Ухвала суду № 101367942, 22.11.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/17518/15-ц

6/357/333/21

У Х В А Л А

іменем України

22 листопада 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Орєхова О. І.

за участі секретаря – Сокур О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква заяву представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Капустіна Віталія Володимировича, про визнання виконавчого документу таким, що підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2021 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Капустіна Віталія Володимировича, стягувач ОСОБА_2 , третя особа: Головний державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прохацький Руслан Олександрович про визнання виконавчого листа № 2/357/787/16 таким, що підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що 11.11.2020 року, ОСОБА_1 отримав постанову головного державного виконавця Прохацького P.O. від 07.09.2020 року про відкриття виконавчого провадження № 62955793 з примусового виконання виконавчого листа № 2/357/787/16, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 12.05.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 1 066 623,70 грн.

Вважає, що виконавчий документ є таким, що не підлягає виконанню, оскільки ОСОБА_2 ще 13.03.2020 року написав нотаріально посвідчену заяву про відсутність будь-яких претензій до ОСОБА_1 , у листопаді 2020 року останній звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в порядку ст. 432 ЦПК України, із відповідною заявою.

Суд неодноразово відкладав розгляд заяви ОСОБА_1 , визнавав явку головного державного виконавця Прохацького P.O. та стягувача ОСОБА_2 обов`язковою, але жоден з них не з`являвся судове засідання.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.02.2021 року по справі № 357/17518/15-ц відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 в зв`язку з недоведеністю підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки зі змісту копії нотаріально завіреної заяви не вбачається, що відбулося саме виконання рішення суду у справі №357/17518/15-ц.

Дійсно, нотаріально завірена заява не містить прямого посилання на погашення боргу саме за рішенням суду № 357/17518/15-ц, проте містить інформацію про повне погашення існуючої станом на 13.03.2020 року заборгованості та відсутність будь-яких моральних та матеріальних претензій у ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .

За своїм змістом, поняття «заборгованість, існуюча станом на 13.03.2020 року» є більш широким і включає в себе не лише борг за рішенням суду № 357/17518/15-ц, ай будь-яку іншу заборгованість, що існувала у ОСОБА_1 станом на 13.03.2020 року, наприклад відповідальність за порушення грошового зобов`язання, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України чи компенсацію інших збитків.

До того ж, написанню нотаріально посвідченої заяви передувало власноручне написання ОСОБА_2 розписки про отримання коштів за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 16.03.2016 року по справі № 357/17518/15.

Тож, враховуючи Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року, згідно якого зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, - у ОСОБА_1 відсутній обов`язок перед ОСОБА_2 зі сплати заборгованості, в зв`язку з його добровільним виконанням.

Проте, виконання виконавчого листа № 2/357/787/16, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 12.05.2016 року призводить до повторного стягнення вже погашеного боргу.

Просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2/357/787/16, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 12.05.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 1 066 623,70 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.06.2021 року, головуючим по справі було визначено суддю Ярмолу О.Я.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2021 року провадження у справі за заявою представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Капустіна В.В. про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягувач: ОСОБА_2 , третя особа: головний державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прохацький Руслан Олександрович було закрито.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Капустіна В.В. було задоволено. Ухвалу Білоцерківського міськрацйонного суду Київської області було скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2021 року, головуючим по справі визначено суддю Орєхова О.І.

Згідно контрольного журналу судових справ і матеріалів переданих для розгляду судді, справа отримана суддею 20 жовтня 2021 року.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (ст. 446ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України, суд розглядає заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Ухвалою судді від 21 жовтня 2021 року заяву представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Капустіна Віталія Володимировича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Головний державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прохацький Руслан Олександрович про визнання виконавчого документу таким, що підлягає виконанню прийнято до розгляду та призначено судовий розгляд на 01 листопада 2021 року о 16 год. 20 хв.

01 листопада 2021 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 16 год. 45 хв. 22 листопада 2021 року.

В судове засідання представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Капустін Віталій Володимирович, не з`явився, надав до суду заяву, отримана судом 16.11.2021 року за вх. № 53480, в якій просив розгляд заяви здійснювати за відсутності Боржника (заявника) та його представника на підставі наявних у справі доказів.

Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив (т. 2 а.с. 210, 212).

Третя особа: головний державний виконавець Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прохацький Руслан Олександрович в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив (т. 2 а.с. 211).

Заяв та клопотань на адресу суду від останніх не надходило.

В судовому засіданні, яке відбувалося 01 листопада 2021 року, на якому був присутній представник заявника, адвокат Капустін В.В., останнім було надано пояснення стосовно заявленої вимоги, оглянуто оригінал розписки ОСОБА_2 від 13.03.2020 року про отримання коштів за рішенням суду та оригінал нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 13.03.2020 року, що підтверджується відповідним протоколом судового засідання.

Суд визнав можливим розглянути заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню без участі учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи № 357/17518/15-ц провадження № 2/357/787/21, вивчивши заяву з додатками, вважає, що заява представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Капустіна Віталія Володимировича, про визнання виконавчого листа № 2/357/787/16, таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Підстави для цього загалом містить ч.2 ст.432 ЦПК, відповідно до якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа № 357/17518/15-ц провадження № 2/357/787/16 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість в сумі 1 060 533 грн. 70 коп. та судові витрати по справі в сумі 6090 грн., всього підлягає стягненню – 1 066 623 грн. 70 коп. (т. 1 а.с. 56-57).

Ухвалою суду від 11 квітня 2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (т. 1 а.с. 71-72).

Рішення набрало законної сили 11 квітня 2016 року.

12 травня 2016 року представником позивача ОСОБА_2 , адвокатом Телющенком П.П., в приміщенні суду було отримано виконавчий лист по справі № 357/17518/15-ц (т. 1 а.с. 76).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2019 замінено сторону виконавчого провадження № 58288444 по виконанню виконавчого листа від 12 травня 2016 року № 357/17518/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість в сумі 1060533,70 грн. та судові витрати на суму 6090 грн., а саме замінено стягувача ОСОБА_2 на ТОВ «ФК «Октант».

Зазначена ухвала суду була оскаржена відповідачем ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2019 року скасовано та прийнято постанову. Відмовити

ОСОБА_2 у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, заінтересовані особи товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октант», Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Постанова набрала законної сили.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження.

Зазначена ухвала суду була оскаржена ОСОБА_2 в особі уповноваженого представника, адвоката Протасова С.В., до Київського апеляційного суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Протасова Сергія Володимировича задоволено. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2019 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2020 року закрито провадження за заявою ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження на ТОВ «ФК «Октант» на підставі Договору відступлення права вимоги (цесії) від 08.05.2019 року.

07 вересня 2020 року головним державним виконавцем Білоцерківського МВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прохацьким Русланом Олександровичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62955793 з примусового виконання виконавчого листа № 2/357/787/16.

В листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про визнання виконавчого листа № 2/357/787/16 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , головний державний виконавець Білоцерківського МВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прохацький Руслан Олександрович відмовлено.

Дана ухвала була оскаржена ОСОБА_1 до Київського апеляційного суду .

Постановою Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2021 року залишено без змін.

В червня 2021 року ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Капустіна В.В., звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2021 року провадження у справі за заявою представника ОСОБА_1 – адвоката Капустіна В.В. про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , головний державний виконавець Білоцерківського МВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прохацький Руслан Олександрович закрито.

Дана ухвала була оскаржена ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Капустіна В.В. до Київського апеляційного суду.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Капустіна Віталія Володимировича задоволено. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2021 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду справи.

Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів, внормовані Розділом VІ ЦПК України.

В силу ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За загальним правилом, рішення суду виконують після набрання ним законної сили.

Особа може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.

Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно ч. 1ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, виконання судових рішень це підсумковий етап у процесі реалізації захисту цивільних прав. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого щодо тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї визнаноУкраїною як учасницею цієї Конвенції, вказує на те, що в розумний строк розгляду справи включається період від надходження до суду заяви до закінчення виконання рішення суду.

Разом із тим, згідно до положень, викладених в ч.ч.1,2 ст. 432 ЦПК України вбачається, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Підстави для цього зазначені у ч. 2 ст. 432 ЦПК України, а саме: суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Системний аналіз діючого законодавства передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11.

Як встановлено в судовому засіданні підставою для звернення до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з боку заявника ОСОБА_1 в особі адвоката Капустіна В.В. є відсутність у ОСОБА_1 боргу перед ОСОБА_2 в зв`язку з добровільним виконанням до відкриття виконавчого провадження.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що гуртуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 вересня 2020 року головним державним виконавцем Білоцерківського МВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прохацьким Русланом Олександровичем було винесено повторно постанову про відкриття виконавчого провадження № 62955793 з примусового виконання виконавчого листа № 2/357/787/16.

Представник заявника, адвокат Капустін В.В., на підтвердження добровільного виконання обов`язку боржником ОСОБА_1 перед стягувачем ОСОБА_2 поза межами виконавчого провадження, надав суду для огляду оригінал заяви про відсутність матеріальних та моральних претензій від 13 березня 2020 року, яка посвідчена державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 1-402 та оригінал розписки про отримання коштів за рішенням суду від 13 березня 2020 року.

З нотаріально завіреної заяви вбачається, що ОСОБА_2 у зв`язку з погашенням заборгованості, не має і не матиме жодних матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_1 .

З наданої представником заявника адвокатом Капустіним В.В., власноручно написаної ОСОБА_2 розписи від 13 березня 2020 року, вбачається, що даною розпискою ОСОБА_2 підтверджує факт повного погашення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , існуючої перед ним заборгованості за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2016 року по справі № 357/ 17518/15 та договором позики, оформленим борговою розпискою від 18 вересня 2015 року. В зв`язку з повним погашенням заборгованості із врахуванням інфляційних втрат та річних, не має та матиме жодних матеріальних та моральних втрат до ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов`язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Отже, судом встановлено, що 13 березня 2020 року стягувач ОСОБА_2 підтвердив повне погашення існуючої за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2016 року по справі № 357/ 17518/15 № провадження 2/357/787/16 заборгованості боржником ОСОБА_1 , тобто до повторного пред`явлення виконавчого листа № 2/357/787/16 в Білоцерківський МВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для виконання.

Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, жодних доказів, які б спростовували доводи заявника суду не надав, тобто скористався своїми правами на власний розсуд.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене, наведені представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Капустіним В.В. обставини підпадають під перелічені в цивільно-процесуальному законі підстави про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а саме, зобов`язання припинилось внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником ОСОБА_1 поза межами виконавчого провадження.

За таких обставин, враховуючи фактичні обставини справи встановлені в судовому засіданні та надані заявником докази, суд вважає, що заява представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Капустіна Віталія Володимировича про визнання виконавчого листа № 2/357/787/16 від 12 травня 2016 року таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 18, 260,261, 353, 431, 432, 446 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Капустіна Віталія Володимировича, про визнання виконавчого документу таким, що підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий лист Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2016 року № провадження 2/357/787/16 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості на загальну суму 1 066 623,70 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов