Ухвала суду № 101373869, 16.11.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5090/15-ц

Провадження № 6/204/221/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Ставніцер Б.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор», стягувач – Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», боржники – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор», стягувач – Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», боржники – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, в якій, заявник просив:

-замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» у виконавчих листах, виданих на виконання рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12.11.2015 у цивільній справі №204/5090/15-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором №8/2006/840-МК12/38 від 11.12.2006 року у розмірі 184291 грн. 56 коп., з яких: 114921 грн. 87 коп. – заборгованість за сумою кредиту; 25012 грн. 70 коп. – заборгованість по сплаті відсотків; 44356 грн. 99 коп. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості;

-поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих на виконання рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12.11.2015 у цивільній справі №204/5090/15-ц;

-видати копію рішення суду у справі №204/5090/15-ц та виконавчі листи відносно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 04 березня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Омега Фактор» укладено договір №GL2N79737 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Омега Фактор» набуло всіх прав кредитора за кредитними операціями, переданими йому згідно з додатком № 1 до договору №GL2N79737 про відступлення права вимоги від 04 березня 2020 року. Таким чином, ТОВ «ФК «Омега Фактор» вважало, що набуло права кредитора, зокрема за кредитним договором №8/2006/840-МК12/38 від 11.12.2006 року, який був укладений банком з ОСОБА_1 , та за договором поруки від 11.12.2006, що був укладений з ОСОБА_2 . Враховуючи, що рішення суду не виконано, заборгованість залишається непогашеною та було пропущено строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання, заявник вимушений звернутись до суду із зазначеною заявою.

Представник заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор» в судове засідання не з`явився, зазначивши в заяві, про проведення розгляду справи без участі представника.

Представник стягувача - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», в судове засідання не звився, про день і час розгляду заяви був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник боржника ОСОБА_1 – адвокат Пащенко В.І., в судове засідання не з`явилась, надавши на адресу суду письмову заяву, якою просила провести розгляд заяви за їх відсутності; у відзиві зазначила, що стягувач ПАТ «КБ «Надра» не вчинив жодної дії щодо звернення рішення суду до виконання; рішення суду набрало законної сили у серпні 2016 року, а ТОВ «ФК «Омега Фактор» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа лише у вересні 2021 року. Наголошувала, що ТОВ «ФК «Омега Фактор» не зазначило поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку з чим, просила відмовити у задоволенні заяви.

В судове засідання боржник ОСОБА_2 не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників, оскільки їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа.

Відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає у зв`язку з наступним.

Встановлено, що рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12.11.2015 у цивільній справі №204/5090/15-ц позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково: стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ід.н. НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №8/2006/840-МК12/38 від 11.12.2006 року у розмірі 184291 (сто вісімдесят чотири тисячі двісті дев`яносто одна) грн. 56 (п`ятдесят шість) коп., з яких: 114921 (сто чотирнадцять тисяч дев`ятсот двадцять одна) грн. 87 (вісімдесят сім) коп. – заборгованість за сумою кредиту; 25012 (двадцять п`ять тисяч дванадцять) грн. 70 (сімдесят) коп. – заборгованість по сплаті відсотків; 44356 (сорок чотири тисячі триста п`ятдесят шість) грн. 99 (дев`яносто дев`ять) коп. – пеня за несвоєчасне погашення заборгованості; стягнуто з ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ід.н. НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у сумі 921 (дев`ятсот двадцять одна) грн. 46 (сорок шість) коп., з кожного; в іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Згідно ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року – залишено без змін.

На виконання рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року у справі №204/5090/15-ц виконавчі листи не видавалися.

Між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Омега Фактор» 04 березня 2020 року укладений договір №GL2N79737 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Омега Фактор» набуло всіх прав кредитора за кредитними операціями, переданими товариству згідно з додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги від 04 березня 2020 року.

Таким чином, ТОВ «ФК «Омега Фактор» набуло права кредитора, зокрема за кредитним договором №8/2006/840-МК12/38 від 11.12.2006 року, укладеним з ОСОБА_1 , та за договором поруки від 11.12.2006, що був укладений з ОСОБА_2 .

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII) органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону № 1404-VIII).

Згідно з статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, зокрема у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження потрібно з урахуванням норм Закону № 1404-VIII.

Так, частиною п`ятою статті 15 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до пункту 13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі – Інструкція), правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження – з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

З аналізу наведеного, можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України.

Частиною п`ятою статті 442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

З урахуванням наведеного, можна дійти висновку, що під час розгляду справи в суді до ухвалення судового рішення, а також після ухвалення судового рішення, набрання ним чинності, та до видачі виконавчого листа, можливо замінити сторону у справі її правонаступником з підстав, визначених статтею 55 ЦПК України.

Якщо виконавчий лист видано, але виконавче провадження не відкрито, то відповідно до частини п`ятої статті 442 ЦПК України здійснюється заміна боржника чи стягувача у виконавчому листі.

Якщо ж відкрито виконавче провадження, то, відповідно, здійснюється заміна сторони виконавчого провадження. Тобто у випадку відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження її правонаступником є безпідставною, так само, як і заміна стягувача чи боржника у виконавчому листі, який судом не видавався.

Близьких за змістом висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 (провадження № 12-48гс20). Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (пункти 74 та 75 зазначеної вище постанови).

Судом встановлено, що після ухвалення рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року у справі №204/5090/15-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №8/2006/840-МК12/38 від 11.12.2006 року у розмірі 184291 грн. 56 коп., та судового збору у сумі 921 грн. 46 коп., виконавчі листи не видавались, відповідно, виконавче провадження не відривалось.

Рішення суду у справі №204/5090/15-ц набрало законної сили 02 серпня 2016 року після винесення ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 серпня 2016 року.

Із 02 серпня 2016 року первісний кредитор – АТ «КБ «Надра» до суду за видачею виконавчого листа не звертався.

15 вересня 2021 року, тобто більше ніж через 5 років, із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа звернулось ТОВ «ФК «Омега Фактор» як новий кредитор.

У своїй заяві, яка мала назву: «Заява про заміну сторони виконавчого провадження …», ТОВ «ФК «Омега Фактор» фактично просило: замінити стягувача у виконавчих листах, виданих на виконання рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року у справі №204/5090/15-ц.

Судом встановлено, що виконавчі листи на виконання рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року не видавались, відповідно, виконавче провадження не відкривалось, тому суд вважає, що у цій справі не підлягає заміні сторона виконавчого провадження, яке не відкривалось.

Так, за змістом висновку Верховного Суду у справах №2-а-3494/11 та у справі

№ 804/536/18 про те, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, застосовні до цієї справи.

Суд вважає, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і після ухвалення судового рішення до видачі виконавчого листа.

Водночас, у справі № 910/10031/13 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення документа до виконання.

Також, у справі № 5/128 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що відсутність виконавчого листа, у якому заявник просить здійснити заміну, унеможливлює здійснення такої заміни.

Отже, після видачі виконавчого листа і до відкриття виконавчого провадження здійснюється заміна боржника чи стягувача у виконавчому листі, після відкриття виконавчого провадження — заміна сторони виконавчого провадження.

Оскільки за обставинами цієї справи виконавчі листи не видавались, виконавче провадження не відкривалось, а із заявою про заміну процесуального правонаступника сторони, а саме: позивача АТ «КБ «Надра», ТОВ «ФК «Омега Фактор» не зверталось, тому, суд вважає, що не підлягає заміні сторона стягувача у виконавчому листі, який не видавався.

Принцип диспозитивності цивільного процесу повинен застосовуватись і на стадії вирішення процесуальних питань, пов`язаних із виконання судових рішень.

Підсумовуючи все вищенаведене, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в частині вимог про заміну сторони виконавчого провадження.

Що стосується вимог заявника щодо поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, суд приходить до наступного.

Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування, відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

За правилами частини 1 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Поважність причин пропуску строку є оціночною категорією і встановлюється у кожному конкретному випадку. Такими причинами можуть бути: тяжка хвороба, безпорадний стан, тривале відрядження, та інші обставини, які свідчать про наявність у заінтересованої особи об`єктивної неможливості подати виконавчий документ до виконання у встановлений законом строк.

Однак, як встановлено судом, матеріали цивільної справи не містять жодних доказів про реалізацію стягувачем свого права на примусове виконання рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 листопада 2015 року, про наявність для стягувача будь-яких перешкод, що унеможливили б виконання рішення суду, та вказували б на поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до норм ЦПК України, обґрунтованість заяви щодо поважності причин пропуску пред`явлення виконавчого документа до виконання, часу, обставин втрати оригіналу виконавчого документа, щодо інших фактів і обставин, які повинні слугувати підставами для задоволення заяви, повинна доводитись заявником, який на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета заяви, її вмотивування, здійснює обов`язок доказування обґрунтованості заяви та здійснює інші процесуальні права, виконує процесуальні обов`язки і повинен діяти добросовісно, не зловживаючи правами. Про задоволення заяви, рішення може бути прийняте лише за умови її обґрунтованості та доведеності.

Однак, як встановлено, матеріали цивільної справи не містять доказів, що підтверджують вказані обставини, та в порушення даної норми закону не надано належних та допустимих доказів поважності пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Інші вимоги заявника є необґрунтованими, безпідставними та задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 431, 433 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фактор», стягувач – Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», боржники – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Токар