Рішення № 101369588, 23.11.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2511/21

номер провадження 2-а/695/67/21

23 листопада 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Ушакової К.М.

за участю секретаря судового засідання – Біленко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Золотоноша адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Бочарова Олександра Михайловича до Головного Управління Національної поліції, третя особа: інспектор СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про скасування постанови серії БАВ № 034887 від 07.08.2021 про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Бочаров О.М. звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Головного Управління Національної поліції, третя особа: інспектор СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

– поновити строк оскарження постанови у серії БАВ № 034887 від 07.08.2021 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП;

– скасувати постанову серії БАВ № 034887 від 07.08.2021, винесену інспектором СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Сергієнком О.І.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що постановою про накладення адміністративного стягнення серії БАВ № 034887 від 07.08.2021, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3 400,00 грн., а саме: 07.08.2021 о 20 год. 40 хв. на а/д Золотоноша-Домантове без права керування на даний транспортний засіб, без технічного паспорту на даний транспортний засіб та з забрудненим д.н.з. Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою, зазначає, що в ній відсутні докази, які свідчать про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, неправильно записано по батькові, розгляд справи проведено за відсутності захисника, чим порушено право позивача на захист.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.09.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 10.09.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

23.09.2021 на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що позивач керував транспортним засобом МТЗ-80 без права керування таким транспортним засобом, без технічного паспорта на транспортний засіб та з забрудненим номерним знаком, чим порушив ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП, в ГУНП в черкаській області, як суб`єкт владних повноважень, під час винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, діяло виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачений законодавством.

У судове засідання, призначене на 23.11.2021, позивач та його представник не з`явились, про дату, місце і час судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Просив судові витрати з відповідача не стягувати.

Відповідач в судове засідання 23.11.2021 не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа інспектор СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Сергієнко О.І. у судове засідання, призначене на 23.11.2021, не прибув, про дату, місце і час судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 034887 від 07.08.2021, ОСОБА_2 керував транспортним засобом МТЗ-80, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 07.08.2021 о 20 год. 40 хв. на а/д Золотоноша-Домантове без права керування на даний т/з, без технічного паспорту на даний т/з та з забрудненим д.н.з., чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП. Вказаною постановою до ОСОБА_2 застосовано адміністративне стягнення у розмірі 3 400,00 грн.

Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною п`ятою статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Частина перша статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Частиною другою статті 126 КупАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі змістом ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що він не був присутнім при складанні працівниками поліції оскаржуваної постанови, остання також була складена без участі захисника, протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача не складався.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі – Інструкція № 1395) постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 8 Розділу ІІІ Інструкції № 1395, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано доказів розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності позивача та його захисника.

Разом з тим, ознайомившись з оскаржуваною постановою, судом встановлено, що з останньої не зрозуміло, що саме порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності з конкретним посиланням на пункти ПДР України, адже диспозиції ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 122 КУпАП за способом викладення є бланкетними. Бланкетна диспозиція містить правила поведінки в загальній формі, відсилаючи суб`єкта реалізації до інших правових норм.

Окрім того, у постанові серії БАВ № 034887 від 07.08.2021 в рядку «Особа, щодо якої розглядається справа» зазначено « ОСОБА_2 », у той час як відповідно до паспорту громадянина України № НОМЕР_2 правильним даними є « ОСОБА_1 ».

Стаття 283 КУпАП визначає зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Суд наголошує на тому, що постанова по справі про адміністративне правопорушенняє офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у постанові відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Оскаржувана постанова винесена за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та на підставі положень ст. 258 КУпАП адміністративне стягнення накладено на місці вчинення правопорушення.

Із оскаржуваної постанови судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, зокрема, за наслідком нібито встановлення факту керування ним транспортним засобом за порушення правил користування ременями безпеки, отже в даному випадку, у суб`єкта владних повноважень наявний обов`язок довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, якщо він заперечує проти задоволення адміністративного позову.

У свою чергу, на виконання вказаного обов`язку та з метою доведення правомірності прийнятого рішення до суду відповідачем надано відзив, в якому зазначено про встановлені інспектором фактів вчинення позивачем адміністративних правопорушень.

Разом з тим, відповідачем до суду не надано відповідних відеозаписів чи будь-яких інших доказів, якими можливо підтвердити факт вчинення спірного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає недоведеним факт вчинення позивачем спірного правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Частиною третьою статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Так, у пп. «а», «б» п.2.1. ПДР України зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно із п. 2.4 «а» ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Проте, пунктом 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Отже, вимозі працівника поліції щодо пред`явлення для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб обов`язково має передувати порушення водієм ПДР, скоєння дорожньо-транспортної пригоди або інші підстави, передбачені вищезазначеною статтею Закону.

Як встановлено судом, відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено доказами факту порушення позивачем ПДР.

Таким чином, суд прийшов до висновку, про те, що відсутні підстави вважати, що вимога поліцейського до водія транспортного засобу щодо пред`явлення документів, була обґрунтованою.

Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Однак, у порушення ст. ст. 251, 255 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП не досліджувалися будь-які докази, оскільки відповідачем вони не надані.

Відповідно до ст. ст. 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Пунктом 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України № 2» наголошується на принципі рівності сторін як одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, жодним чином не доведено правомірності свого рішення, не надано суду доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП, при цьому позивач вказує на протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому право останнього є порушеним, у зв`язку з чим воно підлягає до захисту судом шляхом задоволення вказаного позову.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, вимога позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 034887 від 07.08.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 3 400,00 грн. підлягає задоволенню, а провадження у справі – закриттю.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 19-20, 77, 139, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

поновити ОСОБА_2 процесуальний строк звернення до суду з позовною заявою.

Позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (місцезнаходження: вул. Смілянська 57, м. Черкаси; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108667) третя особа: інспектор СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про скасування постанови серії БАВ №034887 від 07.08.2021 про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову інспектора СРПП Золотоніського РВП Сергієнка О.І. серії БАВ № 034887 від 07.08.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП скасувати.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАПзакрити.

Згідно зі статтями 255, 286, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя: К.М. Ушакова