Рішення № 101390239, 22.11.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/9434/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ у Запорізькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі -ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 18.08.2021 №03305005287 про відмову у призначенні пенсії за віком; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити і виплачувати пенсію за віком з 15.07.2021, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.09.1982 по 31.12.1982 та з 01.05.1984 по 31.12.1997 на підставі довідок про заробітну плату №210, №211, №212 від 01.04.2021, виданих Управлінням освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), досягнувши 63 років, 11.08.2021 звернулась до територіального відділу Пенсійного фонду України за місцем проживання з письмовою заявою про призначення пенсії за віком, надавши пакет документів для призначення пенсії.

Рішенням ГУ ПФУ у Запорізькій області №033050005287 від 18.08.2021 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з від сутністю необхідного страхового стажу. Відповідачем 1 не враховано до страхового стажу період роботи з 01.09.1982 (запис №4 трудової книжки НОМЕР_1 ) по 31.12.1997 вчителем у Ковельській середній школі №3, оскільки в трудовій книжці відсутній запис про звільнення, та не взяті до уваги на підтвердження зазначеного періоду довідки про заробітну плату.

З таким рішенням відповідача 1 позивач не погоджується, вважає його протиправним та таким, що порушує її конституційне право на соціальний захист з огляду на наступне.

Відповідно до статті 48 КЗпП України та статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом про трудову діяльність працівника та таким, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Вимоги до ведення трудової книжки та до оформлення записів до неї, регламентовані Порядком ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993.

Для вирішення подібних питань, щодо неясності, в оформленні трудової книжки затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою КМУ за №637 від 12.08.1993 в поточній редакції від 05.10.2018.

Так, згідно до пунктом 1 Порядку №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших доку ментів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установа ми.

Згідно до пунктом 2.6. Порядку №58, у разі виявлення неправильного або не точного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним ор ганом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допо могу. Згідно до пунктом 2.7. Порядку №58, у разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а та кож у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або міс тяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Держа вного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, пос відчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

На підтвердження спірного періоду позивачем разом із заявою були надані довідки про заробітну плату №210, №211, №212 від 01.04.2021, видані Управлінням освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області. Запис про звільнення в трудову книжку внести не має можливості, оскільки наказ про звільненя відсутній в архівних документах установи, про що управління освіти надало довідку. Разом з тим, відповідач протиправно не зарахував спірні періоди роботи на підставі наданих довідок про заробітну плату.

Згідно до пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України “Про трудові книжки працівників” №301 від 27.04.1993, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі- трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки повинно ма ти негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи щодо якої такі порушення було вчинено.

Наявність сумнівів у відповідача відповідно до зазначеного законодавства, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обстави ни, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на на лежне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу. Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №127/9055/17.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву від 13.10.2021 №0300-0802-7/41468 представник ГУ ПФУ у Волинській області позовних вимог не визнав та вказав, що статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 роки, у разі відсутності з 1 січня 2018 року необхідного страхового стажу, передбаченого для призначення пенсії по досягненню 60 років. Для цього необхідна наявність страхового стажу у період з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року від 18 до 28 років. Наявність необхідного страхового стажу визначається на дату досягнення особою відповідного віку.

11.08.2021 позивач, досягнувши 63 років, звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області (за місцем свого проживання) із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

При проведенні правової оцінки наданих позивачем документів для призначення пенсії за віком та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 13 років 1 місяць 27 днів.

При визначенні права позивача на пенсію, не враховано до страхового стажу період роботи з 02.09.1982 по 31.12.1997, згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки відсутній запис про звільнення. А Порядком №637 не передбачено підтвердження страхового стажу довідками про заробітну плату.

Період з 01.01.1998 по 26.02.2001 зараховано згідно з довідкою ОК-5, за даними, що містяться у системі персоніфікованого обліку .

У зв`язку з невиконанням однієї із умов призначення пенсії, передбаченої статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а саме відсутність необхідного у 2021 році страхового стажу, ГУ ПФУ у Запорізькій області прийнято рішення №033050005287 від 18.08.2021 про відмову позивачу у призначенні пенсії по віку.

З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву від 20.10.2021 №0800-0902-5/70140 представник ГУ ПФУ у Запорізькій області просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши 63 років, 11.08.2021 звернулась до Ковельського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, до якої додала: трудову книжку НОМЕР_1 ; довідку про присвоєння ідентифікаційного коду; копію паспорта; довідки про заробітну плату №210, №211, №212 від 01.04.2021, видані Управлінням освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області; інші документи (а.с.7,10-15).

Рішенням ГУ ПФУ у Запорізькій області №033050005287 від 18.08.2021 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за відсутності необхідного стажу 15 років.

У рішенні зазначено, що пенсійний вік ОСОБА_1 становить 63 роки. Вік визначений законодавством 60 років. Необхідний страховий стаж -15 років. Страховий стаж заявника становить 13 років 1 місяць 27 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 02.09.1982 по 31.12.1997 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки відсутній запис про звільнення. Період з 01.01.1998 по 26.02.2001 зараховано згідно довідки ОК-5. Для зарахування періоду з 02.09.1982 по 31.12.1997 необхідно, надати уточнюючу довідку про періоди роботи, видану підприємством на якому працювала ОСОБА_1 (а.с.9).

Не погоджуючись з діями відповідачів щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 01.09.1982 по 31.12.1982 та з 01.05.1984 по 31.12.1997, а також щодо відмови у призначенні пенсії за віком позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі не довели правомірності оскаржуваних у даній адміністративній справі рішення та дій з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі – Закон №1788-XII), Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України визначено Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07. 2003 №1058-ІV

За нормами статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 роки, у разі відсутності з 1 січня 2018 року необхідного страхового стажу, передбаченого для призначення пенсії по досягненню 60 років. Для цього необхідна наявність страхового стажу у період з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року від 18 до 28 років. Наявність необхідного страхового стажу визначається на дату досягнення особою відповідного віку.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Аналогічне визначення поняття "страховий стаж" міститься у статті 1 вказаного Закону, а саме: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше.

З вищезазначеного слідує, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов`язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період.

Наведене кореспондується з положеннями частини 2 статті 24 Закону №1058-ІУ, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004).

Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі – Порядок №22-1).

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок №637).

Згідно із пунктами 1 та 2 Порядку №637 (з наступними змінами та доповненнями) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно із пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Як вбачається з матеріалів справи, до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано спірні періоди роботи з 01.09.1982 по 31.12.1982 та з 01.05.1984 по 31.12.1997.

Відмова ГУ ПФУ у Запорізькій області у зарахуванні спірних періодів роботи мотивована тим, що у трудовій книжці позивача НОМЕР_1 відсутній запис про звільнення.

Судом, на підставі записів у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 встановлено наступне: на підставі запису №1 позивач з 24.08.1979 прийнята на посаду вчителя російської мови та літератури в Ковельську середню школу №3 (наказ №119 від 23.08.1979); на підставі запису №2 позивач з 16.06.1980 звільнена з посади вчителя російської мови та літератури Ковельської середньої школи №3 (наказ №976 від 16.06.1980); згідно з записом №3 з 25.08.1980 прийнята на посаду вчителя групи продовженого дня Ковельської середньої школи №3 (наказ №164а від 25.08.1980); відповідно до запису №4 з 01.09.1982 переведена з посади вчителя групи продовженого дня на посаду вчителя російської літератури Ковельської середньої школи №3 (наказ №162 від 01.09.1982); запис про звільнення відсутній (а.с.10-11).

Записи про прийняття, звільнення з посади та про переведення на іншу посаду скріплені печаткою та засвідчені підписом директора Ковельської середньої школи №3 (а.с. 10-11).

Таким чином, з досліджених доказів (записів у трудовій книжці позивача) вбачається, що позивач з 01.09.1982 переведена з посади вчителя групи продовженого дня на посаду вчителя російської літератури Ковельської середньої школи №3 (наказ №162 від 01.09.1982), натомість запис про звільнення з роботи у трудовій книжці позивача відсутній .

Разом з тим, для підтвердження періоду роботи з 01.09.1982 по 31.12.1982 та з 01.05.1984 по 31.12.1997, позивач до заяви про призначення пенсії по віку від 11.08.2021 надала довідки про заробітну плату №210, №211, №212 від 01.04.2021, видані Управлінням освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області.

З довідок №210, №211, №212 від 01.04.2021, виданих Управлінням освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області, вбачається, що позивач з 01.09.1982 по 31.12.1982 та з 01.05.1984 по 31.12.1997 працювала у вказані періоди та отримувала заробітну плату (а.с.13-15).

А тому, з урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про протиправність не зарахування відповідачами вищевказаних періодів до страхового стажу позивача та відмови у призначенні пенсії за віком.

Так, Верховний суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 сформував правовий висновок, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Наявність сумнівів у відповідача відповідно до зазначеного законодавства, може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обстави ни, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу. Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховно го Суду від 06.03.2018 у справі №127/9055/17.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наданого ГУ ПФ України у Волинській області розрахунку стажу для призначення пенсії, до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано страховий стаж – 13 років 1 місяць 27 днів.

Таким чином, з зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.09.1982 по 31.12.1982 та з 01.05.1984 по 31.12.1997 (більше 14 років), страховий стаж позивача, що враховується для призначення пенсії становитиме більше 27 років, а тому позивач набуває право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Оскільки, предметом розгляду у справі є оскарження рішення ГУ ПФУ у Запорізькій області №033050005287 від 18.08.2021 про відмову у призначенні пенсії, яке винесене на підставі розгляду заяви позивача від 11.08.2021 про призначення пенсії за віком, поданої до Ковельського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” слід проводити з 11.08.2021. А тому, позовна вимога ОСОБА_1 про призначення пенсії по віку з 15.07.2021 до задоволення не підлягає.

Аналіз наведених вище норм законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, а також встановлені у справі обставини дають суду підстави для висновку, що рішення відповідача 1 є протиправним, оскільки воно не відповідає закону та прийняте з формальних підстав, без врахування істотних обставин у справі щодо факту трудової діяльності позивача та наявності документів, за якими вносилися відповідні записи до трудової книжки. Це рішення не може вважатися таким, що прийняте добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, суд у цій справі дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача позовні вимоги слід задовольнити частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Запорізькій області №033050005287 від 18.08.2021 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком; зобов`язання ГУ ПФ України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.09.1982 по 31.12.1982 та з 01.05.1984 по 31.12.1997 на підставі довідок про заробітну плату №210, №211, №212 від 01.04.2021, виданих Управлінням освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 11.08.2021.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з урахуванням зазначеного, на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Запорізькій області, відповідача, який виніс протиправне рішення №033050005287 від 18.08.2021, слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 454,00 грн, сплачені згідно з квитанцією від 29.08.2021 №0.0.2246603541.2

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково

Визнати протиправним та скасувати рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області №033050005287 від 18.08.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.09.1982 по 31.12.1982 та з 01.05.1984 по 31.12.1997 на підставі довідок про заробітну плату №210, №211, №212 від 01.04.2021, виданих Управлінням освіти виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 11.08.2021.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (69005, місто Запоріжжя, пр-т. Соборності, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012).

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Т.М. Димарчук