Вирок № 101383395, 19.11.2021, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1739/19

Провадження № 1-кп/542/29/21

В И Р О К

іменем України

19 листопада 2021 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – Афанасьєвої Ю.О.,

за участю:

прокурора – Вініченко М.С., Хутченко Я.О.,

потерпілої – ОСОБА_1 ,

представника потерпілої – адвоката Головка І.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

захисника – адвоката Конюшенко М.А.

секретаря судового засідання – Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області кримінальне провадження №12019170270000217 від 29.04.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Супротивна Балка Новосанжарського району Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

27.04.2019 року близько 11 год. 30 хвил. у ОСОБА_2 , який знаходився поблизу присадибної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин із присутньою ОСОБА_1 , виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень останній.

Реалізуючи свій злочинний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, діючи умисно ОСОБА_2 долонями рук наніс ОСОБА_1 декілька ударів в області голови, після чого ОСОБА_2 схопив дерев`яну палицю, якою наніс потерпілій ОСОБА_1 два удари в область передпліччя рук, якими остання закривала голову. Таким чином заподіяв потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: синця в завушній області зліва, синця в області верхньої третини лівого плеча по задній поверхні, синця в області верхньої третини лівого плеча по передній поверхні, гематоми в області нижньої третини лівого плеча по задній поверхні, синця в області першої фаланги 3-го пальця лівої кисті по задній поверхні, синця в області нижньої третини правого передпліччя по передній поверхні, синця в області проекції правого колінного суглоба по передній поверхні, синця в області лівого колінного суглоба по передній поверхні, які згідно висновку судово-медичної експертизи №71 від 03.05.2019 року за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України не визнав в повному обсязі; цивільний позов, пред`явлений потерпілою ОСОБА_1 не визнав в повному обсязі.

Допитавши обвинуваченого, потерпілу, свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України доведена повністю.

Згідно з даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 20.12.2019 року та фототаблиці до нього (том 2 а.с. 58-63), місцем події є територія, яка розташована по вул. Миру в с.Горобці Новосанжарського району між господарствами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , між якими проходить польова дорога та поруч із господарством ОСОБА_1 розташована земельна ділянка, а праворуч господарства ОСОБА_2 – теплиці.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що дійсно 27.04.2019 року між ним та потерпілою відбувся словесний конфлікт за таких обставин. Він був на роботі, коли йому зателефонувала дружина та повідомила про те, що на земельній ділянці, яку вони обробляли, знаходяться подружжя ОСОБА_3 , які виконують якісь земельні роботи. Він приїхав на автомобілі разом з ОСОБА_4 та дочкою ОСОБА_5 . Приїхавши, він побачив ОСОБА_1 та її чоловіка, які знаходились на земельній ділянці, яку його родина, з дозволу ОСОБА_6 , обробляє та якою користується близько 2-3 років. Він почав з`ясовувати у них, що вони роблять на його земельній ділянці та між ними через це виник словесний конфлікт. При цьому чоловік потерпілої ОСОБА_7 тримав в руках лопату та погрожував йому нею. Він стояв на відстані близько 20 м. від ОСОБА_3 , ближче не підходив, й ударів нікому не наносив. Й взагалі під час вказаного конфлікту бійки не було, ніхто з присутніх нікому не наносив ударів. Конфлікт тривав близько 10-15 хвилин, після чого він разом з дочкою пішли до свого двору. А через деякий час приїхали працівники поліції, він їм також говорив про те, що бійки не було. Під час конфлікту на місці події були присутні: подружжя ОСОБА_3 , він та його дочка ОСОБА_5 ; ОСОБА_8 був на відстані близько 40 м від нього, дружина в районі теплиць, на відстані близько 15-20 м. В той день у ОСОБА_1 він не бачив тілесних ушкоджень.

Вважає, що ОСОБА_1 обмовляє його оскільки має до його родини неприязні відносини, зокрема, до його дружини, оскільки остання розмовляє російською мовою, й ОСОБА_1 називає її «руською», нецензурною лайкою виражається на адресу його сина, крім того, такі відносини на його думку почались близько 2 років до вказаної події, коли один з його гусаків потрапив на город ОСОБА_1 на поїв там капусту.

Також вважає, що є підстави обмовляти його й у свідка ОСОБА_9 , який був підозрюваним у справі щодо нанесення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_10 , що мале місце в червні 2019 року, й в цій справі його дочка – ОСОБА_11 давала показання проти ОСОБА_9 , який в теперішній час мститься йому за це в такий спосіб.

Також вважає, що й свідок ОСОБА_12 говорить неправду, про це свідчить той факт, що вона приїхала в с.Горобці дивитися будинок для покупки, попередньо навіть не поспілкувавшись з власником такого будинку, оскільки начебто в брошурі, де було розмішене таке оголошення, був відсутній телефон, що на його думку, не може бути правдою.

При цьому показання обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджують ті обставини, що 27.04.2019 року в с.Горобці між ним та подружжям ОСОБА_3 відбувся словесний конфлікт через земельну ділянку.

Невизнання своєї вини та заперечення проти завдання ОСОБА_1 будь-яких тілесних ушкоджень 27.04.2019 року, суд вважає способом захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне, оскільки такі доводи спростовані сукупністю досліджених судом доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що вона є власницею земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яку отримала у спадщину. Вказану земельну ділянку її родина постійно обробляє та використувує як дачну присадибну ділянку. Вказана земельна ділянка межує з земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_2 . Зранку 27.04.2019 року вона разом з чоловіком ОСОБА_7 перебували на даній земельній ділянці та дружина ОСОБА_2 влаштувала скандал. А в 11 год. 30 хвил. на автомобілі синього кольору приїхав ОСОБА_2 на відразу між ними почався конфлікт. Вона стояла між своїм чоловіком ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , облияччям до чоловіка та спиною до ОСОБА_2 . При цьому ОСОБА_2 почав наносити удари, він бив її обома руками по вухам, голові. Від болю вона впала на коліна, обличчям до чоловіка. ОСОБА_2 взявши палку, продовжував наносити їй удари палкою довжиною 1,2 м, вона від ударів закривала голову руками, було 2 удари в ліву руку. Старша дочка ОСОБА_2 відтягувала його від неї, та говорила, що він її вб`є. В період часу з 12 год. 23 хвил. до 12 год. 30 хвил. вона намагалась викликати поліцію, однак не змогла їм дозвонитися. Та працівників поліції викликав її син із м.Полтави. Вона намагалась з`ясувати, у працівників поліції, що саме їй необхідно зробити в такому випадку, як пройти освідування, однак працівники поліції нічого їй не пояснили. До лікарні вона звернулась 30.04.2019 року. Вказаний конфлікт відбувся через з`ясування належності земельної ділянки.

При цьому показання потерпілої щодо механізму завдання їй ударів ОСОБА_2 також підтверджується протоколом слідчого експерименту за її участю від 22.05.2019 року.

Так, під час проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_1 згідно з даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 22.05.2019 року з фототаблицею до нього ( том 2 а.с. 3-16), ОСОБА_1 надавала показання та продемонструвала як ОСОБА_2 наніс їй декілька ударів долонями рук в область голови: а саме в потиличну частини та вух, після чого наніс їй два удари палицею довжиною близько 1,2 м, діаметром близько 5 см, в область передпліччя лівої руки та в область кісті лівої руки в той час як вона закривала голову руками.

Даними висновку експерта № 83 від 27.05.2019 року стверджується, що вказані ОСОБА_1 , зокрема, під час проведення слідчого експерименту 22.05.2019 року, показання можуть відповідати об`єктивним судово-медичним даним по локалізації, кількості та механізму утворення у неї тілесних ушкоджень, що були виявлені в процесі проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_1 (том 2 а.с.27).

Так, показання потерпілої ОСОБА_1 підтверджують ті обставини, що 27.04.2019 року вона разом з чоловіком ОСОБА_7 перебували на земельній ділянці в с.Горобці, де відбувся конфлікт з ОСОБА_2 , в ході якого ОСОБА_2 завдав їй декілька ударів долонями рук в області голови, а також два удари дерев`яною палицею в область передпліччя рук, якими вона закривала голову.

Будь-яких даних, які б свідчили про те, що потерпіла ОСОБА_1 могла обмовити ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, матеріали провадження не містять, зокрема, й про триваючий між ними конфлікт, який виник до подій 27.04.2019 року .

Факт завдання 27.04.2019 року ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , які були очевидцями вказаних подій.

Так, свідок ОСОБА_7 , який є чоловіком потерпілої ОСОБА_1 , в судовому засіданні показав, що 27.04.2019 року вони перебували на своєму огороді в с.Горобці, де працювали на земельній ділянці. З 11 до 12 години стався конфлікт. Спочатку до них підійшла жінка ОСОБА_2 та почала з`ясовувати у них що вони роблять на «її земельній ділянці», вони ж відповідали, що вони знаходяться на «своїй земельній ділянці», тоді вона сказала, що зателефонує чоловіку. Хвилин через 10 під`їхав автомобіль, з якого вийшли: ОСОБА_2 , його дочка та ОСОБА_13 . ОСОБА_2 підійшов до них з погрозами, почав чіплятися до нього. Він, ОСОБА_7 , стояв ближче до нього, а ОСОБА_1 – в стороні. ОСОБА_2 схватив його в області грудей за одяг та почав хитати, бити кулаком в груди. ОСОБА_1 , побачивши, що буде бійка, стала між ними. ОСОБА_2 же почав махати руками, наносячи їм удари. Йому завдав 2 удари, а жінці – 4-5 ударів в потиличну частину голови, вона сіла на коліна. При цьому вона знаходилась обличчям до нього та спиною до ОСОБА_2 . Удари ОСОБА_2 наносив обома руками, кулаками та долонями. Після чого ОСОБА_2 пішов в сторону сараю та повернувся з палицею, ОСОБА_1 стала закривати голову руками, дочка ОСОБА_2 бігла за ним та говорила: «тато, не потрібно, а то вб’єш». Він же наніс ОСОБА_1 близько 4 ударів палицею, удари приходились в ліву сторону передпліччя, палиця була довжиною 1-1,2 м. ОСОБА_1 кричала, що буде викликати поліцію, після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_2 сіли в автомобіль та поїхали. До цих подій у ОСОБА_1 не було будь-яких тілесних ушкоджень, після побиття у неї були червоні плями та синці на лівому передпличчі, синці на колінках, червоні плями на голові. У неї був пошкоджений одяг. Потім ОСОБА_1 скаржилась на головний біль, не могла спати. ОСОБА_8 був присутнім протягом всього часу конфлікту, зокрема й тоді, коли ОСОБА_2 наносив тілесні ушкодження. Також при бійці були присутні: дружина ОСОБА_2 та його діти.

При цьому показання свідка ОСОБА_7 щодо механізму завдання ударів ОСОБА_1 . ОСОБА_2 також підтверджується протоколом слідчого експерименту за його участю від 22.05.2019 року.

Так, під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 згідно з даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 22.05.2019 року з фототаблицею до нього ( том 2 а.с. 17-26), ОСОБА_7 надавав показання та продемонстрував як ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 декілька ударів долонями рук в область голови ззаду , а також два удари палицею довжиною близько 1,2 м, діаметром близько 5 см, в область передпліччя лівої руки та в область кісті лівої руки.

Даними висновку експерта № 83 від 27.05.2019 року стверджується, що вказані ОСОБА_7 , зокрема, під час проведення слідчого експерименту 22.05.2019 року, показання можуть відповідати об`єктивним судово-медичним даним по локалізації, кількості та механізму утворення у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, що були виявлені в процесі проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_1 (том 2 а.с.27).

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що вона хотіла купити дачний будинок, побачила оголошення про продаж будинку в с.Горобці та поїхала подивитися на цей будинок. Будучи в с.Горобці, та шукаючи будинок, вона почула крик й побачила жінку й чоловіка, які стояли на огороді, й жінку бив палкою чоловік. Там ще була дівчина, яка кричила чоловіку: «не надо». Палка була довжиною близько 1 м, вона була в правій руці чоловіка, удари він наносив по лівій стороні потерпілої. Вона стояла на відстані близько 20-25 м. Конфлікт був між жінкою, як потім з`ясувалось, що це була ОСОБА_1 , та чоловіком з однієї сторони та чоловіком, який завдавав удари та його родини: жінка, двоє дітей, - з іншої. Вона не підходила до них, не втручалась. Вона не була знайома з ОСОБА_1 , а її дочка ОСОБА_14 шила у неї одяг й розповіла про те, що сталося з її матір`ю. Тоді й вона розповіла, що була свідком цих події, однак не знала, що це була ОСОБА_15 .

При цьому показання свідка ОСОБА_12 щодо механізму завдання ударів ОСОБА_1 ОСОБА_2 також підтверджується протоколом слідчого експерименту за її участю від 20.11.2019 року.

Так, під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 згідно з даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 20.11.2019 року з фототаблицею до нього ( том 2 а.с. 35-41), ОСОБА_12 надавала показання та продемонструвала як ОСОБА_2 з дерев`яною палицею в руках довжиною близько 1,5 м та діаметром близько 6-7 см підбіг до ОСОБА_1 та наніс їй два удари вказаною палицею в область передпліччя рук, якими вона закривала голову.

Даними висновку експерта № 165 від 21.11.2019 року стверджується, що вказані ОСОБА_12 , зокрема, під час проведення слідчого експерименту 20.11.2019 року, показання щодо локалізації та механізму отримання тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 в області лівої верхньої кінцівки, можуть відповідати об`єктивним судово-медичним даним по локалізації, кількості та механізму утворення у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень в цій області (том 2 а.с.42).

Підстави не довіряти показанням свідка ОСОБА_12 у суду відсутні. Той факт, що дочка свідка ОСОБА_12 та потерпілої ОСОБА_1 дружили, про що свідок зазначила в судовому засіданні, не свідчить про її заінтересованість, при цьом суд також враховує таке.

Вказаний свідок в судовому засіданні перелічила учасників конфлікту, їх розташування на місці події, що відповідає фактичним обставнами встановленим судом в судовому засіданні.

А також за даними, що містяться в протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.11.2019 свідок ОСОБА_12 впізнала учасників конфлікта та осіб, що були присутні на місці події.

Так, за даними, що містяться в протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.11.2019 свідок ОСОБА_12 впізнала: ОСОБА_2 як особу, яка 27.04.2019 року наносила тілесні ушкодження ОСОБА_1 (том 2 а.с. 46-48, 183); ОСОБА_1 як особу, якій 27.04.2019 року наносились тілесні ушкодженняч (то 2 а.с. 55-57, 185); ОСОБА_7 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , як осіб які були присутніми 27.04.2019 на місці події (том 2 а.с. 43-45; 49-51; 52-54, 182, 181,184).

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 була сварка через земельну ділянку, яку ОСОБА_2 вважав своєю. При конфлікті були присутні: ОСОБА_1 та її чоловік, а також ОСОБА_2 , його дружина та дочка. Він же стояв від них на відстані близько 20 м, він бачив у ОСОБА_2 якусь палицю, ОСОБА_2 штовхав чоловіка ОСОБА_1 та замахувався в сторону ОСОБА_1 руками та палкою, самі удари він не бачив. Спочатку ОСОБА_2 , замахувався близько 3 разів рукою, а потім палкою. Також він бачив як дочка ОСОБА_2 відтягувала його від потерпілої за руку та одяг. Однак він не був присутнім протягом всього часу конфлікту, оскільки поїхав до сільського голови ОСОБА_18 з метою з’ясувати чия ця земельна ділянка з приводу якої виник спір, а коли він повернувся, то конфлікт вже був вичерпний. Він приймав участь в проведенні слідчого експерименту, підписував протокол, складений за результатми проведення такої слідчої дії та підтверджує його.

Під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_17 згідно з даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 08.11.2019 року з фототаблицею до нього ( том 2 а.с. 28-34), ОСОБА_17 надавав показання та продемонстрував як ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 один удар долонею правої руки та один удар долонею лівої руки в обличчя, а потім ОСОБА_2 схопив ОСОБА_1 за передпліччя рук, які вона підняла для захисту та штовхнув потерпілу.

Даними висновку експерта № 165 від 21.11.2019 року стверджується, що вказані ОСОБА_17 , зокрема, під час проведення слідчого експерименту 08.11.2019 року, показання можуть відповідати об`єктивним судово-медичним даним по локалізації, кількості та механізму утворення у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, що були виявлені в процесі проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_1 , але не в повному обсязі, оскільки ОСОБА_17 не вказує про механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 в область лівого плеча (том 2 а.с.42).

При цьому на доводи сторони захисту про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, в той час як свідок ОСОБА_17 під час судового засідання змінив свої показання, а дані ним показання в ході проведення слідчого експерименту судом безпосередньо не сприймались, зазначає таке.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 вересня 2020 року (справа № 740/3597/17, провадження № 51-6070кмо19), а також в постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року (справа № 664/317/17, провадження № 51-5195км20) приписи ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які було отримано в порядку передбаченому ст. 225 КПК України, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів, згідно зі ст. 95 КПК України. При цьому показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним процесуальним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.

У даному випадку зазначену слідчу дію було проведено 08 листопада 2019 року з метою перевірки й уточнення відомостей даних під час допиту свідка ОСОБА_17 , уточнення механізму нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 в присутності свідка ОСОБА_17 .

Свідку було роз`яснено його права та обов`язки, його попереджено про кримінальну відповідальність.

У слідчому експерименті брали участь статист і два понятих, яким, відповідно до вимог статей 11, 13, 15 та 223 КПК було роз`яснено їхні права та обов`язки. Фіксування процесуальної дії здійснювалося за допомогою фотоапарата, про що зазначено у протоколі слідчого експерименту, до протоколу долучені фотографії. Протокол слідчого експерименту підписали учасники процесуальної дії та поняті.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 безпосередньо зазначив, що він приймав участь в проведенні даного слідчого експерименту, підписував протокол, складений за результатми проведення такої слідчої дії та підтверджує його.

Таким чином, матеріали кримінального провадження містять достатні підстави для висновку про те, що протокол слідчого експерименту від 08 листопада 2019 року відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зокрема статей 104, 105 КПК України, а саму слідчу дію проведено за правилами та в порядку, передбаченими ст. 240 цього Кодексу, з дотриманням встановленої кримінальним процесуальним законом процедури проведення слідчого експерименту за участю свідка, та процесуальних гарантій, що виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від свідка ОСОБА_17 у ході слідчого експерименту.

Перевіряючи доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що у свідка ОСОБА_17 є підстави обмовляти його, оскільки він ОСОБА_17 був підозрюваним у справі щодо нанесення тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_10 , що мало місце в червні 2019 року, й в цій справі дочка ОСОБА_2 – ОСОБА_11 давала показання проти ОСОБА_9 , через що останній в теперішній час мститься обвинуваченому за це в такий спосіб, судом встановлено таке.

Так, згідно з вироком Новосанжарського районного суду Полтавсьої області від 30.10.2019року (том 2 а.с. 84-85) ОСОБА_17 був визнаний винним у вчиненні криіналього правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України за нанесення легкого тілесного ушкодження ОСОБА_19 . При цьому зі змісту вироку вбачається, що ОСОБА_17 в судовому засіданні вину визнав в повному обсязі та не заперечував вказаний факт, при цьому свідки не допитувались, зокрема й дочка ОСОБА_2 – ОСОБА_11 . Крім того слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_17 в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 проводився 08.11.2019 року, тобто вже після ухвалення судом вироку щодо ОСОБА_17 30.10.2019 року. Отже дані для наявності підстави для обмови ОСОБА_2 у ОСОБА_17 відсутні, оскільки відстуні мотиви для помсти, що були зазнанчені ОСОБА_2 .

Про факт конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що мав місце в с.Горобці в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , про що вони дізнались від мешканців села.

Так, свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що він як мешканець с.Горобці чув від інших мешканців, зокрема від продавця ОСОБА_22 про конфлікт, що мав місце між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Він же не був присутнім при вказаному конфлікті та йому невідомо в чому саме такий конфлікт виражався.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показала, що вона проживала в с.Горобці. Про конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 їй нічого не відомо, свідком подій вона не була. Від сусідів в с.Горобці чула, що була сварка між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні показав, що він є старостою в с.Малий Кобелячок, й йому стало відомо від працівників поліції, від ОСОБА_15 та від інших осіб про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 ОСОБА_1 . Так, ОСОБА_1 йому телефонувала та повідомляла, що її побили. Також йому телефонув ОСОБА_8 та сказав про конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу земельної ділянки, сказав, що викликали поліцію. Безпосередньо він не виїзжджав на місце конфлікту. Через декілька днів працівники поліції повідомили його про те, що ОСОБА_2 завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . З нею він бачився через декілька днів після конфлікту, вона зверталась з приводу того, щоб засвідчити, що спірна земельна ділянка належить їй.

Висновками судово-медичної експертизи №71 від 03.05.2019 (т.2 а.с. 1-2) встановлено, що у потерпілої ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця в завушній області зліва, синця в області верхньої третини лівого плеча по задній поверхні, синця в області верхньої третини лівого плеча по передній поверхні, гематоми в області нижньої третини лівого плеча по задній поверхні, синця в області першої фаланги 3-го пальця лівої кисті по задній поверхні, синця в області нижньої третини правого передпліччя по передній поверхні, синця в області проекції правого колінного суглоба по передній поверхні, синця в області лівого колінного суглоба по передній поверхні утворились в результаті дії тупих предметів, які діяли у вище вказані області не менше семи разів. Дані ушкодження могли утворитись в строк, вказаний вище, і у своїй сукупності за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Також експерт вважає, що в момент нанесення ушкоджень положення потерпілої по відношенню до нападника могло бути різноманітним.

Висновками судово-медичної експертизи (додаткова) №765 встановлено, що ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження які по ступеню тяжкості можливо розділити на декілька груп:

-до першої групи відноситься: гематома мяких тканин лівого плеча по задній поверхні, яка по ступеню тяжкості оцінюється, як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. (п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.);

-до другої групи відносяться: багаточисельні синці голови, верхніх та нижніх кінцівок, які по ступеню тяжкості можуть бути оцінені як кожне окремо так і в своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження (п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.)

Тілесні ушкодження обох груп могли утворитись не менше ніж від 7-ми кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті або інші предмети з подібними характеристиками, можливо в період 5-7 діб до моменту огляду судово-медичним експертом (03.05.2019) та при вищевказаних обставинах.

Не виключається можливість утворення синців лівого та правого колінних суглобів і при падінні тіла на площину.

Локалізація тілесних ушкоджень другої групи у підекспертної знаходиться в анатомічних ділянках досяжних для самоспричинення, але враховуючи їх кількість та морфологічну характеристику, наслідки, експерт вважає, що самоспричинення малоймовірно (т.2 а.с.134-138).

Висновки зазначених вище експертиз не є суперечливими, вони узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_15 , свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_12 щодо локалізації та механізму утворення легких тілесних ушкоджень у потерпілої, що вказані тілесні ушкодження могли утворитися 27.04.2019 та підтверджують той факт, що ОСОБА_2 ударами рук та дерев`яною палицею заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_1 , якими спростовуються твердження обвинуваченого ОСОБА_2 про його непричетність до заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілій.

Доводи сторони захисту про те, що Висновок експерта №71 датований 02.05.2019, що може свідчити про те, що й підекспертна ОСОБА_1 могла бути оглянута експертом саме 02.05.2019, тоді як за Додатковим висновком експерта №765 останній -7 день у який могли утворитися тілесні ушкодження на тілі потерпілої буде 28.04.2019, суд вважає безпідставними, виходячи з такого.

Так, згідно з висновком експерта №71 огляд підекспертної ОСОБА_1 був проведений саме 03.05.2019, про що зазначено в дослідницькій частині висновку, а також про що свідчать дати початку та закінчення експертизи. Дата же 02.05.2019 року, що зазначена у вступній частині висновку експерта та про що зазначає сторона захисту, є датою ухвали слідчого судді, на підставі якої проводилась експертиза. При тому, що й за умови проведення огляду потерпілої 02.05.2019 року, не була б спростована можливість утворення тілесних ушкоджень у потерпілої саме 27.04.2019, оскільки строк 5-7 діб до моменту огляду становив би період з 26.04.2019 по 28.04.2019.

Щодо доводів сторони захисту про можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 в інший день та недоведеність спрчинення обвинуваченим потерпілій тілесних ушкоджень саме 27.04.2019 об 11 годині 30 хвилин судом також встановлено таке.

Так, відповідно до рапорту, яким зафіксоване звернення потерпілої до органів поліції ЄО №1936 від 27.04.2019 (том 2 а.с. 173) 27.04.2019 о 12:24 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що о 12:23 за адресою: с.Горобці Новосанжарського району, заявниця ОСОБА_1 повідомила саме про бійку.

Працівники поліції, які виїжджали 27.04.2019 року на місце події за повідомленням ОСОБА_1 , будучи допитаними в судовому засіданні показали, таке.

ОСОБА_24 покзав, що від ОСОБА_1 було повідомлення про конфлікт з сусідом. За вказаним повідомленням він виїжджав разом з ОСОБА_25 . Конфлікт був з приводу земельної ділянки. В чому саме виражався конфлікт, що саме пояснювала ОСОБА_1 та чи були у неї тілесні ушкодження, він не пам`ятає.

ОСОБА_25 в судовому засіданні показав, що він разом з ОСОБА_24 виїжджав в с.Горобці за повідмоленням ОСОБА_1 в 2019 році. При цьому він спілкувався з ОСОБА_2 та його родиною. З ОСОБА_1 же спілкувався ОСОБА_24 , він здійснив її опитування та опитування її чоловіка. Так ОСОБА_2 повідомив, що між ним та ОСОБА_3 стався словесний конфлікт та сварка через земельну ділянку, про тілесні ушкодження нічого не говорив. Він не спілкувався з ОСОБА_1 , бачив її на відстані близько 10 м., при цьому вид у неї був збуджений, пошкоджень на її одязі, а також тілесних ушкоджень на неї він не бачив. Однак як би у неї були наявні тілесні ушкодження чи її стан викликав би занепокоєння, вони би викликали швидку медичну допомогу та ними були б прийнятті відповідні заходи.

Показання вказаних свідків про те, що вони не бачили видимих тілесних ушкоджень на тілі потерпілої, не свідчать про їх відсутність, оскільки вказані особи не були очевидцями конфлікту. ОСОБА_24 , надаючи показання в судовому засіданні, не пам`ятав фактичні обставини даної події, зокрема й наявність чи відсутність тілесних ушкоджень у потерпілої, а ОСОБА_25 , зазначив, що він не спілкувався з ОСОБА_1 та бачив її на відстані близько 10 м.

При цьому потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що дійсно з нею спілкувався працівник поліції ОСОБА_24 , який при цьому дав їй свій номер мобільного телефону й сказав, що якщо її стан погіршиться, щоб вона йому зателефонувала й він скаже, що їй робити далі. Однак, коли вона стала телефонувати ОСОБА_24 28.04.2019 він не відповів на її дзвінки, а також не відповів на смс-повідомлення. 29.04.2019 вона звернулась до поліції, де написала нову заяву про події 27.04.2019 року. Працівники поліції знову не сказали, що вона мала робити, щоб зафіксувати наявні у неї тілесні ушкодження. Вона за допомогаю мережі Інтернет знайшла номер гарячої лінії, де їй повідомили про необхідність звернення до лікаря-хірурга та проведення судово-медичної експертизи. Тоді вона 30.04.2019 звернулась до лікарні.

Так, дійсно в матеріалах кримінального провадження, наявні два протокола про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 27.04.2019 року потерпіла зазначала у своїй заяві про те, що 27.04.2019 близько 11 год. 30 хвил. невідомі особи, які проживають по сусідству в с.Горобці, погрожували їй (том 2 а.с. 180).

Згідно з протоколом про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 29.04.2019 року потерпіла зазначила у своїй заяві про те, що 27.04.2019 близько 11 год. в с.Горобці ОСОБА_26 наніс їй тілесні ушкодження (том 2 а.с. 179).

Саме вказану інформацію було внесено до ЄРДР і розпочато кримінальне провадження.

Так, за даними з витягу з кримінального провадження № 12019170270000217 про внесення до ЄРДР 30.04.2019 відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, слідує, що 27.04.2019 невстановлена особа на грунті раптово неприязнених відносин нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_1 в с.Горобці Новосанжарського району Полтавської області (том 1 а.с. 4).

За поясненнями потерпілої, наданими в судовому засіданні, на час приїзду працівників поліції після конфлікту 27.04.2019, вона перебувала в емоційно-збудженому стані, прізвище обвинуваченого на той час вона не знала, особисто заяву не писала та не може пояснити чи всі підписи в протоколі про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 27.04.2019 року, належать їй. А також зазначила, що такий поротокол працівники поліції не складали на місці події.

Враховуючи пояснення потерпілої, відсутність даних щодо інших відомостей про наявні конфлікти між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в даний період, а також, виходячи з рапорта співробітника поліції від 27 квітня 2019 року, яким зафіксовано телефонне звернення потерпілої до правоохоронних органів щодо подій, в якому зазначене про повідомлення заявника ОСОБА_1 саме про бійку, суд вважає, що дані які містяться в протоколі про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 27.04.2019 року не спростовують висновки суду про завдання ОСОБА_1 27.04.2019 тілесних ушкоджень.

Щодо часу завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 27.04.2019, то суд зазначає, що всі учасники конфлікту вказували що даний конфлікт мав місце в період часу з 11 до 12 години та тривав 15-40 хвилин. Цих обставин не заперечувала жодна зі сторін кримінального провадження. Тому, на переконання суду, зазначення часу заподіяння тілесних ушкоджень «близько 11 години 30 хвилин» відповідає фактичним обставинам справи.

Те що працівники поліції, які виїжджали на місце події 27.04.2019, не викликали слідчо-оперативну групу та швидку медичну допомогу, не внесли відомості до ЄРДР, не спростовує наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 , а може свідчти лише про неналежне виконання службових обов`язків даними працівниками поліції.

Дані про будь-які конфлікти у ОСОБА_1 з іншими особами в вказаний період, чи про конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28-29 квітня 2019, матеріали справи не містять.

При тому, що факт завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 саме в вказаний період часу також підтверджуються даними, що містяться у висновку судово-медичної експертизи (додаткова) №765 про те, що виявлені у ОСОБА_1 тілесні ушкодженя могли утворились в період 5-7 діб до моменту огляду судово-медичним експертом (03.05.2019), тобто могли утворитися 27.04.2019, та при вищевказаних обставинах, а також підтверджуються показанями свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 .

Так, свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 є її сусідкою, й вона напередодні свята Пасхи 27.04.2019 року прийшла до неї за міксером, однак вдома нікого не було. Тоді вона ще раз прийшла близько 17 години, й побачила, що ОСОБА_1 та її чоловік були збуджені, на лівій руці ОСОБА_1 був синець, побиті коліна, червоне обличчя. ОСОБА_1 сказала, що її побив сусід по земельній ділянці в с.Горобці. Між ОСОБА_1 та її чоловіком ніколи не було сварок, й вона не бачила до цього випадку тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні показала, що в квітні 2019 року перед святом Пасхи вона разом з мамою ОСОБА_29 прийшли до ОСОБА_1 , яка є її колишньою вчителькою, за косметикою «Ейвон» й побачили садни у неї на лівій руці та колінах та було опухле обличчя. На питання, що з нею трапилось, вона не стала розповідати, а коли через декілька днів вони її випадково зустрілі, то вона сказала що її та її чоловіка побив на дачі чоловік, на тілі у неї було багато гематом.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні показала, що напередодні свята Пасхи, 27 квітня 2019 вона разом з дочкою ОСОБА_28 прийшли до ОСОБА_1 за косметикою «Ейвон». У ОСОБА_1 було опухле обличчя, була рука в саднах та побиті коліна. Вона розповіла, що її побив сусід по земельній ділянці на дачі. Вони були в своєму дворі, він же прийшов та почав бити. Говорила, що удари він наносив руками та палкою, хто саме завдав ударів вона не називала. ОСОБА_1 говорила, що там була дочка особи, яка її била, його родина. Їй відомо, що у ОСОБА_1 та її чоловіка гарні відносини, вона ніколи до цього випадку не бачила у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Показання же свідка ОСОБА_30 , яка була допитана за клопотанням обвинуваченого, й яка показала про те, що в перших числах травня 2019 року, 1 чи 2 числа, вона приїжджала до ОСОБА_2 в с.Горобці за розсадою та бачила чоловіка та дружину, яка працювали на сусідньому з ОСОБА_31 огороді. Їх вона бачила на відстані близько 50 м, їх обличчя вона не бачила та напевно сказати, що то була ОСОБА_1 вона не може, не спростовують завдання ОСОБА_2 . ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, оскільки ОСОБА_30 не була очевидцем вказаних подій. Також не спростовують показання вказаного свідка наявність у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень 1-2 травня 2019, оскільки за її показаннями вона в перших числах травня 2019 року бачила чоловіка та жінку, які працювали на сусідньому з ОСОБА_31 огороді, однак сказати, що то була ОСОБА_1 вона не може, їх вона бачила на відстані близько 50 м.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_16 в судовому засіданні показали, що ОСОБА_2 не наносив тілесні ушодення ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_11 , в судовому засіданні показала, що вона є дочкою ОСОБА_2 , в квітні 2019 року вона, батько та мати повертались додому в с.Горобці та побачили, що подружжя ОСОБА_3 стояли на їхній земельній ділянці, батько став з`ясовувати у них, що вони там роблять. Вони у відповідь почали нецензурно висловлюватися, чоловік ОСОБА_1 почав замахуватися лопатою, яку тримав в руках. Між ними почався скандал, вона стояли на відстані близько 20 м. Конфлікт був словесний, батько висловлювася нецензурною лайкою на їх адресу, й вона його увела додому. На цьому конфлікт закінчився. Після цього приїжджали працівники поліції. Під час конфлікту удари ніхто нікому не наносив, будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 не було.

Також пояснила що була свідком того як ОСОБА_8 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_32 червні 2019 року та надавала викривальні показання відносно нього на досудовому слідстві. Тому вважає, що ОСОБА_8 з помсти надає показання проти її батька.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що є дружиною ОСОБА_2 , 27.04.2019 року в першій половиня дня вона побачила на земельній ділянці, якою сусіди їм дозволили користуватися, ОСОБА_1 та її чоловіка. Вона спитала у них, що вони там роблять, між ними був словесний конфлікт, після чого вона пішла, зателефонувала чоловіку та сказала, що їх сусіди працюють на їх земельній ділянці. ОСОБА_26 приїхав та спитав у подружжя ОСОБА_3 , що вони роблять на цій земельній длянці, з приводу цього між ними виник словесний конфлікт, однак ОСОБА_2 не наносив ударів ні ОСОБА_1 , ні її чоловіку, тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 не було. При конфлікті були присутні вона, ОСОБА_2 , їх син, дочка та ОСОБА_1 з чоловіком. ОСОБА_8 не був постійно присутнім, він кудись від`їжджав, конфлікт тривав близько 30 хвилин.

Показання вказаних свідків: ОСОБА_11 , яка є дочкою обвинуваченого, та ОСОБА_16 , яка є дружиною обвинуваченого, в тій частині, що ОСОБА_2 під час конфлікту удари не наносив, будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не завдавав, суд оцінює критично та вважає їх засобом захисту їх близького родича та члена сім`ї, оскільки такі показання спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, зокрема показаннями потерпілої ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_17 щодо обставин, часу та механізму завдання тілесних ушкоджень, що узгоджується з даними судово-медичної експертизи №71 та додаткової судово-медичної експертизи №765 про можливість утворення виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень 27.04.2019.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.125 КК України як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків.

Обвинувачений раніше не судимий (том 2 а.с.74), одружений, має двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання згідно довідки-характеристики від 19.07.2021 (том 2 а.с.122) характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (том а.с.72).

Згідно з висновком органу пробації, виправлення ОСОБА_2 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства; при цьому ризик небезпеки для суспільства та ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінені як середні.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.ст.66,67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у вигляді громадських робіт в межах санкції ч.2 ст.125 КК України, яке буде необхідним то достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

05.02.2020 року потерпілою ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні пред`явлено цивільний позов, в якому остання просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь завдану матеріальну шкоду у розмірі 900,99 грн., моральну шкоду у розмірі 20000 грн. та витрати за правову допомогу адвоката в розмірі 3250 грн.

В подальшому потерпілою надавались заяви та клопотання про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, з урахуванням індексу інфляції та процесуальних витрат (том 2 а.с. 95, 114, 178).

Вирішуючи питання щодо цивільного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист – це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Так, згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а відповідно до ч.2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

У відповідності до вимог ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Заявляючи позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, потерпіла зазначила шкоду в розмірі 900,99 грн., що складається з витрат, яких вона зазнала в зв`язку з лікуванням після отриманих тілесних ушкоджень на придбання ліків та лікарських засобів, а також витрати на проїзд з смт Нові Санжари до м.Полтави до ГУНП в Полтавській області, а також до лікувального закладу.

Враховуючи, що витрати на лікування, зазначені потерпілою ОСОБА_1 частково підтверджуються фіскальними чеками на придбання медикаментів аертал, нейро-норм, мазь діклофенак, дексалгин, придбаних за період з 04.05.2019 року по 21.05.2019 року (т.1 а.с.42, 44, 45), що відповідає строку завдання тілесних ушкоджень потерпілій та призначенням лікарів (т.1 а.с.36, 37), суд вважає можливим задовольнити цивільний позов в частині відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 504,29 грн: 117,30 грн. (чек від 04.05.2019) +267,11 грн.(чек від 08.05.2019)+119,88 грн.(чек від 21.05.2019).

Необхідність же подання для розгляду даного кримінального провадження звернень до начальника ГУНП в Полтавській області в жовтні 2019 не доведено, тому компенсація вартості проїзду до останнього в розмірі 59,98 грн., задоволенню не підлягає.

Також на підлягає відшкодуванню витрати на поїздку до лікувального закладу м.Полтави в сумі 28,48 грн., оскільки потерпілою не зазначено коли саме, до якого лікувального закладу вона зверталась та з приводу чого. А надана до позову копія квитка (том 1 а.с. 40) датована 24.12.2019, тобто через 8 місців після події завдання тілесних ушкоджень.

З приводу вимоги про стягнення моральної шкоди, завданої скоєним кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_1 у розмірі 20000 грн, яка виразилася в тому, що вона перенесла важкий емоційний стрес, опинилася у збентеженому та безпорадному стані, на даний час вона вимушена проходити курс відновного лікування хребта. Вона відчуває страх, коли перебуває в с.Горобці, до теперішнього часу відчуває сильні душевні хвилювання , суд бере до уваги положення статей 23 та 1167 ЦК України, які передбачають право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

При цьому, згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року ,під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у життєвому становищі, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оцінюючи доводи потерпілої ОСОБА_1 , викладені нею у якості обгрунтування своїх вимог у мотивувальній частині цивільного позову, а також показання потерпіолої і фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що в результаті скоєного кримінальнього правопорушення потерпіла дійсно зазнала моральних, душевних страждань, що полягають у душевних переживаннях та стресі, пов`язаних з ушкодженням здоров`я, перенесеному фізичному болю, враховуючи локалізацію отриманих тілесних ушкоджень (голова, передплічічя рук), що потребує часу на відновлення свого психоемоційного стану, наслідки для здоров`я потерпілої, суд дійшов висновку про достатність відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000 грн., що відповідає вимогам розумності, виваженості і справедливості.

Разом із тим, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення майнової та моральної шкоди із урахуванням індексу інфляції задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ч.1, ч.2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За положенням ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У даних зобов`язаннях обвинувачений не є таким, що прострочив, оскільки його обов`язок відшкодувати шкоду, наявність та розмір спричиненої матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_1 , встановлюються лише даним судовим рішенням, в зв`язку з чим підстави для застосування ч.2 ст. 625 ЦК України та стягнення інфляційних втрат, на теперішній час відсутні.

Що стосується питання стягнення витрат на правову допомогу та інших процесуальних витрат, суд виходить з такого.

Положеннями ч. 1 ст. 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Відповідно до ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із:

1) витрат на правову допомогу;

2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;

3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;

4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Правовою підставою відшкодування таких витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що з одного боку процесуально підтверджують надання правових послуг представником, а з іншого боку свідчать про сплату вартості зазначеної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, між потерпілою ОСОБА_1 та адвокатом Головко І.І. 20.05.2019 року був укладений договір №157 про надання правової допомоги (том 1 а.с.47), за умовами якого адвокат зобов`язався здійснювати представництво та захист інтересів потерпілого, зокрема, під час розгляду справи в суді. Відповідно до наданих розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу (том 1 а.с.49) та квитанції №157 (том 1 а.с.48) витрати на суму 3250 грн. є документально підтвердженими.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про стягнення витрат на правову допомогу з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в розмірі 3250 грн.

А також з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 підлягають стягненню процесуальні витрати, які пов`язані із проведенням додаткової судово-медичної експертизи та полягають у витратах на проїзд в експертну установу (том 2 а.с. 140,157 )в розмірі 96 грн.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

Керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374, 392, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , матеріальну шкоду в розмірі 504 (п`ятсот чотири) грн. 29 коп., моральну шкоду в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 3250 (три тисячі двісті п`ятдесят) грн. та витрати на залучення експерта в розмірі 96 (дев`яносто шість) грн.

Речові докази по справі: мобільний телефонм марки «Sigma», який переданий під розписку на зберігання ОСОБА_17 – залишити власнику ОСОБА_17 .

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва