Ухвала суду № 101373830, 25.11.2021, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/3394/21

Провадження №:2/138/956/21

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2021 року м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Холодова Т.Ю., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування,

ВСТАНОВИВ:

24.11.2021 прокурор Могилів-Подільської окружної прокуратури звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду із вказаним вище позовом, в якому просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України грошові кошти в сумі 22642,34 грн. за кодом бюджетної класифікації 22160100 «Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні».

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, приходжу до висновку, що у відкритті провадження слід відмовити з таких підстав.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України матеріальних збитків внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування в сумі 22642,34 грн. за кодом бюджетної класифікації 22160100 «Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні».

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 5 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 897 від 27.06.2007, дозвіл на рух - єдиний уніфікований документ, що видається уповноваженим органом відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", після внесення в установлених порядку і розмірі плати за проїзд таких транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, в якому визначаються умови експлуатації транспортних засобів протягом певного часу за встановленим маршрутом і який дає право на проїзд за таких умов.

Пунктом 4 вказаних вище Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” через центри надання адміністративних послуг.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкта господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” суб`єкт господарювання - зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа України або іншої держави незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка здійснює господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа - підприємець, у тому числі інвестор, що є стороною угоди про розподіл продукції відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", його підрядник, субпідрядник, постачальник та інший контрагент, що виконує роботи, передбачені угодою про розподіл продукції, на підставі договорів з інвестором.

На обґрунтування позовних вимог до позовної заяви зокрема додано копію Дозволу № 13008901-22085 НГ на період з 22.07.2019 по 31.07.2019 на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні виданий перевізнику ОСОБА_1 на транспортний засіб марки DAF моделі XF 105.410 Т, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки Sommer модель ZP-180Т, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Також, як вбачається з доданого до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, види діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний) та 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

З вказаного слідує, що незважаючи на те, що хоча в позовній заяві відповідач і не зазначений як суб`єкт господарювання (фізична особа-підприємець), проте предметом спору є застосування до відповідача відповідальності саме за порушення правил діяльності у сфері господарювання

Частина 1 ст. 19 ЦПК України визначає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності.

Відтак, вважаю, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, як такий що виник в процесі здійснення фізичною особою-підприємцем своєї господарської діяльності, а тому відноситься до юрисдикції господарського суду, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст. 20 ч. 1 ГПК України, ст.ст. 19 ч. 1, 186 ч. 1 п. 1, 260, 261 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Могилів-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.Ю. Холодова