по 09.06.2003.

Зі змісту листів Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за №1900-0303-8/2127 від 26.01.2021, №1900-0303-8/10656 від 05.04.2021, №4148-4329/Б-02/8-1900/21 від 25.07.2021 видно, що оскільки в трудовій книжці на титульній сторінці прізвище містить виправлення " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ", відбиток печатки підприємства, на якому вперше заповнювалася трудова книжка, не чіткий, тому дана трудова книжка не може братися до уваги при обчисленні страхового стажу.

Разом з тим, суд зазначає, що при огляді копії трудової книжки позивача безсумнівно можна встановити дати прийняття на роботу та звільнення з роботи.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993 (далі - Інструкція №58).

Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

У трудовій книжці позивача у відомостях про роботу записи виконані у відповідності до вимог Інструкції №58. При цьому працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами на підтвердження його страхового (трудового) стажу. Виправлення допущенні при внесенні записів до трудової книжки при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення запису, не є підставою для не зарахування спірного періоду до страхового стажу.

Щодо зарахування спірного періоду з 01.07.1992 по 01.09.1994, з 01.11.1994 по 01.04.1999, записи про прийняття та звільнення з роботи яких заповнені іноземною мовою (грузинською), то суд зауважує, що дані про роботу перекладені на українську мову та підтверджують роботу позивача у Руставському спеціалізованому управлінні Трест "Центрметалургремонт", а саме:

01.07.1992 прийнятий гострильником 4 - го розряду (наказ №127 від 01.07.1992)

01.09.1994 звільнений згідно з 32 ст. Трудового кодексу Республіки Грузії відповідно до особистої заяви. (наказ №80 від 01.09.1994)

01.11.1994 прийнятий гострильником 4 - го розряду (наказ №96 від 01.11.1994)

01.04.1999 звільнений згідно з 32 ст. Трудового кодексу Республіки Грузії відповідно до особистої заяви. (наказ №4 від 01.04.1999)

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

До страхового стажу не зарахований також період проходження військової служби з 31.10.1978 по 28.11.1980 згідно військового квитку НОМЕР_2 , так як прізвище зазначене у ньому " ОСОБА_5 " та дата народження " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", не відповідає паспортним даним позивача.

Однак враховуючи, що запис під №1 про службу в рядах Радянської армії з 31.10.1978 по 28.11.1980 міститься також в трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 згідно довідки Болниського РВК №4/98 від 11.03.1982, суд вважає, що вказаний період також підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Згідно частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що періоди роботи позивача з 31.10.1978 по 28.11.1980, з 01.02.1982 по 22.03.1982, з 01.02.1983 по 01.04.1983, з 01.04.1983 по 19.08.1983, з 01.09.1983 по 02.04.1984, з 04.04.1984 по 12.02.1992, з 01.07.1992 по 01.09.1994, з 01.11.1994 по 01.04.1999, з 12.12.2002 по 09.06.2003 підлягають зарахуванню до його страхового стажу.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією №8 від 31.08.2021.

Згідно із частинами першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд позов задовольняє повністю, то на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 908,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 20 лютого 1982 року та проходження військової служби згідно військового квитка НОМЕР_2 ,

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.02.1982 по 22.03.1982, з 01.02.1983 по 01.04.1983, з 01.04.1983 по 19.08.1983, з 01.09.1983 по 02.04.1984, з 04.04.1984 по 12.02.1992, з 01.07.1992 по 01.09.1994, з 01.11.1994 по 01.04.1999, з 12.12.2002 по 09.06.2003 згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 20 лютого 1982 року та період проходження військової служби з 31.10.1978 по 28.11.1980 згідно військового квитка НОМЕР_2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмір 908,00 грн, сплачений згідно квитанції №8 від 31.08.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 25 листопада 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя Мартиць О.І.