Ухвала суду № 101372236, 15.11.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3448/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Габрись О.М.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач 1: Приватний нотаріус Кучеренко Наталія Петрівна

відповідач 2: Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кучеренко Наталії Петрівни, Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло клопотання представника відповідача ПАТ «Українська інноваційна компанія» - Дранчука І.Я. про закриття провадження у справі, оскільки наявне рішення суду, яке набуло законної сили, між тими ж сторонами про той же предмет та з тих же підстав.

Крім того, представник відповідача ПАТ «Українська інноваційна компанія» - Дранчук І.Я. надав клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Луганської області для розгляду по суті, на розгляді якого перебуває справа № 913/266/20 про банкрутство боржника ПАТ «Українська інноваційна компанія».

У судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Українська інноваційна компанія» - Дранчук І.Я. та представник відповідача приватного нотаріуса Кучеренко Н.П. - Кучеренко В.Г. підтримали заявлені клопотання.

Представник позивача Сторожук В.А. заперечила щодо задоволення клопотань. Зокрема з приводу закриття провадження у справі з підстав наявності рішення суду, яке набуло законної сили, між тими ж сторонами про той же предмет та з тих же підстав зазначила, що предметом спору у вказаній справі зазначені інші суми, які підлягають стягненню з відповідачів.

Заслухавши думку представників сторін та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача ПАТ «Українська інноваційна компанія» - Дранчука І.Я. про закриття провадження у справі, виходячи з такого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного нотаріуса Кучеренко Н.П., ПАТ «Українська інноваційна компанія» про стягнення збитків у розмірі 994 489 грн. 26 коп. як різниці між ринковою вартістю квартири за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 1 525 539 грн. 26 коп. та ціною, за якою її було продано з прилюдних торгів у розмірі 531 050 грн.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Українська інноваційна компанія» про стягнення коштів в розмірі 531 050 грн. (ціна продажу квартири з прилюдних торгів) від 16 січня 2020 року відкрито провадження у справі та ухвалою цього ж суду від 20 липня 2020 року направлено до Господарського суду Луганської області для розгляду по суті, на розгляді якого перебуває справа № 913/266/20 про банкрутство боржника ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Рішенням Господарського суду Луганської області 09.02.2021 у справі № 913/266/20 (428/105/20) за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Українська інноваційна компанія» про стягнення коштів відмовлено у задоволенні позовних вимог. Вказане рішення господарського суду набрало законної сили 12.03.2021 року.

Отже, сторони у цивільній та господарській справі є різними (у цивільній справі наявний ще один відповідач приватний нотаріус Кучеренко Н.П.), різні предмети спору (у цивільній справі - стягнення збитків у розмірі 994 489 грн. 26 коп. як різниці між ринковою вартістю квартири за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 1 525 539 грн. 26 коп. та ціною її продажі з прилюдних торгів у розмірі 531 050 грн., а у господарській - стягнення вартості квартири, яка була реалізована з прилюдних торгів у розмірі 531 050 грн.) та різні підстави позову.

З урахуванням наведеного, підстави для закриття провадження за п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України відсутні.

Тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача ПАТ «Українська інноваційна компанія» - Дранчука І.Я. про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Що стосується клопотання представника відповідача ПАТ «Українська інноваційна компанія» - Дранчука І.Я. про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Луганської області для розгляду по суті, на розгляді якого перебуває справа № 913/266/20 про банкрутство боржника ПАТ «Українська інноваційна компанія», то суд дійшов висновку про його задоволення, виходячи з такого.

При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб`єкта владних повноважень.

Визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб`єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

15 травня 2020 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України: http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/158/?d=64793&v=97ееее6dаЬ&t=3, розміщено публікацію № 64793 із повідомленням про те, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 року у справі № 913/266/20 відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія» (ПАТ «УКР/ІН/КОМ»), яке є відповідачем по справі.

22 травня 2020 року на офіційному веб-сайті Єдиний державний реєстр судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/Review/89347762, оприлюднено ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 р. про відкриття провадження у справі про банкрутство № 913/266/20.

Отже, спір за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кучеренко Н.П., ПАТ «Українська інноваційна компанія» про стягнення коштів має вирішуватись Господарським судом Луганської області, у провадженні якого знаходиться справа № 913/266/20про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія» (ПАТ «УКР/ІН/КОМ»).

Водночас, ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

З аналізу положень ст. 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства слідує, що положення ч. 3 ст. 7 цього Кодексу стосується тих справ, які перебувають на розгляді в різних господарських судах, а не судах цивільної юрисдикції.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо:

1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.

Отже, ЦПК України передбачено лише можливість передачі справи іншому суду у зв`язку з її непідсудністю, а не у зв`язку з її юрисдикцією іншому суду.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі 607/6254/15-ц звертає увагу на те, що 21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII(далі - Кодекс № 2597-VIII).

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб`єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга вказаної статті).

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя вказаної статті).

Згідно з частинами першою - третьою статті 3 ГПК України у редакції, чинній на час касаційного перегляду, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Тобто законодавець указав, що у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.

Закон № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» втратив чинність з 21 жовтня 2019 року, з набранням чинності Кодексу № 2597-VIII.

У зв`язку з наведеним, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вказаний Кодекс № 2597-VIII передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.

Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Велика Палата Верховного Суду погоджується, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не погоджується з можливістю закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII, а до цього - статтею 23 Закону № 2343-XII. За встановлених обставин у цій справі суди повинні були передати справу до Господарського суду Луганської області для розгляду по суті, на розгляді якого перебуває справа № 913/266/20 про банкрутство боржника Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія».

На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 255, ст. 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» - Дранчука І.Я. про закриття провадження у справі - відмовити.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Кучеренко Наталії Петрівни, Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про стягнення коштів - передати до Господарського суду Луганської області для розгляду по суті, на розгляді якого перебуває справа № 913/266/20 про банкрутство боржника Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія».

Ухвала в частині передачі справи до Господарського суду Луганської області може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В.Батрин