Ухвала суду № 101376813, 25.11.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/19553/21

Провадження № 2/643/6227/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2021 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Косенко Сергія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Косенко С.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 (далі – позивач), звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «Кей-Колект» грошові кошти в загальному розмірі 1102072,77 грн. як перевищення різниці вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Дослідивши отримані матеріали, судом встановлені недоліки позовної заяви, які унеможливлюють відкриття провадження у справі та обумовлюють необхідність залишення позовної заяви без руху, а саме.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Таким чином, за подання даної заяви підлягає сплаті судовий збір у розмірі 11020,73 грн.

Разом з позовною заявою адвокат Косенко С.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав клопотання, в якому просить звільнити позивача від сплати судового збору на підставі ст. 136 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи його майновий стан.

Вирішуючи вказане клопотання, суд керується таким.

Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 2 ст. 136 ЦПК України передбачено, що якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Аналогічні норми містяться в Законі України «Про судовий збір».

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 вказаного Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з вказаних вище положень законодавства України, звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати, є правом суду, а не обов`язком.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Європейський суд з прав людини також зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

До клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем надано відповідь на запит з державного реєстру фізичних осіб- платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 24.03.2021 року, з якої вбачається, що річний дохід позивача за 2020 рік склав 60019,60 грн.

Таким чином, 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік дорівнює 3000,98 грн.

Виходячи з положень законодавства України, суд приходить до висновку, що сплата позивачем під час пред`явлення позову судового збору в розмірі 5 % його річного доходу за 2020 рік переслідуватиме легітимну мету та не становитиме непропорційний і надмірний тягар для позивача, який був би несумісним із самою суттю права на доступ до правосуддя.

Враховуючи наведене та виходячи з розміру доходу позивача за минулий рік, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для сплати позивачем під час пред`явлення позову судового збору в розмірі 3000,98 грн.

За таких обставин, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне розстрочити сплату судового збору наступним чином: під час пред`явлення позову сплаті підлягає судовий збір у розмірі 3000,98 грн., решта судового збору в сумі 8019,75 грн. (11020,73 грн. – 3000,98 грн.) підлягає стягненню за судовим рішенням у справі.

У клопотанні позивача про звільнення від сплати судового збору суд відмовляє, оскільки позивачем не доведено наявність виключних обставин, які б унеможливлювали в цілому сплату ним судового збору, в тому числі неможливість сплати судового збору в розмірі 3000,98 грн. під час пред`явлення позову. При цьому суд враховує, що в разі задоволення позовних вимог решта судового збору в розмірі 8019,75 грн. за судовим рішенням підлягатиме стягненню з відповідача на користь держави.

Враховуючи наведене, розстрочення сплати судового збору забезпечуватиме справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи та завданням вжиття стримуючих заходів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів - з одного боку, і захистом інтересів позивача при поданні позову до суду та забезпечення його права на доступ до правосуддя – з іншого боку.

Судовий збір в сумі 3000,98 грн. необхідно сплатити за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Московск/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA568999980313171206000020657, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Способами усунення недоліків позовної заяви є наступні: надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 3000,98 грн.

Керуючись ст. 136, 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Розстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за пред`явлення позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про стягнення грошових коштів наступним чином: під час пред`явлення позову сплаті підлягає судовий збір у розмірі 3000,98 грн., решта судового збору в сумі 8019,75 грн. підлягає стягненню за судовим рішенням у справі.

Позовну заяву адвоката Косенко Сергія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про стягнення грошових коштів – залишити без руху, надавши ОСОБА_1 строк для сплати судового збору в розмірі 3000,98 грн. - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу та його представнику, що якщо вони відповідно до цієї ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, та усунуть вказаній в цій ухвалі недоліки, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо вони не усунуть недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Д.А. Крівцов