Рішення № 101387824, 26.11.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.11.2021

Справа № 937/5355/21

2/937/2799/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«26» листопада 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Сметаніної А.В.,

за участі секретаря – Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування, за участю третьої особи – приватного нотаріуса Мелітопольського міського нотаріального округу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Єсипенко Ірини Олександрівни,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, а згодом з уточненим позовом, до відповідача, в якому просить визнати за нею право власності на автомобіль марки ВАЗ 21063, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та на 1/2 частку у спільній сумісній власності квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування позову позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому за життя майно, а саме: автомобіль марки ВАЗ 21063, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та на 1/2 частку у спільній сумісній власності квартири АДРЕСА_1 . Оскільки її батьки були зареєстровані та фактично проживали за адресою: АДРЕСА_2 , її мати – ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 . Потім ОСОБА_3 звернулася до нотаріальної контори з метою оформлення спадщини після смерті батька позивача та видачі свідоцтва про право на спадщину. Однак, при перевірці родинних стосунків зі спадкодавцем нотаріусом встановлено розбіжності в імені, зокрема, у свідоцтві про шлюб ОСОБА_2 з ОСОБА_4 , ім`я матері позивача вказане як « ОСОБА_5 », в той час як у паспорті громадянина України на ім`я гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її ім`я вказано як « ОСОБА_6 ». Актових записів про зміну імені нотаріусом не виявлено. У зв`язку з частими переїздами, документи про зміну імені були втрачені. Таким чином, документально підтвердити обставини, що призвели до різних записів імені матері позивача неможливо. У зв`язку з неможливістю встановлення факту родинних відносин між батьками позивача приватним нотаріусом було відмовлено в оформленні спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину. Рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин. 18.08.2020 ОСОБА_3 звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із заявою про встановлення факту родинних відносин. За цією заявою було відкрито провадження у справі № 937/5858/20 та призначено до судового розгляду на 11.11.2020. Проте, у зв`язку з хворобою ОСОБА_3 не змогла з`явитися у судове засідання для вирішення питання по суті. ІНФОРМАЦІЯ_4 мати позивача – ОСОБА_3 померла. У зв`язку зі смертю заявниці ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17.12.2020 провадження у справі було закрито. Отже, факт родинних відносин між батьками позивача за життя її матері встановлено не було. 18.01.2021 вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Отже, 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 у спільній сумісній власності, яка належала її матері, позивач прийняла шляхом подання заяви про прийняття спадщини, проте свідоцтво про право на спадщину ще не отримала. Разом з цим, нотаріусом було повідомлено, що у зв`язку з тим, що заявлене спадкове майно після смерті її батька було прийнято її матір`ю фактичним проживанням, але не оформлене після смерті її батька ОСОБА_2 через розбіжності в імені її матері, документи, які б підтверджувати обставини, що призвели до різних записів імені відсутні, видати свідоцтво про право на спадщину після смерті її батька не представляється можливим. Для врегулювання цього питання рекомендовано звернутися до суду

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, від її представника – адвоката Яцуренко О.А. надійшла заява з проханням слухати справу за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача – Мелітопольської міської ради Запорізької області в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява з проханням слухати справу за його відсутності, за наявними у справі матеріалами.

Третя особа – приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Єсипенко І.О. в судове засідання не з`явилася, на виконання ухвали суду про витребування доказів надіслала до суду дві копії спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також просила судове засідання провести за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позовна заява підлягає повному задоволенню за наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 23 жовтня 1984 року, ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьками ОСОБА_7 є мати – ОСОБА_3 та батько – ОСОБА_2 /а.с.7/.

Згідно копії свідоцтва про шлюбу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 уклала шлюб 25.11.1995 року з ОСОБА_8 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_9 /а.с.6/

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого повторно 09 серпня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Мелітополю Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, 25 листопада 1995 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 /а.с.6/.

За життя батьки позивача володіли на праві спільної сумісної власності квартирою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_4 від 20.08.2001 /а.с.16/.

Відповідно до ст. 28 КпШС, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Таким чином, розмір часток у спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 становить по 1/2 на кожного з батьків позивача.

Також за батьком позивача – ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на автомобіль марки ВАЗ 21063, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що свідчить копія свідоцтва про реєстрацію ТЗ від 09.10.1997 /а.с.17/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 02.05.2019 Мелітопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1012 /а.с.9/.

Після його смерті відкрилася спадщина на автомобіль марки ВАЗ 21063, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 та на 1/2 частку у спільній сумісній власності квартири АДРЕСА_1 . Батьки позивача були зареєстровані та фактично проживали за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка.

Потім ОСОБА_3 звернулася до нотаріальної контори з метою оформлення спадщини після смерті свого чоловіка та видачі свідоцтва про право на спадщину.

Однак, при перевірці родинних стосунків зі спадкодавцем, нотаріусом встановлено розбіжності в імені, зокрема, у свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_6 , виданому повторно Поросозерською селищною Радою Суоярвського району, Карелія, 24.08.1965, актовий запис №43, ОСОБА_2 з ОСОБА_4 , ім`я матері позивача вказане як « ОСОБА_5 », проте у паспорті громадянина України серії НОМЕР_7 , виданому Мелітопольським МВ УМВС України в Запорізькій області 25.10.2001 на ім`я гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її ім`я вказано як « ОСОБА_6 » /а.с.5, 8/. Актових записів про зміну імені нотаріусом не виявлено.

Як зазначає позивач, у зв`язку з частими переїздами, документи про зміну імені були втрачені. Таким чином, документально підтвердити обставини, що призвели до різних записів імені її матері, неможливо.

У зв`язку з неможливістю встановлення факту родинних відносин між батьками позивача приватним нотаріусом Єсипенко І.О. було відмовлено ОСОБА_3 в оформленні спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, про що свідчить копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.08.2020, яка долучена до копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 20.11.2020 Мелітопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 2584 /а.с.12/.

Факт родинних відносин між батьками позивача за життя ОСОБА_3 встановлено не було.

18.01.2021 ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Отже, 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 у спільній сумісній власності, яка належала її матері, позивач прийняла шляхом подання заяви про прийняття спадщини, проте свідоцтво про право на спадщину ще не отримала.

Згідно листа за вих. № 22/01-16 від 20.01.2021 приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Єсипенко І.О. було повідомлено ОСОБА_1 , що у зв`язку з тим, що заявлене спадкове майно після смерті її батька, а саме: 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 та автомобіль марки ВАЗ 21063, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , було прийнято її матір`ю фактичним проживанням, але не оформлене після смерті її батька ОСОБА_2 через розбіжності в імені її матері, документи, які б підтверджувати обставини, що призвели до різних записів імені відсутні, видати свідоцтво про право на спадщину після смерті її батька не представляється можливим /а.с.18/.

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , крім їхньої дочки ОСОБА_1 – позивача по справі, не має, що підтверджується відповідними копіями спадкових справ № 28/2020 та № 5/2021.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб

Як вбачається з вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України закріплює що, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

З вимог ст. 1261 ЦК України вбачається, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як встановлено в ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, спадкове майно після смерті батька позивача, а саме: 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 та автомобіль марки ВАЗ 21063, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 прийнято матір`ю позивача шляхом фактичного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, але не оформлене у встановленому законом порядку через розбіжності в імені її матері.

Документи, які б підтверджувати обставини, що призвели до різних записів імені відсутні, видати свідоцтво про право на спадщину після смерті її батька не представляється можливим

Вказане підтверджується копіями спадкових справ.

Позивач ОСОБА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_3 у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, інших спадкоємців після смерті її батьків немає.

Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п.1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України є «визнання права».

Згідно п. п. 4.15 та 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

На підставі п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року в справі № 2-7055/12 (провадження № 61-1322св18) вказано, що «з позовом про визнання права власності може звернутися особа, яка вже є власником майна, проте її права не визнаються іншої особою (особами). Стаття 392 ЦК України, у якій регламентується, зокрема, визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. Тобто, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Оскільки відповідно до статті 328ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статті 392 цього Кодексу».

Таким чином, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем майна за законом після померлого батька ОСОБА_2 , яке складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та автомобіля марки ВАЗ 21063, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , а тому позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216-1218, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 23, 76-81, 83, 89, 247, 258-264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права власності в порядку спадкування, за участю третьої особи – приватного нотаріуса Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Єсипенко Ірини Олександрівни - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка належала йому на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_4 від 20.08.2001.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки ВАЗ 21063, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який належав йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ від 09.10.1997.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 .

Відповідач: Мелітопольська міська рада Запорізької області, код ЄДРПОУ 25716722, місце розташування: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, 5.

Третя особа: Приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Єсипенко Ірина Олександрівна, діє за адресою: Запорізька обл.., м. Мелітополь, вул. Університетська, 53-55, прим. 16.

Повне судове рішення складено 26 листопада 2021 року.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду

Запорізької області : А.В. Сметаніна