Рішення № 10136678, 24.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.10                                                                                           Справа№ 22/103

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Машзавод", м.Чернівці

до відповідача відкритого акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина", м.Дрогобич

про стягнення 11 594 608, 81 грн.                                                   

Суддя Т.Костів

при секретарі Ю.Качур

Представники

Від позивача: Прокопець Б.М., Софяк В.В. - представники

Від відповідача : Валага Ю.С. - представник

Суть спору: Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю "Машзавод", м.Чернівці до відкритого акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс - Галичина", м.Дрогобич про стягення 11 594 608, 81 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.05.2010р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 08.06.2010 р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору. Ухвалою суду від 08.06.2010 року, у зв'язку з неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 24.06.2010 року.

Представникам сторін роз'яснювались їхні права та обов'язки згідно зі ст.22 ГПК України.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підств, викладених у позовній заяві. Ствердили, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 199/2 від 30.07.2008 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виготовити та поставити відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та здійснити за нього оплату на умовах договору. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу обумовлений договором товар, проте, відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за товар здійснив частково. Внаслідок таких дій відповвідача у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 8 788 200, 00 грн. За неналежне виконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 814 059, 15 грн. Крім того, за порушення грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу фінансові санкції в розмірі 991, 801, 66 грн. Просять позов задоволити.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги частково заперечив. Ствердив, що штрафні та фінансові санкції в розмірі нарахованому позивачем необгрунтовані та нараховані з порушенням умов договору.

Розглянувши матеріали справи, подані докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін суд встановив наступне.

30 липня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Машзавод" та відкритим акціонерним товариством "Нафтопереробний комплекс - Галичина" укладено договір № 199/2 (далі - договір). Відповідно до умов договору позивач зобов'язався виготовити та передати відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар. Згідно зі Специфікацією № 1 до договору позивач зобов'язався виготовити та передати відповідачу колону відпарну К-201 (С-201) за ціною 10 513 512, 00 грн., з терміном виготовлення 9-11 місяців з дати отримання авансового платежу та колону відокремлення бензину К-202 (С-202) за ціною 7 062 888, 00 грн., з терміном виготовлення 11-12, 5 місяців з дати отримання авансового платежу.

У відповідності до п.5.4. договору розрахунки здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування відповідачем встановленої у специфікації ціни товару на поточний рахунок позивача на підставі виставлених позивачем рахунків в наступному порядку:

- на протязі 10-ти банківських днів після підписання специфікації, відповідач повинен перерахувати авансовий платіж в розмірі 50% від вартості товару;

- остаточну оплату вартості товару, відповідач повинен здійснити на протязі 10-ти банківських днів з моменту поставки.

На підставі рахунку № 7058 від 31.08.2008 року, відповідач перерахував позивачу аванс в сумі 8 788 200, 00 грн..

На виконання умов договору позивачем товар було виготовлено товар та передано відповідачу, а саме: колону відпарну К-201 (С-201), згідно з видатковою накладною № 10034 від 05.05.2009 року передано 19.05.209 року, а також, колону відокремлення бензину К-202 (С-202), згідно з видатковою накладною № 10115 від 17.08.2009 року передано відповідачу 30.08.2009 року. Таким чином, обов'язок повністю оплатити товар у відповідача, за видатковою накладною № 10034 від 05.05.2009 року настав 02.06.2009 року, а за видатковою накладною № 10115 від 17.08.2009 року відповідно 11.09.2009 року.

Однак, відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав, кінцевого розрахунку не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 8 788 200, 00 грн..

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість, проте, відповідач залишив згадану претензію без відповіді.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу інфляційні витрати в розмірі 764 364, 55 грн. та три проценти річних в розмірі 227 437, 11 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Крім того, керуючись п.7.3. договору, яким передбачено, що за порушення відповідачем строків оплати він повинен сплатити позивачу неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк товару, за кожен день прострочення, але не більше 10% від загальної вартості неоплаченого товару, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 814 059, 15 грн.. Проте, суд вважає такий розмір штрафних санкцій надмірним, оскільки така сума перевищує передбачене договором обмеження в 10 відсотків від вартості неоплаченого товару. За таких обставин, обгрунтованою вважається розмір пені в сумі 878 820, 00 грн..

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 10 658 821, 66 грн. і на день розгляду справи відповідачем не погашена.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині основного боргу та фінансових санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання обгрунтовані доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення. Щодо розміру пені, то суд вважає обгрунтованим розмір в сумі 878 820, 00 грн., в стягненн решти нарахованої пені слід відмовити.

Оскільки, спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс –Галичина»(82103, Львівська область, м.Дрогобич, вул.Бориславська, 25, код ЄДРПОУ 00152388) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Машзавод" (58000, м.Чернівці, вул.Прутська, 16, код ЄДРПОУ 30045061) 8 788 200, 00 грн. основного боргу, 878 820, 00 грн. пені, 764 364, 55 грн. інфляційних витрат, 227 437, 11 грн. трьох процентів річних, 25 500, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог - в позові відмовити.

4. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя