Рішення № 101386628, 25.11.2021, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа №409/2362/21

Пров.№2-о/409/454/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2021 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: А.О.Титова

за участю секретаря судового засідання: А.М.Малик

заявника ОСОБА_1

представника заявника Л.Л.Дуванової

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Білокуракинського районного суду Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління ПФУ в Луганській області, про встановлення факту перебування на утриманні, -

В с т а н о в и в :

Заявниця звернулася до Білокуракинського районного суду Луганської області з заявою про встановлення факту перебування на утриманні.

Свої вимоги заявниця обґрунтовує тим, що вона є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Луганській області, має статус внутрішньо переміщеної особи. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік заявниці, ОСОБА_4 , який також був пенсіонером, отримував пенсію як колишній шахтар. Заявниця перебувала на утриманні її чоловіка, ОСОБА_4 , оскільки він отримував значно більшу пенсію, у зв`язку зі смертю чоловіка заявниця втратила джерело засобів до існування у вигляді матеріальної допомоги. Заявниця звернулася до органів ПФУ з приводу переходу на пенсію у разі втрати годувальника та отримала відмову, оскільки надані довідки із символікою т.з. «ЛНР» Пенсійним фондом не були прийняті та також вони з чоловіком були зареєстровані як ВПО за різними адресами.

У зв`язку з цим, заявниця просить суд встановити факт перебування на утриманні її чоловіка, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник заінтересованої особи - Головного УПФУ Луганської області, надав до суду відзив на заяву, в якому зазначив, що вимоги заявниці про встановлення факту перебування на утриманні не підлягають задоволенню, оскільки від встановлення такого факту не залежить виникнення у заявниці права на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника. При цьому, сам по собі факт отримання заявницею доходу у невеликому розмірі, на що вона посилається в обґрунтування своїх вимог, не може бути підставою для задоволення таких вимог. У зв`язку з цим просить суд відмовити у задоволенні вимог заявниці.

Заявниця в судовому засіданні надала аналогічні викладеним у заяві пояснення, просила заяву задовольнити.

Представник заявника, адвокат Дуванова Л.Л. у судовому засіданні підтримала вимоги свого довірителя, просила заяву задовольнити.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що знає подружжя ОСОБА_1 дужа давно, дійсно заявниця перебувала на утриманні її чоловіка, ОСОБА_4 , оскільки він отримував «шахтарську» пенсію, матеріально утримував заявницю.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона дійсно знайома із подружжям ОСОБА_1 . Померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 за життя працював шахтарем, потім одержував пенсію як шахтар. Заявниця перебувала на утриманні її чоловіка, ОСОБА_4 .

Представник заінтересованої особи - Головного управління ПФУ Луганської області, в судове засідання не з`явився, у відзиві на заяву просив розглянути справу без участі їх представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії паспорту ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.5-6), має статус вдови особи, що постаждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.8). Згідно копії довідки № 21 від 08.07.2021 року із символікою т.з. «ЛНР» заявниця ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_4 (чоловіком) та ОСОБА_8 (дочкою) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9). Згідно копії акту про фактичне проживання з померлою особою на день його смерті № 17 від 08.07.2021 року, із символікою т.з. «ЛНР», ОСОБА_9 проживала спільно із ОСОБА_4 на день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11). Згідно копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 2004 від 10.04.2017 року ОСОБА_4 зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.12). Згідно копії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 2000 від 05.12.2017 року ОСОБА_1 зареєстрована як ВПО за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.13). Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14). Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ) перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30.04.1977 року (а.с.16). Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьки - ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (а.с.17). Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьки - ОСОБА_4 ОСОБА_1 (а.с.18). Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 06.12.2019 року встановлено факт смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.21-22). Рішенням відділу перерахування пенсій № 3 управління пенсійного забезпечення Головного управління ПФУ в м. Києві ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію у разі втрати годувальника (а.с.23). Згідно довідки про розмір пенсії ОСОБА_1 розмір її пенсії станом на серпень 2021 року складає 1934,11 грн. (а.с.24-25). Згідно довідки про доходи розмір пенсії ОСОБА_4 станом на жовтень 2019 року складає 14 714,97 грн. (а.с.26).

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Згідно статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058- IV) непрацездатні громадяни - це особи, які досягли встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема: коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» види пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» наведено види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право вибору пенсійних виплат - особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Статтею 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Згідно з частиною другою вказаної норми непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника (частина третя статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пенсії за віком і встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року ;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року ;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року ;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року ;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року ;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року ;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року ;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року ;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року ;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року .

Аналіз норм статей 4, 5, 10, 26, 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» дає підстави для висновку про те, що чоловік (дружина) став непрацездатними, а саме, досягнув пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього закону, мають право на отримання пенсії (за їх вибором) за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника, за умов, що вони були на повному утриманні померлого годувальника, та за умов наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.

Отже, заявниця ОСОБА_1 як така, що досягнула пенсійного віку відповідно до положень статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та отримала пенсію за віком, має право перейти на пенсію у зв`язку із втратою годувальника за умови знаходження на повному утриманні свого чоловіка ОСОБА_4 станом на час смерті останнього.

Відповідно до пункту 2.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок), до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, крім іншого, надається документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку (пункт 2.11. Порядку).

Отже, Порядком передбачено встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні померлого годувальника, у разі неможливості надати документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою) на підтвердження перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

В пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 В пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року з наступними змінами «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. наступними змінами «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні.

За змістом частини другої, четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, і сім`я створюється на підставі, зокрема шлюбу.

Розмір доходів заявниці (який є меншим майже в 9 разів за пенсію її чоловіка) та її померлого чоловіка свідчать про те, що саме пенсія чоловіка була основним та постійним засобом існування сім`ї, а відтак слугувала його дружині основоположним і систематичним джерелом грошової допомоги зі сторони чоловіка, який за життя взяв на себе обов`язок по її утриманню.

Аналіз вищенаведених норм законодавства в контексті зазначених обставин справи дає підстави дійти такого правового висновку, що законодавством про пенсійне забезпечення визначено, що непрацездатними членами сім`ї, які мають право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, вважаються, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону. Отже, необхідною умовою для призначення зазначеним особам пенсії у зв`язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення їм інвалідності або досягнення ними пенсійного віку, передбаченого зазначеною статтею та знаходження їх на утриманні померлого.

Отже, суд приходить до висновку, що факт знаходження заявниці на утриманні у померлого чоловіка доведений належними та достатніми доказами.

Будь-яких даних, які б спростовували факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_4 судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року з наступними змінами «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 49, 77-81, 263-265, 268, 315, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувала на утриманні свого чоловіка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент його смерті.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з складання повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, код ЄДРПОУ: 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка буд. 9, м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Повний текст виготовлено 25.11.2021 року.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області А.О. Титов