Вирок № 101376688, 25.11.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/2605/21

Номер провадження 1-кп/629/298/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участю секретаря судового засідання – Назарової В.С.,

прокурора - Черкаса О.О.,

потерпілої - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефа Харківської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 12.11.2002 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі, звільненого 31.03.2006 року Суходольською ВК Луганської області умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 11 днів;

- 04.04.2007 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 23.10.2010 року Темнівською ВК Харківської області (№100) по відбуттю строку покарання;

- 03.03.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 13.06.2015 року Харківською ВК №43 по відбуттю строку покарання;

- 26.10.2015 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 звільненого від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік;

- 10.12.2015 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2,3 ст.185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі;

- 15.03.2016 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого 06.10.2020 року Харківською ВК №43 по відбуттю строку покарання,

- 16.04.2021 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України,

в с т а н о в и в :

25.12.2020 року близько 17-00 год. ОСОБА_2 проходив повз домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_1 та у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, діючі повторно, зламавши паркан, проник на територію вищевказаного домоволодіння. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення майна ОСОБА_1 , зламав замок в приміщенні підвалу, звідки таємно викрав: 2 комплекти передніх і задніх ресор на автомобіль «Газель» вартістю 2066 грн. 67 коп., саморобну драбину вартістю 750,00 грн., кутники металеві довжиною 60 см., розміром 30 см. х 30 см. в кількості 20 шт., вартістю 368 грн. 60 коп., 2 труби діаметром 20 мм., довжиною 2 м., кожна вартістю 102 грн. 96 коп. Після цього, утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 3288 грн. 23 коп.

Крім того, 09.01.2021 року близько 20-00 год. ОСОБА_2 проходив повз домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_1 та у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, діючи повторно, через хвіртку проник на територію вищевказаного домоволодіння, звідки таємно викрав: колісний диск 16 діаметру на автомобіль «Газель» вартістю 1000 грн. та кутники металеві довжиною 2 м., розміром 40 см. х 40 см. в кількості 3 шт. вартістю 344 грн. 52 коп. Після цього, утримуючи при собі викрадене майно, ОСОБА_2 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_1 майнову шкоду на загальну суму 1344 грн. 52 коп.

Крім того, у невстановлені дату та час, у невстановленої особи ОСОБА_2 придбав гранату РГД- 5 з запалом УЗГРМ - 2, яку зберігав в квартирі АДРЕСА_3 , з метою збуту. Після чого у ОСОБА_3 виник умисел на збут вищезазначеної гранати та запалу. Реалізуючи свій злочинний умисел, 11.03.2021р. ОСОБА_2 , перебуваючи на вулиці Ломоносова міста Лозова Харківської області, поруч з магазином «Салют», в період часу з 15-03 год. по 15-16 год., провів зустріч з ОСОБА_4 , який проводив оперативну закупку бойових припасів. В подальшому ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливого мотиву та з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи за вказаною адресою, продав ОСОБА_4 за 400 гривень, тобто незаконно збув згідно висновку експерта № СЕ-19/121-21/5860ВТХ від 03.03.2021р.: корпус ручної осколкової гранати РГД- 5 з уніфікованим запалом до ручних гранат модернізований УЗРГМ-2, які у своїй сукупності утворюють ручну осколкову гранату дистанційної РГД-5, яка відноситься до категорії бойових припасів.

Крім того, у в невстановлені дату та час, за невстановлених обставин у ОСОБА_2 виник умисел на незаконне придбання, перенесення та зберігання боєприпасів. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 у невстановлені дату та час, у невстановленої особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне придбання, перенесення та зберігання вибухових пристроїв, з метою використання їх в особистих цілях, без передбаченого законом дозволу, придбав дві гранати РГД- 5, які переніс до квартири АДРЕСА_3 , де зберігав до 17-45 год. 19.03.2021р. Під час проведення 19.03.2021р. обшуку квартири АДРЕСА_3 , за місцем мешкання ОСОБА_2 було виявлено та вилучено згідно висновку експерта № СЕ-19/121-21/6733 - ВТХ від 31.03.2021р., два корпуси ручної осколкової гранати РГД-5 та два уніфіковані запали до ручних гранат модернізовані УЗРГМ-2, які у своїй сукупності утворюють ручні осколкові гранати дистанційної РГД-5, які відносяться до категорії бойових припасів, які ОСОБА_2 придбав, переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Потерпіла у судовому засіданні підтримала цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на її користь матеріальної шкоди в розмірі 5000 грн., моральної шкоди – в розмірі 20000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно 25.12.2020 року та 09.01.2021 року з території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , вчиняв крадіжки чужого майна при зазначених у обвинувальному акті обставинах, а також придбав, носив, зберігав та реалізовував бойові припаси, не маючи дозволу. Щиросердно розкаюється у скоєних ним кримінальних правопорушеннях. Цивільний позов потерпілої визнав у повному обсязі.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо витрат по кримінальному провадженню та речових доказів.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд находить його вину повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно, а також за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне носіння, зберігання, придбання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачений скоїв тяжкі злочини.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення корисливих умисних злочинів,відбував покарання в місцях позбавлення волі, не працює, неодружений, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем реєстрації характеризується формально.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття у скоєному.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочинів.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення кримінальних правопорушень і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку про те, що його подальше перевиховання та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень можливе тільки в умовах реального відбування покарання та призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей.

Суд при призначенні покарання застосовує ч. 1 ст. 70 КК України та призначає покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, а саме за кожне кримінальне правопорушення окремо, а остаточне покарання призначає шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення до ухвалення вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.04.2021 року, суд при призначенні покарання застосовує положення ч. 4 ст. 70 КК України та призначає покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

У даному кримінальному провадженні запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Обвинувачений, засуджений вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.04.2021 року, відбуває покарання з 16.04.2021 року.

Згідно протоколу затримання № 15/86 ОСОБА_2 було затримано 19.03.2021р., згідно ухвали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.03.2021р. звільнено та застосовано цілодобовий домашній арешт.

Відповідно до ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ч. 1 ст. 128 КПК України, враховуючи положення ст. 23 ЦК України та положення п.9 Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з послідуючими змінами та доповненнями «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди», суд вважає, що цивільний позов потерпілої на загальну суму 25000 грн. підлягає задоволенню та стягує на її користь з обвинуваченого матеріальну шкоду в розмірі 5000 грн., моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Згідно ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання

- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі,

- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання більш суворого покарання, призначеним за даним вироком, менш суворим, призначеним вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.04.2021 року, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відраховувати з 16.04.2021 року.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання час затримання з 19.03.2021р. по 22.03.2021р.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , матеріальну шкоду в розмірі 5000 грн., моральну шкоду в розмірі 20000 грн., всього на загальну суму 25000 грн.

Речові докази: 6 ресор та автомобільний диск, передані на зберігання потерпілій ОСОБА_1 , - залишити останній; металеві осколки, залишені після експериментальних вибухів гранат РГД-5, передані до камери зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, - знищити.

Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30.04.2021 року, на 6 ресор до автомобіля та автомобільний диск.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-21/8545-АВ від 27.04.2021р. у розмірі 653,80 грн.; витрати за проведення судових вибухо-технічних експертиз № СЕ-19/121-21/6733-ВТХ від 31.03.2021р. в розмірі 3269 грн. та № СЕ-19/121-21/5860-ВТ від 18.03.2021р. в розмірі 3269 грн. (отримувач ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.Г. Попов