Рішення № 101389602, 24.11.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/6759/21

Справа № 760/7320/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Зуєвич Л.Л.,

за участю секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» /далі - ТОВ «ВЕЛЛФІН»/ (код ЄДРПОУ: 39952398; адреса: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олег Станіславович /далі - приватний нотаріус Горай О.С./ (адреса: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35, оф. 1), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна /далі - приватний виконавець Малкова М.В./ (адреса: 02094, м. Київ, вул. Ю. Поправки, буд. 6, оф. 14), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

25.03.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява за підписом позивача, в якій він просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 24195 від 02.09.2020, вчинений приватним нотаріусом Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» 22 310,00 грн заборгованості.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 26.03.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надійшло.

Оскільки розгляд справи відбувався у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання у справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/).

Позов та його обґрунтування

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства.

Зокрема, позивач зазначає, що на початку січня 2021 року йому стало відомо, що постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. від 14.09.2020 відкрито виконавче провадження № 63020588 з примусового виконання виконавчого напису № 24195, вчиненого 02.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай О.С., в якому пропонується звернути стягнення з боржника/позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості в розмірі 23 111,00 грн.

Також вказує, що відповідно до постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 14.09.2020 ВП № 63020588 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. з боржника/позивача ОСОБА_1 стягується основна винагорода у сумі 2 231,10 грн, а згідно з Постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.09.2020 ВП № 63020588 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. з боржника/позивача ОСОБА_1 стягується розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 400,00 грн. Враховуючи вищевикладене, загальна сума заборгованості за ВП № 63020588 складає 25 822,10 грн.

Позивач вважає, що виконавчий напис № 24195 від 02.09.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай О.С. є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вимоги ТОВ «ВЕЛЛФІН» (стягувана за виконавчим провадженням) є неправомірними у частині розміру заборгованості та спливу строків давності за вимогами. При цьому, зазначає, що письмова вимога про усунення порушень боржнику не надсилалась; як наслідок існує недотримання вимог закону щодо вчинення нотаріусом дій лише після спливу 30-ти днів з моменту надсилання боржнику такої вимоги.

Позивач констатує порушення процедури вчинення виконавчого напису; відсутності безспірного характеру заборгованості та спливу строку після виникнення права вимоги більш ніж трьох років до моменту вчинення виконавчого напису, тобто порушення приписів ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Позивач наголошує, що станом на 02.09.2020 (дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса) чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору. Вчинення виконавчого напису на підставі не нотаріально посвідчених договорів чинним законодавством не передбачено. Також, вказує, що виконавчий напис ймовірніше за все вчинено не на договорі, а на окремому бланку за наявності на договорі вільного місця, що також є порушенням вимог чинного законодавства.

Щодо правової позиції відповідача

Станом на день винесення рішення відзив на позовну заяву не надійшов.

При цьому суд враховує, що наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень підтверджується отримання відповідачем 27.04.2021 ухвали суду від 26.03.2021, яка направлялась відповідачу разом з копією позовної заяви та всіма додатками до неї.

Зазначеним підтверджується, що станом на день винесення рішення відповідачу відомо про існування даного судового провадження.

Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву, сплив (навіть з урахуванням строку поштового обігу). При цьому будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

02.09.2020 приватним нотаріусом Горай О.С. вчинено виконавчий напис № 274195 за змістом якого з звернуто стягнення з ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м.Київ, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце роботи невідоме, який є Боржником за Кредитним договором 226200 від 18 липня 2017 року, укладеним з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕЛЛФІН", ідентифікаційний код юридичної особи 39952398, місцезнаходження: 03061, м.Київ, вул.Героїв Севастополя, буд.48, далі іменований - Стягувач, заборгованість за Кредитним договором 226200 від 18 липня 2017 року.

Також, в оскарженому виконавчому написі зазначено наступне:

-строк платежу за кредитним договором 226200 від 18 липня 2017 року настав. Боржником допущено прострочення платежів.

-стягнення заборгованості проводиться за період 18 липня 2017 року по 11 серпня 2020 року.

-сума заборгованості складає 21 411,00 (двадцять одна тисяча чотириста одинадцять гривень 00 копійок), в тому числі:

-прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 500,00 (п`ятсот гривень 00 копійок); прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 (нуль гривень 00 копійок);

-прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 14 497,00 (чотирнадцять тисяч чотириста дев`яносто сім гривень 00 копійок);

-строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 (нуль гривень 00 копійок); строкова заборгованість за комісією становить 0,00 (нуль гривень 00 копійок);

-строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 6 4 14,00 (шість тисяч чотириста чотирнадцять гривень 00 копійок);

-строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0,00 (нуль гривень 00 копійок).

-за вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувана, в розмірі 900,00 (дев`ятсот гривень 00 копійок), які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувана.

-Загальна сума, що підлягає стягненню - 22 311,00 (двадцять дві тисячі триста одинадцять гривень 00 копійок).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.В. від 14.09.2020 відкрито виконавче провадження № 63020588 з примусового виконання виконавчого напису № 24195, вчиненого 02.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай О.С. по стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕЛЛФІН» заборгованості в розмірі 23 111,00 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. надано суду копії матеріалів виконавчого провадження, зокрема договір позики № 226200 від 18.07.2017 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 та виписку з особового рахунку за кредитним договором № 226200 від 18.07.2017.

Вказаний договір позики не містить підписів сторін, графи «електронний підпис» порожні, будь-яких доказів наявності електронних підписів суду не надано. Договір не містить відміток про його нотаріальне посвідчення.

Мотиви суду

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595).

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно зі ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку, визнано незаконними та нечинними, а саме:

визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 рішення суду залишено без змін.

Суд враховує в якості рекомендаційного/консультаційного роз`яснення, викладене у п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», за змістом якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 (в редакції постанови КМУ від 29.11.2001).

Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суд враховує, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 02.09.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.

Слід зазначити, що з матеріалів справи не вбачається, що договір, укладений з позивачем, на підставі якого винесено оскаржений виконавчий напис, був нотаріально посвідчений.

Таким чином, подані відповідачем для вчинення виконавчого напису документи не відповідали вказаним вимогам Переліку.

Отже, оскільки укладений з позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, то наявні підстави для визнання відповідного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з зазначеним.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), де, зокрема, зазначено наступне: «укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Пізніше вказану правову позицію підтвердила і Велика Палата Верховного Суду, яка в п.п. 93-95 постанови від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21) вказала, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на наведене, вбачається, що нотаріус вчинив оскаржуваний виконавчий напис на підставі договору позики, який не був нотаріально посвідчений, з огляду на що, позов підлягає задоволенню.

Крім того, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) вказала, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений ст. 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Отже, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника незалежно від суб`єктного складу сторін у правовідносинах, тобто цей строк підлягає застосуванню й у відносинах між юридичними особами. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові аналізувала інші відносини і вказувала на подібність строку зазначеного у ст. 88 Закону України «Про нотаріат» зі строком позовної давності, який визначений ст. 256 ЦК України в контексті застосування єдиного трирічного строку для захисту прав як фізичних так і юридичних осіб.

Дійсно, строк визначений у ст. 88 Закону України «Про нотаріат» відноситься до строків захисту цивільних прав, однак це не свідчить про розповсюдження на нього правил ст. 264 ЦК України щодо переривання перебігу позовної давності.

Позовну давність слід відрізняти від інших видів строків захисту цивільних прав. Так, не є позовною давністю строк для вчинення виконавчих написів та деякі інші строки. До вказаних строків правила глави 19 ЦК України про зупинення, переривання, поновлення позовної давності не застосовуються.

У п. 1.3. договору позики № 226200 від 18.07.2017 між ТОВ «ВЕЛЛФІН» та ОСОБА_1 вказано, що строк позики за договором складає 30 днів, позика має бути повернута згідно Графіку розрахунків до 17.08.2017.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса вчинено 02.09.2020 поза межами трирічного строку, передбаченого ст. 88 Закону України «Про нотаріат», який перериватися чи поновлюватися не може, оскільки він є присічним.

Щодо судового збору

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від його сплати як громадянин, віднесений до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, наявної у матеріалах справи.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням того, що позовні вимоги задоволені, а позивач при зверненні до суду з позовом судовий збір не оплачував як особа, яка має відповідні пільги, суд приходить висновку про стягнення судового збору з відповідача у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі (908,00 грн за подання позову ) на користь держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 02.09.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олегом Станіславовичем (адреса: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35, оф. 1), зареєстрований в реєстрі за номером 24195, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (код ЄДРПОУ: 39952398; адреса: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48) заборгованості у загальному розмірі 22 311,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (код ЄДРПОУ: 39952398; адреса: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, буд. 48) на користь держави судові витрати, які складаються з суми судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич