Ухвала суду № 101380268, 24.11.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/13150/21

Провадження № 2/750/2823/21

У Х В А Л А

24 листопада 2021 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Супрун О.П., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, при пред`явленні позовної заяви ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівський професійний будівельний ліцей» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за час відсторонення,

в с т а н о в и в :

18 листопада 2021 року позивач звернулася до ДПТНЗ «Чернігівський професійний будівельний ліцей», в якому просить:

-визнати незаконним та скасувати наказ відповідача про відсторонення позивача від роботи та поновити його на роботі;

-зобов`язати відповідача виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення позивача від роботи.

Також у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення її від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України).

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач, посилаючись у мотивувальній частині позовної заяви на норми закону, які регулюють вирішення питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у резолютивній частині заявляє вимогу майнового характеру про зобов`язання відповідача виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за фактичний час незаконного відсторонення позивача від роботи.

Суд звертає увагу, що абзацом 3 пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи -

невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі

трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними

правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку

за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які

пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації)

менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього

заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються

положення Порядку обчислення середньої заробітної плати,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого

1995 року N 100 (100-95-п) (зі змінами, внесеними постановою

Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348).

(Абзац третій пункту 32 із змінами, внесеними згідно з Постановою

Верховного Суду України N 18 ( v0018700-95 ) від 26.10.95).

Аналіз даного роз`яснення дає підстави для висновку, що у випадку незаконного відсторонення від роботи підлягає стягненню саме середній заробіток, а не заробітна плата, які є різними за своєю правовою природою, на що вказує і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня у справі № 910/4518/16.

Крім того, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Також варто зауважити, що як середня заробітна плата, так і середній заробіток стягуються у судовому порядку, а не зобов`язуються до виплати відповідачем, а тому позивачем визначено не передбачений законом чи договором спосіб захисту її права у вигляді зобов`язання відповідача виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, чим порушено вимоги пункту четвертого частини другої статті 175 ЦПК України.

У разі заявлення вимоги про стягнення середнього заробітку позивач повинна визначити ціну позову та сплатити судовий збір.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 січня у справі № 910/4518/16 пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Тобто, позивач звільнена від сплати судового збору щодо вимог про стягнення заробітної плати, а не середнього заробітку, який може бути нарахований у разі незаконного відсторонення від роботи.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 270,00 грн (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік").

Згідно з п/п. 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір, ставка якого складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11 350,00 грн).

Таким чином, для прийняття судом позову позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 908,00 грн та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, звертаючись до суду з вимогою про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, позивачем не зазначено ані його номер, ані дата прийняття.

За приписом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівський професійний будівельний ліцей» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за час відсторонення – залишити без руху.

Запропонувати позивачеві в триденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки, а саме:

- зазначити номер оспорюваного наказу та дату його прийняття;

- визначити спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором;

- надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.) у разі визначення способу захисту права у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

У разі подання уточненої позовної заяви чи додаткових документів на виконання ухвали судді, надати їх у кількості відповідно до вимог статті 177 ЦПК України.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя