Ухвала суду № 101389448, 06.09.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/23401/21

Провадження №2/760/9941/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 вересня 2021 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Аксьонова Н.М.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - П`ята Київська Державна нотаріальна контора про перерозподіл спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про права на спадщину за заповітом, визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - П`ята Київська Державна нотаріальна контора, в якому просить

- визнати частково недійсним свідоцтво про права на спадщину за заповітом від 07.10.1997 року, яке було посвідчено Державним нотаріусом п`ятої Київської державної нотаріальної контори Пановою О.П. та зареєстровано в реєстрі за №5с-601,

- здійснити перерозподіл спадщини між спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яке збереглося після смерті ОСОБА_3 , а саме: житлового будинку, жилою площею 47,1 кв.м., літньої кухні, гаражу, вбиральні, паркану та споруди;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на: Ѕ житлового будинку, жилою площею 47,1 кв. м., Ѕ літньої кухні, Ѕ гаражу, Ѕ вбиральні, Ѕ паркану та споруди,

- визнати за ОСОБА_2 право власності на: Ѕ житлового будинку, жилою площею 47,1 кв. м., Ѕ літньої кухні, Ѕ гаражу, Ѕ вбиральні, Ѕ паркану та споруди;

- зобов`язати п`яту Київську Державну нотаріальну контору видати нове свідоцтво про право на спадщину за заповітом з урахуванням перерозподілу спадщини та

- стягнути з відповідача судові витрати.

Як убачається зі змісту ч.1 ст.184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Позовна заява подається до суду із дотриманням вимог ст.175, 177 ЦПК України.

Так, п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Однак, позивач вказує ціну позову, як немайновий спір.

Проте згідно п.9 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року (з наступними змінами і доповненнями), вартість спірного майна у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, визначається за погодженням сторін, а при його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

За таких обставин ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.

Згідно статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Таким чином, позивач повинен був провести оцінку нерухомого майна, на яке він просить визнати право власності, звернувшись до відповідного експерта (оцінщика), надавши суду звіт (висновок про ринкову оцінку вартості нерухомого майна).

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з вимогами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених ч. 5 ст. 216, ст. 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви

- майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, прожитковий мінімум для працездатних осіб у відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 року становить 2270 грн.

Таким чином за позовні вимоги немайнового характеру позивачу необхідно сплатити 908 грн. за кожну вимогу, а за вимогу майнового характеру - за ставкою визначеною 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки суду не надано доказів на підтвердження вартості спірного майна, суд позбавлений можливості визначити суму судового збору за вимогу майнового характеру.

До позовної заяви позивачем долучено квитанції №32704 від 07.07.2021, №32715 від 07.07.2021, №32748 від 07.07.2021, які підтверджують сплату судового збору у сумі 2724 грн.

Оскільки при зверненні до суду з указаним позовом позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2724 грн., при остаточному визначенні розміру судового збору необхідно враховувати сплачену позивачем суму.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного та керуючись статтями 175-177, 185, 260, 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - п`ята Київська Державна нотаріальна контора про перерозподіл спадщини, визнання частково недійсним свідоцтва про права на спадщину за заповітом, визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Судовий збір необхідно сплатити на рахунок № UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: УК у Солом`янському районі м. Києва.

Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений цією ухвалою строк вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України будуть виконані, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Солом`янського районного

суду міста Києва Н.М. Аксьонова