Рішення № 101390626, 26.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

26 листопада 2021 року Справа №160/2044/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/2044/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/2044/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні на підставі Наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури №1081к від 24 грудня 2020 року;

- зобов`язано Дніпропетровську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі двох середньомісячних заробітних плат, що складає 40516,56 грн. (сорок тисяч п`ятсот шістнадцять гривень п`ятдесят шість копійок ) (сума вказана без утримання податків і зборів);

- стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 12000 грн. (дванадцять тисяч гривень) (сума вказана без утримання податків і зборів);

- в іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням від 01.07.2021 року Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась з апеляційною скаргою про його скасування.

Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.09.2021 року апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 року у справі №160/2044/21, в частині задоволених вимог щодо зобов`язання Дніпропетровську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі двох середньомісячних заробітних плат, що складає 40516,56 грн. – скасовано та в цій частині заявлених позовних вимог прийняти нову постанову, а саме:

- зобов`язано Дніпропетровську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні з органів прокуратури;

- в іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2021 року у справі №160/2044/21 – залишено без змін.

18.11.2021 року представник позивача звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про винесення додаткового рішення, в якій просить:

- ухвалити додаткове рішення по справі №160/2044/21 щодо розподілу судових витрат у сумі 908,00 грн.;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений позивачем судовий збір у сумі 908,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 року позовну заяву задоволено частково, однак, питання щодо понесених витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн. судом не вирішено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2021 року призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 26.11.2021 року о 10:50 год.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як передбачено ч.2 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представник заявника в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За приписами ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, а також належне повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду заяви, строки розгляду заяви встановлені ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану заяву без участі представників сторін у письмовому провадженні.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

07.05.2021 року позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією №28044 від 26.05.2021 року.

У подальшому, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Окрім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Отже, з аналізу норм чинного законодавства України вбачається, що додаткове судове рішення може бути прийняте у випадках, чітко встановлених процесуальним законом (стаття 252 КАС).

Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі, зокрема щодо судових витрат, якщо вказане питання не було вирішено.

У розумінні ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання позову у сумі 908,00 грн., який був частково задоволений судом.

За інформацією КП «ДСС», зарахування судового збору у вказаній сумі згідно квитанції №28044 від 26.05.2021 року підтверджено.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Дніпропетровської обласної прокуратури, оскільки позов містив декілька вимог немайнового характеру, які хоча і частково, але задоволені, тому розмір компенсації судових витрат визначений виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо компенсації витрат на понесених ним по сплаті судового збору за подання позову у сумі 908,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 243, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №160/2044/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі №160/2044/21, яким:

-стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ 02909938) сплачені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову у сумі 908,00 грн., факт сплати яких підтверджується квитанцією №28044 від 26.05.2021 року.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи додаткове рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець