Рішення № 101392674, 25.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11915/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини 4144 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини 4144, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо врахування грудня 2014 року, серпня 2015 року, січня 2016 року, липня 2016 року, серпня 2017 року, січня 2018 року як місяців, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018;

- визнати протиправними дії відповідача щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 по 06.06.2018;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 в сумі 84764,78 грн, із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 06.06.2018 в сумі 13511,68 грн, із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі № 380/6707/20 відповідача зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по червень 2018 року. Проте, за твердженням позивача, виходячи з відомостей, які надані військовою частиною 4114, встановлено, що у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідач протиправно застосував грудень 2014 року, серпень 2015 року, січень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2017 року, січень 2018 року як місяці, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць); у період з 01.03.2018 по 06.06.2018 протиправно проігнорував вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Позивач стверджує, що такі дії відповідача призвели до того, що позивачу в неповному обсязі здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форм власності та виду юридичної особи. Виходячи з наведеного, вважає дії відповідача незаконними та протиправними.

Відповідач позов не визнає. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі № 380/6707/20 військовою частиною 4114 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 988,07 грн. Стверджує, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача здійснено відповідно до вимог ст. 51 Бюджетного кодексу України від 08.08.2010 № 2456-VІ, Закону України від 03.07.1991 № 1282-VII «Про індексації грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, роз`яснень Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 № 10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 № 252/10/136-16, від 08.08.2017 № 13700/3, від 08.08.2017 № 78/0/66-17. Зауважує, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Водночас відповідач стверджує, що позивачем пропущено місячний строк звернення до адміністративного суду, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України.

Стосовно процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити наступне.

Ухвалою судді від 26.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Наказом командира військової частини А4114 Західного оперативно – територіального об`єднання Національної гвардії України від 06.06.2018 №123, ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення з 06.06.2018.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі № 380/6707/20, визнано протиправною бездіяльність військової частини 4114 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по червень 2018 року; зобов`язано військову частину 4114 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по червень 2018 року.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 380/5937/20 військовою частиною А4114 нараховано позивачу 988,07 грн індексації грошового забезпечення.

Згідно з розрахунково-платіжними відомостями за видами оплат № 45, вказана сума індексації грошового забезпечення нарахована позивачу за травень 2021 року.

При цьому, як зазначено у відповіді військової частини 4114 від 15.06.2021 № 50/14/33-Х-858 на інформаційний запит позивача, для обрахунку індексації грошового забезпечення бралися «базові» місяці: грудень 2014 року, серпень 2015 року, січень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2017 року, січень 2018 року, березень 2018 року.

Позивач, вважаючи, що відповідач при нарахуванні йому індексації грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі № 380/6707/20 неправильно застосував грудень 2014 року, серпень 2015 року, січень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2017 року, січень 2018 року як місяці, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць), а у період з 01.03.2018 по 06.06.2018 протиправно проігнорував вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Згідно з статтею 1 цього Закону соціальний захист військовослужбовців – це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено в статті 12 Закону №2011-XII. Так, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з статтею 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі – Закон №1282-XII).

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Стаття 4 Закону №1282-XII визначає підстави для проведення індексації. Згідно з частиною першою статті 4, в редакції від 02.12.2012, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Законом №911-VIII від 24.12.2015, який набрав чинність з 01.01.2016, внесені зміни у частину першу статті 4 Закону №1282-XII цифри « 101» замінити цифрами « 103».

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини друга – четверта статті 4 Закону №1282-XII).

Частиною другою статті 5 Закону №1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (частина перша статті 9 Закону №1282-XII).

Відповідно до норм статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі – Порядок №1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1078, в редакції від 21.06.2012, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, в редакції від 21.06.2012, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова №1013), яка набрала чинності 15.12.2015 та відповідно до пункту 6 цієї постанови застосовується з 01.12.2015.

Відповідно до пункту 3 Постанови №1013 міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів необхідно було вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.

Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 до Порядку №1078 внесені зміни, пункт 5 викладено в новій редакції:

« 5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5.

У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.

Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв`язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” та положень цього Порядку.».

Постановою Кабінету Міністрів України №77 від 11.02.2016 внесені зміни в абзац другий пункту 11 Порядку №1078, цифри « 101» замінено цифрами « 103». Ці зміни, відповідно до пункту 2 Постанови КМУ №77 від 11.02.2016, застосовуються з 1 січня 2016 року.

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно з пп. 2) пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Таким чином, з аналізу зазначених правових норм висновується, що індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищення грошових доходів громадян (в межах прожиткового мінімуму) для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов`язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі, коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому важливим елементом алгоритму нарахування індексації є термін (так званий «базовий» місяць), від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, оскільки нарахування індексації розпочинається після досягнення цим індексом певного значення у відсотках (так званого «порогу»), визначеного законом.

Так, індексація грошових доходів населення починає нараховуватися, коли зростання індексу споживчих цін перевищує:

- 101 відсоток – за період до 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII в редакції, що діяла до 01.01.2016);

- 103 відсотки – за період після 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII зі змінами, внесеними Законом №911-VIII від 24.12.2015, який набрав чинності 01.01.2016).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, що діяла до 01.02.2015, «базовим» місяцем для нарахування індексації вважався місяць, в якому відбулася одна із подій:

(1) підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, або

(2) зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

При цьому місяць, у якому відбулося підвищення, вважається «базовим» при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У зв`язку з прийняттям Постанови №1013, якою внесені зміни серед іншого і до пункту 5 Порядку №1078, з 01.01.2016 істотно змінився порядок нарахування індексації, оскільки «базовим» місяцем (місяцем, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, до досягнення ним порогу 103%) визначено місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не підвищення розмірів мінімальної заробітної плати чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімального розміру.

Суд зазначає, що право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по червень 2018 року встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі № 380/6707/20.

На виконання вказаного рішення суду відповідач здійснив нарахування позивачу індексації грошового забезпечення в сумі 988,07 грн.

Згідно з розрахунково-платіжними відомостями за видами оплат № 45, вказана сума індексації грошового забезпечення нарахована позивачу за травень 2021 року.

При цьому як «базові» місяці для обчислення зростання індексу споживчих цін відповідачем використано: грудень 2014 року, серпень 2015 року, січень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2017 року, січень 2018 року, березень 2018 року.

Натомість позивач вважає, що «базовим» місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення в період з грудня 2015 року по лютий 2018 року слід вважати січень 2008 року. Щодо періоду з 01.03.2018 по 06.06.2018 позивач вважає, що відповідач правильно визначив «базовий» місяць – березень 2018 року, однак протиправно проігнорував вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Отже, спірним у цій справі є правильність визначення відповідачем «базового» місяця для здійснення нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року, а також правомірність здійснення відповідачем нарахування індексації грошового забезпечення позивача у період з березня 2018 року по червень 2018 року.

Вирішуючи спірні питання, суд виходить з наступного.

Пункт 5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013, що діє з 01.12.2015, пов`язує початок обчислення зростання індексу споживчих цін з місяцем, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 28.04.2016 №201/10/137-16 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Суд враховує, що розмір посадового окладу за посадою позивача, як і будь-якого іншого військовослужбовця в Україні, був визначений постановою Кабінету Міністрів України №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007, якою затверджені схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів у розмірах згідно з додатками 1-8, 30-32; схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 9-23; схеми окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатком 24; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25-28, 33. Постанова №1294 набрала чинності 01.01.2008. Наступне підвищення окладів військовослужбовців відбулося 01.03.2018, коли набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 р. №704.

Таким чином, в контексті нової редакції Порядку №1078 «базовим» місяцем для обчислення з грудня 2015 року по лютий 2018 року індексації грошового забезпечення позивача, слід вважати січень 2008 року, оскільки в цей місяць востаннє підвищувалися посадові оклади військовослужбовців в Україні.

Тому визначення грудня 2014 року, серпня 2015 року, січня 2016 року, липня 2016 року, серпня 2017 року, січня 2018 року, а не січня 2008 року як «базового» місяця у період з грудня 2015 року по лютий 2018 року як наслідок призвело до неправильного нарахування позивачу сум індексації грошового забезпечення за указаний період та її виплати у менших, аніж належить, розмірах.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо врахування грудня 2014 року, серпня 2015 року, січня 2016 року, липня 2016 року, серпня 2017 року, січня 2018 року як місяців, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базових» місяців) при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, тому позовна вимога у цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Тож, встановивши протиправність дій відповідача щодо врахування грудня 2014 року, серпня 2015 року, січня 2016 року, липня 2016 року, серпня 2017 року, січня 2018 року як місяців за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базових» місяців) при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, суд вважає, що у цьому випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення з врахуванням «базового» місяця січня 2008 року у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 позивачу, з врахуванням виплачених сум.

Перевіряючи правильність нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 06.06.2018 суд, з урахуванням встановлених обставин справи, враховує наступне.

У контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації, як її називає позивач) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.

Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: а) розмір підвищення грошового доходу особи, та б) суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати: чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Втім, як слідує з матеріалів справи, відповідач, вирішуючи питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.04.2018 врахував лише норми абзаців першого, другого пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Крім того, суд зауважує, що будь-яких пояснень чи доводів відповідача з приводу неврахування ним у межах спірних правовідносин при вирішенні питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення за період з березня 2018 року по червень 2018 року положень абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 матеріали справи не містять.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018 по 06.06.2018, тому позовна вимога у цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За встановлених обставин ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 06.06.2018, із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з врахуванням виплачених сум.

Разом з цим, суд відхиляє наданий представником позивача розрахунок індексації позивача за спірний період, оскільки нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця. На час розгляду цієї справи та прийняття рішення у ній нарахування та виплата на користь позивача індексації грошового забезпечення відповідачем, як роботодавцем позивача не здійснені, суд вважає, що за таких обставин та встановленого правового регулювання відсутні порушення прав позивача щодо правильного нарахування на його користь відповідачем індексації грошового забезпечення, які підлягають захисту в судовому порядку.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Щодо покликання представника відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 листопада 2019 року у справі №340/184/19, вимоги щодо нарахування індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби є однією із форм реалізації закріпленого у ст. 43 Конституції України права на працю, а тому суд повинен керуватися, в тому числі, і положеннями ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовця.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, такий не сплачувався, а отже не підлягає стягненню.

Керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до військової частини 4144 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини 4144 щодо врахування грудня 2014 року, серпня 2015 року, січня 2016 року, липня 2016 року, серпня 2017 року, січня 2018 року як місяців за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.

Визнати протиправними дії військової частини 4144 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 06.06.2018.

Зобов`язати військову частину 4144 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з врахуванням виплачених сум.

Зобов`язати військову частину 4144 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 06.06.2018, із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з врахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач – військова частина 4114 (79026, м. Львів вул. Стрийська, 146; код ЄДРПОУ 14323385)

Суддя Сидор Н.Т.