Ухвала суду № 101390353, 24.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 листопада 2021 року Справа № 160/19764/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ількова В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

21.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 66660086 від 21 вересня 2021 року, яка винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) при примусовому виконанні виконавчого листа № 804/1382/16, який видано 15 червня 2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 21.10.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 26.10.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 , було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст.122,123, 160,161,287 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду, позивачем 19.11.2021 року було подано заяву на виконання ухвали. До заяви позивачем було долучені такі документи: заява про поновлення строку, уточнений позов у відповідності до кількості учасників справи, а також надано клопотання про витребування доказів по справі.

Дослідивши подані позивачем документи, слід зазначити про таке.

Статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб`єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.

Так, “особисто здійснювати”, означає у тому числі, що і процесуальні документи повинні містити особистий підпис уповноваженої на те особи.

Статтею 44 КАС України визначені права та обов`язки учасників справи. Так, згідно з частиною десятою вказаної статті якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява/уточнена позовна заява подається у письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до вимог КАС України позовна заява/ уточнена позовна заява повинна містити підпис особи, яка відповідно до установчих документів правомочна діяти в інтересах юридичної особи або підпис особи, яка відповідно до вимог закону, наділена правом підписання відповідних документів.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що поданий уточнений адміністративний позов, а також подана позивачем заява про поновлення строків, підписані позивачем із застосуванням факсиміле чи інших технічних засобів (роздруківка на кольоровому принтері тощо).

Факсиміле з латині "facsimile" - зробити подібне. Фактично це печатка, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього.

Підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій.

Факсиміле це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи. Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.

Частиною 3 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Приймаючи до уваги те, що використання факсиміле при підписанні позову, уточненого позову, тощо при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, а випадок його застосування за письмовою згодою сторін у цьому випадку не застосовується, а також враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, суд не може вважати підпис позивача на уточненому позові, та клопотанні про поновлення строків звернення до суду із цим позовом, який відтворений за допомогою факсиміле такими, що підтверджує повноваження особи, якою подано позов/уточнений позов, тощо.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважити, що уточнена позовна заява, та долучені на виконання вимог ухвали суду документи, подані та підписані повноважною особою позивача.

Отже, подані позивачем матеріали, на виконання вимог ухвали суду, які підписані за допомогою технічних засобів або факсиміле, у розумінні КАС України, є такими, що не підписані повноважною особою позивача, оскільки не виражають особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав.

Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2018 у справі № 826/811/17 (адміністративне провадження № К/9901/51505/18) дійшов аналогічного висновку, що надіслані на адресу суду процесуальні документи, які підписані з використанням факсиміле, не можуть вважатися такими, що підписані відповідним заявником.

Така правова позиція також висловлена в ухвалі Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 620/3858/18 (адміністративне провадження № К/9901/16996/19).

Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення.

Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (Golder v. the United Kingdom, § 38; Stanev v. Bulgaria (Станєв проти Болгарії), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року).

Враховуючи наведені вище обставини, слід дійти до висновку, що поданими позивачем документами, недоліки, викладені в ухвалі суду від 26.10.2021 року, позивачем усунуто не було.

Докази звернення позивача до суду з клопотанням про продовження строків усунення недоліків позовної заяви, встановлених судом, відсутні.

Таким чином, станом на 24.11.2021 року позивач не виконав вимоги ухвали суду.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись ст. ст. 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (49027, м.Дніпро, вул.Старокозацька, 56, код ЄДРПОУ 43314918).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Ільков