Рішення № 101374560, 24.11.2021, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/814/21

Провадження № 2/342/602/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гайдич Р.М.,

секретаря судового засідання Сьомкайло І-М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в місті Городенка справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінфорс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 31.10.2020 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС Лоун» було укладено електронний кредитний договір «11092193-А», за умовами якого відповідачці був наданий кредит у розмірі 10000,00 грн. для власних потреб терміном до 29.11.2020 зі стандартною процентною ставкою 1,65 % від суми кредиту за кожний день. Кредитний договір було укладено на підставі Примірного кредитного договору та Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС Лоун», затверджених наказом ТОВ «СС Лоун» № 2907-1 від 29.07.2020. ТОВ «СС Лоун» виконало свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором та надало їй кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. Надалі, з 29.11.2020 по 04.01.2021 сторони кредитного договору уклали три додаткові угоди до кредитного договору ( з угодами щодо авто пролонгації Кредитного договору) за якими сторони щоразу продовжували строк користування кредитом, змінювали розмір реальної річної процентної ставки, графік платежів тощо. Відповідно до останньої Додаткової угоди № 3 від 04.01.2021 до Кредитного договору сторони домовилися продовжити строк користування кредитом на 10 календарних днів,тобто на період з 05.01.2021 по 14.01.2021. У встановлений термін (14.01.2021) відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, у зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 5.7, 5.8, 6.6 Кредитного договору та п.п. 1.2-1.7 угоди до кредитного договору від 04.01.2021, Кредитний договір було автопролонговано, у зв`язку з чим строк користування кредитом було продовжено на 20 календарних днів, тобто до 03.02.2021 включно. Пунктами 1.2-1.7 Угоди до Кредитного договору (автопролонгація), сторони узгодили, що в період автопролонгації з 15.01.2021 по 03.02.2021 позичальник сплачує кредитору проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 4 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 789,88 %. Згідно п.5 Угоди по Кредитному договору (авто пролонгація), ця угода вступила в силу з 15.01.2021. Станом на 03.02.2021 відповідачка лише частково виконала свої боргові зобов`язання за кредитним договором, а саме сплатила 8125,00 грн., в погашення нарахованих процентів, в зв`язку з чим, у відповідачки виникла прострочена заборгованість в 10000, 00 грн. - тіло кредиту та 12650,00 грн. - нараховані проценти. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору неустойка за кредитним договором відповідачу не нараховувалась в силу норм Закону України "Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби COVID-19".

17.02.2021 ТОВ «СС ЛОУН» та позивачем ТОВ «Фінфорс» було укладено договір факторингу № 40071779-90, за умовами якого ТОВ «СС ЛОУН» передало, а позивач отримав в розпорядження право грошової вимоги основного зобов`язання, відсотків, комісії, неустойки, штрафів, пені та інші платежі. Про відступлення ТОВ «Фінфорс» права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «СС ЛОУН» повідомило позичальника шляхом направлення 17.02.2021 на електронну адресу позичальника електронного листа. Станом на 16.06.2021 заборгованість позичальника по кредитному договору не виконана та складає 10000,00 грн. - тіло кредиту та 12650,00 грн. - нараховані проценти, всього 22650,00 грн, які представник позивача просить стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі.

Ухвалою від 26.07.2021 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання з викликом сторін.

Представник позивача належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судове засідання не з`явився. В поданій заяві від 30.06.2021 просив справу розглядати за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та наполягають на його задоволенні.

Відповідачка в судові засідання призначені по даній справі на 09.09.2021, 05.10.2021 та 24.11.2021 не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду від відповідачки не надходило. Також, відповідачкою не подано відзив на позовну заяву. Крім того, клопотання про відкладення розгляду справи 24.11.2021 до суду від відповідачки теж не надходило.

Передбачених ч.2 статті 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, з ухваленням заочного рішення відповідно до ст.ст. 280-283 ЦПК України. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 31.10.2020 між ТОВ «СС Лоун» та відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС Лоун» було укладено електронний кредитний договір «1092193-А», за умовами якого (п.2.6.1) відповідачці був наданий кредит у розмірі 10000,00 грн. зі стандартною процентною ставкою 1,65 % від суми кредиту за кожний день, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача . Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 602,25 %. (п.2.6.4). Відповідно до п.2.6.2 даного Договору строк кредиту з 31.10.2020 по 29.11.2020, за планова дата повернення кредиту 29.11.2020 (п.2.6.3). терміном до 14.01.2021. Кредитний договір було укладено на підставі Примірного кредитного договору та Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС Лоун», затверджених наказом ТОВ «СС Лоун» № 2907-1 від 29.07.2020, які розміщені у вільному доступі на вебсайті ТОВ «СС Лоун».

У встановлений в договорі термін 29.11.2020 відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала. 29.11.2020, 16.12.2020 та 04.01.2021 сторони Кредитного договору уклали три додаткові Угоди до Кредитного договору ( з угодами щодо авто пролонгації Кредитного договору), за якими сторони щоразу продовжували строк користування кредитом, змінювали розмір реальної річної процентної ставки, графік платежів тощо.

Відповідно до останньої Додаткової угоди № 3 від 04.01.2021 до Кредитного договору сторони домовилися продовжити строк користування кредитом на 10 календарних днів,тобто на період з 05.01.2021 по 14.01.2021.

У встановлений термін (14.01.2021) відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала Угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, у зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 5.7, 5.8, 6.6 Кредитного договору та п.п. 1.2-1.7 Угоди до Кредитного договору від 04.01.2021, Кредитний договір було автопролонговано, у зв`язку з чим строк користування кредитом було продовжено на 20 календарних днів, тобто до 03.02.2021 включно. Пунктами 1.2-1.7 Угоди до Кредитного договору (автопролонгація), сторони узгодили, що в період автопролонгації з 15.01.2021 по 03.02.2021 позичальник сплачує кредитору проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 4 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 789,88 %. Згідно п.5 Угоди по Кредитному договору (авто пролонгація), ця угода вступила в силу з 15.01.2021. Відповідно до п.1.3. Угоди до Кредитного договору від 04.01.2021 запланована дата повернення кредиту 03.02.2021.

17 лютого 2021 року між ТОВ «СС ЛОУН» та позивачем ТОВ «Фінфорс» був укладений договір факторингу № 40071779-90, за умовами якого ТОВ «СС ЛОУН» передало, а позивач отримав в розпорядження право грошової вимоги основного зобов`язання, відсотків, комісії, неустойки, штрафів, пені та інші платежі. Про відступлення ТОВ «Фінфорс» права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «СС ЛОУН» повідомило позичальника шляхом направлення 17.02.2021 на електронну адресу позичальника електронного листа .

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України" Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Отже, вказане положення законодавства передбачає альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання одноразовим ідентифікатором, що відповідає умовам кредитного договору.

Згідно з п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір про надання кредиту, є укладеним з додержанням письмової форми визначеної законом, оскільки укладений з додержанням процедури визначеної законом України «Про електронну комерцію», та підписаний відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку визначеному ст. 12 Закону та умов кредитного договору.

На підтвердження факту укладення даного договору відповідачкою свідчить зазначення в договорі її особистих даних, таких як номер та серія паспорта, ідентифікаційний номер, місце проживання, електронна адреса та номер мобільного телефону, а також існування самого тексту договору у позивача, який згідно зі ст. 11 Закону є оригіналом такого договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Підписавши даний договір, відповідачка ОСОБА_1 погодилася з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «СС ЛОУН». Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що сторони в даних правовідносинах керуються Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі і щодо підписання документів електронним підписом.

31 жовтня 2020 року при реєстрації на сайті ТОВ «СС ЛОУН» відповідачка фактично оформила кредитний договір відповідно до визначеної правилами процедури, здійснила його підписання з застосування одноразового ідентифікатора та користувалася кредитними коштами. Тому саме підписання документів цифровим підписом, і є в даному випадку волевиявленням відповідача на отримання кредиту.

Правила надання споживчих кредитів є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Із запропонованими умовами відповідачка ознайомилася та погодилася з ними.

За таких обставин суд вважає, що договір позики був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно довідки ТОВ «СС Лоун» № 18/06-5 від 18.06.2021 заборгованість відповідачки станом на 17.02.2021 (дата укладення Договору факторингу № 40071779-90 від 17.02.2021) становить 22650,00 грн., яка складається з суми тіла кредиту - 10000,0 грн.; процентів за користування кредитом - 12650,00 грн. Одночасно зазначено, що відповідачкою до укладення договору факторингу було сплачено проценти в розмірі 8125,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що відповідачка в судове засідання не з`явилася для дачі особистих пояснень та не подала до суду відзив на позовну заяву для спростування позовних вимог позивача, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, питання судових витрат вирішити згідно вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладено, ст.ст. 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» суму заборгованості за кредитним договором «1092193-А» від 31.10.2020 у розмірі 22650,00 грн. (двадцять дві тисячі шістсот п`ятдесят гривень 00 коп).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» судового збору в розмірі 2270,00 грн. та 5500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Місце знаходження позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» - 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6 корпус «В», каб.508-2.

Місце реєстрації проживання відповідачки ОСОБА_1 – АДРЕСА_1 .

Суддя: Гайдич Р. М.