Рішення № 101393616, 26.11.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2021 р. Справа № 480/9606/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м.Сумах про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Сумській області), третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м.Сумах (далі - третя особа, Управління Державної казначейської служби України у м.Сумах Сумської області), в якій просила:

1) визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Сумській області щодо підготовки та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України у місті Сумах для повернення 6000гривень збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло;

2) зобов`язати ГУ ПФУ у Сумській області підготувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України у місті Сумах для повернення 6000,0 (шість тисяч) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.

Свої вимоги мотивувала тим, що у неї при укладенні договору купівлі-продажу квартири від 26.03.2021 був відсутній обов`язок сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, так як передбачене договором нерухоме майно придбане позивачем вперше, тому вона не є суб`єктом сплати збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у розумінні п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. №400/97-ВР.

Ухвалою суду від 28.09.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, з посиланням на абз.1 п.15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740, зазначив, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в обов`язковому порядку сплачується фізичними особами - покупцями нерухомого майна.

Крім того, згідно з пунктом 15-2 Порядку № 1740 збір на обов`язкове пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". Органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією про громадян, які придбавають житло вперше.

Отже, враховуючи зазначене, а також те, що на сьогодні в Україні відсутній правовий механізм перевірки інформації про факт придбання особою нерухомості вперше, правові підстави для такого повернення коштів відсутні.

Крім того, у відзиві щодо стягнення судового збору зазначив, що згідно ст.73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цим Законом. Враховуючи заборону використовувати кошти на цілі, не передбачені пенсійним законодавством, та відсутність рахунків в органах Казначейства вказав, що правильним буде відшкодування понесених судових витрат позивача за рахунок Державного бюджету України.

Позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій просила позовні вимоги задовольнити та щодо посилань відповідача у відзиві на відсутність правового механізму перевірки інформації про факт придбання особою нерухомості вперше та що Пенсійний фонд України не володіє інформацією про громадян, які придбають житло вперше наголосила, що відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних підрозділів встановити придбання квартир конкретною особою вперше, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами. Крім того, на підтвердження того, що нерухоме майно нею було придбано вперше, надала суду відомості з державного реєстру прав на нерухоме майно від 24.05.2021 року, в якій зазначено лише про реєстрацію договору купівлі-продажу від 26.03.2021 щодо придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Інформація щодо придбання та /чи належності будь-якого іншого нерухомого майна відсутня.

Станом на сьогодні пояснення від третьої особи до суду не надходили.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.03.2021 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-10).

Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Шоколою Н.В., а позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % вартості нерухомого майна, що становить 6000грн., що підтверджується копією квитанції від 26.03.2021 (а.с.7). Як вбачається з квитанції від 26.03.2021 (а.с.7), збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу 26.03.2021 квартири сплачено позивачем на рахунок Державного бюджету України через банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), одержувач - ГУК Сумс.обл/Сумська МТГ/24140500.

Як вбачається з позову, позивач звернулася до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про повернення їй необґрунтовано сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, у відповідь на яку відповідач листом від 05.04.2021 повідомив позивача про те, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією про громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Враховуючи викладене, сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зазначеного у листі, не може бути повернуто (а.с.6).

Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, та задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) та Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок КМУ №1740).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 8 частини першої статті 2 цього ж Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з п. 15-1 Порядку КМУ № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

З аналізу зазначених вище законодавчих норм убачається, що із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна, зокрема, фізичними особами, законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або громадяни, які придбавають житло вперше.

Згідно тверджень позивача, наведених у позовній заяві, ним придбано майно вперше, до укладення договору купівлі-продажу квартири від 26.03.2021, інша нерухомість нею не придбавалася. Факт придбання позивачем нерухомого майна вперше підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.03.2021 (а.с.11), згідно якої позивач є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 26.03.2021. Саме придбання позивачем іншого житла в даних реєстрах відсутнє.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна на умовах, зокрема, договору купівлі-продажу та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.

А відтак, за відсутності доказів щодо придбавання позивачем житла не вперше, остання має право на повернення суми помилково сплаченого збору.

У свою чергу, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів встановлена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787), відповідно до п.5 якого (в редакції на момент звернення позивача до відповідача), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Згідно п.8 Порядку №787 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання надається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Схожі норми містяться в п.5 Порядку №787 в редакції чинній на момент розгляду справи, відповідно до якого повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили. Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Крім того, відповідно до п.1.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2, Порядком установлюється механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сум штрафів та пені, що застосовуються до платників, на яких покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - платники), сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, регресних вимог, адміністративних штрафів (далі - платежі).

Згідно п. 7.2 зазначеного Порядку суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

При цьому, відповідно до пп.2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є органи Пенсійного фонду України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 28 листопада 2018 року у справі №813/1126/17, від 04.04.2019 у справі №819/1553/19.

При цьому, суд не бере до уваги доводи представника відповідача про те, що через відсутність механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, сплачений збір не може бути повернуто, враховуючи наступне.

Так, дійсно, станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії(Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, доводи відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.03.2018 у справі №819/1249/17.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у формуванні та поданні до Управління Державної казначейської служби України у м.Сумах Сумської області подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування не відповідає критеріям правомірності, встановлених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 908,00грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції від 21.09.2020 (а.с.5).

При цьому, посилання відповідача у відзиві в обґрунтування своєї позиції щодо вимоги про стягнення судового збору, на ст.73 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", не приймається судом до уваги, оскільки вказана обставина не звільняє суд від вирішення в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розподіл судових витрат та стягнення саме з відповідача - суб`єкта владних повноважень за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення сплачений судовий збір, у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул.Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013), третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м.Сумах Сумської області (40022, м.Суми, вул.Троїцька, буд.8, код ЄДРПОУ 37970593) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 у формуванні та поданні до Управління Державної казначейської служби України у м.Сумах Сумської області подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6000грн., сплаченого згідно квитанції від 26.03.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м.Сумах Сумської області подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6000грн., сплаченого згідно квитанції від 26.03.2021.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 26.11.2021.

Суддя І.Г. Шевченко