Рішення № 10136575, 21.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.10                                                                                 Справа № 19/88(7/58)

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасіндустрія”, м.Луганськ

до Державного підприємства „Донбасантрацит”, м.Красний Луч Луганської області

про стягнення 2885 грн. 61 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –представник не прибув;

від відповідача –Магденко Т.П., довіреність № 1-1/68 від 04.01.2010;

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми грошових коштів у розмірі 2885,61 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.04.2009 суддею Калашник Т.Л. у справі № 7/58 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасіндустрія” до Державного підприємства „Донбасантрацит” про стягнення 2885 грн. 61 коп. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване доведеністю матеріалами справи факту зайве сплаченої позивачем суми 2885 грн. 61 коп. при розрахунках за поставлене вугілля у червні та серпні 2005 року за договором від 25.04.2005 № 76. Разом з цим суд дійшов висновку про порушення позивачем загального строку позовної давності, встановленого ст.257 Цивільного кодексу України для звернення до суду за захистом свого порушеного права, що стало підставою відмови у задоволенні позову за заявою відповідача про застосування позовної давності.

Наданий позивачем акт звірення взаємних розрахунків станом на 01.03.2008 не прийнятий судом в якості належного доказу визнання відповідачем боргу, оскільки він підписаний лише керівником структурного підрозділу відповідача.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26.05.2009 у справі № 7/58 рішення господарського суду Луганської області від 23.04.2009 залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що факт визнання боргу має беззаперечно свідчити про намір боржника погасити борг.

Акт звірки взаємних розрахунків, наданий позивачем у підтвердження переривання позовної давності, за своєю правовою природою є бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік господарських операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), він не містить безумовного визнання відповідачем свого боргу в розумінні ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України, підписаний з боку відповідача керівником відокремленого підрозділу та посадовими особами без посилання на довіреності, які б визначали їх повноваження.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2009 у справі № 7/58 рішення господарського суду Луганської області від 23.04.2009 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 26.05.2009 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

В своїй постанові Вищий господарський суд України вважає висновок судів попередніх інстанцій щодо не врахування акту звірки взаємних розрахунків, який наданий позивачем у підтвердження переривання позовної давності, необгрунтованим, зробленим без з’ясування усіх фактичних обставин справи.

Встановлено, що між сторонами було складено та підписано акт звіряння взаєморозрахунків, який є певною формою фіксації юридично-значимих дій сторін за цим актом, і яким, зокрема, оформляється інвентаризація дебіторської і кредиторської заборгованості, який судами неправомірно не враховано в якості доказу визнання відповідачем свого боргу, оскільки лише факт відсутності посилання в акті на довіреності не свідчить про відсутність повноважень у осіб на підписання таких документів від імені Державного підприємства "Донбасантрацит", з врахуванням того, що на вказаному акті міститься відтиск печатки, як відокремленого підрозділу, так і самого Державного підприємства "Донбасантрацит".

Надано вказівку при новому розгляді справи місцевому господарському суду врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.

Відповідно до ст.11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов"язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 24.03.2010 по справі № 7/58, керуючись ст.24 Закону України „Про судоустрій”, ст.20 Господарського процесуального кодексу України, справу № 7/58 передано на розгляд судді Косенко Т.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 24.03.2010 по справі № 19/88(7/58) справу призначено до розгляду.

Ухвалою заступника голови господарського суду від 20.05.2010 по справі № 19/88(7/58) строк розгляду справи продовжено на один місяць.

У судовому засіданні 15.04.2010 представник позивача надав пояснення № б/н та без дати, в яких вважає, що акт звірення розрахунків перериває перебіг позовної давності та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 21.06.2010 представник відповідача надав заперечення № 1-7/1226 від 15.06.2010, де наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог з підстав викладених у запереченнях.

21.06.2010 позивач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Неприбуття у судове засідання позивача не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Донбасіндустрія” (позивач, покупець) та Державним відкритим акціонерним товариством шахта "Міусінська" Державної холдінгової компанії "Донбасантрацит" (постачальник) було укладено договір поставки № 76 від 25.04.2005 з додатковими угодами до нього від 27.04.2005 та від 22.08.2005 (далі –договір), за умовами якого постачальник зобов’язується поставляти покупцю вугілля (далі - товар), а покупець зобов’язується приймати товар та здійснювати його оплату (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2 договору ціна, марка вугілля, якість, обсяги поставки товару визначаються у додатках (специфікаціях), що є невід’ємною частиною цього договору.

Платежі за цим договором здійснюються перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Покупцем повинна бути здійснена постачальнику часткова або повна передплата за товар. Угодою сторін може бути встановлений інший порядок розрахунків (п.3.2. договору).

Кінцева оплата поставленого товару здійснюється покупцем протягом 10 календарних днів з моменту відправки товару покупцю (п.3.3. договору).

При невідповідності якісним показникам, оговореним у додатку (специфікації), фактичних якісних показників, застосовуються скидки/надбавки у розмірах, зазначених у п.3.6. договору.

Згідно з розподільчим балансом та п.3.3 Статуту відповідача Державне підприємство „Донбасантрацит” є правонаступником прав та обов’язків Державного відкритого акціонерного товариства шахта „Міусінська” Державної холдінгової компанії „Донбасантрацит” (а.с.57-64).

На виконання умов договору відповідачем виставлені позивачу рахунки від 10.06.2005 № 31 на оплату 70 тон вугілля марки АМ на суму 22176 грн. та від 22.08.2005 № 208 на суму 27439 грн. 44 коп. на оплату 70 тон вугілля марки АКО (а.с.16, 20).

Позивачем за платіжними дорученнями від 14.06.2005 та від 23.08.2005 перераховано на рахунок відповідача, відповідно, 22176 грн. та 27439 грн. 44 коп. (а.с.17, 22).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до за кону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна йо го умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Відповідно до актів приймання-передачі вугільної продукції № 1-п від 22.06.2005 та № 2-п від 31.08.2005, які підписані сторонами без зауважень та підписи скріплено печатками підприємств, відповідачем поставлено 69 тон вугілля марки АМ та 69 тон вугілля марки АКО (а.с.18, 23).

По факту поставленого вугілля відповідач надав позивачу рахунки № 143 від 22.06.2005 та № 214 від 31.08.2005 (а.с.21, 24), де було зазначено знижки на поставлене вугілля, згідно яких вартість поставлено вугілля складає відповідно 21716 грн. 78 коп. та 25013 грн. 05 коп.

Таким чином, позивачем було зайве сплачено 2885 грн. 61 коп., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (ч.ч.1, 5 ст.261 Цивільного кодексу України).

Право пред”явити вимогу про виконання відповідачем зобов”язання виникло у позивача з моменту фактичної поставки вугілля у меншій кількості, тобто, відповідно, з 22.06.2005 та 31.08.2005, коли було порушено право позивача на одержання всієї кількості оплаченого вугілля.

Частина 1 ст.264 Цивільного кодексу України передбачає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.3 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Станом на 01.03.2008 між сторонами у справі підписаний акт звірення взаємних розрахунків за договором від 25.04.2005 № 76, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем складає 2885 грн. 61 коп. (а.с.28), що є дією, яка свідчить про визнання відповідачем свого боргу, та перериває строк позовної давності.

Відповідно до п.3.4.1. Інструкції «Про порядок видачі Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів», затвердженої наказом МВС України від 11.01.1999 N 17 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 за N 264/3557) відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Контроль за виготовленням, зберіганням та використанням печаток і штампів покладається на канцелярії та осіб, відповідальних за діловодство (у разі наявності таких). При зміні керівника печатки і штампи передаються новопризначеному керівнику за актом. Керівники підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності, інших організаційних форм підприємництва, діяльність яких передбачена чинним законодавством України, у разі потреби можуть своїм наказом покласти відповідальність за зберігання і користування печатками і штампами на одного з безпосередньо підлеглих їм працівників.

З огляду на викладене, враховуючи що підписи завірені печатками Відокремленого підрозділу Державного підприємства «Донбасантрацит»та Державного підприємства «Донбасантрацит», даний акт підписаний повноважними особами.

          Тобто позивачем не пропущений строк позовної давності, оскільки він був перерваний актом звірення від 01.03.2008 та почався з початку, на підставі чого заява відповідача про застосування строку позовної давності відхиляється.

Аналогічна думка викладена і в постанові Верховного Суду України від 24.04.2007 по справі № 26/271.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.06.2010 за згодою представника відповідача були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Донбасантрацит", Луганська область, м.Красний Луч, вул.Косіора, б.10, код 32446546 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасіндустрія", м.Луганськ, вул.Ліньова, б.77, кім.308, код 24846351 грошові кошти у сумі 2885 грн. 61 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 29.06.2010.

Суддя                                                             Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова