Рішення № 101365224, 25.11.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4970/21

РІШЕННЯ

іменем України

25 листопада 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про стягнення коштів.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Національної поліції України, в якому просить стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час затримки виконання рішення суду за період з 16.11.2020 по 29.12.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №560/2160/20 її поновлено на посаді головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією у Хмельницькій області) Управління забезпечення прав людини Національної поліції України. Це рішення набрало законної сили на підставі постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021. Вказане рушення в частині поновлення ОСОБА_1 в Національній поліції України на посаді, рівнозначній посаді головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією у Хмельницькій області) Управління забезпечення прав людини Національної поліції України та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання. Проте обов`язок щодо поновлення позивача на вказаній посаді відповідач виконав лише 29.12.2020, про що видано відповідний наказ Національної поліції України №1488о/с.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що Національній поліції України повне судове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №560/2160/20 у день його складення вручено не було та у порядку, встановленому частиною 3 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, засобами поштового зв`язку не надсилалося. Вказане рішення надійшло на Ticket 17.11.2020 не в повному обсязі. На вебсайті Єдиний державний реєстр судових рішень зазначено, що вказане рішення надіслано судом 16.11.2020, зареєстроване 17.11.2020, а оприлюднено 18.11.2020. Надалі 19.11.2020 було подано заяву про роз`яснення рішення суду. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.11.2020 в задоволенні клопотання Національної поліції України про роз`яснення рішення суду відмовлено. При цьому відповідно до частини 4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення. Днем вручення відповідачу повного тексту документа є 04.12.2020. Звертає увагу на те, що законодавство не містить визначення терміну "негайно". При цьому, з урахуванням часу отримання рішення суду, обставин щодо підготовки кадровим підрозділом наказу про поновлення та подання його на підпис уповноваженій особі, наказ від 29.12.2020 №1488о/с видано добросовісно, добровільно, у максимально короткий строк, який відповідає загальному розумінню поняття "негайного виконання" зобов`язань.

До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачка просила задовольнити позовну заяву. Зазначила, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Вважає, що у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення, в силу норм статті 236 Кодексу законів про працю України, має право на виплату середнього заробітку за період з 16.11.2020 по 29.12.2020.

До суду надійшли заперечення, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

До суду надійшли письмові пояснення, в яких позивачка зазначає, що відповідач звернувся з заявою про роз`яснення судового рішення лише для того, щоб продовжити термін виконання рішення. Вказує, що час затримки розрахунку рахується у календарних днях, а не в робочих.

До суду надійшли письмові пояснення, в яких відповідач вказує, що звернувся з заявою про роз`яснення судового рішення для отримання порядку та шляху виконання резолютивної частини рішення в частині поновлення ОСОБА_1 , а не з метою умисного продовження терміну виконання рішення. Звертає увагу на наявність обґрунтованих об`єктивних та поважних обставин не виконання рішення суду в період з 16.11.2020 по 02.12.2020, які не залежали від волі відповідача та фактично унеможливили негайне виконання рішення суду.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.05.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №560/2160/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції України від 11 лютого 2020 року №170 о/с "По особовому складу" в частині припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення та звільнення ОСОБА_2 з посади головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Хмельницькій області) Управління забезпечення прав людини, з 11 лютого 2020 року. Поновлено ОСОБА_1 в Національній поліції України на посаді, рівнозначній посаді головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією у Хмельницькій області) Управління забезпечення прав людини Національної поліції України з 12.02.2020. Стягнуто з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12 лютого 2020 року по 16 листопада 2020 року у розмірі 239477 (двісті тридцять дев`ять тисяч чотириста сімдесят сім) грн 71 коп. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 в Національній поліції України на посаді, рівнозначній посаді головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією у Хмельницькій області) Управління забезпечення прав людини Національної поліції України та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 у справі №560/2160/20 апеляційну скаргу Національної поліції України залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 - без змін.

До Хмельницького окружного адміністративного суду 24.11.2020 надійшла заява Національної поліції України про роз`яснення рішення суду від 16.11.2020 у справі №560/2160/20.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.11.2020 у справі №560/2160/20 у задоволенні заяви Національної поліції України про роз`яснення рішення суду відмовлено.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №560/2160/20 наказом Національної поліції України від 29.12.2020 №1488 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 поновлено на посаді головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією у Хмельницькій області) Управління забезпечення прав людини Національної поліції України з 12.02.2020.

Позивачка, вважаючи, що період з 16.11.2020 по 29.12.2020 є фактично періодом затримки виконання відповідачем рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №560/2160/20 в частині допущення до негайного виконання поновлення на посаді, що дає право на отримання від відповідача середньої заробітної плати за час виконання рішення суду, який становить 44 календарних днів (з 16.11.2020 по 29.12.2020), звернула за захистом прав до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Приписами частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Правові положення аналогічного змісту містяться також в статті 235 Кодексу законів про працю України, якою визначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Зі змісту наведених правових норм слідує, що законодавством передбачено обов`язок роботодавця негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника у разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

Наведена правова позиція підтверджується також висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.06.2020 у справі №521/1892/18.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, після прийняття рішення Хмельницьким окружним адміністративним судом від 16.11.2020 у справі №560/2160/20 в Національної поліції України, як роботодавця, виник обов`язок добровільно і негайно виконати це рішення в частині поновлення позивачки на роботі та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць.

Як встановив суд, вказане рішення суду про поновлення на посаді, яке судом допущено до негайного виконання, у період часу із 17.11.2020 (наступний день після постановлення рішення про поновлення на роботі) по 28.12.2020 включно (до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі) відповідачем не виконувалось.

Оцінюючи доводи відповідача про об`єктивність причин, що зумовили виконання рішення суду 29.12.2020, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до частини 5 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду від 16.11.2020 у справі №560/2160/20, зокрема, було направлено засобами електронного зв`язку. Електронне повідомлення, що вміщує файл з копією рішення доставлено на адресу електронної пошти відповідача 17.11.2020, що підтверджується довідкою від 17.11.2020. Докази звернення відповідача до суду з питань отримання тексту рішення не в повному обсязі відсутні.

Крім того, у супровідному листі було зазначено про те, що у зв`язку з недостатнім фінансуванням та відсутністю поштових знаків (марок) копію рішення в паперовій формі поштовим зв`язком надсилатися не буде. Як наслідок, посилання відповідача на отримання 04.12.2020 його представником копії рішення суду, як на обставину, з якою він пов`язує початок строку для виконання рішення суду, суд оцінює критично. Відповідач не був позбавлений можливості звернутися в суд для отримання копії рішення суду від 16.11.2020 у справі №560/2160/20 в паперовій формі в період з 17.11.2020 по 04.12.2020, будучи проінформованим про його наявність 17.11.2020.

В частині посилання відповідача на частину 4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 4 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

З дня ухвалення рішення про поновлення позивачки на роботі у відповідача виник обов`язок щодо його виконання.

Суд зазначає, що законодавцем у статті 236 Кодексу законів про працю України підкреслена необхідність обов`язковості негайного виконання рішення суду про поновлення на посаді, у вигляді настання негативних наслідків для відповідача у вигляді стягнення з останнього середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді.

Аналогічний правовий висновок щодо неможливості зупинення негайного виконання рішення суду про поновлення на посаді з підстав подання заяви про роз`яснення рішення суду викладено у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 823/611/17.

Суд також враховує, що за результатами розгляду заяви відповідача про роз`яснення судового рішення, було постановлено ухвалу, в якій зазначено, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 викладене чітко і зрозуміло та роз`яснення не потребує.

Відповідач зазначає, що рішення суду виконано у максимально короткий строк, який відповідає загальному розумінню поняття "негайного виконання" зобов`язань. При цьому посилається в загальному на підготовку кадровим підрозділом наказу про поновлення та подання його на підпис уповноваженій особі. Тобто не наводить жодних обґрунтувань тривалості вказаних дій.

Отже обставин, які б дійсно свідчили про неможливість виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді, під час розгляду цієї справи не виявлено.

Щодо посилання відповідача на виконання рішення в межах "негайного виконання" зобов`язань за умов відсутності в законодавстві визначення терміну "негайно", суд вважає його безпідставним. Так, негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №280/360/19 зазначив, що наявність вини відповідача у затримці виконання судового рішення не є обов`язковою підставою для задоволення заявлених вимог, в даній справі наявність цієї вини випливає із норм Конституції України, згідно яких судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно.

Враховуючи викладене, відповідач не довів належними та допустимими доказами неможливість виконання рішення про поновлення позивачки на посаді, а тому, суд дійшов висновку, що позивачка має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №560/2160/20 починаючи з 17.11.2020 (наступний день після постановлення рішення про поновлення на роботі) по 28.12.2020 включно (до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі).

При визначенні періоду за який належить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, суд враховує, що період затримки необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №280/360/19.

Наведене свідчить про помилковість визначення позивачкою початкової дати (16.11.2020) та кінцевої дати (29.12.2020) спірного періоду.

Розрахунок середньомісячного заробітку за час затримки виконання рішення суду розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Як встановлено у рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №560/2160/20 та згідно з довідкою Національної поліції України від 11.08.2020 №29/5-375 середньоденна заробітна плата позивачки за останні два місяця, що передували звільненню становила 1253,81 грн.

З урахуванням норми тривалості робочого часу, тривалості періоду затримки відповідачем виконання рішення суду про поновлення позивачки на роботі з 17.11.2020 по 28.12.2020 включно суд дійшов висновку, що на користь позивачки слід стягнути середній заробіток за період затримки виконання рішення суду в сумі 36360,49 грн (29 робочих днів х 1253,81 грн).

Також слід зазначити про відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обов`язком роботодавця та працівника, а не суду, тому розрахунки, наведені в судовому рішенні, є тією сумою коштів, з яких в подальшому роботодавцем здійснюються утримання податку з доходів та інших обов`язкових платежів.

Аналогічна правова позиція зазначена в пунктах 39-41 постанови Верховного Суду від 08.11.2018 у справі №805/1008/16-а.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Викладене свідчить про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 у справі №560/2160/20 в сумі 36360 (тридцять шість тисяч триста шістдесят) грн 49 коп. з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Національна поліція України (вул. Богомольця буд. 10, м. Київ, 01601 , код ЄДРПОУ - 40108578) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк