Рішення № 10139073, 12.03.2010, Господарський суд Полтавської області

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

12.03.2010р.                                                                                          Справа № 14/348

          за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет", вул. Ясенева, 6, м. Харків, 61066

до Приватного підприємства "Торговий дім "Калинка", вул. Степана Халтуріна, 7, к. 76, м. Полтава, 36014

про стягнення 6356,38 гривень                                         

Суддя Іваницький О.Т.

Представники сторін:

від позивача: Золотова Л.Г., дов. № 32 на 05.02.2010 р.

від відповідача: представник не з'явивя

          СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості в сумі 6356,38 гривень згідно договору купівлі-продажу № 75 від 18.12.2008 року, з яких сума основного боргу 5672,13 гривень, пеня 98,35 гривень, штраф 567,21 гривень, 3% річних 14,38 гривень, сума інфляційних збитків 4,31 гривень.

          Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушко І.І. від 26.02.2010 р. строк вирішення спору був продовжений на 1 (один) місяць відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України.

          До початку судового засідання від позивача поступила телеграма (вхід. № 53 від 11.03.2010 р. канцелярії суду), яка містить в собі клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, підтримання в повному обсязі заявлених позовних вимог і розгляд справи за наявними в ній матеріалами. Суд вказану телеграму прийняв, розглянув клопотання, що міститься в ній та його задовольнив, залучивши до матеріалів справи.

          Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 31.12.2009 р. та 18.02.2010 р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

          Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до положень статті 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, суд встановив, що 18 грудня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет", м. Харків (надалі Позивач) та Приватним підприємством "Торговий дім "Калинка", м, Полтава (надалі Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 75 (надалі Договір).

          Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору Продавець (Позивач у справі) передає у власність, а Покупець (Відповідач у справі) приймає окремим партіями і оплачує Продукцію, асортимент і кількість якої визначається на підставі письмової заявки, телефонограми Покупця чи на підставі електронної пошти на кожну конкретну партію Продукції, і відображається в накладній на дану партію, яка є невід'ємною частиною Договору.

          Згідно з п. 3.4. Договору Продавець (Позивач у справі) здійснює поставку кожної партії Продукції з доданням необхідної документації: видаткова накладна, податкова накладна і документи, що підтверджують якість Продукції.

          На підставі видаткової накладної № ИМ-0012245 від 13.10.2009 р. на суму 2503,57 гривень, № ИМ-0012961 від 27.10.2009 р. на суму 1512,56 гривень, № ИМ-0013338 від 03.11.2009 р. на суму 1382,72 гривень, № ИМ-0013718 від 10.11.2009 р. на суму 1982,28 гривень та № ИМ-0014055 від 17.11.2009 р. на суму 403,09 гривень Позивачем Відповідачу було поставлено Продукцію, яка була отримана представником Відповідача, про що свідчить особистий підпис та печатка підприємства.

          Відповідно до п. 3.7. Договору моментом переходу права власності Продукції є дата підпису повноважного представника Покупця (Відповідач у справі) на накладній, яка повинна співпадати з датою дії довіреності. У випадку відсутності дати підпису на накладній, моментом отримання (приймання) Продукції є дата виписки накладної, згідно якої була поставлена дана партія Продукції. Датою поставки вважається дата підпису на накладній.

          Згідно з п. 4.1. Договору Покупець (Відповідач у справі) здійснює оплату кожної партії Продукції по мірі реалізації товару кожні 10 днів з моменту отримання Продукції згідно з п. 3.7. Договору. Повна оплата поставленої партії товару повинна бути проведена Покупцем не пізніше 21 дня з дати поставки. Таким чином, станом на 25.12.2009 р. Відповідач повинен був розрахуватися з Позивачем за поставлену останнім Продукцію.

          Взяті на себе зобов'язання за Договором Позивач виконав належним чином, в повному обсязі та у визначений строк. Відповідач взятих на себе зобов'язань за Договором належним чином не виконав, своєчасну та в повному обсязі оплату за поставлену Продукцію не провів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 5672,13 гривень.

          15.12.2009 р. за вих. № 397-п Позивачем на адресу Відповідача направлялась претензія з вимогою погасити суму виниклої заборгованості, але відповіді на неї від Відповідача не надійшло, заборгованість сплачена не була.

          На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 5672,13 гривень, яку і просить стягнути на свою користь останній.

          Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

          Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

          Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

          Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

          Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

          Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

          Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 5672,13 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

          Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Пунктом 4.2. Договору передбачено, що за прострочку оплати на поставлені товари Постачальник (Позивач у справі) має право відшкодувати з Покупця (Відповідач у справі) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої вчасно суми за кожен день прострочки платежу і 10% штрафу від простроченої суми.

          Позивачем Відповідачу за період з 04.11.2009 р. по 25.12.2009 р. нараховано пеню в сумі 98,35 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вимоги Позивача в цій частині обґрунтовані, підтверджені наданими по справі доказами та підлягають задоволенню. Також Позивач нарахував Відповідачу штраф у розмірі 10% від несплаченої суми, що дорівнює 567,21 гривень. Вимоги Позивача в цій частині обґрунтовані, підтверджені наданими по справі доказами та підлягають задоволенню.

          Відповідно до положень статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми.

          Позивачем, у відповідності із вказаними положеннями ЦК України, нараховано Відповідачу 4,31 гривень збитків від інфляції за період із 04.11.2009 р. по 25.12.2009 р. та 14,38 гривень 3% річних за аналогічний період (розрахунки у матеріалах справи). Вимоги Позивача в цій частині обґрунтовані, підтверджені наданими по справі доказами та підлягають задоволенню.

          Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь суму основного боргу 5672,13 гривень, пеню 98,35 гривень, штраф 567,21 гривень, 3% річних 14,38 гривень та суму інфляційних збитків 4,31 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, ч. 3 ст. 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                        В И Р І Ш И В :

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Приватного підприємства "Торговий дім "Калинка", вул. Ст. Халтуріна, 7, к. 76, м. Полтава, 36014 (п/р 26002060036954 в "Приватбанк", МФО 331401, код 34322661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтермаркет", вул. Ясенева, 6, м. Харків, 61066 (п/р 26009822363381 у відділенні № 22 ПАТ "Банк "Грант", м. Харків, МФО 351607, код 31797841) суму основного боргу 5672,13 гривень, пеню 98,35 гривень, штраф 567,21 гривень, 3% річних 14,38 гривень,суму інфляційних збитків 4,31 гривень, суму державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          СУДДЯ                                                                                Іваницький О.Т.