Вирок № 101376269, 25.11.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3884/20

Номер провадження 1-кп/623/106/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

прокурорів Козир М.В., Молодовського І.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Кузнєцова О.О.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №1202022032000681 від 26 серпня 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця міста Ізюм, Харківської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, розлученого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, є особою з інвалідністю II групи, хворіє на РРТБ легень (інфільтративний), в силу статті 89 КК України раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2020 року, у вечірній час, близько 21 години, більш точного часу в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1 , знаходячись на ділянці місцевості, розташованої неподалік будинку №159 по вулиці Шмідта в місті Ізюм, Харківської області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті ревнощів, вчинив сварку з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті останній, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_5 і бажаючи їх настання, діючи з мотивів особистої неприязні до останньої, тримаючи в руці ніж, наніс ОСОБА_5 сім ударів в область грудної клітини, чим заподіяв останній тілесні ушкодження у вигляді семи колото-різаних поранень грудної клітини, що проникають у праву та ліву плевральні порожнини, які супроводжувались пораненням серця, правої й лівої легені, ускладнились розвитком внутрішньої кровотечі та кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, та два удари ножем по лівій кисті, чим заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді двох колото-різаних поранень лівої кисті, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Внаслідок спричинених тілесних ушкоджень у вигляді семи колото-різаних поранень грудної клітини, що проникають у праву й ліву плевральні порожнини, що супроводжувались пораненням серця, настала смерть ОСОБА_5 .

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 115 КК України, - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у спричиненні смерті потерпілій ОСОБА_5 , за вказаних в обвинувалньому акті обставин визнав, однак, заперечував щодо наявності умислу в його діях, повідомив, що 25 серпня 2020 року, о 06 годині 30 хвилин, зателефонувала ОСОБА_5 і сказала, що йде в суд, потім зателефонувала о 16 годині та о 19 годині і вони домовились зустрітись пізніше. Зустрілись біля лісу по вулиці Шмідта, біля будинку № 159, близько 20 години 30 хвилин, пішли в ліс. З собою у ОСОБА_1 були покривало, вода, мило, рушник, ніж, закуска і 2 пляшки по 0,5 л. самогону. Коли вони прийшли на місце, в них були інтимні стосунки, після чого вони сиділи на покривалі, ОСОБА_5 сиділа навпроти обвинуваченого, останній стояв на колінах, різав помідори. Зі слів обвинуваченого ОСОБА_1 він був тверезий до зустрічі. Почали пити самогон, випили близько половини пляшки об`ємом 0,5 л. ОСОБА_5 почала розповідати в подробицях як живе з ОСОБА_6 та інтимні подробиці їх життя, стала ображати його, ОСОБА_1 з ревнощів ударив її ножем, яким різав помідори, в груди. Що було далі, він не пам`ятає, у свідомості все помутніло. Обвинувачений не заперечує, що він наніс всі удари. Коли прийшов до тями, то побачив, що ОСОБА_5 лежить на боку та не подає ознак життя, він витягнув з-під неї покривало, зібрав свої речі і пішов до старого будинку своїх родичів. Мобільний телефон ОСОБА_5 залишився на місці. Вранці ОСОБА_1 пішов у лікарню, зателефонував сестрі та все їй розповів, попросив її повідомити родичів, де лежить труп ОСОБА_5 . Пояснити, з якою метою він наносив померлій удари, обвинувачений не може. Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 визнає в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що вона, її брат і мати проживали разом на арендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 була вдома у сусіда, з яким вона мала стосунки, їй зателефонував ОСОБА_7 , який хотів віддати їй велосипед і мопед. Після дзвінка вона пішла з дому і більше не повернулася. 26 серпня 2020 року потерпілій зателефонувала ОСОБА_8 і сказала, що ОСОБА_1 вбив її матір та повідомила, де це відбулося. Брат потерпілої ОСОБА_4 поїхав туди, зателефонував потерпілій та повідомив, що їх мати померла. Також, потерпіла підтвердила, що у ОСОБА_5 був мобільний телефон.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_1 деякий час жив разом із її донькою ОСОБА_5 в її будинку. Потерпілій відомо з телефонної розмови з донькою, що 25 серпня 2020 року їй телефонував ОСОБА_7 та просив ОСОБА_5 прийти забрати велосипед і мопед. 26 серпня 2020 року ОСОБА_3 телефонувала доньці, однак вона не брала слухавку. Коли зателефонувала онуці ОСОБА_2 , їй в цей момент дзвонила ОСОБА_8 , після чого онука сказала потерпілій, що ОСОБА_5 вбили.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 повідомив, що 26 серпня 2020 року йому зателефонувала ОСОБА_8 і попросила дати слухавку його сестрі ОСОБА_2 , яка в ході розмови з ОСОБА_8 почала плакати та кричати і сказала, що ОСОБА_1 вбив їх матір і розповіла, де це сталося. ОСОБА_4 поїхав на те місце, там він побачив ОСОБА_5 , яка лежала на лівому боці, майже на животі, обличчям вниз, голова була розбита, була кров на потилиці і поряд на землі була кров, саму рану він не бачив, на дотик вона була холодна, поряд з нею в парі метрів лежала пластикова бутилка. Потерпілий зателефонував сестрі, до поліції та викликав швидку допомогу.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомила, що обвинувачений ОСОБА_1 її брат, ОСОБА_5 співмешкала з ним майже сім років, відносини в них були погані, лише коли він отримував пенсію, то вони не сварилися. Кожен місяць її брат з померлою ходили в ліс відпочивати, брали з собою їжу, випивку, через те, що випивали, часто сварилися. Жити разом їм не давали близькі родичі ОСОБА_5 . Через такі стосунки померла завела собі іншого чоловіка та стала провокувати обвинуваченого ОСОБА_1 . В кінці серпня 2020 року, вранці, зателефонував ОСОБА_1 і сказав, що був із ОСОБА_5 в лісі, в районі футбольного поля на нефтянику, відпочивали, вона почала казати йому про ОСОБА_6 , він не втримався та наніс їй удари ножем, також, сказав, що вона мертва і пропросив викликати поліцію. Свідок також повідомила родичів померлої. Також, свідок повідомила, що ОСОБА_1 добра і трудолюбива людина, однак, зловживає алкоголем, також те, що туберкульозом ОСОБА_1 захворів у своєї співмешканки ОСОБА_5 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 повідомив, що він працював медичним працівником в ОПТД №4 і коли прийшов 25 серпня 2020 року на роботу, під час попалатного обходу о 20 годині 00 хвилин хворого ОСОБА_1 в палаті не було. До закладу ОСОБА_1 прийшов рано вранці у нетверезому вигляді.

Прокурор у судовому засіданні просила суд визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, та призначити покарання у виді 12 років позбавлення волі.

Захисник Кузнєцов О.О. у судовому засіданні при призначення покарарння його підзахисному ОСОБА_1 просив врахувати, що останній повністю визнав свою провину, щиро розкаявся, сам повідомив про те, що він вчинив кримінальне правопорушення своїй сестрі, давав правдиві покази, є особою з інвалідністю 2 групи, хворіє на туберкульоз та визразкову хворобу шлунку, зобов`язується відшкодувати шкоду, з огляду на що просив призначити мінімальне покарання, передбачене частиною 1 статті 115 КК України.

Не зважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, його позиція спростовується зібраними по справі доказами - показаннями потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_15 , а також письмовими доказами по справі, а саме:

- протоколом огляду місця події від 26 серпня 2020 року із схемою до нього, згідно якого було оглянуто відкриту ділянку місцевості (лісосмугу), розташовану на відстані 320 м. від будинку №159 по вулиці Шмідта в м. Ізюм, Харківської області , під час якого виявлено труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який лежав на животі, ногами в бік приватних будинків, голова направлена у лісосмугу. Також, виявлено полімерну пляшку, темного кольору, пару полімерниз капців, синього кольору, різнокольорову запальничку, пустий полімерний стакан та пустий полімерний пакет (том 1 а.с. 149-169);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 серпня 2020 року, згідно якого гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент огляду 26 серпня 2020 року о 20 годині 40 хвилин перебуває в стані алкогольного сп`яніння (том 1 а.с. 170);

- протоколом огляду трупа від 27 серпня 2020 року, згідно якого було оглянуто труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взято змиви та зразки волосся, крові, нігтьових пластин трупу, вилучено речі, в які була одягнена ОСОБА_5 (том 1 а.с. 171);

- копією ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03 вересня 2020 року про накладення арешту на вилучені в ході огляду трупа 27 серпня 2020 року речі померлої ОСОБА_5 та зразки з трупа (том 1 а.с. 172-173);

- копією ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 серпня 2020 року про накладення арешту на вилучені в ході огляду місця події та речі, вилучені вході обшуку ОСОБА_1 (том 1 а.с. 174-175);

- протоколами отримання зразків крові, зразків букального епітелію та слини у ОСОБА_1 від 28 серпня 2020 року (том 1 а.с. 176-178);

- протоколом проведення слідчого експеременту від 28 серпня 2020 року з доданою до нього флеш-картою за участі підозрюваного ОСОБА_1 , в ході якого ОСОБА_1 розповів про події, які відбулися 25 серпня 2020 року між ним та ОСОБА_5 (том 1 а.с. 179-186);

- протоколом огляду речей від 28 серпня 2020 року з фототаблицею до нього, згідно якого було оглянуто мобільний телефон «Ergo F181 Step», ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , чорного кольору, ніж кухонний, рукоятка виготовлена з дерев`яного матеріалу, довжина рукоятки 12 см., ширина 1,5 см., довжина леза 13,8 см., ширина 0,2 см., висота 2,7 см., та підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що мобільний телефон малежить ОСОБА_5 та залишився на місці вчинення злочину, а ніж є предметом, яким останній наносив удари потерпілій ОСОБА_5 та заподіяв тілесні ушкодження (том 1 а.с. 187-188);

- копією ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 вересня 2020 року про накладення арешту на мобільний телефон та кухонний ніж (том 1 а.с. 189-190);

- протоколом огляду речей від 31 серпня 2020 року з фототаблицею до нього, згідно якого було оглянуто та вилучено чоловічі джинси, чорного кольору, у верхній частині яких є надпис «BINGOSS DENIM», з нашаруванням речовини бурого кольору, які належать ОСОБА_1 (том 1 а.с. 191-192);

- копією ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 03 вересня 2020 року про накладення арешту на чоловічі джинси (том 1 а.с. 193-194);

- висновком експерта №248-ІЗ/20 від 29 серпня 2020 року, яким встановлено, що у гр. ОСОБА_1 , 1974 року народження, на голові, шиї, тулубу та кінцівках будь-яких тілесних ушкоджень (кровоточуючих ран, синців, саден) та слідів загоєнь не виявлено (том 1 а.с. 195);

- висновком експерта №14/626-С/20 від 17 вересня 2020 року, яким встановлено, що кров підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, в його крові виявлено супутній антиген Н (том 1 а.с. 196-197);

- висновком експерта №14/625-С/20 від 17 вересня 2020 року, яким встановлено, що кров від трупа громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В (том 1 а.с. 198-199);

- висновком експерта №14/632-С/20 від 29 вересня 2020 року, яким встановлено, що на марлевій салфетці зі змивом з нижньої частини живота трупа гр. ОСОБА_5 наявність сперматозоїдів не встановлена (том 1 а.с. 200);

- висновком експерта №14/630-С/20 від 29 вересня 2020 року, яким встановлено, що на марлевій салфетці зі змивом з передньої поверхні правого стегна трупа гр. ОСОБА_5 наявність сперматозоїдів не встановлена (том 1 а.с. 201);

- висновком експерта №14/631-С/20 від 29 вересня 2020 року, яким встановлено, що на марлевій салфетці зі змивом з лобкової ділянки трупа гр. ОСОБА_5 наявність сперматозоїдів не встановлена (том 1 а.с. 202);

- висновком експерта №14/629-С/20 від 29 вересня 2020 року, яким встановлено, що на марлевій салфетці зі змивом з передньої поверхні лівого стегна трупа гр. ОСОБА_5 наявність сперматозоїдів не встановлена (том 1 а.с. 203-204);

- висновком експерта №14/628-С/20 від 25 вересня 2020 року, яким встановлено, що кров від трупа громадянки ОСОБА_5 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В; кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютинінами анти-А та супутнім антигеном Н; на кросівках (об`єкт №№1, 2) підозрюваного ОСОБА_1 знайдена кров людини, в якій виявлено антинен Н; таким чином, можна вважати, що ця кров відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, походження якої від громадянки ОСОБА_5 не виключається; від підозрюваного ОСОБА_1 кров виникнути не могла (том 1 а.с. 205-206);

- висновком експерта №14/627-С/20 від 25 вересня 2020 року, яким встановлено, що кров від трупа громадянки ОСОБА_5 належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В; кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи В з ізогемаглютинінами анти-А та супутнім антигеном Н; на джинсових брюках (об`єкт №№1, 2, 10) ОСОБА_1 знайдена кров людини, в якій виявлено антинен Н; таким чином, можна вважати, що ця кров відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, походження якої від громадянки ОСОБА_5 не виключається; від підозрюваного ОСОБА_1 кров виникнути не могла (том 1 а.с. 207-209);

- висновком експерта 15-12/№797-С/2020 від 19 вересня 2020 року, яким встановлено, що при проведенні судово-медичної експертизи запальнички (об`єкт №1), вилученої 26 серпня 2020 року в ході огляду відкритої ділянки місцевості, що розташована на відстані 320 м. від будинку №159 по вулиці Шмідта в м. Ізюм, Харківської області , на відстані 140 см. від трупу на поверхні землі, знайдені сліди потожирових виділень, в яких при серологічному дослідженні виявлений антиген В. При цитологічному дослідженні ядровмісні епітеліальні клітини не знайдені. Таким чином, враховуючи результати досліджень, можна припустити, що дані сліди можуть походити від будь-якої людини з груповою приналежністю крові В (III) з ізогемаглютиніном анти-А, яким може бути громадянин ОСОБА_1 . Від громадянки ОСОБА_5 сліди потожирових виділень в даному об`єкті походити не могли (том 1 а.с. 210-214);

- висновком експерта 15-12/№800-С/2020 від 19 вересня 2020 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи кухонного ножу (об`єкти №№1,2), вилученого 28 серпня 2020 року в ході огляду речей у СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області, встановлено наступне: - на клинку (об`єкт №1) виявлені сліди крові людини, встановити групову приналежність яких не було можливості, у зв`язку з не виявленням антигенів А, В, Н при неодноразовій постановці реакції абсорбції-елюції. Статева приналежність крові не встановлена, у зв`язку з відсутністю клітинних елементів її у препаратах, необхідних для діагностики статі. Сліди потожирових виділень та ядровмісні епітеліальні клітини не знайдені; - на рукояті (об`єкт №2) виявлені сліди крові людини з домішкою потожирових виділень, встановити групову приналежність яких не було можливості, у зв`язку з не виявленням антигенів А, В, Н при неодноразовій постановці реакції абсорбції-елюції. Статева приналежність крові не встановлена, у зв`язку з відсутністю клітинних елементів її у препаратах, необхідних для діагностики статі. Ядровмісні епітеліальні клітини, придатні для діагностики статі, не знайдені (том 1 а.с. 215-220);

- висновком експерта 15-12/№799-С/2020 від 19 вересня 2020 року, яким встановлено, що при проведенні судово-медичної експеритизи піднігтьового вмісту з обох рук громадянина ОСОБА_1 , 1974 року народження, (об`єкти №№1, 2) сліди крові не виявлені. Що стосується клітинного складу, то його походження за рахунок власних нігтьових ложе підозрюваного вважається найбільш імовірним. Дані про наявність клітин травматичного чужорідного епітелію не отримані (том 1 а.с. 221-224);

- висновком експерта 15-12/№798-С/2020 від 22 вересня 2020 року, яким встановлено, що при проведенні судово-медичної експеритизи піднігтьового вмісту з обох рук трупу громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (об`єкти №№1, 2) виявлені сліди крові, встановити групову належність яких не було можливості, у зв`язку з невиявленням антигенів А, В, Н при неодноразовій постановці реакції абсорбції-елюції. Статева приналежність крові не всатновлена, у зв`язку з відсутністю у препаратах клітинних елементів її, необхідних для діагностики статі. Що стосується клітинного складу, то його походження за рахунок власних нігтьових ложе потерпілої вважається найбільш імовірним. Дані про наявність клітин травматичного чужорідного епітелію не отримані (том 1 а.с. 225-230);

- висновком експерта №274-ІЗт/20 від 29 жовтня 2020 року з фототаблицею до нього, яким встановлено наступне: 1. На трупі гр-ки ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: сім колото-різаних поранень грудної клітки, що проникають у праву та ліву плевральні порожнини, які супроводжувалися пораненням серця, правої й лівої легені, ускладнились розвитком внутрішньої кровотечі; два колото-різаних поранення лівої кисті. 2. Смерть гр-ки ОСОБА_5 настала в результаті колото-різаних поранень серця, несумісних с життям. 3. Враховуючи дінамику розвитку трупних явищ, випливає, що смерть потерпілої настала в ніч з 25 серпня 2020 року на 26 серпня 2020 року за 12-14 годин до проведення огляду трупа на місці його виявлення. 4. Смерть гр-ки ОСОБА_5 настала протягом лічених хвилин після нанесення поранення серця. 5. По ступеню тяжкості колото-різані поранення грудної клітки з ушкодженням серця, легень, кваліфікуються як ТЯЖКІ, небезпечні для життя, стосовно до живих осіб (п.п.2.1.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу №6 від 17 січня 1995 року МОЗ України). Колото-різані поранення лівої кисті по ступеню тяжкості, стосовно до живих осіб, кваліфікуються як ЛЕГКІ тілесне ушкодження (п.п. 2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу №6 від 17 січня 1995 року МОЗ України). 6. Поранення грудної клітки є колото-різаними, про що свідчать веретеноподібна форма ран, рівні краї, наявність гострого й закругленного та "П"-подібного кінців, перевага глибини ран над їх шириною й довжиною, наявність раньових каналів.7. Колото-різані поранення грудної клітки заподіяні в результаті 7-ти кратного впливу із значною силою гострого предмета, що володіє колючо-ріжучою властивістю, типу ножа, клинок якого мав обушок та досить гостре лезо. Судячи з довжин ран, враховуючи глибину раневого каналу, максимальна ширина поринулої частини клинка ножа склала близько 2,5 см., а мінімальна довжина клинка ножа - не менш 9-10см. Пошкодження в області лівої кисті заподіяні в результаті -ти кратного впливу гострого предмета, що володіє колючо-ріжучою властивістю, типу ножа, клинок якого мав обушок та досить гостре лезо, можливо й тим же ножем. 8. У момент нанесення ударів напрямок клинка змінювався, удари наносилися в напрямку як зверху вниз, так й знизу верх. 9. Встановити послідовність нанесення ударів не має можливості, однак враховуючи, що всі поранення заподіяні потерпілій прижиттєво, і після поранення серця швидко настала смерть потерпілої, вважаю, що поранення серця були одним з останніх. 10. Після одержання ударів у праву половину грудної клітини та лівої кисті (поранення №2, 3, 4, 8 та 9), потерпіла могла якийсь час робити цілеспрямовані дії. Робити які-небудь усвідомлені дії (кликати на допомогу, кричати, ходити, бігати, відбиватися, пручатися і т. п.), після поранення серця потерпіла вже не могла. 11. Враховуючи локалізацію колото-різаних поранень і напрямок раневих каналів у тілі потерпілої випливає, що удари гострим предметом були нанесені в область грудної клітки потерпілій при взаєморозташування її та нападника віч-на-віч. Враховуючи характер ушкоджень, випливає, що удари наносилися потерпілій, яка могла перебувати як у вертикальному або в близкому до такого положенні, так і в горизонтальному положенні. 12. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа виявлений етиловий спирт у концентрації 4,68%о, що згідно з офіційною таблицею визначення ступені алкогольного сп`яніння живих осіб відповідає тяжкому отруєнню алкоголем. 13. Кров потерпілої належить до групи О з ізогемагглютинінами анти-А та анти-В. 14. Пошкодження в ділянці лівої кисті можуть бути означені як пошкодження, характерні для самооборони. 15. Усі виявлені тілесні ушкодження мають характер прижиттєвих, на що вказують крововиливи країв ушкоджень, крововиливи в ушкоджених м`яких тканинах. 16. Даних про можливе переміщення тіла після настання смерті потерпілої не має. 17. Утворення вищевказаних ушкоджень від дії руки самої потерпілої виключається. 18. Між заподіяними гр-ці ОСОБА_5 тілесними ушкодженнями і її смертю існує прямий причинно-наслідковий зв`язок (том 1 а.с. 231-242);

- висновком експерта (додатковий, по матеріалам справи) №316-ІЗ/20 від 30 жовтня 2020 року, яким встановлено, що тілесні ушкодження, що були виявлені у потерпілої ОСОБА_5 могли утворитися в наслідок механізму нанесення ушкоджень, при обставинах, на які вказує підозрюваний ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту від 28 серпня 2020 року. Тілесні ушкодження, виявлені у потерпілої ОСОБА_5 могли утворилися в наслідок нанесення їй ударів ножем, наданим на експертизу в якості речового доказу. Враховуючи локалізацію колото-різаних поранень і напрямок раневих каналів у тілі потерпілої, випливає, що удари гострим предметом були нанесені в область грудної клітки потерпілій при взаєморозташуванні її та нападника віч-на-віч. Враховуючи характер ушкоджень, випливає, що удари наносилися потерпілій, яка могла перебувати як у вертикальному або в близкому до такого положенні, так і в горизонтальному положенні. Кількість ушкоджень на одязі, виявленої на трупі потерпілої ОСОБА_5 , не відповідає кількості ушкоджень на трупі потерпілої. Це могло відбутися при утворенні складок на одязі, а також додатково - на внутрішніх підшивних планках кофти (том 1 а.с. 243-244);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 24 вересня 2020 року, згідно якого у оператора ПрАТ «Водафон Україна» вилучено інформацію на електронному носії №1/24/9 з електронними документами та їх відображенням, що містять відомості про час, тривалість та місце здійснення вхідних та вихідних дзвінків та коротких текстових повідомлень із зазначенням типу з`єднання та адреси базових станцій пол номеру 380996152391 (том 1 а.с. 245-249);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 24 вересня 2020 року з диском, згідно якого у оператора ПрАТ «Водафон Україна» вилучено інформацію на електронному носії№1/24/10 з електронними документами та їх відображенням, що містять відомості про час, тривалість т амісце здійснення вхідних та вихідних дзвінків та коротких текстових повідомлень із зазначенням типу з`єднання та адреси базових станцій по номеру 380994663785 (том 1 а.с. 250-253);

- постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 02 листопада 2020 року та квитанцією №385 про прийняття речових доказів по кримінальному провадженню №12020220320000681 від 02 листопада 2020 року (том 1 а.с. 254-256).

Оцінюючи досліджені докази по кримінальному провадженню з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 1 статті 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Судом встановлено, що на грунті ревнощів ОСОБА_1 наніс сім ударів потерпілій ОСОБА_5 в область грудної клітини, чим завдав сім колото-різаних поранень грудної клітини, що проникли у праву та ліву плевральні порожнини, які супроводжувалися пораненням серця, правої й лівої легені, ускладнились розвитком внутрішньої кровотечі, та два удари ножем по лівій кисті. Судом встановлений механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, який відображено у обвинувальному акті і відповідає об`єктивним судово медичним даним, встановленим під час проведення судово-медичних експертиз, проведених на підставі протоколів слідчих експериментів. Від нанесених ОСОБА_1 семи ударів потерпілій ОСОБА_5 в грудну клітину, вона померла після нанесення удару і поранення серця. Показання обвинуваченого не спростовують таких доказів і не підтверджуються іншими доказами. Позиція обвинуваченого не витримує критики, оскільки його твердження про те, що він не мав умислу на заподіяння смерті потерпілій ОСОБА_5 , направлені на уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, особою з інвалідністю 2 групи, розлучений, в силу статті 89 КК України не судимий,на обліку психіатра не перебуває, з 2019 року перебуває на обліку у наркологічному кабінеті з діагнозом хронічний алкоголізм, з вересня 2014 року передбуває на Д-обліку в КНП ХОР «ОПТД№4» з діагнозом РРТБ легень, за місцем проживання характеризується формально нейтрально, військову службу не проходив у зв`язку із захворюванням (виразка шлунку), про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, довідка з військкомату, виписка №131926 із медичної карти, вимога щодо судимості та його свідчення.

Відповідно до висновку судово-психітрачної експертизи №441 від 21 вересня 2020 року ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відповідно до статті 12 КК України, віднесене до особливо тяжкого злочину.

Обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставиною, яка відповідно до статті 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, його ставлення до кримінального правопорушення, особу винного, його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров`я, той факт, що в силу статті 89 КК України останній не судимий, а також те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, то суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 має бути призначене покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини 1 статті 115 КК України .

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін, зважаючи на те, що судом призначається реальна міра покарання у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки, відсутнє офіційне працевлаштування, а тому наявні ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України - переховуватися від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.

У відповідності до частини 5 статті 72 КК України, слід зарахувати обвинуваченому строк попереднього ув`язнення з 26 серпня 2020 року по 25 листопада 2021 року в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

В рамках кримінального провадження потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з цивільними позовами про стягнення з ОСОБА_1 завданої внаслідок скоєння кримінального правопорушення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення моральної шкоди позивач ОСОБА_2 посилалась на те, що померла ОСОБА_5 є її матір`ю та її смерть завдала душевних страждань та нервового потрясіння, в неї змінився нормальний спосіб життя, вона втратила близьку та дорогу їй людину.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди позивач ОСОБА_3 посилалась на надані нею письмові докази, які підтверджують факт понесення нею витрат на поховання померлої ОСОБА_5 . Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що смерть її доньки змінила її звичний спосіб життя, оскільки вона є людиною похилого віку та її донька надава їй необхідну допомогу. Через заподіяння ОСОБА_1 смерті ОСОБА_5 , позивач ОСОБА_3 зазнає душевних страждань, вона пережила сильний стрес, вона постійно відчуває нервове напруження, головні болі, які позначаються на її стані.

В обґрунтування позовних вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди позивач ОСОБА_4 посилався на надані ним письмові докази, які підтверджують факт понесення ним витрат на поховання його матері ОСОБА_5 . Щодо завданої моральної шкоди, то позивач зазначає, що смерть матері завдала йому моральну шкоду, яка виразилась у сильному душевному болю та нервовому потрясінні, змінився його звичний спосіб життя, він постійно проживав разом з матір`ю та через втрату близької людини також погіршився стан його здоров`я.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, вивчивши цивільні позови ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та додані до них письмові докази, заслухавши показання обвинуваченого, потерпілих, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 5 статті 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичною особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1201 ЦК України передбачає, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника ці витрати.

На підтвердження понесених позивачем ОСОБА_4 витрат на поховання до позовної заяви додано копію накладної СПДФЛ ОСОБА_17 №б/н від 26 серпня 2020 року на суму 6120 гривень.

Позовні вимоги позивача ОСОБА_4 про відшкодування понесених витрат на поховання суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Щодо витрат позивача ОСОБА_3 на оплату оренди кафе для проведення поминок та поминального обіду, суд зазначає, що відповідно до статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Таким чином, витрати на оренду кафе для проведення поминок та поминки померлої (поминальний обід), якими обґрунтовує позовні вимоги ОСОБА_3 як витрати на поховання, до них не відносяться, але приймаючи до уваги визнання обвинуваченим ОСОБА_1 позову ОСОБА_3 в цій частині в повному обсязі, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_3 .

Обґрунтованою, на думку суду, є вимога про стягнення з ОСОБА_1 завданої потерпілим моральної шкоди, оскільки відповідно до статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В обґрунтування позовних вимог про відшкодування моральної шкоди позивачі зазначили, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілих позбавлено нормального усталеного образу життя, смерть близької людини викликала суттєві життєві зміни для їх родини, вони втратили можливість на спілкування, взаємну підтримку, турботу зі сторони близької та дорогої їм людини, ці обставини постійно викликають у потерпілих негативні емоції та душевні хвилювання.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами та доповненнями від 27 лютого 2009 року) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Положенням статті 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи те, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілим вочевидь була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали в зв`язку із загибеллю їх близької людини, яка є донькою та матір`ю, смерть якої позначилася на психологічному та фізичному здоров`ї потерпілих, позбавила спокою та через її втрату зруйнувалися всі плани потерплих на майбутнє, змінився звичайний ритм та спосіб життя потерпілих. Втрата близької людини є втратою, що не може бути відновлена, а тому душевні страждання позивачів будуть тривати і надалі, що свідчить про їх безстроковість. Виходячи з наданих доказів, а також із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди шляхом стягнення на їх користь з ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 100000 гривень кожному.

Судові витрати у справі - відсутні.

Арешт, накладений згідно ухвал Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 вересня 2020 року по справі №623/2890/20 у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню.

Питання речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 373 - 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 КК України, та призначити покарання у виді 11 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення з 26 серпня 2020 року по 25 листопада 2021 року в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з 26 серпня 2020 року.

Цивільні позови ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальной та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , моральну шкоду в розмірі 100000 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 5210,60 грн., моральну шкоду в розмірі 100000 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 6120 гривень 00 копійок та моральну шкоду в розмірі 100000 гривень 00 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 вересня 2020 року на ніж з дерев`яною рукояткою, коричневого кольору, зі слідами РБК, розмірами: довжина рукоятки 12 см., ширина 1,5 см., висота 3 см. у найбільшій частині, довжина леза 13,8 см., ширина 0,2 см., висота 2,7 см.; мобільний телефон «Егgо F 181 Stер» ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , джинси, чорного кольору, з написом «BINGOSS DENIM» з нашаруванням речовини бурого кольору.

Речові докази здані до камери схову при Ізюмському ВП ГУНП в Харківській області /квитанція № 385/:

- зіскоб речовини бурого кольору біля голови трупа з поверхні землі, який упаковано до паперового конверту, пару полімерних капців синього кольору на нижній поверхні мається позначення «41» та «PAYAS», біля правого стегна трупу на поверхні землі; запальничку різнокольорову (коричневого, білого помаранчевого кольорів); полімерний стакан прозорий, ємністю 120 мл. на поверхні землі; прозорий полімерний пакунок, розмірами 13*8 см; полімерну пляшку, темного кольору, ємністю 600 мл. за наліпкою «оболонь Київське розливне 600 мл; зразок ґрунту з ложе трупу; зразок ґрунту з хвойним покриттям на відстані 2 м. від нижніх кінцівок трупу; змив з нижньої частини живота трупу; змив з передньої поверхні лівого стегна трупу; змив з передньої поверхні правого стегна трупу; змив з лобкової ділянки трупу; зразок марлевого тампону; кросівки, чорного кольору, з написом латинської літери «N»; паперовий конверт із змивом з долонь трупу ОСОБА_5 , паперовий конверт із зразками волосся з голови трупу ОСОБА_5 , паперовий конверт із волоссям з лобкової ділянки трупу ОСОБА_5 , паперовий конверт із нігтьовими пластинами трупу ОСОБА_5 , паперовий конверт із зразком крові ОСОБА_5 , ніж з дерев`яною рукояткою коричневого кольору, зі слідами РБК, розмірами: довжина рукоятки 12 см., ширина 1,5 см., висота 3 см. у найбільшій частині, довжина леза 13,8 см., ширина 0,2 см., висота 2,7 см., джинси чорного кольору з написом «BINGOSS DENIM» з нашаруванням речовини бурого кольору, які належать ОСОБА_1 - знищити;

кофту, синього кольору, з пошкодженнями, футболку, сірого кольору, з пошкодженнями, штани х/б, плавки білого кольору та шкарпетки потерпілої ОСОБА_5 повернути потерпілій ОСОБА_3 ;

мобільний телефон «Ergo F 181 Step» IMEI1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_4 .

Судові витрати у справі - відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, його захиснику, потерпілим та прокурору.

Головуючий суддя Т. Д. Бєссонова