Рішення № 10137192, 11.03.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2010 Справа № 15/6

м. Полтава

за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго", пров. Луговий, 11, м. Миргород, Полтавська область, 37600

до Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 8386 грн. 55 коп.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача: Новицька Т.А., довіреність № 1 від 04.01.2010 року;

Від відповідача: не зявився.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8386, 55 грн. за спожиту теплову енергію згідно договору № 148 від 01.10.2007 року, з яких: 7254 грн. 36 коп. основна заборгованість, 552 грн. 68 коп. пеня, 455 грн. 26 коп. - інфляційні витрати, 124 грн. 25 коп. - 3% річних.

Позивачем подана заява від 10.03.2010 року про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення річних та інфляційних збитків, сума яких за новим розрахунком становить 127 грн. 48 коп. - 3% річних та 594 грн. 03 коп. інфляційних витрат, а також підтримав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 7254 грн. 36 коп. та перерахував пеню згідно ч. 6 ст. 232 ГПК України зменшивши її розмір до 535 грн. 81 коп.

Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог. Позивачем надано квитанцію від 04.03.2010 року та опис вкладення в цінний лист, видані відділенням звязку, з яких вбачається факт відправлення відповідачу заяви про збільшення позовних вимог. Враховуючи викладене, здійснене позивачем збільшення розміру позовних вимог приймаються судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не зявився, витребуваних документів та відзив на позов не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином як свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу суду від 23.02.2010 року отримав 26.02.2010 року.

Суд зваживши, що для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, визнав за можливе розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача згідно положень ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01.10.2007р. між позивачем (виробником) та відповідачем (споживачем) був укладений договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 148 (далі - Договір), згідно з яким виробник взяв на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію у вигляді гарячої води в потрібних йому обсягах до точки розподілу, а споживач зобовязався своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором та додатками, які є невідємною частиною цього Договору.

Згідно п. 5.1 Договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, а у разі їх відсутності за нормами споживання згідно затверджених обласною державною адміністрацією тарифів.

За п.п. 6.7.1, 6.7.2 Договору оплата за опалення становить 8,75 грн. з ПДВ за 1 кв. м. опалювальної загальної площі будівлі в місяць. Площа будівель споживача складає 68,0 кв. м. Плата за місяць складає 595,00 грн. з ПДВ. Плата за підігрів 1 куб. м. води складає 9,13 грн. з ПДВ. Оплата витрат гарячої води споживачем за місяць проводиться згідно показників лічильника.

У звязку зі зміною тарифів на послуги теплопостачання відповідно до Рішення Полтавської обласної ради від 20.06.2008 року сторонами укладено Додаткову угоду від 01.07.2008 року до Договору про зміну тарифу, на підставі чого оплата за опалення склала 9,52 грн. з ПДВ за 1 кв. м. опалювальної загальної площі будівлі в місяць. Плата за місяць 647,38 грн. з ПДВ. Плата за підігрів 1 куб. м. води склала 23,94 грн. з ПДВ. Оплата витрат гарячої води споживачем за місяць проводиться згідно показників лічильника.

У звязку зі зміною тарифів на послуги теплопостачання відповідно до Рішення Полтавської обласної ради від 27.03.2009 року сторонами укладено Додаткову угоду від 06.04.2009 року до Договору про зміну тарифу, на підставі чого оплата за опалення склала 15,31 грн. з ПДВ за 1 кв. м. опалювальної загальної площі будівлі в місяць. Плата за місяць 1041,08 грн. з ПДВ. Плата за підігрів 1 куб. м. води склала 38,56 грн. з ПДВ. Оплата витрат гарячої води споживачем за місяць проводиться згідно показників лічильника.

Виходячи з п. 6.5 Договору оплата рахунків відповідачем проводиться не пізніше 10 числа звітного місяця.

Як свідчить розрахунок позивача, договірні зобовязання в частині оплати отриманої теплової енергії відповідачем належним чином не виконувались внаслідок чого утворилась заборгованість. В матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків, який засвідчує заборгованість відповідача станом на 23.09.2009 року в розмірі 3560,31 грн. За розрахунком позивача за період з 01.11.2008 року по 01.02.2010 року заборгованість складає 7254,36 грн. На акт звірки розрахунків, направлений позивачем згідно квитанції та опису вкладення в цінний лист від 04.03.2010 року, видані відділенням звязку, відповідач належним чином не відреагував.

Заперечень щодо розміру заявленого позивачем боргу за поставлену теплову енергію відповідач не надав.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обовязку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобовязань з оплати вартості отриманої теплової енергії.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості за спожиту теплову енергію на суму 7254,36 грн. за період з 01.11.2008 року по 01.02.2010 року, тому вони підлягають задоволенню.

Виходячи зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобовязання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Стаття 625 ЦК України визначає обовязок боржника сплатити грошову суму на вимогу кредитора урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Сторонами узгоджено в п. 7.2 Договору, що відповідач, в разі несвоєчасної оплати використаної теплової енергії, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідачем заявлено до стягнення 552,68 грн. пені за 216 днів прострочки в період з 01.07.2009 року по 01.02.2010 року. В заяві від 03.03.2010 року позивачем наданий уточнений розрахунок пені за кожен місяць окремо, за яким її нарахування починається з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць - з 11.12.2008 року і закінчується через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано - по 01.03.2010 року. За уточненим розрахунком розмір пені становить 535,81 грн..

Відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідачем перевищено межі цього строку. Таким чином, до стягнення підлягає 535 грн. 81 коп. пені за період з 11.12.2008 року по 01.03.2010 року, розмір якої відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” в межах подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

В частині вимог про стягнення 16 грн. 87 коп. пені у позові відмовляється.

Окрім цього, позивачем заявлено до стягнення у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні витрати за час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, які з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог складають: інфляційних витрати з листопада 2008 року по січень 2010 року 59 грн. 03 коп.; 3% річних за період з 11.12.2008 року по 01.03.2010 року (445 днів прострочки) - 127 грн. 48 коп. Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних витрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем відповідно до частини 2 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ПОД "Райффайзен банк "Аваль", МФО 331605, код НОМЕР_1 на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго", пров. Луговий, 11, м. Миргород, Полтавська область, 37600, р/р 26004054503048 в ПРУ КБ "ПриватБанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 25682207 7254 грн. 36 коп. - основна заборгованість; 535 грн. 81 коп. пеня; 594 грн. 03 коп. сума збитків з застосуванням індексу інфляції; 127 грн. 48 коп. три проценти річних.; 102 грн. 00 коп. - відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 грн. 00 коп. відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 16 грн. 87 коп. пені у позові відмовити.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

СуддяПушко І.І.