Рішення № 101388509, 11.11.2021, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

__________________

Справа №: 528/406/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 листопада 2021 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вітківського М.О.,

при секретарі Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка без технічної фіксації засобами в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в:

05 травня 2021 року позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить: визнати за ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 : житловий будинок «Л-1»; літньої кухні «Ж»; сараю «К»; погрібу під «К»; літнього душу «Е»; вбиральні «З»; вимощення 1; огорожа №1; колодязь №4; ворота №5; колонка питна №6; вигрібна яма №7; опорна колонка №8; електроопора №9; огорожа №10; металева конструкція №11; водогін №12.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в травні 2016 року, позивач та власник глиняної хати житловою площею 9,4 кв.м. 1941 р. побудови по АДРЕСА_1 , розпочали дії по підготовці документів для засвідчення договору про купівлю-продаж будинку «А-1» у нотаріуса. Власником даного будинку, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12.2013 р. спадкова справа №5/2013 зареєстрована в реєстрі №788, посвідченого приватним нотаріусом Гребінківського районного нотаріального округу Полтавської області Радзівон Н.В., був ОСОБА_2 (третя особа). Ринкова вартість незалежної оцінки на 10.06.2016 року 4815 грн. 00 коп., рік забудови глиняного будинку «А-1» 1941 року підтверджується техпаспортом 1995 року.

Вказує, що не маючи правовстановлюючого документу на будинок «В-1» не бажаючи і не маючи можливості добудувати, перебудувати або відновити в будинку хоча б те, що вже стало непридатним, або було розкрадено невідомими, ОСОБА_2 передав родині позивача його за домовленістю під розбирання та реконструкцію, як будматеріали. Недобудований аварійний будинок «В-1», який будувався з 1988 року за рішенням Гребінківської міської ради народних депутатів №460 від 23.08.1988 р. та стояв без документів на земельній ділянці, після обстеження, вказаного будинку фахівці прийшли до висновку, що будинок використовувати для житла було не можливо і небезпечно.

Попереднім користувачем земельної ділянки була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому право користування земельною ділянкою автоматично припинилося у зв`язку із її смертю. Спадкоємцем майна померлої був її син ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На думку позивача, земельна ділянка не могла бути успадкована сином спадкодавця, бо остання не мала юридично оформленого а ні права власності, а ні права користування земельною ділянкою.

Зазначає, що 15.06.2016 року ОСОБА_5 ІПН НОМЕР_2 , який діяв за довіреністю та в інтересах своєї дружини ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 підписав останнє прийняття по акту прийому-передачі, ключів, приладів обліку, показань приладів обліку, стану будівель та наявність будов за адресою АДРЕСА_1 , вже після домовленості сторін про купівлю-продаж аварійного будинку «А-1», яка відбулася ще задовго до 15.06.2016 року. Договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про купівлю-продаж глиняного будинку «А-1» був усний. Для засвідчення договору нотаріально бракувало документів на земельну ділянку, які ОСОБА_2 обіцяв знайти вдома. ОСОБА_2 повинен був приїхати в м. Гребінка, привезти або вислати позивачу довіреність і документи на земельну ділянку, погасити борги минулих років, подати заяву в ЦНАП та вивести з Державного реєстру аварійну глиняну хату «А-1» 1941 р. та інші зазначені в свідоцтві про право на спадщину зруйновані часом споруди, а якщо він сам не встигне, то ОСОБА_5 представник позивача повинен був по наданій йому довіреності від імені ОСОБА_2 підписати у нотаріуса договір про купівлю-продаж будинку «А-1» на ОСОБА_1 , яка потім буде сама оформляти документи і нести витрати, як власник. З невідомих причин перервався зв`язок з відповідачем вже більше 4 років. Він сам не дотримав обіцянки і не вивів з реєстру зруйнованих часом споруд «А-1» «Б і Д» і обіцяну довіреність не привіз.

Починаючи з весни 2016 року родиною позивача за двома земельними ділянками по АДРЕСА_1 (приблизно 768 м2 + 1061 м2) було забудовано новими будівлями для можливості постійного проживання.

Вказує, що родиною позивача було отримано відповіді на запити щодо оформлення земельної ділянки на якій стояв будинок «А-1». Виявилося, що земельна ділянка не має кадастрового номера, як і не мала оформленого в будь-який час ні на жодного з власників вказаного будинку, права користування чи власності на землю за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, виявилося що рішенням Гребінківського місьвиконкому №383 від 23.06.2010 року передана у власність забудована будинком «А-1» земельна ділянка померлій особі ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з прізвищем, як у попередніх власників, який ніколи не мав за вказаною адресою нерухомості, як і сам ніколи не був за цією адресою. Згідно відповіді ДРАЦСГ вих. №12 від 27.02.2020, зазначено, що актовий запис про смерть №18 від 19.04.1990 року на громадянина ОСОБА_6 – ІНФОРМАЦІЯ_4 , складений виконавчим комітетом Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області. Батька третьої особи звали ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тобто, земельну ділянку було оформлено рішенням №383 в 2010 році на померлу особу з різницею у 20 років.

Зазначає, що стан та наявність будівель на ділянці при передачі підтверджувалися актом прийому –передачі від 15.06.2016 року та актом обстеження начальника відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Гребінківської РДА від 12.07.2016 р., який був складений в присутності позивача та підрядника фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 . Факт загрози обвалу будинку «А-1» по АДРЕСА_1 підтверджувався наступними документами: рішенням Гребінківської міської ради №460 від 23.08.1988 року, де вказано, що старий будинок прийшов у непридатність; актом прийому-передачі від 15.06.2016 з додатком, про стан та наявність будов «А-1,Б,Д»; актом обстеження начальника відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Гребінківської РДА від 12.07.2016 року; висновком експерта при незалежній оцінці від 10.06.2016 року.

20.06.2016 року позивач за договором купівлі-продажу №27, який було укладено з суб`єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 , договором визначено, що суб`єкт підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 (продавець) зобов`язується прийняти на себе виконання будівельних робіт, збудувати та продати покупцю (позивачу) створені нові речі за адресою АДРЕСА_2 , у вигляді будівельних виробів, об`єктів, виконаних робіт, зведених конструкцій у вигляді домоволодіння, а покупець (позивач) зобов`язується прийняти у власність та сплати повну вартість побудованих будівельних конструкцій, споруд, об`єктів та зведених конструкцій у вигляді домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 . 15.07.2016 року на виконання обов`язків п.2.6 договору №27 від 20.06.2016 року за прибутковим касовим ордером №17 позивачем було сплачено ФОП ОСОБА_5 (продавцю) 460000 (чотириста шістдесят тисяч) грн. 00 коп. Згідно додаткової угоди від 21.12.2017 року до договору купівлі-продажу №27 від 20.06.2016 року та за актами прийому-передачі виконаних робіт від 01.05.2017 року та від 07.11.2017 року за адресою АДРЕСА_1 , продавцем передано у власність покупцю (позивачу) всього виконаних робіт, будівельних виробів та зведених конструкцій у вигляді домоволодіння на суму 1015939 (один мільйон сто п`ятдесят дев`ять тисяч тридцять дев`ять) грн. 19 коп.

Площа основи забудови будівель згідно технічного паспорта від 03.05.2019 року складає: житловий будинок «Л-1» 84,7 кв.м., літня кухня «Ж» 21,8 кв.м., сарай «К» 24 кв.м., погріб під «К» 17,0 кв.м., вбиральню «З» 1,8 кв.м., літній душ «Е» 2,4 кв.м.

Глиняний аварійний будинок «А-1» 1941 року забудови площею 9,4 кв.м. загальною площею 23,2 кв.м. ОСОБА_2 на ділянці АДРЕСА_1 відсутній.

В зв`язку з наведеним позивач просить визнати за нею право власності на новостворене нерухоме майно по АДРЕСА_1 .

11 травня 2021 року ухвалою судді, на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, позовну заяву залишено без руху та надано строк – 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків вказаних в ухвалі, а також роз`яснено, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу (а.с.70-72 т.1).

24.05.2021 року на адресу суду, через систему «Електронний суд», від позивача надійшла заява про усунення недоліків, разом з додатками, а саме: звітом про проведення незалежної експертної оцінки нерухомого майна по АДРЕСА_1 та квитанцією про сплату судового збору на суму 332,00 грн. (а.с.75-80 т.1).

Ухвалою судді від 26.05.2021 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на 3 дні з дня отримання копії ухвали для уточнення клопотання про звільнення від сплати судового збору, так як позивачем по справі сплачено належну суму судового збору (а.с.89,90 т.1).

31.05.2021 року на адресу суду, через систему «Електронний суд», від позивача надійшла заява про усунення недоліків в якій позивач наполягає на клопотанні про звільнення його від сплати судового збору (а.с.92-94 т.1).

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 02.06.2021 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаною позовною заявою і судовий розгляд справи призначений на 24.06.2021 на 09 год. 00 хв. року з викликом сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовлено (а.с.95-98 т.1).

11.06.2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. відповідач вважає, що у своїй позовній заяві, враховуючи вимоги чинного цивільного законодавства України та практику Верховного Суду, ОСОБА_1 не правильно оцінила з правової точки зору суспільні правовідносини, що склалися в даному випадку, обставини, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги не відповідають дійсності, Позивач невірно визначила склад учасників справи та сформулювала свої позовні вимоги, як спосіб захисту своїх прав. Вказує, що залучення безпосередньо Гребінківської міської ради, ЄДРПОУ 1395272, як відповідача в справі є безпідставним, оскільки вона не є учасником спірних правовідносин.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, мотиви та підстави, зазначені в даній позовній заяві щодо «визначення за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 : житловий будинок «Л-1», літню кухню «Ж»; сарай «К». погріб під «К», літній душ «Е», вбиральню «З». вимощення 1, огорожу №1, колодязь №4, ворота №5, колонку питну №6, вигрібну яму №7, опорну колону №8, електроопору №9, огорожу № 10, металеву конструкцію №11, водогін №12» неодноразово досліджувалися та були предметом судового розгляду в цивільних справах № 528/999/19 (Про визнання факту забудови несформованої земельної ділянки), № 528/1285/17 (Про визнання права на приватизацію земельної ділянки), №528/200/19 (Про відсутність права користування земельною ділянкою), №528/9/18 ( Про визнання припиненим права власності), № 528/1166/18 (Про визнання права власності на будівельні матеріали, зведені в конструкцію), №528/596/20 (Про встановлення факту, що має юридичне значення), № 528/726/18 (Про визнання договору дійсним). Прийнятими рішеннями в цих справах відмовлено в задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_1 в зв`язку з їх безпідставністю та незаконністю.

Вказує що право власності виникає за наявності певних юридичних фактів, які передбачено цивільним законодавством. Це можуть бути будь-які підстави, які не заборонено законом. У цивільному праві закріплено презумпцію правомірності набуття права власності. Усі підстави набуття права власності поділяються на первісні (право власності у суб`єкта виникає вперше) та похідні способи набуття права власності (зміна власника).

Нерухоме майно по АДРЕСА_1 , а саме житловий будинок «Л-1», літня кухня «Ж»; сарай «К», погріб під «К», літній душ «Е». вбиральня «З». вимощення 1, огорожа №1, колодязь №4, ворота №5, колонка питна №6, вигрібна яма №7, опорна колона №8, електроопора №9, огорожа № 10, металева конструкція №11, водогін №12 є фактично самочинними будівництвом.

Зазначає, що в разі здійснення самочинного будівництва неможливо визнати право власності на будівельні матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва.

Вказує, що на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, загальною площею 23.2 кв.м. Складовими частинами об`єкту нерухомого майна є житловий будинок – «А», сарай – «Б», вбиральня – «Г», сарай – «Д», огорожа - №2, колодязь – №3.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта власником вищевказаної садиби є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_3 .

Підстави виникнення права власності в ОСОБА_2 – свідоцтво про право на спадщину, серія і номер 788, виданий 17.12.2013 року. видавник: приватний нотаріус Гребінківського районного нотаріального округу Радзівон Н.В.

Таким чином, земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у законному користуванні ОСОБА_2 , як Спадкоємця.

Жодних документів, щодо переходу права власності від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . Позивач не надала, а тому її твердження, щодо порушення її законних прав та інтересів, пов`язаних з користуванням спірною земельною ділянкою, надання згоди органами місцевого самоврядування на виготовлення технічної документації на право безоплатної приватизації вказаної земельної ділянки третіми особами є безпідставними. ОСОБА_2 має виключне право на користування садибою за адресою АДРЕСА_1 , як власник нерухомого майна на вказаній ділянці.

Посилання позивача на начебто укладену нею угоду купівлі-продажу будівельних матеріалів, які знаходилися на спірній земельній ділянці не надає їй право на зареєстровану належним чином нерухомість за гр. ОСОБА_2 і не свідчить про намір останнього продати належну йому садибу ОСОБА_1 ..

Дозвіл на проведення будівельних робіт надавався померлій ОСОБА_3 і втратив свою чинність з часу її смерті, як правовий акт індивідуальної дії. Спадкоємець ОСОБА_2 після реєстрації в установленому порядку права власності на спадкове майно, якщо мав наміри проводити будівельні роботи, то повинен був отримати аналогічний дозвіл на своє ім`я, а тому відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України всі побудовані об`єкти нерухомості на вказаній земельній ділянці після 15.02.1999 року (дата смерті ОСОБА_3 ), в тому числі і будинок «Л-1» вважаються самочинним будівництвом, оскільки будівельні роботи були проведені без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту.

Також дозволу на проведення будівельних робіт на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 не має і позивач. А тому всі будівельні роботи в тому числі і по демонтажу існуючої будівлі будинку «А-1» є самочинними.

Відповідач вважає «Договір купівлі-продажу № 27 від 20.06.2016 року» та «Договір б/н на охорону, розбирання та вивезення аварійного глиняного житлового будинку «А-1» за адресою АДРЕСА_1 від 20.06.2016 року», укладеними між подружжям ОСОБА_1 (позивач в справі) та ОСОБА_5 такими, що не породжують права власності Позивача на новостворене майно, а відображає лише фінансові відносини між подружжям, оскільки Позивач не мала права зносити існуючу будівлю будинку «А-1» та зводити інші будівлі на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі наведеного просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради, при третій особі, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити в повному обсязі в зв`язку з безпідставністю, незаконністю і необґрунтованістю вимог Позивача (а.с.107-111 т.1).

14.06.2021 року через систему «Електронний Суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, з посиланнями на нормативно-правові акти.

Вказує, що відповідач не спростував викладені в позовній заяві обставини, не надав належних доказів про відсутність права власності позивача на побудований позивачем з 2016 року приміщення, не обґрунтував свої заперечення нормами матеріального права відносно ст. 392 ЦК України, адже позов поданий про визнання права власності на нерухоме майно. Позивач просить суд визнати за ним право власності саме на нерухоме майно, а не новозбудований об`єкт чи об`єкт самочинного будівництва, адже відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог.

Позивач не погоджується з відповідачем щодо того, що земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться у законному користуванні ОСОБА_2 (третя особа), як спадкоємця, посилаючись на те, що позивач забудував новими будівлями дві земельні ділянки ОСОБА_6 (а не ОСОБА_7 – третьої особи), які передані у власність померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за рішенням Гребінківського міськвиконкому №383 від 23.06.2010 року та затвердив технічну документацію із землеустрою на право власності двох земельних ділянок за цією адресою.

Зазначає, що згідно відповіді Держгеокадастру від 17.02.2020 №107/120-20 та Гребінківського районного суду від 06.02.2020 №01-19/11/2020, доводять факт фальшування передачі землі за рішенням №383, де є рішення на затвердження землевпорядної документації, але самої землевпорядної документації немає, відповідно земельний податок не сплачується, Гребінківська міська рада до суду не звертається для того щоб стягнути земельний податок з померлого землекористувача ОСОБА_6 .

Вказує, належним захистом відповідача (належного відповідача) є зустрічний позов, як належного власника землі, а зустрічний позов відповідачем не подавався.

Відсутність правовстановлюючих документів перешкоджає у реалізації права позивача на володіння, користування та/або розпорядження об`єктом нерухомого майна. В даному випадку вимога про визнання права власності на нерухоме майно подається для підтвердження його реального існування (а.с.112-117 т.1).

24.06.2021 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від позивача ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності (а.с.127 т.1).

24.06.2021 року під час підготовчого судового засідання судом не допущено в якості представника позивача ОСОБА_5 , оскільки він є неналежним представником.

На підставі ч. 4 ст. 183 ЦПК України повернуто клопотання/заяву представника позивача ОСОБА_5 від 15.06.2021 року, клопотання про витребування доказів від 15.06.2021, клопотання про витребування доказів від 17.06.2021, відповідь на відзив від 14.06.2021 без розгляду, в зв`язку з тим, що вказані процесуальні документи подані неналежним процесуальним представником (а.с.135 т.1). Підготовче судове засідання відкладено до 02.08.2021 року о 10 год. 00 хв.

02.08.2021 року в зв`язку з неявкою сторін у судове засідання розгляд справи відкладено на 25.08.2021 року о 13 год. 00 хв.

20.08.2021 року від позивача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді на відзив від 14.06.2021 року; клопотання про витребування доказів від 17.06.2021 року; клопотання про витребування доказів від 15.06.2021 року; клопотання – заяви від 15.06.2021 року, так як вказані документи не були прийняті судом у зв`язку з тим, що підписані неналежним процесуальним представником (а.с.186,187 т.1).

20.08.2021 року від позивача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання/заява з проханням надіслати ухвалу суду від 24.06.2021 року з підставами відсторонення її представника (чоловіка співвласника) ОСОБА_5 , який має нотаріальну довіреність №482, для можливості оскарження (а.с.212,213 т.1).

20.08.2021 року від позивача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшла заява про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу (а.с.210,211 т.1).

25.08.2021 року від позивача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання/заява про залучення прокуратури в якості третьої особи від імені Держави (а.с.214-218 т.1).

25.08.2021 року від позивача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання/заява, якою просить залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача її представника, чоловіка і співвласника майна позивача, ОСОБА_5 , ІНН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 (а.с.219,220 т.1).

25.08.2021 ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області продовжено строк підготовчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно, строком на тридцять днів (а.с.223-225 т.1).

30.09.2021 року позивач у підготовче судове засідання не з`явилася, вона належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи міститься заява позивача про розгляд справи без її участі (а.с.127 т.1).

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_8 проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву. Просив закінчити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.

Третя особа: ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явився, повідомлявся через виклик на офіційному сайті суду, оскільки його місце проживання вказано на тимчасово окупованій території України.

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 30.09.2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно. Призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні 19 жовтня 2021 року на 15 год. 00 хв.(а.с. 1-3 т.2).

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 30.09.2021 року у задоволенні клопотання/заяви позивача ОСОБА_1 про витребування доказів – відмовлено. У задоволенні клопотання/заяви позивача ОСОБА_1 про залучення прокуратури в якості третьої особи від імені Держави – відмовлено. У задоволенні клопотання/заяви позивача ОСОБА_1 про залучення представника, чоловіка і співвласника майна позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_5 - третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – відмовлено (а.с.7-12 т.1).

18.10.2021 року позивач у підготовче судове засідання не з`явилася, вона належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи міститься клопотання/заява позивача про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити (а.с.28,29 т.2).

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_8 проти позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву. Просив суд надати час для підготовки до судових дебатів.

Третя особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся через виклик на офіційному сайті суду, оскільки його місце проживання вказано на тимчасово окупованій території України.

Розгляд справи відкладено до 11.11.2021 року о 11 год. 30 хв.

11.11.2021 року в судове засідання сторони не з`явилися вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи міститься клопотання/заява позивача про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити (а.с.28,29 т.2).

Представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за відсутності сторони в якій повністю заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з підстав викладених у відзиві Гребінківської міської ради на позовну заяву (а.с.37 т.2).

Третя особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлявся через виклик на офіційному сайті суду, оскільки його місце проживання вказано на тимчасово окупованій території України.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням виконавчого комітету Гребінківської міської ради народних депутатів Гребінківського району Полтавської області від 23.08.1988 року №460, ОСОБА_9 дозволено будувати новий житловий будинок замість старого, який прийшов в непридатність, господарський сарай, гараж, шахтний колодязь, надвірна вбиральня з вигрібною ямою по АДРЕСА_1 (а.с.50 т.1).

Відповідно дозволу на проведення робіт, який видано головою виконкому Гребінківської міської ради народних депутатів Гребінківського району Полтавської області 14.09.1988 року, ОСОБА_9 дозволено будівництво нового житлового будинку, на підставі рішення №460 від 23.08.1988, генплану, термін закінчення робіт серпень 1991 року (а.с.50 зворот, 51 т.1).

Станом на 29.12.1995 року на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власника житлового будинку ОСОБА_9 та ОСОБА_4 виготовлено технічний паспорт паспорт. За даними технічного паспорта: «А-1» - житловий будинок 1941 року побудови; «Б» - сарай; №2 – огорожа; «В1» - будується житловий будинок (а.с.52-54 т.1).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Гребінківського районного нотаріального округу Полтавської області Радзівон Н.В., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є спадкоємцем ОСОБА_4 , 1943 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщина на яку видано свідоцтво складається з житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.39 т.1).

23.06.2010 року на підставі рішення виконавчого комітету Гребінківської міської ради №383 ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки (а.с.27,28 т.1).

До матеріалів справи додано витяги з реєстру платників єдиного податку від 13.07.2015 року №308 ФОП ОСОБА_5 рнокпп НОМЕР_2 (а.с.34,35 т.1). Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 серії ВОО №008861 (а.с.49 т.1).

Згідно копії Звіту про проведення незалежної оцінки житлового будинку з господарськими будівлями, загальною площею 23,2 кв. м, який розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , його ринкова вартість без урахування ПДВ станом на 10.06.2016 рік складає 4815,00 грн. (а.с.46 т.1).

Відповідно до акту прийому - передачі від 15.06.2016 року ОСОБА_5 отримав, а ОСОБА_10 на підставі довіреності № 801 від 19.12.2013 року, передала йому майно згідно списку, яке належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12.2013, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.47, 48 т.1).

20.06.2016 року між позивачем ОСОБА_1 – покупець та суб`єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 – продавець, було укладено договір купівлі-продажу №27 від 20.06.2021 року. За цим договором визначено, що продавець зобов`язується прийняти на себе виконання будівельних робіт, збудувати та продати покупцю створені нові речі за адресою АДРЕСА_2 , у вигляді будівельних виробів, об`єктів, виконаних робіт та зведених конструкцій у вигляді домоволодіння, а покупець зобов`язується прийняти у власність та сплати повну вартість побудованих будівельних конструкцій, споруд, об`єктів та зведених конструкцій у вигляді домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 . 15.07.2016 року (а.с.12-18 т.1).

Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт, будівельних виробів та зведених конструкцій у вигляді домоволодіння по АДРЕСА_1 від 01.05.2017 року передано у власність покупцю (позивачу) всього виконаних робіт, будівельних виробів та зведених конструкцій у вигляді домоволодіння на суму 785138 (сімсот вісімдесят п`ять тисяч сто тридцять вісім) грн. 14 коп. (а.с.19-23 т.1).

15.07.2016 року за прибутковим касовим ордером №17 позивачем було сплачено ФОП ОСОБА_5 (продавцю) 460000 (чотириста шістдесят тисяч) грн. 00 коп. (а.с.24 т.1).

В матеріалах справи міститься копія розписки ФОП ОСОБА_5 від 12.11.2007 року, якою він підтверджує, що взяв у борг у ОСОБА_1 для розвитку підприємницької діяльності 20000,00 доларів США (курс НБУ 5,05 грн.), що складає 101000,00 грн., який зобов`язувався повернути 21.11.2013 року, шляхом оплати придбання невеликого будинку в регіоні з природним газом, будматеріалів для будівництва або ремонту будинку в межах вказаної суми по курсу на день повернення боргу (а.с.25 т.1).

20.06.2016 року між позивачем ОСОБА_1 та суб`єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 укладено договір на охорону, розбирання та вивезення аварійного глиняного житлового будинку «А-1» за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.37 т.1).

20.06.2016 року за прибутковим касовим ордером №14 позивачем було сплачено ФОП ОСОБА_5 передоплату за охорону будинку «А-1» по АДРЕСА_1 (п.21 договору б/н від 20.06.2016) на суму 4350 (чотири тисячі триста п`ятдесят) грн. 00 коп (а.с.26).

24.02.2017 за вих №01-12/12 ОСОБА_5 надано відповідь начальником відділу містобудування архітектури та житлово-комунального господарства Гребінківської РДА Охріменко О.Ф. при огляді домоволодіння АДРЕСА_1 встановлено, що аварійний глиняний житловий будинок «А-1» побудований у 1941 році, а також глиняні сараї побудовані в 1941 і 1995 роках «Б,Д» на ділянці відсутні (а.с.411 т.1).

До договору купівлі – продажу №27 від 20.06.2016 року між позивачем ОСОБА_1 та суб`єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 укладено додаткову угоду від 27.12.2017 року, якою збільшено суму договору до 105939,19 грн. (а.с.40 т.1).

07.11.2017 року між позивачем ОСОБА_1 та суб`єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 підписано акт прийому-передачі робіт, зведених конструкцій, об`єктів та виробів АДРЕСА_1 (додаток №3 до договору купівлі-продажу №27) на загальну суму 230801,25 грн. (а.сю44,45 т.1).

21.12.2017 року між позивачем ОСОБА_1 та суб`єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_5 укладено договір №51 про взаємодію однорідних зустрічних вимог (а.с.38 т.1).

29.12.2017 року Гребінківською районною державною адміністрацією Полтавської області за №01-12/51 надано відповідь ОСОБА_5 , що згідно рішення Гребінківської міської ради від 23.08.1988 року №460 ОСОБА_9 дозволено будувати за адресою: АДРЕСА_1 новий житловий будинок «В-1» замість старого житлового будинку, який прийшов у непридатність та новий господарський сарай, гараж, шахтний колодязь та каналізаційний септик. По закінченню будівництва нових будівель старі будівлі демонтувати (а.с.33 т.1).

Відповідно до копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 , паспорт виготовлено станом на 03.05.2019 року (а.с.55-58 т.1).

Із відповіді Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 17.02.2020 року №107/120-20, яка надана на запит ОСОБА_5 вбачається, що державна реєстрація земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , не здійснювалася, кадастровий номер не присвоювався, поземельна книга не відкривалася (а.с.43 т.1).

Згідно відповіді ДРАЦСГ вих. №12 від 27.02.2020, зазначено, що актовий запис про смерть №18 від 19.04.1990 року на громадянина ОСОБА_6 – ІНФОРМАЦІЯ_4 , складений виконавчим комітетом Синявської сільської ради Рокитнянського району Київської області (а.с.42 т.1).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 - чоловік позивача 01.10.2020 року звертався до Гребінківської міської ради Полтавської області. Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області від 08.10.2021 року було надано відповідь, а саме стосовно надання інформації щодо наявності вільних земельних ділянок на території м. Гребінка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); для індивідуального дачного будівництва; для ведення особистого селянського господарства; для ведення садівництва (а.с.30 т.1).

13.10.2020 року виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області за вих. №03.1-09/1815 надано відповідь ОСОБА_5 на запит №201/03.1-09 від 14.09.2020 року, щодо визнання незаконним та скасування п.31 рішення виконавчого комітету Гребінківської міської ради №383 від 23.06.2010 року «Про затвердження технічних документацій із землеустрою та передачу земельних ділянок у власність мешканцям міста», з якої вбачається, що в Гребінківському районному суді Полтавської області перебуває на розгляді справа №528/1084/20 за позовом ОСОБА_5 до Гребінківської міської ради Полтавської області про скасування рішення органу місцевого самоврядування, тому рішення щодо доцільності винесення питання на розгляд сесії міської ради буде розглянуто після набрання чинності рішення суду по вказаній цивільній справі (а.с.31 т.1).

Позивачем до матеріалів справи додано акт обстеження домоволодіння АДРЕСА_1 від 05.09.2020 року за підписами чоловіка позивача ОСОБА_5 позивача ОСОБА_1 , який складено в присутності наступних осіб: депутата міської ради ОСОБА_11 , сусідів – ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . Відповідно до якого: подружжя ОСОБА_14 за власні кошти збудували та користуються з весни 2016 року земельною ділянкою 1829 м2 за вказаною адресою. Під час збирання подружжям документів для введення в експлуатацію вказаного житлового будинку на зазначеній ділянці, виявилося, що рішенням Гребінківського міськвиконкому №383 від 23.06.2010 року земельна ділянка передана у власність ОСОБА_6 в т.ч. для будівництва та обслуговування житлового будинку 0,08 га. для ведення особистого селянського господарства 0,1084 га, разом 0,1884 га. Відповіддю ДРАЦСГ №12 від 27.02.2020 зазначено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Особи, які підписали акт підтверджують, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не проживав і не був власником будівель та землею не користувався по АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 , яка проживала за вказаною адресою була матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.32 т.1).

15.01.2021 року за вих. №03.1-11/71 виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області на запит №3/03.1-11 від 11.01.2021 року ОСОБА_5 надано відповідь з якої слідує, що АДРЕСА_1 в тому числі і ділянка під № НОМЕР_4 знаходиться в межах м. Гребінка. Згідно Генерального плану міста Гребінка затвердженого рішенням виконавчого комітету Гребінківської міської ради народних депутатів №812 від 11.12.1989 р. «Про затвердження генерального плану міста Гребінка» з послідуючим затвердженням розпорядженням Полтавського Облвиконкому №144-р від 16.04.1990 р. В Гребінківській міській раді відсутні оригінали вказаних у запиті рішень, тому надання копій є неможливим. Ознайомитися з Генеральним планом міста Гребінка ОСОБА_5 може ознайомитися в Гребінківській міській раді (а.с.29 т.1).

До матеріалів справи додано довіреність від 15.04.2021 року, якою ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_5 на представництво її інтересів (а.с.36 т.1).

Із довідки №18-04/31/29 від 26.12.2019 року, виданої Управління соціального захисту населення Гребінківської РДА вбачається, що ОСОБА_5 , 1958 р.н., що проживає в АДРЕСА_1 , призначена житлова субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, як внутрішньо переміщеній особі, згідно рішення комісії з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, житлових субсидій та надання пільг та тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. Житлова субсидія призначена на період з 01.02.2019 по 30.03.2019, з 01.11.2019 по 30.03.2020. При нарахуванні субсидії, згідно декларації склад сім`ї складався з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.68 т.1).

Відповідно до довідки №18-04/1602 від 27.12.2020 року, виданої Управління соціального захисту населення Гребінківської РДА вбачається, що ОСОБА_5 , 1958 р.н., що проживає в АДРЕСА_1 , призначена житлова субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, як внутрішньо переміщеній особі, згідно рішення комісії з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, житлових субсидій та надання пільг та тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. Житлова субсидія призначена на період з 16.10.2020 по 15.04.2021. При нарахуванні субсидії, згідно декларації склад сім`ї складався з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 67 т.1).

Предметом спірних правовідносин у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, а саме: визнання права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , що складаються з: житловий будинок «Л-1»; літньої кухні «Ж»; сараю «К»; погрібу під «К»; літнього душу «Е»; вбиральні «З»; вимощення 1; огорожа №1; колодязь №4; ворота №5; колонка питна №6; вигрібна яма №7; опорна колонка №8; електроопора №9; огорожа №10; металева конструкція №11; водогін №12, які забудовані позивачем і які не прийнято у встановленому законом порядку до експлуатації.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документів, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

Право власності виникає за наявності певних юридичних фактів, які передбачено цивільним законодавством. Це можуть бути будь-які підстави, які не заборонено законом. У цивільному праві закріплено презумпцію правомірності набуття права власності. Усі підстави набуття права власності поділяються на первісні (право власності у суб`єкта виникає вперше) та похідні способи набуття права власності (зміна власника).

У частині четвертій статті 373 ЦК України зазначено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Нормативно регламентованим є право власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина третя статті 375 ЦК України). Відповідно до змісту частини четвертої статті 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються статтею 376 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил

У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частинами третьою, п`ятою, сьомою статті 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Виходячи зі змісту статей 331, 375, 376, 380 ЦК України, правовою підставою визнання судом права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на підставі частини п`ятої статті 376 ЦК України може бути не лише відсутність порушення прав інших осіб таким визнанням, а й встановлення судом відповідності такого об`єкта архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам.

При вирішенні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суд має виходити з того, що право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та передбачених статтями 27, 29-31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (статті 34,37 цього Закону).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об`єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок (пункт 5 частина п`ята стаття 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Частиною восьмою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію забороняється.

Аналогічна норма закріплена пунктом 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, із вищезазначених норм законодавства випливає, що особа стає власником новоствореного об`єкта нерухомості після завершення його будівництва, прийняття нерухомого майна до експлуатації та державної реєстрації. Таким чином, право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту державної реєстрації права.

Державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття речових прав на нерухоме майно (постанова Верховного Суду від 24.01.2020 р. у справі № 910/10987/18).

До реєстрації права власності на новозбудоване нерухоме майно особа є власником лише матеріалів, обладнання та іншого майна, що було використано в процесі будівництва. Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 р. у справі № 909/175/18 зазначив, що це правило застосовується лише "при наявності усієї дозвільної документації, тобто документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва."

Верховний Суд України у справі № 760/21223/17-ц від 25 серпня 2020 року, висловив правову позицію, відповідно до якої, якщо об`єкт будівництва не введений в експлуатацію в установленому порядку, то він вважається незавершеним і визнання права власності на нього за рішенням суду, з посиланням на ст. 392 ЦК України, неможливо.

Отже, законодавством не передбачено можливості звернення до суду з вимогою про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, який не прийнято у встановленому законом порядку до експлуатації. У такому випадку об`єкт незавершеного будівництва ще не набув статусу нерухомого майна, як об`єкта цивільного права. Така позиція є усталеною і в практиці Верховного Суду.

Крім того, нерухоме майно по АДРЕСА_1 , а саме житловий будинок «Л-1», літня кухня «Ж»; сарай «К», погріб під «К», літній душ «Е». вбиральня «З». вимощення 1, огорожа №1, колодязь №4, ворота №5, колонка питна №6, вигрібна яма №7, опорна колона №8, електроопора №9, огорожа № 10, металева конструкція №11, водогін №12 є самочинними будівництвом, оскільки:

– об`єкт нерухомості збудований на земельній ділянці, яку не було відведено для цієї мети;

– об`єкт нерухомості збудований без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту;

– не надано земельну ділянку в установленому порядку особі, яка здійснила самочинне будівництво, під уже збудоване майно і визнання права власності за цією особою;

– не визнано право власності на нерухоме майно на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, на якій майно збудовано, якщо це не порушує права інших осіб.

Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 р. у справі № 910/2939/19З висловив таку правову позицію: "зміст приписів статті 376 ЦК України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного".

В разі здійснення самочинного будівництва неможливо визнати право власності на будівельні матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва.

Зазначену правову позицію відображено в судовій практиці. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 03.06.2020 р. у справі № 722/1882/16-ц наголосив на тому, що "не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Визнання права власності на будівельні матеріали, використані для будівництва цих об`єктів, є неправильно обраним способом захисту".

Згідно зі ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до вимог ст. 380 ЦК України, житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Відповідно до ст. 381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

На земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, загальною площею 23.2 кв.м. Складовими частинами об`єкту нерухомого майна є житловий будинок – «А», сарай – «Б», вбиральня – «Г», сарай – «Д», огорожа - №2, колодязь – №3.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта власником вищевказаної садиби є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований та проживає за адресою : АДРЕСА_3 .

Підстави виникнення права власності в ОСОБА_2 – свідоцтво про право на спадщину, серія і номер 788, виданий 17.12.2013 року. видавник: приватний нотаріус Гребінківського районного нотаріального округу Радзівон Н.В. (а.с. 39 т.1).

Таким чином земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у законному користуванні ОСОБА_2 , як спадкоємця.

Жодних документів, щодо переходу права власності від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 позивач не надала, а тому її твердження, щодо порушення її законних прав та інтересів, пов`язаних з користуванням спірною земельною ділянкою, надання згоди органами місцевого самоврядування на виготовлення технічної документації на право безоплатної приватизації вказаної земельної ділянки третіми особами є безпідставними.

Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Таким чином, на даний час ОСОБА_2 має виключне право на користування садибою за адресою: АДРЕСА_1 , як власник нерухомого майна на вказаній ділянці.

Відповідно до ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Суб`єктами права комунальної власності на землю є територіальні громади сіл, селищ та міст.

Ст. 142 Конституції України, (а також ч. 2 ст. 327 ЦКУ) визначають суб`єктом права комунальної власності відповідні територіальні громади, що здійснюють право власності або безпосередньо (за допомогою місцевого референдуму, загальних зборів громадян - ст. ст. 7, 8 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"), або через органи місцевого самоврядування. Цими органами, відповідно ст. ст. 8-12,80 та ін. ЗКУ, є відповідні місцеві ради: сільські, селищні, міські - щодо земель територіальних громад, районні, обласні та Верховна Рада АРК- щодо земель спільної власності територіальних громад. Питання регулювання земельних відносин вирішується радами виключно на пленарних засіданнях (п.34 ст. 26, п.21 ст. 43 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні").

Спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 відповідно до Генерального плану м. Гребінка, затвердженого розпорядженням Полтавського облвиконкому № 144-р від 16.04.1990 року знаходиться в межах міста Гребінка, а тому відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України є комунальною власністю Гребінківської територіальної громади.

Щодо «несформованої земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 ». Відповідно до п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.

Отже дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, суд приходить до наступного, посилання позивача на укладений між нею та ФОП ОСОБА_5 договір купівлі-продажу будівельних матеріалів, які знаходилися на спірній земельній ділянці не надає позивачу право на зареєстровану належним чином нерухомість за громадянином ОСОБА_2 . Дозвіл на проведення будівельних робіт надавався померлій ОСОБА_3 і втратив свою чинність з часу її смерті, як правовий акт індивідуальної дії. Спадкоємець ОСОБА_2 після реєстрації в установленому порядку права власності на спадкове майно, повинен був отримати аналогічний дозвіл на своє ім`я, а тому відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України всі побудовані об`єкти нерухомості на вказаній земельній ділянці після 15.02.1999 року (дата смерті ОСОБА_3 ), в тому числі і будинок «Л-1» вважаються самочинним будівництвом, оскільки будівельні роботи були проведені без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи та належно затвердженого проекту. Дозволу на проведення будівельних робіт на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 не має і позивач. А тому всі будівельні роботи в тому числі і по демонтажу існуючої будівлі будинку «А-1» є самочинними. Договір купівлі-продажу № 27 від 20.06.2016 року» та «Договір б/н на охорону, розбирання та вивезення аварійного глиняного житлового будинку «А-1» за адресою АДРЕСА_1 від 20.06.2016 року», укладеними між подружжям ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є такими, що не породжують права власності позивача на новостворене майно, а відображає лише фінансові відносини між подружжям, оскільки Позивач не мала права зносити існуючу будівлю будинку «А-1» та зводити інші будівлі на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що надані стороною позивача докази жодним чином не підтвердили як набуття позивачем ОСОБА_1 у визначений законом спосіб права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ст. 81 ЦПК доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83 ,89, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Гребінківської міської ради Полтавської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на нерухоме майно – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Гребінківська міська рада Полтавської області (адреса: м. Гребінка, вул. Ярослава Мудрого, 35, Полтавська область, 37400).

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (адреса: АДРЕСА_3 ).

Повний текст рішення складено 19.11.2021.

Суддя М. О. Вітківський