Ухвала суду № 101369900, 24.11.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №380/49/18

1-в/705/370/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2021 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі: головуючого – судді Піньковського Р.В.

при секретарі Музичук Л.В.

з участю прокурора Тарасенка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань клопотання начальника державної установи «Старобабанівська виправна колонія №92» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тетієва Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 12.12.1985 року Тетіївським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 10.01.1987 року умовно-достроково на невідбутий строк 01 рік 09 місяців 20 днів; 2) 30.05.1988 року Тетіївським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 140, ст. 43 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 04.07.1992 року по відбуттю строку покарання; 3) 22.11.1994 року Тетіївським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 81 КК України до 2 років виправних робіт з утриманням 20 % в дохід держави; 4) 04.04.1995 року Володарським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 187, ст. 43 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого 04.04.1997 року по відбуттю строку покарання; 5) 03.02.1998 року Погребищенським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 18.09.1998 року на підставі п. «б» ст. 4 Закону України «Про амністію» від 24.07.1998 року; 6) 26.04.1999 року Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 215-3 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого 23.01.2001 року по відбуттю строку покарання; 7) 17.10.2001 року Тетіївським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 164, ст. 70 КК України (2001 року) до 3 років позбавлення волі, звільненого 12.07.2004 року по відбуттю строку покарання; 8) 18.01.2006 року Тетіївським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 18.11.2009 року по відбуттю строку покарання; 9) 12.10.2010 року Тетіївським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень; 10) 02.11.2011 року Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 11.12.2013 року умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 30 днів; 11) 27.05.2015 року Володарським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 70, ст. 75 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки; 12) 06.11.2017 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі; 13) 14.02.2018 апеляційним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі; 14) 21.02.2018 року за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, –

В С Т А Н О В И В:

Начальник державної установи «Старобабанівська виправна колонія № 92» направив до суду клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 , у якому зазначив про те, що останній відбуває покарання в установі за вироком Тетіївського районного суду Київської області від 21.02.2018 року, яким засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду Київської області від 14.02.2018 року, яким засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць позбавлення волі, у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, та призначено остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Початок строку відбування призначеного покарання ОСОБА_1 обчислювати з 10.01.2018 року, тобто з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання: 10.01.2018 року. Кінець строку відбування покарання 10.07.2023 року.

Станом на 23.09.2021 року відбув 2/3 строку покарання – 03 роки 08 місяців 13 днів, невідбута частина становить 01 рік 09 місяців 17 днів.

Під час перебування в СІЗО м. Київ характеризувався негативно, 1 раз притягувався до дисциплінарної відповідальності. Стягнення погашене. Заохочень не мав. З 26.07.2018 року відбуває покарання в державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№92)» Черкаської області. За період відбування покарання характеризується позитивною. Виконує обов`язки днювального відділення, до роботи ставиться сумлінно, приймає активну участь у суспільно-корисному житті відділення та установи, за що має 4 заохочення. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливо ставиться до персоналу. Виконує законні вимоги персоналу установи виконання покарань. Провину у скоєному злочині визнає повністю.

Заборгованості за вироком суду не має та з державної виконавчої служби документи про утримання позовів не надходили.

У зв`язку із зазначеним просить суд звільнити умовно-достроково засудженого ОСОБА_1 .

В судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення клопотання та звільнення умовно-достроково засудженого ОСОБА_1 .

Представник установи в судове засідання не з`явився, на адресу суду подав письмову заяву, у якій просить суд справу слухати у його відсутність, просить клопотання задовольнити.

Представник спостережної комісії в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просить суд справу слухати у його відсутність, не заперечує проти задоволення клопотання.

Засуджений ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, на адресу суду подав письмову заяву, у якій просить суд справу слухати у його відсутність та клопотання представника установи задовольнити і звільнити його умовно-достроково.

Суд, вислухавши думку прокурора, вивчивши письмові матеріали клопотання та особової справи засудженого, вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини 1 статті 537 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, після фактичного відбування 2/3 строку покарання, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений 21 лютого 2018 року Тетіївським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, при цьому, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 вчинив злочин під час іспитового строку призначеного за вироком Апеляційного суду Київської області від 14 лютого 2018 року, до покарання, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, остаточно йому призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання 10.01.2018 року. Кінець строк відбування покарання 10.07.2023 року. На момент направлення начальником установи клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого відбув 2/3 строку покарання.

Згідно довідки про заохочення та стягнення, затвердженої 23.09.2021 року, засуджений ОСОБА_1 має 4 заохочення за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки. Має 1 стягнення, яке погашено.

Згідно довідки начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Старобабанівська виправна колонія № 92» станом на 24.11.2021 року невідбута ОСОБА_1 частина покарання становить 01 рік 07 місяців 16 днів.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом, зокрема за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

В ході судового розгляду клопотання встановлено, що засуджений ОСОБА_1 за період відбування покарання позитивно характеризується за місцем відбування покарання, сумлінно ставиться до праці, відбув 2/3 призначеного судом покарання, зробив для себе належні висновки та став на шлях виправлення, його поведінка та ставлення до праці є сумлінними. На думку суду, останній в повній мірі усвідомив наслідки вчиненого ним злочину, щиро шкодує про такі. Вказані обставини в своїй сукупності свідчать про доведеність його виправлення.

За встановлених обставин суд приходить до висновку, що, з огляду на реально відбуту засудженим міру покарання, з урахуванням даних про його особу, поведінку під час відбування покарань, встановлене в ході судового розгляду клопотання сумлінне ставлення до праці, клопотання про умовно-дострокове звільнення останнього підлягає до задоволення.

Суд також вважає, що саме таке рішення сприятиме подальшій ресоціалізації засудженого ОСОБА_1 після відбування покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 369, 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Клопотання начальника державної установи «Старобабанівська виправна колонія №92» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – задовольнити.

Засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на невідбуту частину покарання – 01 рік 07 місяців 16 днів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.

Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання зупиняє її виконання.

Суддя Р. В. Піньковський