Рішення № 10137492, 16.03.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2010 р.Справа №16/4

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистриб'юційна компанія"

до Закритого акціонерного товариства Фірми "Полтавпиво"

про стягнення грошових коштів

Суддя Тимощенко Оксана Миколаївна

від позивача: Бура О.О.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення з ЗАТ "Фірми "Полтавпиво" на користь ТОВ "Українська дистриб"юційна компанія" 230 000грн. суми заборгованості по сплаті вартості поставленого товару, 24 850,39грн. пені, 3 856,84грн. 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, натомість вдруге подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із зайнятістю представника.

Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Таким чином, відповідач не обмежений у праві вибору іншого представника у випадку відсутності особи, що його представляє.

Згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд двічі повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, також судом вже задовольнялось клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

28 квітня 2009 року між Закритим акціонерним товариством «Фірма «Полтавпиво»(відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська дистриб'юційна компанія" ( позивач) було укладено договір поставки № 28/4 (договір).

За змістом п. 1.1. договору постачальник (позивач») зобов'язався поставити та передати у власність покупцю (ЗАТ «Фірма «Полтавпиво»), а покупець прийняти та сплатити солод.

Згідно п. 1.2. договору характеристики, кількість, ціна та загальна вартість товару, що поставляється, зазначається в специфікації (додатках) до цього договору, що є його невід'ємною частиною.

У відповідності до п. 1.3. договору товар поставляється партіями, на кожну партію товару сторони узгоджують та затверджують відповідну специфікацію.

На підставі умов договору (п. 1.3.) між сторонами було узгоджено специфікацію № 1 і специфікацію № 2.

Як свідчать матеріали справи, у специфікації № 1 від 28.04.09 р. та специфікації № 2 від 28.04.09 р. сторони узгодили строк поставки партії товару - до 30 травня 2009 р.

Умовами договору сторони домовились, що покупець оплатить товар, що поставляється за зазначеними специфікаціями шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника до 30 червня 2009 року.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, здійснивши поставку товару за договором на загальну суму 245000,00 грн., що підтверджується накладними, наявними в мат.справи.

04.09.2009 р. відповідач перерахував на рахунок позивача 10000,00 грн. та 07.10.2009 року перерахував 5000,00 грн. Решту зобов'язань відповідач не виконав, внаслідок чого за відповідачем утворився борг в сумі 230 000 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків сторін від 09.02.2010 року ( копія в мат.справи).

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі - продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги. Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.51 ЦК України).

Згідно до п. 7.3. договору у разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період прострочення оплати, від вартості несвоєчасно сплаченого товару, за кожен день прострочення. На підставі чого позивачем правомірно нарахована пеня в сумі 24 850,39 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Сума 3% річних, що підлягає стягненню становить 3856,84 грн.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу, пені та річних є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи, тому підлягають задоволенню.

Відповідач подав клопотання в якому просить суд в зв'язку з тяжким матеріальним становищем відповідно до п. 3, 6 статті 83, 84 ГПК України зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 1 000,00 грн., та надати розстрочку виконання рішення, суду. При цьому відповідач посилається на тривалу кризу в країні та фінансові труднощі. Представник позивача проти задоволення клопотання відповідача заперечує.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, а також виходити з інтересів сторін, що заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, наслідків порушення договору тощо. Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших

обставин, які мають істотне значення. Відповідно до статті 233 ГК України , якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

В даному випадку суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені та надання розстрочки. Дане не позбавляє відповідача права звернутися із заявою про надання роз строки на підставі ст. 121 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Фірма «Полтавпиво» ( 36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, 160 , п/р 26001001314295 в філії ЗАТ "ОТП Банк», м. Полтава, МФО 331962, код ЄДРПОУ 05518768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистриб'юційна компанія» ( 63100, Харк. обл.,Коломацький. р-н., смт. Коломак, вул. Пролетарська,9 , п/р 260010131861 в АТ «СБЕРБАНК РОССІЇ», м. Київ МФО 320627, Код ЄДРПОУ 33163970) 230 000 грн. основного боргу, 24850,39 грн. пені, 3856,84 грн. річних, 2823,07 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. судових витрат.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили

СуддяТимощенко О.М.