
Справа № 352/1214/20
Провадження № 1-кп/344/230/21
У Х В А Л А
25 листопада 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Лазаріва О.Б., з участю секретаря судового засідання Кузнєцової С.В., прокурора Безрукого О.Р., захисника Маринчака О.С., пердставника потерпілого ОСОБА_1 потерпілої ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_3 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 289 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області перебувають матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_3 , якому повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 289 КК України.
Прокурор Безрукий О.Р. в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 на 60 днів, посилаючись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Захисник та обвинувачений покладаються на розсуд суду.
Інші учасники кримінального провадження підтримують клопотання прокурора.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК України. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 липня 2020 року року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 21 вересня 2020 року включно. В подальшому судом вирішувалось питання щодо продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кількох злочинів, один з яких, згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, продовжують існувати ризики щодо можливого незаконного впливу на свідків, які ще не допитувалися в судовому засіданні, також щодо можливості переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає,що на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати, є реальними,що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, а отже не суперечитиме вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.
Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в подальшому належить утримувати його під вартою, ризики передбачені ст. 177 КПК України, на даний час не перестали існувати, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу обвинуваченим як тримання під вартою.
За таких обставин суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_3 слід продовжити на строк до двох місяців.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що суддя Руденко Д.М. станом на даний час перебуває у відпустці, що унеможливлює подальший колегіальний розгляд вказаного провадження, в тому числі вирішення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , строк дії якого закінчується 26 листопада 2021 року.
В той же час, суд виходить з того, що відповідно до п.20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196-199, 331, 370, 372, п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора - задовольнити.
Застосування запобіжного заходу, обраного щодо ОСОБА_3 , відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 липня 2020 року у виді тримання під вартою - продовжити до 23 січня 2022 року включно.
Копію ухвали для відома та виконання направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань № 12.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя Олег ЛАЗАРІВ
Судове рішення № 101374707, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 25.11.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 352/1214/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: