Ухвала суду № 101368098, 24.11.2021, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/2345/20

УХВАЛА

Іменем України

24 листопада 2021 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючого судді Стасенка Г.В.,

за участі секретаря судового засідання Клопот О.О.,

прокурора Казбанової Т.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Мірошника С.Б.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань Бородянськогорайонного судув смтБородянці Бучанськогорайону Київськоїобласті кримінальнепровадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12020110120000354від 30квітня 2020року,про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Луб`янки Бородянського району Київської області, громадянина України, непрацюючого, який проживає в АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

в с т а н о в и в :

Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

В нічз 29квітня на30квітня 2020року,більш точногочасу досудовимрозслідуванням невстановлено,він,перебуваючи поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , побачив на подвір`ї автомобіль марки "ВАЗ-2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 року випуску, бежевого кольору, який перебував у користуванні ОСОБА_2 , після чого у нього виник кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, в ніч з 29 квітня на 30 квітня 2020 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 проник на огороджену парканом територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , підійшов до розташованого на вказаній території автомобіля марки "ВАЗ-2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 року випуску, бежевого кольору, який перебуває в користуванні ОСОБА_2 , відчинив незачинені на замок ліві передні водійські дверцята та сів до салону зазначеного автомобіля. Знаходячись на передньому водійському сидінні автомобіля марки "ВАЗ-2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 року випуску, бежевого кольору, ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння потерпілому майнової шкоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, діючи таємно, вирвавши замок запалювання запустив, двигун зазначеного автомобіля, тим самим встановив контроль над вказаним автомобілем та отримав можливість здійснювати на ньому рух та керувати ним, після чого, керуючи вказаним автомобілем, відкривши ворота виїхав з подвір`я домоволодіння та поїхав на ньому у напрямку с. Луб`янки Бородянського району Київської області, отримавши можливість ним вільно володіти та користуватися.

Заволодівши автомобілем марки "ВАЗ-2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , 1989 рої випуску, бежевого кольору, вартістю 17906 грн 20 копійок, ОСОБА_1 залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим автомобілем на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди.

За ухвалою слідчого судді Бородянського районного суду Київської області від 10 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 06 січня 2021 року і при цьому був визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 105100 гривень.

За ухвалою підготовчого судового засідання Бородянського районногосуду Київськоїобласті від15грудня 2020року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 лютого 2021 року і при цьому був визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 105100 гривень.

За ухвалоюБородянського районногосуду Київськоїобласті від09лютого 2021року відноснообвинуваченого ОСОБА_1 була продовженадія запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюдо 08квітня 2021року іпри цьомубув залишенийальтернативний запобіжнийзахід увигляді заставив розмірі105100гривень.

За ухвалоюБородянського районногосуду Київськоїобласті від18березня 2021року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 травня 2021 року і при цьому був залишений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 105100 гривень.

За ухвалоюБородянського районногосуду Київськоїобласті від06травня 2021року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 липня 2021 року і при цьому був залишений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 105100 гривень.

За ухвалоюБородянського районногосуду Київськоїобласті від22червня 2021року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21 серпня 2021 року і при цьому був залишений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 105100 гривень.

За ухвалоюБородянського районногосуду Київськоїобласті від16серпня 2021року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15 жовтня 2021 року і при цьому був залишений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 105100 гривень.

За ухвалоюБородянського районногосуду Київськоїобласті від30вересня 2021року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 була продовжена дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 29 листопада 2021 року і при цьому був залишений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 105100 гривень.

До суду надійшло клопотання прокурора Казбанової Т.В. про продовження строку триманняобвинуваченого ОСОБА_1 під вартою на шістдесят днів. Клопотання обґрунтовано тим, що на даний час ризики та обставини, які враховувалися при обранні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , не зменшилися, зокрема, існує ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, ризики незаконного впливу на потерпілого, свідків, ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, на даний час на розгляді в Бородянському районному суді Київської області перебуває ще одне кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , в ході якого ОСОБА_1 систематично без поважних причин не з`являвся до суду. Оцінюючи в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його судом винуватим - позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, відсутність в нього стійких соціальних зв`язків, на думку прокурора, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків.

Від захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Мірошника С.Б. до суду надійшло клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт; у разі залишення ОСОБА_1 під вартою захисник просив зменшити розмір визначеної обвинуваченому застави до 47580 гривень.

Своє клопотаннязахисник адвокат МірошникС.Б.обґрунтовував тим,що стороназахисту непогоджується зкваліфікацією цьогокримінального правопорушенняза ч.2ст.289КК України,оскільки воноповинно кваліфікуватисяза ч.1ст.289КК України. Крімтого насьогодні відпалиризики,які існувалина деньобрання ОСОБА_1 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою. ОСОБА_1 вже рікутримується підвартою безвагомих нате підстав,а томутримання йогопід вартоює застосуваннямдо ньогопсихічного тафізичного тиску. Водночасу ОСОБА_1 жодних причинчинити тискна потерпілого,свідків немає.Також зачас триманняйого підвартою наріканьна йогоповедінку зісторони адміністраціїДУ "Київськийслідчий ізолятор"немає,що свідчитьпро йоговиправлення,і крімтого,саме тримання ОСОБА_1 під вартоюповинно розцінюватисяяк зменшенняризиків.Також доарешту ОСОБА_1 проживав зматір`ю табабою,тобто вінмає тіснісоціальні зв`язки.Твердження сторониобвинувачення,що ОСОБА_1 може переховуватисявід судута вчинитинове кримінальнеправопорушення,оскільки наданий час нарозгляді всуді перебуваєінше кримінальнепровадження відносно ОСОБА_1 ,на думкузахисту,не можебути обґрунтуваннямпродовження строкутримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, так як його обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.27,ч.2ст.121КК України,було змінено на ч. 1 ст. 396 КК України і обвинувачений ОСОБА_1 не зацікавлений ні у здійсненні тиску на когось з учасників кримінального провадження, ні в ухилені від суду, так як такі його дії будуть розцінюватися стороною обвинувачення та судом як доказ вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Одночасно захисник адвокат Мірошник С.Б. зазначив, що визначений судом розмір застави у 105100 гривень є непомірною сумою для обвинуваченого і його родичів, оскільки об`єктом злочину є транспортний засіб вартістю лише 17906 грн 20 копійок, а тому, з урахуванням значного зменшення ризиків, які існували на день обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, просив зменшити розмір застави до мінімальної двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор Казбанова Т.В. своє клопотання повністю підтримала.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Мірошник С.Б. заперечував щодо клопотання прокурора, а своє клопотання про зміну запобіжного заходу і зменшення розміру застави повністю підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та просив змінити йому запобіжний захід.

Оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Тримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо жоденіз більшм`якихзапобіжних заходівне можезапобігти ризикам,передбаченим ст.177КПК України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення "Лабіта проти Італії" від 06 квітня 2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

У справі "Ілійков проти Болгарії" від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Відповідно дорішення ЄвропейськогоСуду зправ людиниу справі"Тимошенкопроти України"вагомою підставоюдля вирішенняпитання пронеобхідність попередньогоув`язненняособи єризик перешкоджаннявстановленню істиниу справіта переховуванняцієї особивід правосуддя.При цьомузазначено,що небезпекаперешкоджання встановленнюістини усправіта переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Суд вважає, що в даному випадку продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України і ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Оцінюючи викладене, суд вважає, що тяжкість і обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи, що відносно ОСОБА_1 в суді на розгляді є інше кримінальне провадження, враховуючи також репутацію та дані про особу обвинуваченого, який на момент затримання не мав постійної роботи і постійного джерела доходів, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення і застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки не забезпечить запобігання цим ризикам.

Надані стороною захисту обґрунтування своєї позиції щодо зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, на думку суду, не є тими обставинами, які виключають зазначені ризики,і не спростовують висновків суду про доцільність та необхідність продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 зазначеного запобіжного заходу, а тому суд вважає за необхідне клопотання захисника в частині зміни запобіжного заходу на домашній арешт залишити без задоволення, а клопотання прокурора задовольнити і продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах двох місяців.

Водночас, задовольняючи клопотання прокурора про продовження діїобраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Мірошника С.Б. щодо зменшення розміру застави і визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу, розмір якої має достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68100 гривень (30х2270) гривень

Також, враховуючи, що застава може бути внесена у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Відповідно доч.4ст.202КПК України,обвинувачений звільняєтьсяз підварти післявнесення застави,визначеної судомв ухваліпро застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,якщо вуповноваженої службовоїособи місцяув`язнення,під вартоюв якомувін перебуває,відсутнє іншесудове рішення,що набралозаконної силиі прямопередбачає триманняобвинуваченого підвартою.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 197, 199, 331 КПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання прокурора Казбанової Т.В. задовольнити.

Продовжити діюобраного відноснообвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою вДержавній установі"Київськийслідчий ізолятор"до 23січня 2022року.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Мірошника С.Б. про зміну запобіжного заходу і зменшення розміру застави задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 68100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень, яка може бути внесена в національній грошовій одиниці протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (Отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача: UA 768201720355259001000018661).

У разівнесення заставипокласти наОСОБА_1 такі обов`язки:прибувати закожною вимогоюдо суду;не відлучатисяіз населеногопункту,в якомувін проживає,без дозволусуду;повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Визначити термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Київський слідчий ізолятор".

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, які він зобов`язаний виконувати з моменту звільнення з під варти, внаслідок внесення застави, застава звертається в дохід держави.

Копії ухвали негайно після її проголошення вручити сторонам.

Головуючий-суддяГ.Стасенко