Рішення № 101373512, 25.11.2021, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/781/2021

130/1507/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2021 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Комунальне підприємство «Жмеринкакомунсервіс» про зобов`язання виключити житло з числа службових,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся в суд з цим позовом, в якому просив зобов`язати виконавчий комітет Жмеринської міської ради Вінницької області прийняти рішення про виключення житлової однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , куди вселені на підставі ордеру № 253 Жмеринської міської Ради народних депутатів від 21.06.1990, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ради народних депутатів № 92 від 14.06.1990 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з числа службових.

Стислий виклад позиції позивача.

Відповідно до рішення Жмеринського міського суду Вінницької області від 18.11.1994 вирішено виселити ОСОБА_4 із службової квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Зобов`язано МВ УЖКГ укласти з ОСОБА_5 договір найму жилої однокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Також вищевказаним рішенням встановлено відповідні обов`язки.

Відповідно до рішення №14 Виконавчого комітету Жмеринської міської Ради народних депутатів від 25.01.1996 вирішено однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 рахувати за ОСОБА_5

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.06.2003 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвища на « ОСОБА_7 ». Відтак позивачі проживають у службовій квартирі з часу заселення і до сьогодні.

12.05.2021 позивачами було подано заяву до виконавчого комітету Жмеринської міської ради з проханням виключити спірну квартиру із числа службових та надати дозвіл на приватизацію, проте їм було відмовлено у задоволенні заяви оскільки його вирішення можливе лише на підставі клопотання про виключення жилого приміщення із числа службових від Жмеринського МВ УЖКГ, а в разі його ліквідації від його правонаступника, яке до виконавчого комітету не надходило.

Представник позивача вказав, що КП «МПЖКГ» було ліквідовано документи про майно «Жмеринського міського підприємства житлово-комунального господарства» в минулому МВ УЖКГ на зберігання в архівний відділ не надходили, після ліквідації КП «Міське підприємство житлово-комунального господарства» було передано на баланс КП «Жмеринкакомунсервіс» в тому числі і будинок АДРЕСА_2 .

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

10.06.2021 ухвалою судді відкрито провадження у даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається з власноручної розписки та поштових повідомлень, наявних в матеріалах справи представник позивача ОСОБА_1 11.06.2021, відповідач виконавчий комітет Жмеринської міської ради та третя особа КП «Жмеринкакомунсервіс» 15.06.2021 отримали копію ухвали про відкриття провадження. Відповідач та третя особатакож отримав копію позовної заяви разом з копіями доданих документів. У визначений судом строк учасники справи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило. Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

29.06.2021 від представника відповідача Я. Коновалової до суду надійшла заява, відповідно до якої виконавчий комітет Жмеринської міської ради вирішення даної справи залишив на розсуд суду та у відповідності до вимог ЦПК України.

З огляду на вищезазначене суд на підставі частини 5 статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що відповідно до копії ордеру від 21.06.1990 № 253, виданого Радою народних депутатів, ОСОБА_4 видано ордер на право зайняття квартири АДРЕСА_3 . До складу сім`ї входили: ОСОБА_4 – наймач; ОСОБА_5 – дружина та ОСОБА_4 – син (а.с.16).

Відповідно до архівного витягу від 14.02.2014 № 01-14-65 з рішення № 92 виконавчого комітету Жмеринської міської ради народних депутатів віл 14.06.1990 було вирішено в службову квартиру АДРЕСА_3 , житлова площа 17,04 кв.м, вселити слюсаря-сантехніка МВУ ЖКГ ОСОБА_8 , склад сім`ї 3 чол. (а.с.17).

Як вбачається з копії рішення Жмеринського міського суду від 18.11.1994 вирішено позов задовольнити частково - виселити ОСОБА_4 із службової квартири АДРЕСА_1 , без надання другого житлового приміщення. Зобов`язати МВ УЖКГ заключити з ОСОБА_5 договір найму жилої однокімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с.18).

Згідно копії архівного витягу із рішення №14 виконавчого комітету Жмеринської міської Ради народних депутатів від 25.01.1996 виконком вирішив згідно рішення Жмеринського міськрайонного суду від 18.11.1995 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 рахувати за ОСОБА_5 , а ОСОБА_4 виселити без надання другого житлового приміщення (а.с.19).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20).

Як вбачається з копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 після одруження змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.21).

Як вбачається із листа від 20.05.2021 за №881/00257 виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області, яким надано відповідь на звернення від 12.05.2021 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 щодо передачі у приватну спільну часткову власність квартири АДРЕСА_1 , позивачам доведено до відома порядок виключення житла із числа службових та про необхідність надання клопотання про виключення житла з числа службових до виконкому (а.с.22).

Відповідно до копії безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство «Міське підприємство житлово-комунального господарства» (код ЄДРПОУ 03338969) ліквідовано, припинення юридичної особи відбулося у зв`язку із банкрутством, на підставі ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.05.2014 у справі № 15/26/2012/5003, згідно якої затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, КП «МПЖКГ» як юридичну особу ліквідовано (а.с.23).

Відповідно до архівної довідки № 01-11-2/47 від 20.04.2021, виданої архівним відділом виконавчого комітету Жмеринської міської ради документи про майно «Жмеринського міського підприємство житлово-комунального господарства» (в минулому МВУЖКГ) на зберігання в архівний відділ не надходили (а.с.25).

Як вбачається з відповіді Комунального підприємства «Жмеринкакомунсервіс» № 93 від 22.04.2021 багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 перебуває в управлінні підприємства. Відповідно до п. 1.1 Статуту «Міське комунальне підприємство «Жмеринкакомунсервіс» утворено рішенням 20 сесії 4 скликання Жмеринської міської ради від 11.11.2004», п. 1.3. «Міське комунальне підприємство «Жмеринкакомунсервіс» є юридичною особою. Права та обов`язки набуває з дня його державної реєстрації (а.с.26).

Згідно статуту МКП «Жмеринккакомунсервіс» підприємство утворено рішенням 20 сесії 4 скликання Жмеринської міської ради Вінницької області від 11.11.2004 (а.с.27).

Відповідно до рішення 20 сесії 4 скликання Жмеринської міської ради № 343 від 11.11.2004 «Про підвищення ефективності управління житлово-комунальним господарством та про створення міського комунального підприємства» створено Комунальне підприємство «Жмеринкакомунсервіс» (КП «Жмеринкакомунсервіс»), без будь якого злиття, приєднання, поділу або перетворення. Підприємство наділено статутним фондом за рахунок коштів місцевого бюджету та основними засобами, виділеними зі складу Жмеринського міського комунального підприємства житлово-комунального господарства (МПЖКГ) (а.с.28-29).

Основні та оборотні фонди (тобто майно) було вилучено з статутного фонду МПЖКГ та передано до статутного фонду КП «Жмеринкакомунсервіс». Що підтверджується рішенням 32 сесії 4 скликання Жмеринської міської ради Вінницької області № 537 від 18.01.2006 «Про передачу комунального майна» (а.с.30).

Згідно додатку № 1 (основні засоби, які вилучаються із статутного фонду МПЖКГ) до даного рішення, під № 19 значиться будинок АДРЕСА_2 . Згідно додатку №3 (основні засоби, що передаються до статутного фонду КП «Жмеринкакомунсервіс») до даного рішення, під № 19 значиться будинок АДРЕСА_2 (а.с. 31-41).

КП «Жмеринкакомунсерві» не заперечувало проти прийняття на технічне обслуговування житлового будинку, який вилучається із Статутного фонду МП ЖКГ (а.с.42).

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають в будинку по АДРЕСА_3 та ОСОБА_2 сплачує комунальні послуги, що стверджується довідками постачальників послуг (а.с.43-48).

Як вбачається з відповіді ПАТ «Державний ощадний банк України» від 02.07.2014 №238 ОСОБА_2 житловий чек на приватизацію не використовувала, формація щодо ОСОБА_3 відсутня (а.с. 49-50).

Технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_3 виданий на ім`я ОСОБА_3 (а.с.51-52).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування.

Мотив суду. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

У частині третій статті 9 ЖК УРСР визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» № 2482-XII. Згідно із ч. 11 ст. 8 цього Закону спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

У такому випадку це спір про право цивільне, хоч у ньому й бере участь суб`єкт публічного права, адже спірні правовідносини врегульовано нормами ЖК УРСР і стосуються захисту житлових прав особи, що є вирішальним.

У таких спорах орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження власника державного житлового фонду, тобто перебуває з громадянином не в публічно-правових, а у приватноправових відносинах.

Законодавство не містить чіткого визначення поняття службове житлове приміщення. При цьому, із аналізу положень вказаних нижче нормативно-правових актів вбачається, що службове житлове приміщення це таке житлове приміщення, що перебуває у державній, комунальній, а в окремих випадках і в приватній власності (але крім житлових приміщень, що перебувають у приватній власності фізичних осіб), яке у зв`язку з характером трудових відносин призначене для більш близького проживання працівників.

Відповідно до ч.1 ст.118 ЖК УРСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЖК УРСР, порядок надання службових жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не підлягають приватизації квартири, визнані у встановленому порядку службовими житловими приміщеннями.

Відповідно до пункту 6 Розділу 1 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 04.02.1988 №37, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. У будинках, належних колгоспам, жиле приміщення виключається з числа службових за рішенням

загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених, затверджуваним виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Про виключення жилого приміщення з числа службових у журналі

обліку службових жилих приміщень робиться відповідна відмітка.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Однак органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Тобто, має бути дотримало розумного балансу між наданими повноваженнями та свободою розсуду (дискрецією) при прийнятті рішення під час реалізації цих повноважень.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями є органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові і службові особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Дискреційні повноваження в більш звуженому розумінні це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13.

Як визначено у ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасник справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів.

Як встановлено судом, на засіданні виконавчого комітету Жмеринської міської ради питання щодо виключення жилого приміщення по АДРЕСА_2 з числа службових не розглядалося, будь-яке рішення з цього питання не приймалося. На даний час даний будинок знаходиться на балансі КП «Жмеринкакомунсервіс», клопотання підприємства, установи, організації про виключення цього житла з службових, відсутнє, а тому суд приходить до висновку, що звернення до суду з цим позовом є передчасним.

Суд не може давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Розподіл судових витрат між сторонами.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати слід залишити за позивачами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), Виконавчий комітет Жмеринської міської ради (місцезнаходження: м. Жмеринка Вінницької області, вул. Центральна,4, код ЄДРПОУ 34227893), Комунальне підприємство «Жмеринкакомунсервіс» (місцезнаходження: м. Жмеринка Вінницької області, вул. Соборна,10, код ЄДРПОУ 33322943).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ