Вирок № 101375624, 25.11.2021, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 933/567/21

Провадження № 1-кп/933/63/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Попович І.А.

за участю:

прокурора - Кулікова О.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

секретаря судового засідання - Осадчої Л.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12021053590000086 від «18 » червня 2021 року, за обвинуваченням:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Краматорськ Донецької області, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 22.06.2020 р. Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 125 ч. 2 КК України до покарання у вигляді 200 (двохсот) годин громадських робіт;

- у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 засуджений 22.06.2020 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст.125 КК України до покарання у вигляді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

28.09.2020 року до Олександрівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Донецькій області надійшло розпорядження на виконання вироку Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, на громадянина ОСОБА_1 .

13.05.2021 року ОСОБА_1 в приміщенні Олександрівського районного сектору філії Державної установи «Центру пробації» у Донецькій області, розташованому на пл. О. Невського, 1, в смт. Олександрівка Краматорського району Донецької області, був ознайомлений з умовами та порядком відбування покарання відповідно до вимог ст. 37 Кримінально-виконавчого кодексу України та попереджений про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України у разі ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, в тому числі про обов`язок повідомлення уповноваженого органу з питань пробації про зміну місця проживання і того ж дня, ОСОБА_1 повідомив, що місцем його проживання є АДРЕСА_2 , й попросив його особисту справу направити до Краматорського відділу «Центру пробації».

28.05.2021 року Олександрівським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» у Донецькій області, було отримано листа з Краматорського міського відділу філії Державної установи «Центра пробації» в Донецькій області за № 23/9/4011-21 від 27.05.2021 року про те, що будинку АДРЕСА_3 , якого було вказано ОСОБА_1 як місцем його проживання - не існує. 28.05.2021 року ОСОБА_1 в приміщенні Олександрівського районного сектору філії Державної установи «Центру пробації» у Донецькій області, було вручене направлення на відбування громадських робіт до Некременського старостинського округу Олександрівської селищної ради, але вказане направлення ОСОБА_1 умисно, з метою ухилення від призначеного йому покарання, відмовився отримувати й письмово повідомив, що відмовляється від відбування покарання у вигляді громадських робіт.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи ознайомленим з вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22.06.2020 року у справі № 243/2922/20 та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 389 КК України, умисно, без поважних причин, ухилявся від відбування покарання у виді громадських робіт. Невідпрацьованими залишаються 200 годин із присуджених 200 годин громадських робіт.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений винним себе в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав в повному обсязі та показав, що після вироку Слов`янського міськрайонного суду він чекав, коли його повідомлять де та як він буде відбувати покарання. Сам він не з`являвся до органу пробації, бо не знав куди, а мав бажання відбути покарання. На даний час він нічого не відробив, бо вже минуло 1,5 роки. Він повідомив, що не буде відбувати покарання. Про необхідність відбути покарання йому хтось повідомляв телефоном, дзвонив працівник поліції. Однак він вважає, що його повинні були повідомити особисто. Він був згоден відпрацювати в м. Краматорськ. Його було оголошено в розшук за те, що він не хоче відпрацьовувати. Йому в усній формі роз`яснювали про необхідність відпрацювати та про відповідальність за невиконання вироку суду. Вважав, що йому не потрібно відбувати покарання, бо минули строки відбування. Працівник органу пробації ОСОБА_2 повідомляв його про необхідність виконання покарання, але він вважає, що за спливу строків йому не потрібно відпрацьовувати.

Суд оцінює зазначені покази обвинуваченого, як належні, допустимі та достовірні, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи встановленим судом у цьому вироку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надала суду показання, відповідно до яких вона працює старостою Високопільського старостинського округу. Обвинуваченого знає як мешканця с. Некременне, яке входить до старостинського округу. Про те, що обвинувачений засуджений до покарання в виді громадських робіт їй стало відомо від працівників поліції. Це було в квітні-травні 2021 року. Після цього вона зустрілася з обвинуваченим та пропонувала йому відпрацювати в бригаді з благоустрою. Він категорично відмовився. Коли обвинувачений прийшов до сільської ради, вона роз`яснювала йому про необхідність відпрацювання, казала, що це зовсім не тяжко по 4 години на добу. Також вона телефоном спілкувалася з його мамою, яка обіцяла вплинути на сина. Обвинувачений обґрунтовував свою відмову тим, що йому своєчасно не надали можливість відпрацювати коли він мав на це бажання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 надав суду показання, відповідно до яких він працював о Олександрівському районному секторі філії Державної установи «Центр пробації» та особисто працював з обвинуваченим. На виконання йому надійшов вирок Слов`янського міськрайонного суду про засудження ОСОБА_1 до 200 годин громадських робіт за місцем реєстрації. Він завів особову справу, направив виклик засудженому за місцем реєстрації, який на виклик не з`явився. На другий виклик обвинувачений також не з`явився. Під час перевірки за місцем реєстрації від матері обвинуваченого дізнався, що той працював в м. Київ, а потім в м. Дніпро. Телефону не має, дзвонить їй кожного разу з різних номерів, хворіє та не може розмовляти. Після того як його дії та запити не дозволили встановити місцезнаходження ОСОБА_1 , керівник органу пробації звернувся з поданням до Олександрвського ВП про проведення подальших розшукових заходів. В грудні 2020 року до органу пробації надійшло повідомлення про оголошення ОСОБА_1 в розшук. В травні 2021 року працівники поліції доставили до органу пробації ОСОБА_1 , з яким ним особисто було проведено профілактичну бесіду, роз`яснено порядок виконання покарання. ОСОБА_1 повідомив, що має намір відбути покарання в м. Краматорськ та повідомив про адресу за якою він проживає. На його запит з Краматорського органу пробації надійшла відповідь, що зазначеної ОСОБА_1 адреси не існує. Після цього він поїхав за місцем реєстрації ОСОБА_1 , застав його вдома та провів з ним бесіду про необхідність відбування покарання, надав йому відповідне направлення. ОСОБА_1 відмовився відбувати покарання та написав про це на направлені. Пояснив, що вважає не обов`язковим відбувати покарання за спливу часу. Також пояснив, що за роз`ясненням його знайомого, якому він довіряє, за це йому загрожує тільки штраф. Крім цього зазначив, що він особисто ознайомлював ОСОБА_1 з правами та обов`язками засудженого, умовами відбування покарання.

Показання свідків суд оцінює як належні, допустимі та достовірні докази, які прямо підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.

Показання свідків отримані в порядку передбаченому КПК України.

В судовому засіданні були досліджені письмові докази надані прокурором:

Копія особової справи органу пробації щодо ОСОБА_1 , яка містить Розпорядження про виконання судового рішення, що набрало законної сили (а.с.82); вирок Слов`янського міськрайонного суду від 22.06.2020 року про засудження ОСОБА_1 до покарання у виді 200 годин громадських робіт. Вирок набув законної сили 23.07.2020 року (а.с.83-84); виклики ОСОБА_1 до органу пробації від 29.09.2020 року та 09.10.2020 року (а.с.85-86); подання про передачу для проведення подальших розшукових заходів (а.с.88); повідомлення Олександрівського ВП від 30.12.2020 року про оголошення ОСОБА_1 в державний розшук (а.с.89); підписку ОСОБА_1 про ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання від 19.05.2021 року його анкету та особисті пояснення (а.с.90-93); направлення ОСОБА_1 до Олександрівської селищної ради для відбування покарання на якому міститься його особистий запис про відмову від отримання направлення (а.с.97).

Досліджені в судовому засіданні письмові докази, суд визнає належними, допустимими та достовірними доказами вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України, як такі, що отримані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Суд також дослідив:

-Електронний рапорт працівника поліції (а.с.78);

-витяг з ЄРДР (а.с.77);

-подання про притягнення до кримінальної відповідальності (а.с.79-81);

-постанови про призначення групи дізнавачів та прокурорів (а.с.20-21).

Досліджені документи підтверджують законність підстав відкриття кримінального провадження, повноваження дізнавача та прокурора.

Сукупність досліджених в судовому засіданні доказів, які є взаємопов`язаними між собою, є достатньою для постановлення вироку.

Суд, розглядаючи питання про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 керуючись ст. 337 КПК України, яка визначає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ст. 389 ч. 2 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

При обранні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого.

Відповідно до ст. 12 ч. 2 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 389 ч. 2 КК України, вчинене обвинуваченим, є кримінальним проступком.

Суд при призначенні покарання враховує особу обвинуваченого: ОСОБА_1 (а.с.18-19); проживає в приватному будинку разом бабусею, мамою, братом та сестрою (а.с.101); за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.102); раніше судимий (а.с.98); на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КНП Олександрівська лікарня планового лікування не перебуває (а.с.100); на військовому обліку не перебуває (а.с.99), не одружений, має на утриманні малолітню дитину; офіційно не працює.

З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити покарання у виді арештув межах, встановлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських чи виправних робіт.

Вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22.06.2020 року ОСОБА_1 був засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання в виді 200 годин громадських робіт.

Остаточне покарання ОСОБА_1 необхідно визначити відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом повного приєднання невідбутої частину покарання за попереднім вироком.

За вимогами п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України, одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.

Не відбуте ОСОБА_1 покарання у виді 200 годин громадських робіт, відповідає 25 дням арешту, з розрахунку 200:8 = 25.

До обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався. Обвинувачений, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду не з`являвся до суду. До обвинуваченого тричі був застосований привід у судове засідання та накладено грошове стягнення (а.с.32,41,67). Обвинувачений був оголошений в розшук (а.с.53,58-60).

З огляду на ухилення обвинуваченого від явки до суду йому, на період набуття чинності даним вироком суду, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, за ч. 2 ст. 389 КК України.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за ч. 2 ст. 389 КК України, у виді арешту на строк 3 (три) місяці.

Остаточне покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням вироку Слов`янського міськрайонного суду від 22.06.2020 року, призначити відповідно до ч. 1 ст. 71, п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді арешту на строк 3 (три) місяці 25 (двадцять п`ять) днів.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу, на період набуття вироком суду законної сили, у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків: - не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; - повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Донецького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.