Ухвала суду № 101392680, 26.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/5660/21

УХВАЛА

про закриття підготовчого провадження

та призначення справи до судового розгляду

26 листопада 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. провів підготовку до судового розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної прокуратури, Київської обласної прокуратури за участі Офісу Генерального прокурора в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 14.04.2021 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської обласної прокуратури (далі – відповідач-1 ), Київської обласної прокуратури (далі – відповідач-2) з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Волинської обласної прокуратури щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме: невиплати частини заробітної плати – посадового окладу, визначеного частиною третьою статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;

- стягнути з Волинської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 кошти у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме: посадового окладу, визначеного частиною третьою статті 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 26.07.2016 по 18.09.2018 в сумі 616162,05 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Київської обласної прокуратури щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме: невиплати частини заробітної плати – посадового окладу, визначеного частиною третьою статті 81 Закону України «Про прокуратуру»;

- стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 кошти у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме: посадового окладу, визначеного частиною третьою статті 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 19.09.2018 по 03.08.2020 в сумі 782642,45 грн.

Позивач зазначає, що з 2002 року працює в органах прокуратури України на різних прокурорських посадах. З 26.07.2016 до 18.09.2018 обіймав посаду заступника прокурора Волинської області (зараз Волинська обласна прокуратура) та з 19.09.2018 до 03.08.2020 обіймав посаду заступника прокурора Київської області (зараз Київська обласна прокуратура). Позивач вказує, що з 01.07.2015 заробітна плата прокурорів повинна регулюватися виключно статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», разом з тим в супереч нормам Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» з липня 2015 року заробітна плата прокурорів регулювалася відповідно до постанов Кабінету Міністрів України, тобто підзаконними нормативними правовими актами. Позивач зазначає, що в період з 26.10.2014 до 31.12.2016 норми частини третьої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» визначали, що посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури з коефіцієнтом: прокурора регіональної прокуратури - 1,2. Посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються у такому розмірі - заступника керівника регіональної прокуратури - 1,3 посадового окладу прокурора регіональної прокуратури. З 01.01.2017 до 24.09.2019 (з 25.09.2019 діяла нова редакція статті з врахуванням Закону України №113-ІХ від 19.09.2019) частина третя статті 81 Закону України «Про прокуратуру» визначала, що посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури з 01.01.2017 становить 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 25.09.2019 абз.1 частини третьої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» визначав, що посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. За проведеними розрахунками позивач вказує, що з 26.07.2016 до 03.08.2020 різниця між фактично нарахованим посадовим окладом та посадовим окладом, який повинен бути нарахований відповідно до вимог зазначеного закону становить 1398804,50 гривень зокрема: за період роботи (з 26.07.2016 до 18.09.2018) на посаді заступника керівника прокуратури Волинської області - 616 162,05 грн; за період роботи (з 19.09.2018 до 03.08.2020) на посаді заступника керівника прокуратури Київської області - 782 642,45 грн.

Позивач посилається на те, що положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням КСУ № 6-р/2020 від 26.03.2020. Вважає, що бездіяльністю відповідачів порушено його право власності на отримання заробітної плати у повному розмірі, гарантованої частиною третьою статті 81 Закону України «Про прокуратуру», статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Правове обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (а.с. 1-26) та відповіді на відзив (а.с. 133-146).

Відповідач-1, Волинська обласна прокуратура позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 90-99), просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідач зазначає, що відповідно до норм статей 89,90 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством. До внесених 25.09.2019 року до цієї статті змін функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України. Таким чином в період з 2016 – 2018 роки прокуратура Волинської області фінансувалась головним розпорядником коштів відповідно до чинного законодавства. Відповідач зазначає, що з часу набрання чинності Закону України «Про прокуратуру» розміри окладів працівників органів прокуратури регулювались постановами Кабінету Міністрів України та Законами Про Державний бюджет України, та не передбачались видатки на реалізацію положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру». Волинська обласна прокуратура вважає, що не мала правових підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати поза межами видатків Державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено КМУ. При цьому відповідач вважає, що позивач з вимогою щодо стягнення з Волинської обласної прокуратури заробітної плати в сумі 616162,05 грн. за період роботи з 26.07.2016 по 18.09.2018 звернувся із пропуском місячного строку, встановленого статтею 122 КАС України, просить залишити вимогу до Волинської обласної прокуратури без розгляду.

Відповідач-2, Київська обласна прокуратура позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 75-81), просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідач наполягає, що заробітну плату ОСОБА_1 було нараховано у розмірі, не нижчому від визначеного законом. Посилається на норми п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», відповідно до яких норми і положення серед інших статті 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів. Схема посадових окладів працівників органів прокуратури затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури». Відповідач зауважує, що спірні відносини між сторонами цього спору щодо нарахування та виплати заробітної плати виникли за період з 26.07.2016 по 03.08.2020, при цьому положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, згідно рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020, втратили чинність 26.03.2020 та на спірні правовідносини не поширюється. Щодо позовних вимог про стягнення коштів у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме: посадового окладу за період з 26.03.2020 по 03.08.2020 відповідач зазначає, що нарахування та виплата заробітної плати прокурорам органів прокуратури, які не пройшли процес атестації здійснюється в порядку, встановленому КМУ, тобто Постановою №505. За результатом третього етапу атестації прокурорів П`ятнадцятою кадровою комісією прийнято рішення №7 від 16.07.2020 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .

Ухвалою від 22.06.2021 суд залучив до участі у справі участі Офіс Генерального прокурора третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів (а.с. 129-130). Третя особа подала письмове пояснення щодо позову ОСОБА_1 , просить суд відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що в бюджетних призначеннях органам прокуратури на заробітну плату на 2015-2020 роки не передбачені кошти для реалізації вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру». Третя особа вважає, що прокуратура при нарахуванні та виплаті заробітної плати прокурорам в т.ч. і позивачу діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством.

При вирішенні клопотання відповідача-1 про залишення позовних вимог до Волинської обласної прокуратури без розгляду суд керується таким:

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 у справі № 8-рп/2013 «У справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

У цій справі вимоги позивача звернені до Волинської обласної прокуратури щодо невиплати частини заробітної плати – посадового окладу, визначеного частиною третьою статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та стягнення кошті у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме: посадового окладу за період з 26.07.2016 по 18.09.2018 в сумі 616162,05 грн. З огляду на викладене з урахуванням приписів частини другої статті 233 КЗпП України строки звернення позивача до суду з позовом про стягнення частини заробітної плати не обмежені будь-яким строком, а тому відсутні підстави для залишення позову до Волинської обласної прокуратури без розгляду.

Ухвалою від 22.06.2021 відповідно до частини четвертої статті 173 КАС України строк проведення підготовчого провадження продовжено на тридцять днів.

Сторони примирення не досягли. Суд вважає, що підготовка справи до розгляду закінчена, а тому її слід призначити до розгляду в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 121-123, 173, 180, 183, 205, 248, 256, 295 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання Волинської обласної прокуратури про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

Підготовче провадження у справі закрити та призначити її до судового розгляду по суті, який відбудеться 16 грудня 2021 року о 09:00 у приміщенні Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2, перший поверх, зал засідань №8).

Судовий розгляд справи буде здійснювати суд у складі судді Москаля Ростислава Миколайовича одноособово.

Надіслати копію цієї ухвали учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Москаль Р.М.