Ухвала суду № 101388737, 26.11.2021, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 2-з/557/10/2021

Справа 557/1872/21

У Х В А Л А

про забезпечення позову

26 листопада 2021 року смт Гоща

Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Оленич Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцсервіс» про забезпечення позову в цивільній справі №557/1872/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гольцсервіс» до ОСОБА_1 про відшкодвання шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гольцсервіс» (далі-ТОВ «Гольцсервіс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Також цього ж числа ТОВ «Гольцсервіс» подано до суду заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, що 04 червня 2019 року о 03 год. 10 хв. на 294 км автодороги М-06 «Київ-Чоп» трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобiв «Scania R380», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напiвпричепом «Кrone SDK27», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пiд керуванням ОСОБА_2 , та «Mercedes 416 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з причепом «Кhott 37», реєстраційний номер НОМЕР_4 , пiд керуванням ОСОБА_3

Внаслiдок вказаної дорожньо-транспортної пригоди названі транспортнi засоби зазнали механiчних пошкоджень, а також вантаж (клей ПВА), який знаходився в причепi «Khott 37», був знищений (розлився на дорогу).

Як зазначив у поданій заяві представник позивача, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди встановлена рішенням Львівського апеляційного суду від 02 квітня 2021 року, тому останній, на переконання представника, з огляду на положення ст. 625, 1167, 1186, 1188 ЦК України зобов`язаний сплатити позивачу шкоду в розмірі 454 374 гривні 62 копійки та судові витрати в розмірі орієнтовно 50 000 гривень.

Водночас, представник позивача, вказуючи на те, що станом на дату подання даної заяви відповідач не відшкодував позивачу жодних коштів, вважає, що невжиття заходiв забезпечення позову призведе до порушення прав позивача та ускладнення їх захисту.

За вказаних обставин та посилаючись на норми процесуального права, які містять в ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, представник позивача просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майна, належне ОСОБА_2 , а саме на транспортнi засоби: «Scania R380», 2007 року випуску, «Scania G420», 2011 року випуску, та «Кrone SDK27», 2005 року випуску, в межах суми 454 374 гривні 62 копійки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом заяви за відсутності учасників справи.

Дослідивши заяву та долучені до неї матеріали, суддя приходить наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі й задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Умовою застосування забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд ( суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, що визначено ч. 3 ст. 150 ЦПК України.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суддею враховується практика Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Шмалько проти України», №60750/00, від 20 липня 2004 року право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Зі змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів суддею встановлено, що між сторонами дійсно виникли спірні правовідносини з приводу відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у зв`язку з чим ТОВ «Гольцсервіс» звернулось до суду за захистом своїх порушених прав із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в розмірі 454 374 гривні 62 копійки.

Представник позивача, просить суд накласти арешт на транспортнi засоби «Scania R380», 2007 року випуску, «Scania G420», 2011 року випуску, та «Кrone SDK27», 2005 року випуску, які належать ОСОБА_2 , в межах зазначеної вище суми.

Згідно витягу ГСЦ МВС з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, сформованого на запит представника позивача ОСОБА_4 , за ОСОБА_1 зареєстровані наступні транспортні засоби: «Scania R380», 2007 року випуску, «Scania G420», 2011 року випуску, та «Кrone SDK27», 2005 року випуску. Відомості, зазначені у даному витягу з Реєстру, є актуальними станом на 22 листопада 2021 року.

З огляду на те, що позивачем заявлено позовну вимогу до відповідача ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 454 374 гривні 62 копійки, відповідач ухиляється від сплати матеріальної шкоди, яка є значною, тобто між сторонами дійсно виник спір, суддя приходить висновку про наявність реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у разі відчуження відповідачем майна, у зв`язку з чим, вважає необхідним забезпечити позов шляхом накладення арешту лише на транспортний засіб «Scania G420», 2011 року випуску, без обмеження права ним користуватися.

При цьому, враховуючи принцип співмірності, суддя зауважує на тому, що вартість подібних транспортних засобів, зокрема «Scania G420», згідно наданої представником позивача інформації з інтернет-ресурсу «AVTO.RIA» найбільш наближена до заявленої ціни позову, а у сукупності з вартістю інших транспортних засобів, про арешт яких просить представник позивача, значно перевищуватиме таку.

Крім того, суддею з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/) установлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, вид діяльності: вантажний автомобільний транспорт (основний), надання послуг перевезення речей (переїзду).

Забезпечення позову у вказаний спосіб, на переконання судді, не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача щодо володіння та користування зазначеним майном, в тому числі не перешкоджатиме його господарської діяльності, оскільки арешт майна тимчасово перешкоджає лише вчиняти дії щодо його відчуження. При цьому майно залишається у повному віданні та користуванні ОСОБА_1 , та у разі відмови у позові заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Застосовуючи вказаний захід забезпечення позову, суддя враховує, що законодавством збалансовані права як особи, яка ініціює питання про забезпечення позову, так і особи, щодо якої такі заходи застосовані (ст. 159 ЦПК України) та те, що обраний захід забезпечення позову зводиться лише до тимчасового обмеження прав власника щодо відчуження майна до вирішення спору по суті та згідно ч. 1 ст. 158 ЦПК України може бути скасований судом з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суддя виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у судді відсутні будь-які відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 149, 150,153, 154 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю «Гольцсервіс» про забезпечення позову – задовольнити частково.

Накласти арешт на транспортний засіб «Scania G420», 2011 року випуску, який зареєстрований 19 липня 2019 року за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , без обмеження у праві користування.

В іншій частині заяви - відмовити.

Копію ухвалу направити для виконання у Регіональний сервісний центр МВС України в Львівській області та Франківський відділ ДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), а також до відома заявнику та особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Про результати виконання даної ухвали повідомити Гощанський районний суд Рівненської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю.В.Оленич