Рішення № 101383849, 19.11.2021, Франківський районний суд м. Львова

465/1885/21

2/465/2315/21

РІШЕННЯ

Іменем України

19.11.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

секретаря судового засідання Старух Ю.М.,

за участі представника позивача Бориса А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Львівського міського центру зайнятості (м. Львів, вул. Княгині Ольги, 122) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення коштів. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що ОСОБА_1 , будучи звільненим 02.04.2019 року з Західного територіально управління Національної Гвардії України (Військова частина 4114), 20.06.2019 року звернувся до Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи та йому було надано статус безробітного з 20.06.2019 року на підставі поданої заяви про надання статусу безробітного від 20.06.2019 року відповідно до ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» та на підставі поданої заяви про призначення виплати допомоги по безробіттю вiд 20.06.2019 року йому призначено допомогу по безробіттю з 27.06.2019 року. За час перебування на обліку у центрі зайнятості ОСОБА_1 отримував матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю. З 27.06.2019 року по 20.06.2020 року ним отримано таку допомогу в сумі 91 024,69 грн. У заявi про надання статусу безробітного вiд 20.06.2020 року ОСОБА_1 підтвердив, що пенсію на пільгових умовах та за вислугу років йому не призначено, а також, що він ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і засвідчив вказане особистим підписом. Згідно з Порядком розслідування страхових випадків матеріального забезпечення та обґрунтованості виплат на випадок безробіття відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (Акт розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України « Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття » №110 від 01.12.2020 року) отримана інформація від "РЗО про отримання соцвиплат" та з`ясовано, що ОСОБА_1 під час реєстрації і набуття статусу безробітного 20.06.2019 року та в період перебування на обліку як безробітний мав призначену та отримував пенсію за вислугу років з 03.04.2019 року. В результаті неповідомлення ОСОБА_1 спеціалістів Львівського міського центру зайнятості про призначення та отримання пенсії за вислугу років з 03.04.2019 року він безпідставно набув статус безробітного та перебував на обліку як безробітний та незаконно отримував допомогу з безробіття за період з 27.06.2019 р. по 20.06.2020 р. у сумі 91 024,69 грн. Львівським міським центром зайнятості скеровувалося повідомлення ОСОБА_1 від 02.12.2020 року № 10-5522/20 щодо відшкодування зазначеної суми виплат, яке залишено без належного виконання. Відтак, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму безпідставно виплачених коштів.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 22.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечила позовні вимоги. Зазначає, що ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю з 27 червня 2019 року на підставі його заяви від 20.06.2019 року. Позивач обґрунтовує безпідставність набуття ОСОБА_1 права на таку допомогу тим , що останнім не повідомлено позивача під час написання заяви про отримання ним пенсії за вислугу років. Разом з тим, ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років, починаючи з липня 2019 року, що відображено у Виписці від РЗО про отримання соцвиплат, яка долучена позивачем в якості доказу до позовної заяви. До моменту отримання такої пенсії ОСОБА_1 не було відомо про прийняття щодо нього рішення про призначення пенсії за вислугу років від 03.04.2019 року, до цього часу виплата пенсії не проводилася. Відповідно, на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення йому допомоги по безробіттю він надав правильні і достовірні відомості щодо наявності підстав для відмови в отриманні такої допомоги. Пенсія йому призначена автоматично з наступного дня після звільнення з військової служби. Так, наказом командира військової частини 4114 Західного оперативно - територіального об`єднання національної гвардії України по стройовій частині від 02.04.2019 року №71 старшого прапорщика ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та знято з усіх видів забезпечення з 02 квітня 2019 року.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив. Зазначає, що ОСОБА_1 , знаючи, що він має право на пенсію за вислугу років і така пенсія за вислугу років йому призначена з 03.04.2019 року, все ж таки 20.06.2019 року звернувся та подав у центр зайнятості заяву про надання статусу безробітного відповідно до ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» і заяву про призначення допомоги по безробіттю від 20.06.2019 року та в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний також не повідомляв про призначення пенсії за вислугу років, що свідчить про недобросовісність з боку ОСОБА_1 , відтак, відсутні підстави для застосування ст. 1215 ЦК України. Таким чином, неповідомлення ОСОБА_1 обставин, які не давали йому право для визнання його безробітним та отримання допомоги по безробіттю, свідчить про невиконання ним своїх обов`язків та відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є підставою для стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив такі задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та відповіді на відзив.

В судове засідання відповідач не з`явився, належним чином повідомлялися про час та місце такого.

Представник відповідача - адвокат Гірник О.О. в судовому засіданні 02.07.2021 року проти задоволення позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, а в подальшому в судові засідання не з`являлася, поважних причин неявки суду не повідомляла.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 20.06.2019 року заповнив та подав до Львівського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного в якій, серед іншого, зазначив, що «пенсії на пільгових умовах та за вислугою не отримує». Більше того, останній подав 20.06.2019 року заяву про призначення виплати допомоги по безробіттю. Вказані заяви особисто підписані відповідачем ОСОБА_1 .

Згідно із витягом із наказів про прийняття рішення по ОСОБА_1 ПК № 135019062000009 вбачається, що наказом від 26.06.2019 року ОСОБА_1 надано статус безробітного; 27.06.2019 року йому призначено допомогу по безробіттю та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Актом № 110 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 01.12.2020 року, ОСОБА_1 на момент отримання статусу безробітного мав призначену пенсію за вислугу років.

Згідно довідки ГУ ПФУ від 27.11.2020 року ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років, починаючи з 03.04.2019 року.

Позивачем скеровувалося повідомлення відповідачу від 02.12.2020 року про відшкодування коштів в сумі 91 024 грн. 69 коп., однак, вказані кошти відшкодовані не були.

Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п.1 ч.1 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного надається зазначеним у ч.1 ст.43 особам за їх особистою заявою у разі відсутності належної роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Згідно з ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в Державній службі зайнятості.

У п.2 ч.1 ст.44Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пп.4 ч.2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані: інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону - встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

У результаті приховування інформації відповідачем було незаконно отримано матеріальне забезпечення - допомогу по безробіттю у сумі 91024 грн. 69 коп., що стверджується матеріалами справи.

Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати, відповідно до Закону, кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим, як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Частиною 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов є обгрунтованим і такий слід задовольнити.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому, згідно з вимогами ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2270 грн.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Львівського міського центру зайнятості (м. Львів, вул. Княгині Ольги, 122) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського центру зайнятості 91 024 (дев`яносто одну тисячу двадцять чотири) гривні 69 коп. в якості повернення допомоги по безробіттю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського центру зайнятості 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.11.2021 року.

Позивач: Львівський міський центр зайнятості (м. Львів, вул. Княгині Ольги, 122, ЄДРПОУ - 25555035).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Суддя Величко О.В.